|
Реферат: Стархование (Страхование)
1. Страхова послуга як товарний елемент страхового ринку
З моменту здобутя Незалежності вісім років тому Україні є ареною
історичних змін, зо пов’язано з її переходом від централізованої планової
економіки до соціального ринкового господраювання. Формування в Україні
ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих
механізмів госопобарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність
теоретичного зясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим
умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним так і юридичним
особам, адже лише через проведення демократичних та ринково-економічних
претворень можна створити підвалини для тривалого економічного росту, а тим
самим – для зростання добробуту українського народу.
Отже, страхування – це спосіб захисту майнових інтересів громадян в
умовах ринкової економіки. Кожна людина має знати, як вона може обмежити
свій ризик і скільки йї це коштуватиме. З іншого боку страхова справа є
прибутковим різновидом підприємства, яке в Україні тільки починає
розвиватися. Об’єктивна необхідність виникнення та розвитку страхового
ринку зумолюється наявністю суспільної потреби на страхові послуги та
наявність страховки, здатного їх задовольнити.
Залежно від критерію розрізняю.ть інституціональну, теріторіальну,
галузеву та організаційну структури.
Інституціональна структура грунтується на розмежувані приветної,
публічної або комбінірованої форми власності, на якій створюється страхова
органзація. Унституціальні структура може бути представлена на
корпоративними, акціонерними, взаємними, державними страховими
корпораціями.
У теріторіальному аспекті виділяють місцеві (регіональні),
національні (внутрішні) та світові (зовнішні) страхові ринки.
Місцевий (регіоналний) задовольняє страхові інтереси регіону.
Національний – интереси, що переросли межі регіону і розширились до
рівня нації (держави), світовий – задовольняє попит на страхові послуги в
масштабі світового господраства.
Ринку особистого та тайного страхування виділяють за галузевою
ознакою, має свою структуру. Кожна із названих ланок (сегментацію)
Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так:
1. Страхові товариства можуть об’єднуватись у спілки, асоціації, пули та
інші об’єднання для координації діяльності, захисту інтересів своїх
чденів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить
законодавству України. Вони не мають права займатися страховою
діяльністю.
2. Страхове товариство або страхова компанія, де відбувається формування
страхового фонду і переплітаються індевідуальні, колективні та групові
інтереси.
Свої стосунки страхові товариства будують на сонові співстрахування та
перестрахування з іншими страховиками.
3. Страхові агети та страхові брокери – страховики через яких здійснюється
страхову діяльніять, страхові посередники.
Їхні функції Закон України про страхування визначає таким чином
страхові агетни – юридичні особи або громадяни, які працюють від імені та
за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності – це
одержання страхових платежів, укладення договорів страхування, виконання
робіт пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування. На
підставі договру із страховиками, страхові агенти є представниками
страховика і дають в його інтересах за комісійну винагороду.
Страхові брокери – юридичні особи або громадяни підприємницької
діяльности і здійянюють посередницьку діяльнічть на страховому ринку від
свого імені на підставі дручень страхувальника або страховика. Черех
страхових брокерів в деяких країнах здійснюється більшість усіх видів
страхування. Найбільшого розвитку інститут брокерів досг у Великобританії.
Посередницька діяльність страхових брокерів і страховикх агентів на
користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо
міжнародними договорами України інше не передбачено.
4. Товариства взаємного страхування – юридичні особи – страховики
створені відповідно до Закону України “Про страхування” з метою страхування
ризиків цього товариства
За рахунок читсого прибутку здійснюється сплата страхового платежу
яка залишається у розворядженні членів товариства при умові використання
ним усіх зобов’язень перед товариством взаємного страхування незалежно від
суми страхового внеску має правоотримати повністю необхідне страхове
відшкодування.
5. Комітет у справах Нагляду за страховою діяльністю, який здійснює
нагляд з боку держави для дотримання вимог учасниками страхового ринку
законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових
послуг, захист інтересів страхувальників та запобігання неплатеспроможності
страховиків у справах нагляду за страховою діяльністю основними фенкціями
комітету є:
1) ведення единого державного реєстру страховиків (перестраховиків);
2) видання ліцензії на проведення страхової діяльності;
3) контроль за сплатоспроможністю страховиків щодо виконання їхніх
страхових зобов’язань перед страхувальниками;
4) встановлення правил формування, розміщення та облік страхових резервів;
5) розробка методичних і норматиних документів з питань страхової
діяльності;
6) підвищення практики страхової діяльності розробка і подання пропозицій
щодо розвитку та вдосконалення законодавства Укераїни про страхову
діяльність.
6. Перестрахувальні компанії (перестраховики) – організації які не
виконують прямих страхових операцій, а приймають у перестрахування ризики
інших страховиків.
7. Моторне (транспортне) страхове бюро – юридична особа, яка
утримується за рахунок коштів страховиків, которим дозволено займатися
страхуваннім відповідальності власників транспортних засобів за шкоду,
заподіяну третім особам, за умовами, передбаченими міжнародними договорами
України до вказаного виду страхування.
2. Особилвості страхування засобів автотранспорту.
Страховий захист – сукупність розподільчих та перерозподільчих
відносин з приводу відшкодування збитків та надання матеріальної допомоги
громадянам прри ушкодженні або загибелі матеріальніх цінностей, а також з
втратою здоров’я, працездатності, в сімейних доходах.
Страховий інтерес – потреба громадян в захисті майна, доходів, життя,
здоров’я, прауездатності шляхом страхування.
Страхова сума – це сума на яку страхується громадянин за законом
(обов’язкове страхування) або за договором ( добровільне страхування). У
майновомустрахуванні вона визначається, як правило, на обницю об’єкти, що
підлягає страхуванню (автомобіль, будівля) або в цілому за конкуретним
відбором майна (домашне майно громадян).
Сума майногово страхування не може перевищування вартість об’єкту, що
підлягає страхуванню.
Страхова сума в особистому страхуванні визначається на кожного
застраховоного, верхньої межі в законі нема, а встановлюється вона за
угодою двох сторін тобто страховика і страхувальника.
Страховик – юридична особа, яка отримала від певних державних органів
ліцензію, здійснює страхування.
Страхувальник – юридична або фізична особа яка сплачує страхові внески
і вступила в страхові відносини из страхувальником, претендує на страхове
відшкодування збитків.
Застрахований – особи які сплачують внески страхові, беруть участь в
особистому страхувальнні, чиє здоров’я. Працездатність виступають об’єктом
страхування. Ці об’єкти страхового засобу, ці особи і є страхувальниками.
Ці суб’єкти за деякими випадками можуть не збігатися. Наприклад,
страхування дітей, страхувальниками є батьки, а застрахованими діти.
