Geoselect : Технология : Реферат: Технология конструкционных материалов (Технология)


	Технология / Реферат: Технология конструкционных материалов (Технология)


	Космонавтика Уфология Авиация Административное право Арбитражный процесс Архитектура Астрология Астрономия Аудит Банковское дело Безопасность жизнедеятельности Биология Биржевое дело Ботаника Бухгалтерский учет Валютные отношения Ветеринария Военная кафедра География Геодезия Геология Геополитика Государство и право Гражданское право и процесс Делопроизводство Деньги и кредит Естествознание Журналистика Зоология Инвестиции Иностранные языки Информатика Искусство и культура Исторические личности История Кибернетика Коммуникации и связь Компьютеры Косметология Криминалистика Криминология Криптология Кулинария Культурология Литература Литература : зарубежная Литература : русская Логика Логистика Маркетинг Масс-медиа и реклама Математика Международное публичное право Международное частное право Международные отношения Менеджмент Металлургия Мифология Москвоведение Музыка Муниципальное право Налоги Начертательная геометрия Оккультизм Педагогика Полиграфия Политология Право Предпринимательство Программирование Психология Радиоэлектроника Религия Риторика Сельское хозяйство Социология Спорт Статистика Страхование Строительство Схемотехника Таможенная система Теория государства и права Теория организации Теплотехника Технология Товароведение Транспорт Трудовое право Туризм Уголовное право и процесс Управление Физика Физкультура Философия Финансы Фотография Химия Хозяйственное право Цифровые устройства Экологическое право


	Реферат: Технология конструкционных материалов (Технология) Міністерство внутрішніх справ України Запорізький юридичний інститут Кафедра адміністративного права та адміністративної діяльності в ОВС Контрольна робота з адміністративного права III варіант Виконав: Перевірив: Запоріжжя – 1999 План І. Взаємозв'язок форм і методів в діяльності органів державної виконавчої влади. Стор. 3-14 ІІ. Практичне завдання. Стор. 15-16 Список використаної літератури. Стор. 17 Поняття метода як такого характеризується тим, що це певний прийом, спосіб дії, характер волевиявлення. Метод же управління – це спосіб врливу керуючого суб'єкта на поведінку об'єкта управління, яким може бути фізична особа, група осіб або відповідні відносини. Виходячи з цього, під методами будь-якої діяльності слід розуміти способи, прийоми, засоби, які використовуються для досягнення поставленої мети і становлять зміст цієї діяльності. Саме методи управління виражають змістовий бік керівного впливу. Вони й є волею держави, конкретизованою відповідним органом у рамках наданих йому юридично-владних повноважень. Тому методи державного управління, як правило, фіксуються в адміністративно-правових актах, тобто набувають певної форми. Саме методи управління, що використовуються передусім органами державної виконавчої влади, адекватні змісту керівної правової матерії, якою є регулятивні або правоохоронні, імперативні чи дозвільні норми адміністративного права. Виконавча влада впливає таким чином на суспільні відносини, зокрема на основний їх вид – юридичні відносини, методами правового регулювання, заборон, примусу, координації, контролю та ін. Ці юридичні інструменти зорієнтовано на одну з головних якостей адміністративно-правових відносин: вони впливають на характер і прояви вольової поведінки людей, інших асоціацій. Діють же методи у правовому просторі, де в один вузол “пов'язано” і дію загальнообов'язкових правил, заборон і дозволянь, і економічні чинники, стимули та інтереси, і соціальні домагання, майнові і трудові, і организаційні, побутові та інші соціальні зв'язки, що у цьому просторі виникають і розвиваються. Взаємозв'язок а також взаємодію методів і форм ми чітко можемо дослідити. Указ Президента України від 21 липня 1994 р. “Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю”. Даний документ містить цілу низку адміністративно-правових норм, які визначають найраціональніші методи державного управління для використання в цій специфічній галузі. Насамперед він містить норму, яка приписуе правоохоронним органам, вважати боротьбу зі злочинами проти особи, злочинністю в економічній сфері, зокрема в кредитно- фінансовій та банківській системах, у зовнішньоекономічній діяльності та торгівлі, на транспорті, головними напрямами в діяльності. У зв'язку з цим силовим структурам разом з іншими органами державної виконавчої влади приписуеться “систематично здійснювати скоординовані заходи, спрямовані на рішуче посилення боротьби з бандитизмом, корупцією, іншими тяжкими злочинами.” Їм пропонується звернути особливу увагу на “знешкодження озброєних злочиних угрупувань, які мають міжрегіональний та міжнародний характер, використовують вибухові речовини та пристрої, тероризують населення.” За наявності достовірної інформації про місця зборищ кримінальних елементів МВС, СБУ, Національна гвардія одержали право “терміново проводити спеціальні операції з затримання і перевірки підозрюваних осіб та вживати до них заходи відповідно