Страхове відшкодування – сума, яку повинен виплатити страховик за
майновим страхуванням з настання страхових випадків для поктриття збитків
громадянам.
Страховий випадок – подія з настання якої страховик зобов’язаний за
законом (обов’язкове страхування) або за договором ( добровільне
страхування) виплатити страхове відшкодування (страхову суму).
Страхова відповідальність (страхове покриття) – страховик зобов’язаний
сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами
страхування сукупності подій або окремої події.
Страхове свідоцтво ( страховий полюс) докумен якій засвідчує факт
страхування відповідно до правил страхування.
Отримувач страхового відшкодування або страхової суми – юридична або
фізічна особа, яка за умовами страхування має право отримати грошове
відшкодування. У майновому страхуванні – це страхувальник, в особистому
застраховані або страхувальник (страхування від нещасного випадку, втрати
здоров’я), а з настанням смерті – особа, якій заповідав страхувальник
отримати страхову суму на випадокого смерті.
Транспорт, як і домашнє майно страхується добровільно. Автортранспорт
та інші засоби таводні маламірні судна страхуються тільки ті, які
підлягають державній реєстрації у встановленому порядку.
До автортранспортних засобів відносять мопеди, трактори та
мінітрактори, легкові, вантажні, мікроавтобуси, вантажно-пасажирські,
мотоцикли, мотоколяски, моторолери.
До водних транспортних засобів відносятся яхти, різні човни,
катамарани. В той же час із транспортним засобом можуть бути застраховані
водій та пасажири, а також вантаж, який перевозять на ньому.
У автострахуванні до об’єктів страхування відносять:
- страхування “авто-каско”;
- страхування від усіх видів ризику;
- страхування громодянської відповідальності;
- страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберегання в гаражах;
- страхування експортно-імпортних вантажів;
- страхування вантажів при перевезенях внутрішнього сполучення;
- страхування від нещасних випадків під час ДТП.
Страхування від усіх видів ризиків – забезпечує відшкодування збитків
спричиненних втратою або пошкодженням застрахованого автотранспорту люди
які одержали травму та пошкодження майна третьой сторони.
При страхуванні автомобілів приватних власників додається ще
відшкодуванняправонаступнику в разі смерті страхувальника всієї капітальної
суми, при фізичних калицтвах – затрати на лікування, а також покриття
збитків від пошкодження багажу який знаходився в салоні автомобіля.
Страхування “авто-каско” передбачає страховий захист від будьяких збитків,
які виникають в наслідок пошкодження, повної загибелі або втрати
автотранспорту або окремих його частин за настання обумовлених у страховому
полісі подій . “Авто-каско” поширюється на всі види автотранспорту,
водні та наземні. Цей вид страхування може бути повним або частковим.
При повному страхуванні авто-каско” власник автотранспортного засобу у
випадку аварії, зіткнення з іншими предметом, самозгорання пожежжі,
стихийного лиха, вибуху, перевертання за вилучення збитків експлутаційного
характеру.
При частковому страхуванні “авто-каско” страховий захист забезпечується
лише у разі вибуху двигуна, пожежі, викрадення, пошкодження під час
викрадення, стихійного лиха.
“Авто-каско” за умовами страхування не відшкодовує збитків якщо:
вони є наслідком навмисних дій страховника, членів його сім’ї або осіб у
розпорядженні котрих знаходився транспорт;
якщо странспортний засіб є наслидком воєних дій, громадського збурення,
страйків;
вониконфісковані, арештовані, знищені за розпорядженням влади;
засіб експлотувався несправним; водій в нетверезвому стані або наркотичному
оп’янінні;
засіб використовувався як навчальниц (автомобіль);
якщо природний знос автомобіля або його окремх вузлів.
Відповідальність несуть власники автотранспортних гаражів та паркових
стоянок за збереження автомобілів.
На час транспортування автомобіля до гаража майстерні чи стоянки (якщо
автомобіль не доставляють його власники).
На період пребування автомобіля на йхній відповідальності – від всеяких
ризиків.
Якщо настає страховий випадок страховик відшкодовує затрати на приміщення
автомобіля до ремонтної майстерні та доставку його страхувальнику після
ремонту. При використання або пошкодженні автомобіля в гаражі або на
стоянці страхове відшкодження отримує власник гаража або стоянки.
Власникові транспортного засобу в результаті ДТП, як правило, здійснюється
відшкодування завданих збитків після ремонту на сонові прод’явленої
страхувальником накладної, рахунку, за якою страховик проводить оплату
виконаних робіт.
Найчастіше при страхуванні транспорту виконується два поліса: поліс з
оголошенням вартості та відкритий поліс.
Поліс з оголошенною вартістю має читко обімовлену і фіксовану суму
страхового відшкодування, яка буде сплачена при настанні страхового випадку
і договорено не передбачений переглід та уточнення цієї суми після
виненсення збитків.
Відкритий поліс – відшкодування страхової суми після виникненнення
страхової події тільки пілся оцінки суми збитків.
Поліс з оголошеною вартістю є поліс із страхування “авто –каско”, а поліс з
відкритою вартістю – “страхування громадської відповідальності власників
транспортних засобів”.
Страхування автомобілів предбачається можливість укладення договору за
умовами:
1) власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків (франшиза) розмір
якої обирає сам страхувальник;
2) відшкодування без урахування знижки на знос запасних частин, що
поребують заміни в разі їх пошкодження (з додатковю оплатою). Додаткова
виплата визначається в розиірі 5% від страхової суми – якщо строк
експлуатації автомобіля не перевищує 5 років; 10% зі сроком 5-8 років; 20%-
від 8-12 років експлуатації; 30% від 12 років;
3) відшкодування вартості втрати товарного вигляду в наслідок
страхової події, обумовленої в укладеному договорі (теж зі сплатою
додаткового платежу) або за умову, що автомобіль застрахований за
дійсною вартістю. Доплата в даному випадку прив’язується до оцінки дійсної
вартості і визначається в розмірі 20% - коли експлуатація машини не
перевищує 5 років; 15% - від 5-8 років; 10% - від 8-12 років; 5% - понад 12
років.
Страхування водних транспортних засобів відбувається на таких же
засадах, що й автоиобільне. За основу страхової оцінки судна беруться сума,
запропонована страхувальником, яка не перевищує його дійсної вартості.
Договір страхуання укладається і визначає обсяг відшкодування збитків
та велечину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності взятої
страховиком:
з відповідальністю за загибель та пошкодження;
з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;
без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.
Договір страхування даного виду укладається на певний строк або на окрмий
рейс.
4. Страхування вантажів і багажу.
Власників вантажів, що перевозяться та власники транспортних засобів
можкть не співпадати використовається відособлення стрхування транспортних
засобів – “каско” та страхування вантажів, що перевозться засобами “карго”.
Договір страхування укладається на таких умовах:
з відповідальністю за ризики;
з відповідальністью за окрему аварію;
без відповідальності за пошкодження, крім віпадків загибелі.
За першою умовою (з відповідальністю за всі ризики), відшкоджування
підлягають збитки відпошкоджень або загибелі частини або всього вантажу з
будь-яких причин, окрім військових ризиків, впливу радіації, необачності та
навмисних дій страхувальника, а також ризиків, пов’язаних із специфікою
вантажу та його транспортування. За додаткову премію можуть бути
застраховані деякі багажі.
За другою умовою. За договором відшкодовуються збитки від повної загибелі
чи пошкодження внаслідок пропажи судна або іншого транспортного засобу;
зіткнення або загибелі суден, посадку судна на мілину, провалу мостів,
вибуху, пошкодження судна крисою, пожежжі, і також внаслідок заходів,
спрямованих на рятування або гасіння пожежі, тобто всі необхідні ідоцільно
зроблені витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток
відшкодовується за умовами страхування.
За третьою умовою (без відповідальності за пошкодження, окрім
випадків загибелі) відшкодовується ті же самі збитки,що й при
відповідальності за окрему аварію. Тільки відповідальність в тому, що в
даному разі відшкодовується тільки збитки від повної загибелі всього, або
частини багажу, тоді як у попередньому випадку – від пошкодування чи повної
загибелі всього або частини вантажу.
І за другою, і за третьою умовами не покриваються збитки за тими випадками
ризиків, що і в першому випадку.
Відповідальність страховика за договором страхування починається з моменту,
коли вантаж буде взято із складу в пункті відправлення для перевезення і
триває до тих пір, поки вантаж не доставляється на склад
вантажоотримувача,. Вказаний у полісі, але не пізніше 60 днів після
розвантаження морського судна в кінцевому порту призначення.
5. Страхування професійної відповідальності.
При страхуванні професійної відпоідальності виділяють дві групи
ризиків:
ризики, пов’язані з можливістю заподіяння третім особам тілесних пошкоджень
та шкоди здоров’ю. Таки випадки трапляються в роботі дірургів, лікарів,
датистів, фармацептів, водіїв транспортних засобів;
ризики, пов’язані з можливістю заподіяння матеріальних збитків, куди
включається термін втрати права на пред’явлення претензій, ці ризки
пов’язані з діяльністю будівельників, архітекторів, консультантів.
Термін втрати права не пред’явлення претензій встанвлюється законодавством.
Цей вид страхування пов’язаний із можливістю пред’явлення претензій особам
за наслідки помилок, допущених ними підчас виконання професійних
обов’язків, вказаних у страховому полісі.
Вина страхувальника, яки підлягає страхуванню з даного виду проявляється у
формі необачності, недбалості, некваліфікованого виконання своїх
обов’язків, а також у формі навмисних дій страхувальника можна встановити
тільки судом.
Страховий випадок – помилка, під час виконання професійних обов’язків
допущена страхувальникоа, яка призвела до втрати здоров’я, матеріальних
збитків, заподіяння тілесних пошкоджень або смерті.
При добровільному страхуванні розмір страхового відшкодування визначається
договором страхування.
При обов’язковому страхуванні – мінімальна страхова сума визначається
згодою сторін або чинним законодавством.
Якщо претензії до одного страхувальника пред’являють відразу кілька осіб і
обсяг спричинених збитків перевищує загальний лиміт відповідальності
страховика, обумовлений договором, то відшкодування здійснюється
пропорційно відношенню суми завданих збитків до загального ліміту
відповідальності страховика.
Стосовно кожного виду професійної діяльності визначається ставка платежу,
що підлягає страхуванню окремо.
Ставки залежать від віку, стажу роботи, професії, дати отримання
кваліфікації, дати підвищення кваліфікації, та загальної кількості
службовців, які підлягаютьстрахуванню за цим видом.
Два головних чинники визначають розмір страхового платежу: загальна
численість службовців, зайнятих діяльністю, відповідальністью,
відповідальність за яку підлягає страхуванню та встановлений ліміт
відповідальності.
За даним видом страхування за вимогою страховика, можуть додаватися
витрати, пов’язані з роботою незалежних експертів для встановлення суми
збитків.
Особиста участь страхувальника у покритті збитків виражається через
франшизму.
Франшизма – звільнення страховика від покриття збитків – предбачена
рідписанням страховим договором. Вона може бути встановлена у відсотках або
в абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки об’єкта або
розміру збитків.
Реферат на тему: Страхові послуги
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А
по дисципліні « СТРАХОВІ ПОСЛУГИ »
Слухач: Сидоркевич Дмитро
Іванович
Спеціальність, група: ЗФ – 02 ( фінанси )
Керівник: Ткаченко Наталія
Володимирівна
Результат, дата:
Реєстраційний номер, дата:
м. Черкаси
2001 р.
З М І С Т
1. Правила для 13 условий страхования
- 3
2. Разработать типовые правила (условия) вида страховых услуг - 8
Література
- 16
1.1. Правила для 13 условий страхования
У кожній країні права і обов’язки сторін, котрі беруть участь у
страхуванні, регулюються законодавчими нормами. В Україні юридичною основою
такого регулювання є Закон України від 7 березня 1996.року "Про
страхування". Він спрямований на утворення ринку страхових послуг,
посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ,
організацій та громадян. Зазначимо: його дія не поширюється на державне
соціальне страхування.
Згідно з названим Законом страховиками визначаються юридичні особи,
створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з
додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські
товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом для
здійснення страхової діяльності в Україні. Займатись страховою діяльністю
мають право юридичні особи, які у встановленому порядку одержали ліцензію.
Загальна частка іноземних юридичних осіб та іноземних громадян у статутному
фонді страховика не може перевищувати 49 процентів. Предметом діяльності
страховика можуть бути страхування, перестрахування і фінансова діяльність,
визначена Законом "Про страхування". Іншими видами діяльності страховик має
право займатись лише у випадках, передбачених законодавством України.
Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, котрі
уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками згідно
із законодавством України. Страхувальники можуть укладати із страховиками
договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб).
Страхувальники мають право під час укладання договорів страхування
призначити громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум
(страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового
випадку. Страховий випадок визначається як подія, передбачена договором
страхування або законодавством, що відбулася, і з настанням якої виникає
обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового
відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Під страховим ризиком розуміється певна подія, на випадок якої
проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості
настання.