до законодавства України”. З профілактичною метою правоохоронним органам дозволено “систематично здійснювати цільові обстеження гуртожитків, готелів, вокзалів, портів, ринків, інших місцезнаходжень осіб, що приїздять з іноземних держав, з метою виявлення тих, що перебувають на території України з порушенням установленого порядку, та вирішення питань щодо їх подальшого перебування в Україні”. Узагальнення та наукове осмислення усього масиву відомих практиці методів державного управління у неразривному зв'язку з формами управління дозволяють визначити, що вони встановлюють правила поведінки у сфері державного управління, тобто встановлюють обов'язкові для учасників управлінських відносин нормативи, видають индивідуальні приписи на адресу конкретних учасників управлінських відносин, вирішують в односторонньому порядку питання, які виникають з ініціативи керованих об'єктів, здійснюють нагляд і контроль за поведінкою учасників управлінських відносин, застосовують стимулюючі засоби впливу на керовані об'єкти, застосовують офіційні заходи примусового характеру з метою забеспечення належного порядку у сфері державного управління. Аналізуючи цей документ можна дійти висновку, як держава за допомогою методів вирішує завдання в конкретній сфері управлінської діяльності. З нього також видно, що методи визначають якісний бік управління. Тому вдосконалювати управління, підвищувати його ефективність, - насамперед, означає удосконалювати й підвищувати ефективність його методів. Методи державного управління численні та різноманітні. Пояснюється це багатоманітністю функцій усієї системи суб'єктів державного управління, призначенням і змістом діяльності державно-управлінських, а також підлеглих їм структур. Проте хоч якими б різноманітними в конкретних ситуаціях вони не були, існують особливості, характерні для всієї системи методів державного управління, які зводяться до того, що методи, як і будь-який зміст, мають свою форму, своє зовнішнє вираження. Для методів державного управління засобом зовнішнього вираження є форми державного управління. Основними й найзагальнішими методами державного управління є методи переконання, заохочення і примусу. Правильне застосування саме методів переконання, заохочення й примусу в процесі здійснення державного управління забезпечує найбільшу ефективність управлінської діяльності, її максимальну ефективність, раціональне функціонування всіх адміністративно- правових інститутів, непохилість правових устоїв у галузі управління. Правильне розуміння принципу розумного поєднання цих методів забезпечує досягнення максимально корисних результатів у процесі здійснення державного управління. При цьому поєднання методів переконання, заохочення й примусу повинно бути гармонійним в будь-якому нормативному документі. Перебільшення ролі того чи іншого методу керівництва неухильно призводить до соціальних дисонансів, до порушення норм законності. Переконання й заохочення як всеохоплюючі методи становлять основу функціонування апарату державного управління. Якщо звернутися до правоохоронної діяльності, то виявиться, що органи державної виконавчої влади найчастіше використовують у адміністративно-правових актах правове пропагандування, пояснення сутності законів, правової політики держави, проведення профілактичних заходів щодо недопущення антигромадських проявів, заохочення громадян, які активно виявили себе в боротьбі з правопорушниками а також забезпечення поширення позитивного досвіду в боротьбі з правопорушеннями. Останнім часом у правовій науці більше уваги приділяється такому методу, як заохочення правомірної поведінки громадян. Передбачається, що з побудовою правової економічно розвиненої і стабільної держави, він пошириться і в діяльності органів державної виконавчої влади. З вищевикладеного слідує, що державна виконавча влада не може реалізовуватися сама по собі. Вона має бути представлена в певних діях, які сприймаються як такі, що містять державно-владні накази керуючого впливу. Такі дії являють собою чітко виражені в реальній дійсності вольові положення держави, дії, що йдуть від конкретних суб'єктів, які відбивають інтереси держави, дії, які реально відчувають численні державні та громадянські структури, а також фізичні особи. Якщо зостосувати цей підхід до такої категорії, як виконавча влада, то цілком справедливим буде висновок, що вона міститься і знаходить вияв у державному управлінні, а суб'єктами, в чиїх діях вона представлена, будуть органи державної виконавчої влади, які, в свою чергу, поширюють її вплив за допомогою інших виконавчо-розпорядчих органів. Так зміст державно-управлінської діяльності набуває потрібної форми і піддається чіткому сприйняттю. Отже, у найзагальнішому вигляді під формою управлінської діяльності слід розуміти той чи інший спосіб зовнішнього вираження змісту цієї діядьності. Кожен суб'єкт державного управління наділений відповідною компетенцією, яка, як правило, дає йому можливість вибирати у конкретних ситуаціях той чи інший варіант поведінки, варіанти конкретних дій, тобто відбити зміст управлінської діяльності в тій формі, яка, на його думку, найбільш ефективна і найбільшою мірою відповідає державним інтересам. Конкретними прикладами форм управлінської діяльності можуть слугувати такі їх дії, як видання акту управління, прийняття рішення, вирішення скарги, проведення наради. Призначення ревізії, видача дозволу, реєстрація підприємства, здійснення контролю, заборона чого-небудь тощо. Аналіз використовуваних у державному управлінні форм свідчить, що їх сукупність - це своєрідне системне утворення, компоненти якого тісно взаємодіють один з одним, проти не є взаємозамінними. Форми управлінської діяльності визначаються помітною самостійністю й универсальністю щодо конкретних галузей і сфер державного управління. Між ними немає жорсткої залежності і взаємообумовленості. Через це одні й ті самі форми успішно застосовуються в різних галузях і сферах. Це дає змогу виконавчо-розпорядчим органам через застосування усього масиву відомих форм та відповідних методів реалізовувати свої повноваження і в економіці, і в адміністративно-політичній діяльності, а також успішно розв'язувати питання внутрішнього організаційного характеру. Водночас застосування органами державної виконавчої влади тієї чи іншої форми багато в чому визначається його компетенцією, характеристиками об'єктами управління, управлінською метою, прагненням отримати той чи інший конкретний результат. У такій ситуації принципово важливими виявляються уміння вільно орієнтуватись у всій різноманітності форм, здатність здійснити обгрунтований вибір найбільш ефективних серед них, а за необхідності поєднувати вже відомі, або знайти нові форми. Аналіз ступеня адміністративно-правової регламентації, порядку використання управлінських форм, тобто того, наскільки жорстко, детально держава регламентує застосування тієї чи іншої форми, показує, що вона неоднакова для різних форм. Максимально регламентовані форми, що пов'язані з реалізацією правозастосовних, правоустановчих функцій виконавчої влади. Саме вони викликають найістотніші юридичні наслідки і іх регламентація має важливе значення з позицій забезпечення режиму законності в державному управлінні. Значно менше регламентовані форми, що не спричиняють прямих юридичних наслідків. Тут виконавчим органам надається широка можливість самостійного вибору управлінських форм та методів застосування. Однією з найпоширеніших форм державного управління є встановлення норм права, яка включає до себе видання нормативних актів управління, адміністративну правотворчість. Основним призначенням цієї форми управлінської діяльності є виконання наказів, а також інших державно-владних приписів, для реалізації яких потрібні додаткові положення нормативного характеру. Встановлення норм права підзаконного характеру в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності практично виражається у виданні органами виконавчої влади нормативних актів. Цим шляхом забезпечується для них можливість активно впливати у рамках вимог законів на підвідомчі сфери за допомогою відповідних методів державного управління. В таких нормативно-правових актах часто містяться обмеження і заборони, обумовлені специфікою среди управління. Вони формують основи взаємодії різних суб'єктів управління, здійснюють правоохоронні функції управлінського характеру, передбачають юридичні гарантії забезпечення законності і дисципліни в управлінні. Так, Кабінет Міністрів постановою № 576 від 12 жовтня 1992 р. затвердив нормативний документ – Положення про дозвільну систему, яким установив цілий ряд норм, що регламентують порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, радіоактивних, наркотичних, отруйних речовин. Нормотворчу діяльність органів державної виконавчої влади можна вважати опосередкованою на відміну від безпосереднього встановлення норм права, яке здійснюють органи законодавчої влади. Ця опосередкованість визначається підзаконністю нормативних актів органів управління, що видаються на основі й на виконання законів. Основною формою управлінської діяльності де можна конкретно втілювати методи управління є застосування норм права. Сюди слід віднести видання нормативних актів управління, індивідуальних актів управління, актів з застосування норм права, адміністративне розпорядництво. Саме за допомогою юридичних актів індивідуального характеру закони та інші правові норми застосовуються до конкретних обставин управлінського життя. Таки акти містять точно визначені і персоніфіцировані юридично владні приписи. Прикладами таких актів є накази про призначення на посаду, про звільнення з посади, надання відпустки, допомоги, пільг, зарахування до резерву на висунення, документи про утворення управлінських структур, постанови про вирішення справ про адміністративні правопорушення, про розгляд скарг громадян тощо. Кількість і масштабність актів застосування норм права не піддається жодному переліку. По суті, вся динаміка державного управління охоплюється цією формою діяльності виконавчо-розпорядчих органів. Особливість адміністративно-правових норм і методів дійсно спостерігається у співвідношенні. Кожна