У Законі "Про страхування" договір страхування визначається як письмова
угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на
себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову
суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику
чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено
договір страхування (надання допомоги, внесення страхових платежів у
визначені терміни та виконання інших умов договору).
Страхова сума — це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний
здійснити виплату з настанням страхового випадку відповідно до умов
страхування, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.
Виплати страхових
сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми,
яку має отримати одержувач за державним соціальним забезпеченням, і суми,
що мають йому сплатити як відшкодування збитків. При страхуванні майна
страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами,
котрі діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено
договором страхування або умовами обов’язкового страхування.
Страхове відшкодування — це грошова сума, яка виплачується
страховиком за умовами манного страхування і страхування відповідальності з
настанням страхового випадку. Згідно із Законом страхове відшкодування не
може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором
страхування.
Якщо майно застраховано в кількох страховиків і загальна страхова
сума перевищує дійсну вартість майна, то і страхове відшкодування,
виплачуване усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості
майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розмірові
страхової суми за укладеним ним договором страхування.
Під страховим платежем (страховим внеском, страховою премією)
розуміється плата за страхування, яку страхувальник зобов’заний внести
страховику за договором добровільного страхування або за умовами
обов’язкового страхування.
Страховий тариф — це ставка страхового внеску з одиниці страхової
суми за визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній
формі страхування обчислюються страховиком самостійно. Конкретний розмір
страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.
Актами законодавства України про обов’язкове страхування встановлюються
максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум.
Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові
письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє
про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору
страхування може засвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом,
сертифікатом).
Страхове свідоцтво — це документ, який включає: назву та адресу
страховика; прізвище, ім’я та по батькові або назву страхувальника і його
адресу; зазначення об’єкта страхування; розмір страхової суми; перелік
страхових випадків;строк дії договору; визначення розміру тарифу, розмір
страхових внесків і терміни сплати їх; порядок зміни і припинення дії
договору; інші умови за згодою сторін, підписи сторін.
Договір страхування стає чинним з моменту внесення першого страхового
платежу, якщо інше не визначено умовами страхування.
Виплата страхових сум і страхового відшкодування здійснюється
страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі
заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий
акт складається страховиком або уповноваженою ним особою.
У разі необхідності страховик може робити запити про відомості,
пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків,
медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють
інформацією про обставини страхового випадку, а також має право самостійно
з’ясовувати причини та обставини страхового випадку. Підприємства, установи
і організації зобов’язані надсилати відповідь страховикові на запит про
відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є
комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за
розголошення їх у будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених
законодавством України.
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у
разі:
1) закінчення терміну дії;
2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному
обсязі;
3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором
терміни;
4) ліквідації страхувальника — юридичної особи, смерті страхувальника-
громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених
законодавством;
5) ліквідації страховика в порядку, встановленому законодавством України;
6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
1.2. ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ ВІДНОСИН СТРАХОВИХ ПАРТНЕРІВ
Згідно з нормами Закону "Про страхування" страховик зобов’заний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
2) з одержанням відомостей про настання страхового випадку протягом
двох робочих днів вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів
для вчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування
страхувальнику;
3) з настанням страхового випадку здійснити виплату страхової суми
або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик
несе майнову відповідальність за невчасну виплату страхової суми
(страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу,
пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;
4) відшкодувати витрати, завдані страхувальнику при настанні
страхового випадку, щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це
передбачено умовами договору;
5) за заявою страхувальника в разі проведення страхових заходів, що
зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна, переукласти
з ним договір страхування;
6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан,
за винятком випадків, передбачених законодавством України. Умовами договору
страхування може бути передбачено також інші обов’язки страховика.
У свою чергу страхувальник зобов’язаний:
1) вчасно вносити страхові платежі;
2) під час укладання договору страхування надати інформацію
страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для
оцінки страхового ризику, і надалі інформувати страховика про будь-яку
зміну страхового ризику;
3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо
цього об’єкта страхування;
4) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих
внаслідок настання страхового випадку;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін,
передбачений умовами страхування.
Умовами договору може бути передбачено також інші обов’язки
страхувальника.
У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового
страхування, права і обов’язки страхувальника переходять до особи, котра
одержала це майно в спадщину. В інших випадках права і обов’язки
страхувальника можуть перейти до іншого громадянина або юридичної особи
лише за згодою страховика, якщо інше не обумовлено договором страхування.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування
на користь третіх осіб, його права і обов’язки можуть перейти як до цих
осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено
обов’язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.
Якщо в період дії договору страхування страхувальник втрачає права
юридичної особи внаслідок реорганізації, то права і обов’язки, що
випливають з договору страхування, переходять до правонаступника
страхувальника за згодою страховика.
Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина визнано
судом недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права і
обов’язки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. При
цьому дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з
часу втрати або обмеження дієздатності.
Страховик має право відмовитися від виплати страхових сум (страхового
відшкодування) у випадку, коли встановлено:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь котрої укладено
договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена
норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи
службового обов’язку або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та
ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь
котрої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного
законодавства України;
2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь
котрої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до
страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт
страхування;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим
страхуванням від особи, винної за заподіяне;
5) невчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку
без поважних на це причин або створення страховиком перешкод у визначенні
обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законодавством України. Умовами договору
страхування може бути передбачено інші підстави для відмови від виплати
страхових сум, якщо це не суперечить законодавству України. Рішення про
відмову від виплати страхових сум приймається страховиком та повідомляється
страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Відмова
страховика від виплати страхових сум може бути оскаржена страхувальником у
судовому порядку.
До страховика, котрий виплатив страхове відшкодування за договором
майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги,
яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має
до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Для ринкової економіки властива свобода підприємництва,
різноманітність його форм, орієнтація всіх суб’єктів господарювання на
споживача з метою забезпечення зростання прибутку. В ринкових умовах
держава безпосередньо не втручається в діяльність підприємницьких структур,
у їхні взаємовідносини з партнерами й клієнтами, банками тощо. Водночас
держава визначає найважливіші правила ринкового господарювання для всіх
видів підприємницької діяльності та особливі умови для певних галузей
виробничої й невиробничої сфер. Дотриманню встановлених вимог (нерідко
досить суворих) сприяє система фінансових, податкових, митних та інших
важелів.
Ефективність ринкової економіки забезпечується гнучким і погодженим
використанням економічних та неекономічних методів управління нею. З цією
метою використовується і страхування. Воно відіграє роль одного з елементів
такого регулювання економіки і саме виступає об’єктом управління, що
функціонує у межах загальних і специфічних для нього особливостей.
Головною ознакою організації страхової діяльності на сучасному етапі
є його демонополізація. Колись єдина на )/ страховому ринку України
організація Укрдержстрах, яка діяла в системі державного страхування, вже
не повністю визначає страхову політику. Поряд з державним страхуванням в
Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними
товариствами коодеративними та іншими організаціями. Державна форма
страхування д відображає відносини між державною страховою організацією і
застрахованим. Це форма страхування може здійснюватись як в умовах
абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, так і
тоді, коли немає будь-якої державної страхової монополії. На сучасному
етапі спостерігається тенденція до розвитку недержавного варіанта
страхування в Україні. Звичайно, не виключається і пріоритет держави в
проведенні деяких видів обов’язкового страхування.
Що ж являють собою недержавні варіанти страхування?
Під акціонерною формою страхування розуміється така організація страхової
діяльності, коли страховиками виступають акціонерні товариства, що формують
свій статутний фонд шляхом випуску переважно акцій (інколи облігацій). Така
форма дозволяє засновникам з відносно невеликими власними коштами за
рахунок залучення грошових ресурсів забезпечити швидше зростання обсягу
страхових операцій.
Взаємне страхування - така організаційна форма відносин, коли кожний
застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі разом
вони створюють об’єднання з метою забезпечення взаємодопомоги. Для цієї
форми страхування властива менша комерційна зацікавленість у кінцевих
результатах, ніж для акціонерного страхування.
Аналогічний зміст із взаємним страхуванням має кооперативна форма його
організації.
Можна передбачити, що по мірі оформлення страхового ринку України на
ньому будуть на рівноправних засадах діяти державні, акціонерні та взаємні
страхові товариства. Це зумовить конкуренцію між страховиками щодо
залучення коштів бажаючих застрахуватись, створення їм зручних умов,
вигідне інвестування частини страхового фонду з метою досягнення високих
кінцевих результатів. Звичайно, конкуренція, як правило, стосується
добровільного страхування.
Враховуючи, що страхування - особлива сфера фінансового кредиту
фізичних осіб, воно має бути надійним і гарантованим. Це зумовлює
необхідність використання як загальноприйнятих, так і особливих важелів
державного управління, відповідної юридичної бази.
Організація страхових операцій у ринкових умовах передбачає наявність
та аналіз інформації про діяльність усіх страхових підприємств. Вона не
мусить обмежуватися лише рекламним повідомленням про види страхування,
порядок укладення договорів і виплати страхового відшкодування, а й має
включати загальні відомості про страхове підприємство, послуги, які воно
пропонує, його статутний капітал, звітний баланс. Тільки за наявності такої
інформації у бажаючих застрахуватись буде реальна можливість свідомо і
виважено обирати собі партнера.
2. Разработать типовые правила (условия) вида страховых услуг
ЗАКРЫТОЕ АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО "АКЦИОНЕРНАЯ СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ "ОСТРА-КИЕВ"
ОБЩИЕ УСЛОВИЯ СТРАХОВАНИЯ ОТ ОГНЯ И ДРУГИХ ОПАСНОСТЕЙ ПРОМЫШЛЕННЫХ И
КОММЕРЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
§ 1. ЗАСТРАХОВАННЫЕ ОПАСНОСТИ
1. По договору страхования, заключенному в соответствии с настоящими
Общими условиями, АСК "ОСТРА-КИЕВ" предоставляет страховую защиту от
повреждения или гибели имущества вследствие пожара, удара молнии, а также
взрыва газа, употребляемого для бытовых надобностей.
2. Под пожаром подразумевается возникновение огня, способного
самостоятельно распространяться вне мест, специально предназначенных для
его разведения и поддержания. Убытки от повреждений огнем, возникшие не в
результате пожара, а также убытки, причиненные застрахованному имуществу в
результате их обработки огнем, теплом или иного термического воздействия на
них с целью их переработки или в иных целях (например, для сушки, варки,
глажения, копчения, жарки, горячей обработки или плавления металлов и т.д.)
не покрываются страхованием и возмещению не подлежат.
3. Подлежат возмещению убытки, происшедшие вследствие мер, принятых для
спасания имущества, для тушения пожара или для предупреждения его
распространения.
4. Дополнительно по соглашению сторон может быть предоставлена
страховая защита от повреждения или гибели имущества вследствие:
4.1. Падение на застрахованное имущество пилотируемых летающих объектов
или их обломков.
4.2. Стихийных бедствий, а именно землетрясения, извержения вулкана или
действия подземного огня, оползня, горного обвала, бури, вихря, урагана,
наводнения, града или ливня.
4.3. Взрыва паровых котлов, газохранилищ, газопроводов, машин,
аппаратов и других аналогичных устройств.
4.4. Повреждения застрахованного имущества водой из водопроводных,
канализационных, отопительных систем и систем пожаротушения.
4.5. Кражи со взломом.
4.6. Боя оконных стёкол, зеркал и витрин.
4.7. Перерыва в производстве после пожара или потери прибыли в связи с
этим.
4.8. Потери арендной или квартирной платы в связи с пожаром.
4.9. Злоумышленных действий третьих лиц (под злоумышленными действиями
понимается умышленное повреждение или уничтожение имущества, покрываемого
страхованием).
4.10. От других причин (указать каких).
5. АСК "ОСТРА-КИЕВ" возмещает страховую стоимость застрахованного
имущества, поврежденного или погибшего в результате одного из событий,
перечисленных в п.1 § 1 или, если это особо предусмотрено договором
страхования, в п.4 § 1.
6. АСК "ОСТРА-КИЕВ" возмещает также страхователю разумные и
целесообразные расходы, которые он произвел в случае наступления убытка с
целью его предотвращения или уменьшения. Суммы возмещения по этим расходам
не могут, однако, вместе с суммами возмещения за поврежденное или погибшее
имущество превышать установленную договором страхования страховую сумму.
7. Во всех случаях не подлежат возмещению убытки, происшедшие в
следствие:
а) военных действий всякого рода, гражданской войны или их последствий,
народных волнений, забастовок, локаутов, конфискации, реквизиции, ареста,
уничтожения или повреждения имущества по распоряжению военных или
гражданских властей;
б) воздействия ядерной энергии в любой форме;
в) умысла или грубой небрежности страхователя, выгодоприобретателя или
их представителей;
г) самовозгорания, брожения, гниения или других естественных свойств
застрахованных предметов;
д) обвала строений или части их, если обвал не вызван страховым
случаем;
е) кражи или расхищения имущества во время или непосредственно после
страхового случая.