юридична форма управління передбачає використання кількох методів. Так, юридичні акти управління можуть приписувати застосування методів правової регламентації та єдиноначальства, економічних і адміністративних, переконання і примусу. З іншого боку, кожний конкретний метод може застосовуватися у кількох формах управління. Говорячи про те, навіщо методи застосовуються у формах, слід сказати, що цьому передує зангальний, спонукальний мотив – потреба в юридичному впливі на існуючі в сфері державного управління відносини. Тому юридичний ефект – безпосередня мета юридичного акта. Говорячи про юридичний ефект правових актів державного управління, завжди мають на увазі вплив на відповідні відносини у вигляді встановлення правових норм чи у вигляді встановлення конкретних правовідносин. Адміністративно-правові форми і методи мають свої внутрішні проблеми. Проблема методів діалектична. Це означає, що між даними методами немає і не може бути антогоністичних суперечностей. З цих причин застосовувані методи не можуть бути неадміністративними, незалежно від вкладеного в них змісту. Інша проблема методів в тому, що сьогодні пропонують ідею повністю відмовитися в державному управлінні від методів адміністративного характеру на користь економічних важелів впливу на суспільні відносини. Третя проблема методів у її класифікації. Стосовно форм державного управління то тут проблема збігається також з класифікацією. Найбільш поширеними є дві кваліфікації: по-перше, за значенням наслідків, які виникають у результаті використання тієї чи іншої форми; по друге, за ступенем правової регламентації процесу їх застосування. Таким чином резюмуючи цю роботу доцільним буде сказати, що виконавча влада функціонує у певних формах і за допомогою відповідних методів, а діяльність органів виконавчої влади завдяки цьому виступає як регулятор суспільних відносин. Це дозволяє органам державної виконавчої влади активно впливати на суспільне життя, ефективно вирішувати питання господарського, адміністративно-політичного, соціально-культурного будівництва. Дайте оцінку ситуації та прийміть вірне рішення. Виходячи з умов завдання ситуацію яка склалася можна розглянути у двох основних напрямках: 1. неповнолітній Комин взяв у свого батька пневматичну гвинтівку або викрав її; 2. його батько сам дозволив взяти свому синові пневматичну гвинтівку; Якщо розглядати першу ситуацію, то з'ясується таке: батько Комина повинен був прийняти всі необхідні заходи щодо зберігання цієї пневматичної гвинтівки. Відповідно з цим, якщо б ці правила були виконані то й Комин би не мав можливості взяти її або викрасти. Згідно інструкції “Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів” затвердженої наказом МВС України від 25 березня 1993 р. № 164 із змінами внесеними згідно з Наказом МВС України від 22 травня 1995 р. № 255 та від 10 червня 1995 р. № 372 “вогнепальна зброя, яка належить окремим особам, повинна зберігатися в місцях постійного проживання власників в міцних, з надійними замками дерев'яних шафах або металевих ящиках, спеціально виготовлених для зберігання зброї, в розібраному, розряженому стані, із спущеними курками, окремо від бойових припасів. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи, і особливо, діти.” Про це говорить абз. 1 п. 12.12 інструкції. Відносно цієї ситуації слід сказати про те, що батько Комина буде підлягати притягненню до адміністратиної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КпАП лиш у тому випадку коли на дії передбачені в диспозиції не буде відповідного дозволу органів внутрішніх справ, і коли калібр гвинтівки буде вище 4,5 мм, а швидкість польоту кулі вище 100 метрів у секунду. Відносно другої ситуації то ми будемо притягувати батька Комина до відповідальності за ст. 184 ч. 3 КпАП. Чи вбачається в діях неповнолітнього Комина склад адміністративного правопорушення? Ні не вбачається, згідно зі ст. 12 КпАП. Список використаної літератури 1. Закон України “Про митницю”. – ВВТ № 4. – 91 р. 2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К. 1998р. 3. Адміністративне право / під ред. Ю. П. Питяк, В. В. Зуй – К.1996р. 4. Адміністративне право України. / під ред. Л. Коваль. – К. 1994 р. 5. Адміністративне право. / під ред. Г. Я. Павловського. – К. 1986 р. Реферат на тему: Технология оборудования сварки Российский государственный профессионально педагогический университет Контрольная работа По предмету: «Технология и оборудование сварки» Вариант 9 Выполнил студент гр. ЗСМ 411 Соколов М. В. Проверил Преподаватель _________________ Екатеринбург 2004 Содержание 1.Описать конструкцию и принцип действия универсальных газовых горелок (с указанием марки и технических характеристик) для сварки, резки и подогрева металлов. 3 2. Обосновать выбор технологии газовой сварки легированной стали З0ХГСА. При рассмотрении этого вопроса выявить связь выбранного режима (предварительного, сопутствующего и последующего подогрева) с составом стали, структурными изменениями в металле шва и зоне термического влияния. Результаты оформить в виде таблиц. 9 3. Условия и требования к разрезаемому металлу, определяющие возможность протекания процесса резки. Рассчитать расход режущего кислорода при ручной кислородной резке стали толщиной 50-100мм и 500мм. 13 4. Список литературы 16 1.Описать конструкцию и принцип действия универсальных газовых горелок (с указанием марки и технических характеристик) для сварки, резки и подогрева металлов. Горелка – это устройство, предназначенное для получения пламени необходимой тепловой мощности, размеров и формы. Все существующие конструкции газо-плазменных горелок можно классифицировать следующим образом: 1) по способу подачи горючего газа в смесительную камеру — инжекторные и безынжекторные; 2) по мощности пламени — микро мощности (10—60 дм3/ч ацетилена); малой мощности (25—400 дм3/ч ацетилена); средней мощности (50—2800 дм3/ч ацетилена) и большой мощности (2800— 7000 дм3/ч ацетилена); 3) по назначению — универсальные (сварка, резка, пайка, наплавка, подогрев); специализированные (только сварка или только подогрев, закалочные и пр.); 4) по числу рабочих пламен — одноплеменные и многопламенные; 5) по способу применения — для ручных способов газопламенной обработки; для механизированных процессов. Инжекторные горелки. Кислород через ниппель / инжекторной горелки проходит под избыточным давлением 0,1—0,4 МПа (1 — 4 кгс/см2) и с большой скоростью выходит из центрального канала инжектора 8 (рис. 1). При этом струя кислорода создает разрежение в ацетиленовых каналах рукоятки 3, за счет которого ацетилен подсасывается (инжектируется) в смесительную камеру 10, откуда образовавшаяся горючая смесь направляется в мундшук 13 и на выходе сгорает. Инжекторные горелки нормально работают при избыточном давлении поступающего ацетилена 0,001 МПа (0,01 кгс/см2) и выше. Повышение давления горючего газа перед горелкой облегчает работу инжектора и улучшает регулировку пламени, хотя при этих условиях приходится прикрывать вентиль горючего газа на горелке, что может привести к возникновению хлопков и обратных ударов пламени. Поэтому при использовании инжекторных горелок рекомендуется поддерживать перед ними давление ацетилена (при работе от баллона) в пределах 0,02—0,05 МПа (0,2—0,5 кгс/см2). Рис. 1. Инжекторная горелка: [pic] 1 — кислородный ниппель; 2 — ацетиленовый ниппель; 3 — рукоятка; 4 — кислородная трубка; 5 — вентиль для кислорода; 6 — корпус; 7 — вентиль для ацетилена; 8 — инжектор; 9 — накидная гайка; 10 — смесительная камера; 11 — наконечник; 12 — соединительный ниппель; 13 — мундштук Инжекторные горелки рассчитывают таким образом, чтобы они обеспечивали некоторый запас ацетилена, т. е. при полном открытии ацетиленового вентиля горелки расход ацетилена увеличивался бы по сравнению с паспортным для инжекторных горелок — не менее чем на 15%; для инжекторных резаков — не менее чем на 10% максимального паспортного расхода ацетилена. На рис. 2 показаны в качестве примера конструкции инжекторных горелок средней мощности ГС-3 и малой мощности ГС-2 для сварки металлов. Горелки снабжают набором сменных наконечников, различающихся расходом газа и предназначаемых для сварки металлов разной толщины. Номер требуемого наконечника выбирают в соответствии с требуемой тепловой мощностью пламени, выраженной в дм3/ч ацетилена. К рукоятке горелки ГС-3 можно присоединять и другие наконечники, например многопламенные для подогрева, для пайки, вставные резаки для резки металла Рис. 2. Внешний вид и разрез горелок [pic] а)— типа ГС-3; б) — типа ГС-2; 1 — трубка наконечника; 2 — смесительная камера; 3 и 5 — уплотнительные кольца из масло термостойкой резины; 5 — маховичок; 6 — шариковый клапан; 7 — пластмассовая рукоятка; 8 — ацетиленовый ниппель; 9 — корпус; 10 — инжектор; 11 — накидная гайка; 12 — мундштук Для сварки и наплавки металлов большой толщины, нагрева и других работ, требующих пламени большой мощности, используют инжекторные горелки ГС-4 с наконечниками № 8 и 9: № наконечника 8 9 Расход газов, дм3/ч: ацетилена...... 2800—4500 4500—7000 кислорода...... 3100—5000 5000—8000 Толщина свариваемой стали, мм....... 30—50 50—100 В наконечниках ГС-4 инжектор и смесительная камера установлены непосредственно перед мундштуком. Горючий газ подается в инжектор по трубке, расположенной внутри трубки подачи кислорода. Этим предупреждается нагревание горючего газа и смеси отраженной теплотой пламени, что снижает вероятность обратных ударов пламени и хлопков при использовании пламени большой мощности. Горелка ГС-4 может работать на пропан бутане, для чего снабжена двумя наконечниками с сетчатыми мундштуками, рассчитанными на расходы: № 8 — пропан бутана 1,7—2,7, кислорода 6—9,5 м3/ч; № 9 — пропан бутана 2,7—4,2, кислорода 9,5— 14,7 м3/ч. Рис. 3. Наконечник с подогревателем для сварки на пропан бутане [pic] 1 — мундштук; 2 — подогревающая камера; 3 — подогреватель; 4 — сопла подогревателя; 5 — трубка горючей смеси; 6 — подогревающие пламена. Мундштуки горелок малой мощности или имеющих водяное охлаждение изготовляют из латуни ЛС59-1. В горелках средней мощности мундштуки для лучшего отвода теплоты изготовляют из меди МЗ или хромистой