8. Если это особо не оговорено в договоре страхования, АСК "ОСТРА-КИЕВ"
не выплачивает возмещение по убыткам, наступившим вследствие:
а) перерыва в производстве и торговле;
б) утраты поступлений арендной или квартирной платы;
в) потери прибыли;
г) расчистки территории и слома строений;
д) иные косвенные убытки (например упущенная выгода), хотя они и были
вызваны страховым случаем.
§ 2. ЗАСТРАХОВАННОЕ ИМУЩЕСТВО
1. Если договором страхования не предусмотрено иное, застрахованным
считается лишь имущество, принадлежащее страхователю. Застрахованным
считается также имущество, приобретенное страхователем в кредит и
являющееся обеспечением этого кредита.
2. Если иное не обусловлено в договоре страхования, страхование не
распространяется на:
а) наличные деньги в советской и иностранной валюте;
б) акции, облигации и другие ценные бумаги;
в) рукописи, планы, чертежи и иные документы, бухгалтерские и деловые
книги;
г) модели, макеты, образцы, формы и т.п.;
д) драгоценные металлы в слитках и драгоценные камни без оправ;
е) технические носители информации компьютерных и аналогичных систем, в
частности, магнитные пленки и кассеты, магнитные диски, блоки памяти и
т.д.;
ж) марки, монеты, денежные знаки и боны, рисунки, картины, скульптуры
или иные коллекции или произведения искусства;
з) взрывчатые вещества;
и) товары на хранении или на комиссии;
к) средства транспорта, передвижные строительные, сельскохозяйственные
или иные машины;
л) находящиеся в застрахованном помещении, но не принадлежащие
страхователю имущество.
3. Страхование перечисленных в п.2 предметов может быть заключено по
особому соглашению сторон и должно быть оформлено специальными дополнениями
к страховому полису.
§ 3. СТРАХОВЫЕ СУММЫ
1. Страхование не может служить источником необоснованного обогащения
страхователя. Основой для определения суммы возмещения является
действительная стоимость застрахованного имущества на дату наступления
страхового случая, определяемая исходя из новой стоимости застрахованного
предмета за вычетом износа.
2. Действительная стоимость определяется:
а) для оборудования, машин, инвентаря, предметов домашнего обихода и
личного пользования - исходя из суммы, необходимой для приобретения
предмета, полностью аналогичного погибшему, за вычетом износа;
б) для зданий и сооружений - стоимость строительства полностью
аналогичного погибшему зданию в данной местности с учетом износа и
эксплуатационно-технического состояния погибшего (поврежденного) здания или
сооружения;
в) для товаров, изготовляемых страхователем (как незавершенных
производством, так и готовых) - издержки производства, необходимые для
повторного изготовления погибших предметов, но не свыше их продажной цены;
г) для товаров, которыми страхователь торгует, а также для сырья,
закупленного страхователем - их стоимость по ценам, необходимым для
повторной их закупки, но не свыше цен, по которым они могли бы быть
проданы на дату страхового случая.
Действительная стоимость рассчитывается исходя из цен, действующих на
дату наступления страхового случая.
3. Страховая сумма по каждому застрахованному объекту должна
соответствовать его действительной стоимости.
4. Если страховая сумма, установленная в договоре страхования, окажется
меньше действительной стоимости застрахованного объекта на момент
наступления страхового случая, сумма убытка и расходы выплачиваются
пропорционально соотношению страховой суммы и действительной стоимости
застрахованного объекта. Соответствие страховых сумм действительной
стоимости устанавливается отдельно по каждому застрахованному объекту, или
совокупности объектов, указанных в страховом полисе.
5. Если окажется, что страховая сумма значительно превышает
действительную стоимость застрахованного объекта, как АСК "ОСТРА-КИЕВ", так
и страхователь могут потребовать снижения страховых сумм и соответствующего
перерасчета страховой премии.
6. Во всех случаях выплаты страхового возмещения по убыткам, включая
расходы, предусмотренные п.3 § 1, не должны в целом превышать страховую
сумму.
7. После выплаты страхового возмещения страховая сумма уменьшается на
величину выплаченного возмещения. Уменьшение страховой суммы производится
со дня наступления страхового случая. При восстановлении или замене
пострадавшего имущества страхователь имеет право за дополнительную премию
восстановить первоначальные страховые суммы.
§ 4. МЕСТО СТРАХОВАНИЯ
Движимое имущество считается застрахованным только в тех помещениях,
которые указаны в договоре страхования (место страхования). Если
застрахованное имущество изымается с места страхования, страховая защита
прекращается.
§ 5. ЗАКЛЮЧЕНИЕ ДОГОВОРА СТРАХОВАНИЯ
1. Договор страхования заключается на основании письменного заявления
страхователя. Заявление должно содержать все необходимые сведения о
заявляемых на страхование объектах и предметах. После передачи АСК "ОСТРА-
КИЕВ" заявление становится частью договора страхования.
2. При заключении договора страхования, страхователь обязан сообщить
АСК "ОСТРА-КИЕВ" о всех известных ему обстоятельствах, имеющих существенное
значение для определения степени риска в отношении принимаемого на
страхование имущества.
Страхователь обязан также дать ответы на все поставленные ему АСК
"ОСТРА-КИЕВ" с целью определения степени риска вопросы в отношении
страхуемого имущества. Невыполнение страхователем этих обязанностей дает
АСК "ОСТРА-КИЕВ" право досрочно расторгнуть договор страхования в порядке,
указанном в пп.4, 5 § 9 и влечет за собой освобождение АСК "ОСТРА-КИЕВ" от
обязательств по выплате страхового возмещения.
3. Договор страхования считается заключенным с момента, когда принятие
страхования подтверждено АСК "ОСТРА-КИЕВ" в письменном виде. Договор
страхования оформляется посредством выдачи страхователю страхового полиса.
По выдаче полиса все документы, ранее выданные АСК "ОСТРА-КИЕВ" в
подтверждение принятия страхования, теряют силу.
§ 6. СТРАХОВАЯ ПРЕМИЯ
1. Страховая премия подлежит оплате до начала страхования.
2. Если договором страхования не предусмотрено иного, страхователь
обязан оплатить первый взнос премии незамедлительно по получении страхового
полиса и счета АСК "ОСТРА-КИЕВ", а последующие взносы - до начала
очередного страхового периода.
3. В случае неоплаты страхователем страховой премии в сроки,
предусмотренные договором страхования, страховщик имеет право - до оплаты
премии - расторгнуть договор страхования.
4. Если к моменту наступления страхового случая страховая премия за
соответствующий период страхования еще не оплачена, АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет
право отказаться от выплаты возмещения по такому страховому случаю.