бронзы Бр Х0,5, к которой не так пристают брызги расплавленного металла. Для получения пламени правильной формы и устойчивого его горения выходной канал не должен иметь заусенцев, вмятин и других дефектов, а внутренняя поверхность канала должна быть чисто обработана. Снаружи мундштук рекомендуется полировать. Горелки для газов заменителей отличаются от ацетиленовых тем, что снабжены устройством для дополнительного подогрева и перемешивания газовой смеси до выхода ее из канала мундштука. Серийно выпускаемые горелки ГЗУ-2-62 и ГЗМ-2-62М для этого имеют подогреватель и подогревательную камеру, расположенные на наконечниках между трубкой подвода горючей смеси и мундштуком (рис. 3). Часть потока смеси (5—10%) выходит через дополнительные сопла подогревателя и сгорает, образуя факелы, подогревающие камеру из коррозионно-стойкой стали. Температура смеси на выходе из мундштука повышается на 300—350° С и соответственно возрастает скорость сгорания и температура основного сварочного пламени. Горелки могут работать на пропан-бутан-кислородной и метан-кислородной смеси; ими можно сваривать стали толщиной до 5 мм (в отдельных случаях до 12 мм) с удовлетворительными показателями по производительности и качеству сварки. Наконечники этих горелок рассчитаны на следующие расходы газов: № наконечника 0 1 2 3 Расход, дм3/ч: пропан-бутана 15—40 30-70 70—140 140-240 кислорода 50—140 105—260 260—540 520-840 № наконечника 4 5 6 7 Расход, дм3/ч: пропан-бутана 240—400 400—650 650—1050 1650—1700 кислорода........ 840—1400 1350—2200 2200—3600 3500—5800 При переводе на пропан-бутан горелок, рассчитанных для работы на ацетилене, следует брать наконечник, на два номера больший, и ввертывать в него мундштук, на один номер больший, а инжектор — на один номер меньший, чем при сварке металла той же толщины на ацетиленокислородной смеси. Специальные наконечники. Для сварки в тяжелых условиях нагрева, например крупных чугунных отливок с подогревом, применяют специальные теплоустойчивые наконечники НАТ-5-6 и НАТ-5-7. В этих наконечниках мундштук и трубка снабжены теплоизоляционной прослойкой из асбеста, разведенного на воде или жидком стекле, и покрыты сверху кожухом из стали Х25Т. Они могут длительно работать без хлопков и обратных ударов. Для этих работ используют также обычные наконечники, снабженные дополнительной трубкой для подвода охлаждающего воздуха. Безынжекторные горелки. В отличие от инжекторных в данных горелках сохраняется постоянный состав смеси в течение всего времени работы горелки, независимо от ее нагрева отраженной теплотой пламени. В, инжекторных же горелках нагрев мундштука и смесительной камеры ухудшает инжектирующее действие струи кислорода, вследствие чего поступление ацетилена уменьшается и смесь обогащается кислородом. Это приводит к хлопкам и обратным ударам пламени, — приходится прерывать сварку и охлаждать наконечник. Безынжекторные горелки, в которых ацетилен и кислород поступают в смесительное устройство под равными давлениями, при нагревании не меняют состава смеси, поскольку при нагревании мундштука если и уменьшается поступление газов в горелку, то оно одинаково как для кислорода, так и для ацетилена. Следовательно, относительное содержание их в смеси, т. е. состав смеси, остается постоянным. На рис. 4, а показана схема безынжекторной горелки, на рис. 4, б — схема устройства для питания безынжекторной горелки ГАР (равного давления).кислородом и ацетиленом через постовой беспружинный регулятор ДКР (см. рис. 23). Горелка ГАР комплектуется семью наконечниками на расходы ацетилена 50—2800 дм3/ч. Каждый наконечник имеет смесительную камеру с двумя калиброванными отверстиями: центральным для кислорода и боковым для ацетилена. Рис 4. Безынжекторная горелка [pic] 1 — мундштук; 2 — трубка наконечника; 3 — вентиль кислорода; 4 — ниппель кислорода; 5 — ниппель ацетилена; 6 — вентиль ацетилена; 7 — редуктор кислородный; 8 — редуктор ацетиленовый; 9 — регулятор ДКР; 10 — шланги; 11 — горелка ГАР Камерно-вихревые горелки. Для некоторых процессов газопламенной обработки — нагрева, пайки, сварки пластмасс и т. п. не требуется высокой температуры ацетиленокислородного пламени. Для этих процессов можно использовать камерно-вихревые горелки, работающие на пропано-воздушной смеси. В этих горелках вместо мундштука имеется камера сгорания, в которую поступают пропан и воздух под давлением 0,05—0,2 МПа (0,5—2 кгс/см2). Пропан подается в камеру через центральный канал, а воздух, вызывающий также вихреобразование, поступает по многозаходной спирали, обеспечивающей «закрутку» газовой смеси в камере сгорания. Продукты сгорания выходят через концевое сопло камеры сгорания с большой скоростью, образуя пламя достаточно высокой температуры (1500—1600° С). Горелки позволяют получать пламя с температурой 350—1700° С. Горелки специальные. К таким горелкам относятся, например, многопламенные для очистки металла от ржавчины и краски; газо-воздушные для пайки и нагрева, работающие на ацетилене газах заменителях; керосино кислородные для распыленного жидкого горючего; многопламенные кольцевые для газопрессовой сварки; для поверхностной закалки; для пламенной наплавки; для сварки термопластов и многие другие. Принципы устройства и конструкции их во многом аналогичны используемым для сварочных горелок. Отличие состоит в основном; в тепловой мощности и размерах пламени или суммы пламен (при многопламенных горелках), а также размерах и форме мундштука. 