5. Если страхование прекращается до истечения очередного страхового
года, досрочно теряет силу или впоследствии оказывается недействительным с
самого начала, АСК "ОСТРА-КИЕВ" причитается страховая премия за период, в
течении которого он нес или обязан был нести риск.
§ 7. НАЧАЛО СТРАХОВАНИЯ
1. Страхование вступает в силу после оплаты страхователем первого
взноса страховой премии, но не ранее указанной в договоре страхования даты.
2. Если АСК "ОСТРА-КИЕВ" предоставляет предварительное страховое
покрытие, страхование вступает в силу со дня, указанного в письменном
подтверждении АСК "ОСТРА-КИЕВ" о предоставлении такого покрытия при условии
оплаты страхователем первого взноса страховой премии в сроки, указанные АСК
"ОСТРА-КИЕВ".
§ 8. ОКОНЧАНИЕ СТРАХОВАНИЯ
1. Ответственность АСК "ОСТРА-КИЕВ" по договору страхования
оканчивается в указанный в страховом полисе срок или по истечении срока
предварительного страхового покрытия.
2. Если договор страхования заключается на срок более одного года, по
истечении срока страхования он автоматически продлевается на следующий год,
если одной из сторон не будет в письменной форме заявлено о его прекращении
за месяц до истечения срока страхования.
§ 9. ИЗМЕНЕНИЕ СТЕПЕНИ РИСКА
1. Страхователь обязан немедленно, как только это станет ему известно,
сообщить АСК "ОСТРА-КИЕВ" о всех существенных изменениях в принятом на
страхование риске, например, передаче имущества в аренду или в залог,
переходе имущества другому лицу, о прекращении производства или
существенном изменении его характера, о сносе, перестройке или
переоборудовании зданий или сооружений, о повреждении или уничтожении
имущества, независимо от того, подлежат ли убытки возмещению и т.д.
2. В случае перехода имущества (кроме товаров, находящихся в обороте) в
собственность или аренду другого лица, АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет право
прекратить договор страхования.
3. После заключения договора страхования страхователь не имеет права
предпринимать или допускать какие-либо действия, ведущие к повышению
степени риска. Если ему станет
известно о каких-либо обстоятельствах, ведущих к повышению степени
риска, он обязан незамедлительно известить АСК "ОСТРА-КИЕВ" об этом.
4. Если страхователь нарушит свои обязанности по пп.1 и 3 § 9, АСК
"ОСТРА-КИЕВ" имеет право немедленно прекратить договор страхования без
соблюдения установленного месячного срока. Если произойдет повышение
степени риска и страхователь не известит АСК "ОСТРА-КИЕВ" об этом, при
наступлении страхового случая АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет право отказаться от
выплаты по нему возмещения.
5. В случае повышения степени риска АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет право
прекратить договор и потребовать его перезаключения на условиях,
соответствующих степени риска. Если степень риска повышается помимо воли и
не в связи с действиями страхователя, договор страхования может быть
расторгнут АСК "ОСТРА-КИЕВ" в течении месяца с того дня, когда последнему
станет известно об этом. Договор расторгается посредством письменного
извещения, направляемого страхователю за 1 месяц до даты вступления такого
расторжения в силу.
6. Независимо от того, наступило ли повышение степени риска или нет,
АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет право в течении срока договора страхования проверять
состояние и стоимость застрахованного имущества, а также правильность
сообщенных ему страхователем сведений.
§ 10. НАРУШЕНИЕ НОРМ БЕЗОПАСНОСТИ
1. Если страхователь нарушает установленные законами или новыми
нормативными актами правила и нормы противопожарной безопасности, охраны
помещений и ценностей, безопасности проведения работ или иные аналогичные
нормы, или, если такие нарушения осуществляются с ведома страхователя, АСК
"ОСТРА-КИЕВ" имеет право в течении месяца с того дня, когда ему стало
известно о нарушениях, прервать договор до устранения указанных нарушений.
2. АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет право отказаться от выплаты возмещения по
страховым случаям, непосредственной причиной которых явилось нарушение норм
безопасности. Страховое возмещение, однако, выплачивается, если нарушение
этих норм не связано с причинами возникновения убытка или если АСК "ОСТРА-
КИЕВ" по истечении месяца не воспользовался своим правом на расторжение
договора (см. п. 1 § 10).
§ 11. ДВОЙНОЕ СТРАХОВАНИЕ
1. Страхователь обязан информировать АСК "ОСТРА-КИЕВ" о всех договорах
страхования, заключенных в отношении страхуемого в АСК "ОСТРА-КИЕВ"
имущества с другими страховыми предприятиями.
2. Если в момент наступления страхового случая в отношении
застрахованного в АСК "ОСТРА-КИЕВ" имущества действовали также другие
договоры страхования, возмещение по убытку распределяется пропорционально
соотношению страховых сумм, в которых имущество застраховано каждым
страховщиком, а АСК "ОСТРА-КИЕВ" выплачивает возмещение лишь в части,
падающей на его долю.
3. Если договором страхования предусмотрено, что страхователь обязан
сам оплачивать или нести определенную долю убытка (франшиза), страхователь
не имеет права заключать какие-либо иные договоры страхования в отношении
этих долей убытка. В противном случае сумма подлежащего выплате страхового
возмещения повторно сокращается на величину установленной договором
страхования франшизы.
§ 12. СТРАХОВАНИЕ В ПОЛЬЗУ ТРЕТЬЕГО ЛИЦА.
ВЫГОДОПРЕОБРЕТАТЕЛЬ
1. Страхователь имеет право заключить страхование в пользу третьего
лица (выгодопреобретателя). Страхователь обязан при этом доказать наличие
у выгодо-преобретателя страхового интереса.
2. При страховании в пользу третьего лица страхователь имеет право без
согласия выгодопреобретателя осуществлять все его права по договору
страхования, включая право на получение страхового возмещения от АСК "ОСТРА-
КИЕВ". До выплаты возмещения выгодопреобретателю АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет
право запросить у страхователя согласие на это.
3. Выгодопреобретатель не может осуществлять свои права по договору
страхования без согласия страхователя, даже если в его распоряжении
находится оригинал страхового полиса.
4. Обязанности страхователя, перечисленные в §§ 5, 6, 9, 13, 14 и 15
настоящих Условий, распространяются в равной мере и на выгодопреобретателя.
Невыполнение выгодопреобретателем этих обязанностей влечет за собой те
же последствия, что и невыполнение страхователем.