2. Обосновать выбор технологии газовой сварки легированной стали З0ХГСА. При рассмотрении этого вопроса выявить связь выбранного режима (предварительного, сопутствующего и последующего подогрева) с составом стали, структурными изменениями в металле шва и зоне термического влияния. Результаты оформить в виде таблицы. Газовая сварка характеризуется высокими значениями вводимой в изделие удельной энергии ?и достигающими величин порядка 200—400 Дж/мм2, большей зоной теплового влияния, меньшей производительностью, чем дуговая сварка. Газовую сварку применяют при изготовлении и ремонте изделий из тонколистовой стали; при ремонтной сварке литых изделий из чугуна, бронзы, алюминиевых сплавов; при монтажной сварке стыков трубопроводов малых и средних диаметров (до 100 мм) с толщиной стенки до 5 мм и фасонных частей к ним; при сварке узлов конструкций из тонкостенных труб; при сварке изделий из алюминия и его сплавов, меди, латуни и свинца; при наплавке латуни и бронзы на детали из стали и чугуна; при наплавке твердых и износоустойчивых сплавов, а также при сварке ковкого и высокопрочного чугуна с применением прутков из латуни и бронзы. Газовой сваркой можно сваривать почти все металлы, используемые в технике. Чугун, медь, латунь, свинец легче поддаются газовой сварке, чем дуговой. Простота оборудования, независимость от источника энергоснабжения, возможность широкого регулирования скорости нагрева и охлаждения металла при сварке позволяют применять этот процесс при ремонтных и монтажных работах. Сталь толщиной свыше 6 мм газовой сваркой соединяют редко. Таблица 1. Влияние примесей на свойства металла шва и около шовной зоны \|Наимено\|В каком\|Взаимод\|Дефекты\|Причины\|Допусти\|Максима\|Характе\|Свари\| \|вание, \|виде \|ействие\|сварной\|образов\|мость \|льно \|рные \|ваемо\| \|химичес\|находит\|с \|констру\|ания \|(желате\|допусти\|свойств\|сть \| \|кий \|ся \|кислоро\|кции \|трещин \|льна \|мое \|а \|метал\| \|символ \|примесь\|дом \| \| \|нежела\|содержа\|основно\|ла \| \|примеси\|в \|металла\| \| \|тельна)\|ние \|го \| \| \| \|металле\|сварочн\| \| \|присутс\|примеси\|металла\| \| \| \| \|ой \| \| \|твия \|в % \|при \| \| \| \| \|ванны, \| \| \|примеси\| \|наличии\| \| \| \| \|шлака, \| \| \|в \| \|данной \| \| \| \| \|газа \| \| \| \| \|примеси\| \| \|1 \|2 \|3 \|4 \|5 \|6 \|7 \|8 \|9 \| \|30ХГСА \|75-100 \|Св-08 \| \| \| \| \| \| \| \| \| \|Св-08А \| \| \| \| \| \| \| \| \| \|Св-18ХГ\| \| \| \| \| \| \| \| \| \|СА \| \| \| \| \| \| \| \| \| \|Св-18ХМ\| \| \| \| \| \| \| \| \| \|А \| \| \| \| \| \| \| 3. Условия и требования к разрезаемому металлу, определяющие возможность протекания процесса резки. Рассчитать расход режущего кислорода при ручной кислородной резке стали толщиной 50-100мм и 500мм. Подвергаемый газовой резке металл должен удовлетворять ряду определенных условий (требований). Температура плавления металла должна быть выше температуры воспламенения его в кислороде (температуры начала интенсивного окисления металла). В противном случае металл под действием подогревающего пламени резака будет плавиться и принудительно удаляться кислородной струей без необходимого окисления, характеризующего процесс газовой резки. При этих условиях шлак не образуется, и расплавляемый металл, трудно удаляемый кислородной струей, будет образовывать на кромках реза наплывы. При этом производительность процесса крайне низкая, рез большой ширины и исключительно неровный. Низкоуглеродистая сталь этому условию удовлетворяет. Температура ее плавления составляет ~ 1500° С, а температура воспламенения в кислороде 1350—1360° С. Однако с повышением содержания углерода в стали способность ее поддаваться газовой резке падает (так как температура плавления стали снижается, а температура воспламенения в кислороде возрастает). Кроме того, в образующихся при резке шлаках увеличивается количество не окисленного железа, сильно затрудняющего процесс резки из-за образования грата (сплава шлака с металлом), трудно отделяемого от кромок реза. Тем более не поддается газовой резке чугун, содержание углерода в котором составляет более 1, 7%. Температура плавления металла должна быть выше температуры плавления образуемых в процессе резки окислов. Низкоуглеродистая сталь образует три окисла железа: FeO с температурой плавления 1270° С, Fe3O4 с температурой плавления 1538°С и Fe2. O3 с температурой плавления 1562°С. Допуская, что нее эти окислы железа присутствуют в шлаке, температура плавления которого в среднем ниже 1500° С, можно считать, что низкоуглеродистая сталь удовлетворяет и этому условию, тем более, что на поверхности ее при нагревании не образуется пленки тугоплавких окислов, препятствующих контакту кислородной струи с металлом. Однако целый ряд металлов и сплавов, например алюминий, магний, сплавы этих металлов, а также высоколегированные стали, содержащие высокий процент хрома, этому условию резки не удовлетворяют. При нагревании этих сплавов в процессе резки на их поверхности образуется пленка тугоплавкого окисла, изолирующая металл от контакта с кислородом. Тепловой эффект образования окисла металла должен быть достаточно высоким. Это условие диктуется тем, что при резке стали, подогревающее пламя резака сообщает металлу сравнительно небольшую часть теплоты — около 5—30% ее общего количества, выделяемого в процессе резки. Основное же количество теплоты (70—95%) выделяется при окислении металла. Низкоуглеродистая сталь образует при резке три окисла железа, выделяющих при своем образовании в среднем около 627 — 666, 8 кДж/моль (150—160 ккал/г-мол). Этого количества теплоты оказывается достаточно, для протекания эффективного процесса газовой резки стали. Иначе обстоит дело с резкой меди и ее сплавов. Помимо высокой тепло производительности меди, сильно затрудняющей начало процесса резки, главной причиной, делающей газовую резку меди невозможной, является низкое тепловыделение при окислении, поскольку при образовании СиО выделяется теплоты всего 156, 8 кДж/моль (37, 5 ккал/г-мол), а при образовании Си2О 169, 7 кДж/моль (40, 6 ккал/г-мол). Этого количества теплоты для начала и поддержания процесса резки меди недостаточно, в связи с чем процесс газовой резки этого металла невозможен. Консистенция образующихся окислов Должна быть жидкой, т. е. появляющиеся при резке шлаки должны быть жидкотекучими. Это условие хорошо выполняется при резке низко- и среднеуглеродистой стали, низколегированной стали и титановых сплавов. Газовая резка сплавов, содержащих высокий процент кремния пли хрома сильно затруднена или невозможна. Так, например, невозможна резка серого чугуна, содержащего высокий процент кремния (до 3,5—4,5%), окись которого (SiO2) сильно повышает вязкость. Теплопроводность металла должна быть возможно низкой. В противном случае бывает трудно, а иногда и невозможно (при большой массе высокотеплопроводного металла) достигнуть концентрированного нагрева металла. Низкоуглеродистая сталь, теплопроводность которой невелика {коэффициент теплопроводности ? = 0,63 Дж/(см. сК) [?, = 0,12 кал/(см. -с-° С]}, не вызывает трудностей ни в начальный момент, ни в процессе резки. В этом случае подогрев металла в начальной точке реза до воспламенения осуществляется быстро, без заметного отвода теплоты в массу разрезаемого металла. Что касается начального подогрева до воспламенения таких металлов, как медь и алюминий, то для этих металлов из-за высокой теплопроводности начальный подогрев связан с большими трудностями и в большинстве случаев становится возможным только после предварительного подогрева разрезаемых листов или заготовок до достаточно высокой температуры (меди до 700—800° С, алюминия до 300—500° С). Высокая теплопроводность меди и алюминия — одна из причин, затрудняющих и делающих невозможной газовую резку этих металлов. Анализируя приведенные выше условия газовой резки, можно констатировать, что всем этим условиям хорошо удовлетворяет чистое железо и низкоуглеродистая сталь. С повышением содержания углерода в стали способность ее поддаваться газовой резке падает. Список литературы 1. А. И. Акулов, Г. А. Бельчук, В. П. Демянцевич «Технология и оборудование сварки плавлением» 2. Г. Б. Евсеев, Д. Л. Глизманенко «Оборудование и технология газопламенной обработки металлов и неметаллических материалов» 3. Г. Л. Петров «Сварочные материалы»


	Новинки рефератов :: Реферат: Декоративное выжигание по дереву (Искусство и культура) Реферат: Основы государства и права для абитуриентов МГЮА (Государство и право) Реферат: Норманнская теория происхождения русской государственности ее апологеты и критики (Государство и право) Реферат: Объекты гражданских прав (Государство и право) Реферат: Будущее России (Социология) Реферат: Взаимодействие электронов с поверхностными акустическими волнами (Физика) Реферат: География морского транспорта России (География) Реферат: Азотная кислота (Химия) Реферат: Кризис семейных отношений и дети подросткового возраста (Психология) Реферат: Исследование исторических документов (История) Реферат: Отчет по производственной практике по бухгалтерскому учету на ГХЗ (Бухгалтерский учет) Реферат: Реформа Петра Первого (История) Реферат: Мифология Древней Греции (Міфологія Стародавньої Греції) (История) Реферат: Основные тенденции развития детского хорового творчества на современном этапе (на примере ведущих детских хоровых коллективов г.Минска) (Музыка) Реферат: Межпредметные связи в курсе школьного предмета химии на предмете углерода и его соединений (Химия) Реферат: Вопросы экологии на уроках физики (Физика) Реферат: Градский (Музыка) Реферат: История создания и развития локальных сетей (Программирование) Реферат: Дарвиновская метафора и философия науки (Философия) Реферат: Телефонный справочник (Программирование)


	Copyright © GeoRUS, Геологические сайты