§ 13. ОБЯЗАННОСТИ СТРАХОВАТЕЛЯ ПРИ НАСТУПЛЕНИИ СТРАХОВОГО СЛУЧАЯ
1. При возникновении убытка, в связи с которым страхователь обращается
к АСК "ОСТРА-КИЕВ" с претензией о выплате страхового возмещения,
страхователь обязан:
а) незамедлительно, но в любом случае не позднее пяти суток, считая с
того дня, когда он узнал или должен был бы узнать об убытке, известить об
этом АСК "ОСТРА-КИЕВ" или его представителя;
б) принять все возможные меры по предотвращению или уменьшению ущерба и
по спасанию застрахованного имущества; если это представляется возможным,
страхователь должен запросить у АСК "ОСТРА-КИЕВ" инструкции, которые ему
следует выполнять;
в) предоставить АСК "ОСТРА-КИЕВ" или его представителям возможность
проводить осмотр или обследование поврежденного имущества, расследование в
отношении причин и размера убытка, участвовать в мероприятиях по уменьшению
убытка и спасанию застрахованного имущества;
г) по требованию АСК "ОСТРА-КИЕВ" сообщить ему в письменном виде всю
информацию, необходимую для суждения о размере и причинах повреждений или
гибели застрахованного имущества;
д) в случае гибели или повреждения движимого имущества, оборудования и
товаров на складе - предоставить АСК "ОСТРА-КИЕВ" описи поврежденного,
погибшего или утраченного имущества-эти описи должны предоставляться в
согласованные с АСК "ОСТРА-КИЕВ" сроки, но в любом случае не позднее одного
месяца со дня наступления страхового случая. Описи составляются с указанием
стоимости поврежденных предметов на день убытка, расходы по составлению
описей несет страхователь;
е) сохранить пострадавшее имущество в том виде, в котором оно оказалось
после страхового случая.
Страхователь имеет право изменять картину убытка только, если это
диктуется соображениями безопасности, уменьшением размеров ущерба, с
согласия АСК "ОСТРА-КИЕВ" или по истечении двух недель после уведомления
АСК "ОСТРА-КИЕВ" об убытке.
2. Если страхователь не выполнит какое-либо из вышеуказанных
обязательств, АСК"ОСТРА-КИЕВ" имеет право отказаться от выплаты страхового
возмещения.
3. АСК "ОСТРА-КИЕВ" и его представители имеют право участвовать в
спасании и сохранении застрахованного имущества, принимая и указывая
необходимые для этого меры, однако эти действия АСК "ОСТРА-КИЕВ" или его
представителей не могут рассматриваться как признание его обязанности
выплачивать страховое возмещение. Если страхователь препятствует этому,
страховое возмещение сокращается в той мере, в которой это привело к
увеличению убытка.
4. Представитель АСК "ОСТРА-КИЕВ" вправе приступить к осмотру
пострадавшего имущества, не дожидаясь извещения страхователя об убытке.
Страхователь не вправе препятствовать ему в этом.
§ 14. УМЫСЕЛ ИЛИ ГРУБАЯ НЕОСТОРОЖНОСТЬ СТРАХОВАТЕЛЯ
1. Если страхователь или один из руководящих сотрудников страхователя
умышленно или по грубой неосторожности совершит или допустит действия,
ведущие к возникновению убытка или умышленно введет АСК "ОСТРА-КИЕВ"
или его представителей в заблуждение при определении причин или размера
убытка, АСК "ОСТРА-КИЕВ" полностью освобождается от обязанности выплачивать
страхователю страховое возмещение этому убытку.
2. Если страхователь или кто-либо из его руководящих сотрудников будет
осужден в порядке, предусмотренном уголовным законодательством за
умышленное причинение ущерба застрахованному имуществу или подлог, обман
или мошенничество при определении причин и размера убытка, после вступления
в силу такого приговора освобождение АСК "ОСТРА-КИЕВ" от обязанности
выплачивать возмещение считается окончательным.
§ 15. ВЫПЛАТА СТРАХОВОГО ВОЗМЕЩЕНИЯ
1. Возмещение подлежит выплате после того, как полностью будут
установлены причины и размер убытка. Страхователь обязан предоставить АСК
"ОСТРА-КИЕВ" все необходимые документы, подтверждающие причины и размер
убытка. Непредставление таких документов дает АСК "ОСТРА-КИЕВ" право
отказать в выплате возмещения и в части убытка, не подтвержденной такими
документами.
По истечении одного месяца со дня страхового случая страхователь,
однако, имеет право потребовать выплаты авансом безусловно причитающейся
ему на этот момент суммы.
2. Размер ущерба определяется АСК "ОСТРА-КИЕВ" на основании данных
осмотра и действительной стоимости пострадавшего имущества, страховых сумм
и других документов, подтверждающих размер ущерба.
3. В случае возникновения споров между сторонами о причинах и размере
ущерба каждая из сторон имеет право потребовать проведения экспертизы.
Экспертиза проводится за счет стороны, потребовавшей ее проведения. В
случае, если результатами экспертизы будет установлено, что отказ АСК
"ОСТРА-КИЕВ" в выплате возмещения был необоснованным, АСК "ОСТРА-КИЕВ"
принимает на себя долю расходов по экспертизе соответствующую соотношению
суммы, в выплате которой было первоначально отказано, и суммы возмещения,
выплаченной после проведения экспертизы.
Расходы на проведение экспертизы по случаям, признанным после ее
проведения нестраховыми, относятся на страхователя.
4. АСК "ОСТРА-КИЕВ" имеет право отсрочить выплату страхового возмещения
в случае:
а) если у него имеются сомнения в правомочности страхователя на
получение страхового возмещения - до тех пор, пока не будут представлены
необходимые доказательства;
б) если соответствующими органами внутренних дел возбуждено уголовное
дело против страхователя или его уполномоченных лиц и ведется расследование
обстоятельств, приведших к наступлению убытка - до окончания расследования.
5. Страхователь не имеет права отказаться от оставшегося после
страхового случая имущества, хотя бы и поврежденного. Остаточная стоимость
такого имущества подлежит вычету из суммы страхового возмещения. С момента
выплаты страхового возмещения за поврежденное имущество оно автомотически
переходит в собственность страховщика .
6. Страховое возмещение выплачивается:
а) при полной гибели имущества - в размере его действительной
стоимости, за вычетом стоимости имеющихся остатков, но не свыше страховой
суммы;
б) при частичном повреждении имущества - в размере восстановительных
расходов.
7. Восстановительные расходы включают в себя:
- расходы на материалы и запасные части для ремонта;
- расходы на оплату работ по ремонту;
- расходы по доставке материалов к месту ремонта и другие расходы,
необходимые для восстановления застрахованных предметов в том состоянии, в
котором они находились | |
