|
Реферат: Научная организация финансово-хозяйственного контроля и аудита (Аудит)
НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ
Основи наукової організації контрольно-аудиторського процесу
Контрольно-аудиторський процес — це система, яка функціонує з використанням
матеріальних, трудових та інтелектуальних цінностей. Як і кожна система,
контрольно-аудиторський процес має бути раціонально організований, тобто
всі елементи системи упорядковані, приведені у системний взаємозв'язок,
зумовлений цільовою функцією.
Оршпішція як смислове поняття передбачає упорядкованість, взаємодію окремих
елементів, що перебувають у функціональній залежності. Організаційні
принципи контрольно-аудиторського процесу тривалий час грунтувалися на
практичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та інших працівників,
зайнятих виконанням контрольних функцій в управлінні народним
господарством.
Наукова ор/.аііізація контрольно-аудиторського процесу виникла у зв'язку з
потребою координації і взаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторських
процедур при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності
суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і
господарювання. Слід зазначити, що прийоми організації, які грунтуються на
практичному досвіді керівника, не забезпечують оптимальності організації в
умовах ринкових відносин та різних форм власності.
У спеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організація фінансово-
господарського контролю обмежується розробкою і впровадженням окремих
елементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів
(використання простих обчислювальних машин, надання окремого приміщення та
ін.). Такий підхід не сприяє впровадженню технічного прогресу в організацію
і методологію фінансово-господарського контролю. Якщо раніше контрольно-
ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержання
керівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, що
регулюють економічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктом
організації в основному були трудові процеси контролера.
В умовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносин
змінюються функції фінансово-господарського контролю щодо додержання прав
держави, власників капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно-
аудиторського процесу залучають різних за фахом спеціалістів (економістів,
ревізорів, аудиторів, юристів, технологів, конструкторів, товарознавців),
застосовуються швидкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а дані
контролю використовуються для прогнозування фінансово-господарської
діяльності, при наданні кредитів та залученні акціонерів, визначенні
престижності і конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і
міжнародному ринках, запобіганні банкрутству, сплаті податків, розподілу
прибутку, нарахуванні дивідендів та ін.
Для того щоб організувати працю ревізора, аудитора ; найбільшою
ефективністю, необхідно поєднувати її з організацією всього контрольно-
аудиторського процесу, передовою методологією фінансово-господарського
контролю, що грунтується на застосуванні новітніх технічних засобів у
збиранні і перетворенні на ЕОМ обліково-економічної інформації для контролю
підприємницької діяльності. Проте цс не знижує значення НОП у контрольно-
аудиторському процесі, а, навпаки, підвищує його роль в організаційно-
технологічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і управлінні ним.
Дослідження економічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно до
цілей фінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднувати
процеси праці, матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці
(машини, устаткування, інвентар, за допомогою яких працівник обробляс
інформацію), предмети праці (первинна фіксована інформація, перетворена в
інформаційні сукупності, необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи
— алгоритми, програми роботи ЕОМ, методики. Для цього система контрольно-
аудиторського процесу має бути впорядкована: всі елементи приведені у
системний взаємозв'язок, підпорядкований меті і завданням фінансово-
господарського контролю. Така упорядкованість системи може бути досягнута
науковою організацією, що передбачає застосування у фінансовогосподарському
контролі системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальнення
передового практичного досвіду і спрямованих на раціональне виконання
контрольно-аудиторського процесу.
Наукова організація фінансово-господарського контролю передбачає
використання методичного забезпечення, до якого належать інструкції,
положення, рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основі
швидкодіючих ЕОМ і засобів автоматизованого збирання, передавання і обробки
економічної інформації відповідно до завдань контролю.
Вільне економічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовило
потребу в створенні державних податкових служб, незалежного аудиторського
контролю, а також контролю власника та інших контрольних органів, у яких
зайнята значна кількість працівників, різних за фахом і професійним рівнем.
У структурі контрольних органів утворюються підрозділи, які безпосередньо
здійснюють контрольно-аудиторський процес, управляють ним і обслуговують
його за принципом розподілу праці (податкові адміністрації, внутрішній
аудит).
Отже, наукова організація контрольно-аудиторського процесу включає
організацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним і
обслуговування його.
Основні принципи наукової організації контрольно-аудиторського процесу
подано на рис.1.
Організація контрольно-аудиторського процесу полягає у створенні
організаційних передумов для дослідження і аналітичної обробки економічної
інформації в системі фінансово-господарського контролю з метою активного
впливу на оптимізацію результатів підприємницької діяльності. Для цього
застосовується комплекс елементів організації.
Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл праці секторів груп
контролерів, окремих виконавців і співвико-навців контрольно-аудиторських
процедур. У контрольно-аудиторському процесі додержують технологічного
принципу спеціалізації і кооперування, що грунтується на створенні дільниць
і робочих місць для виконання однорідних за технологічним процесом операцій
господарської діяльності. Так, у податковій службі, контрольно-ревізійному
підрозділі, аудиторській фірмі можуть бути спеціалізовані підрозділи
контролю підприємницької діяльності у галузі промисловості, сільського
господарства, капітального будівництва, транспорту, торгівлі, сфери
побутових послуг та ін.
Спеціалізація може поглиблюватися до об’єктів контролю — основний і
оборотний капітал, праця та заробітна плата, операції менеджменту і
маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт, послуг),
фінансовий стан суб’єкта підприємницької діяльності та ін.
Кооперування здійснюється в контрольно-аудиторському процесі поєднанням
зусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх на всебічне
дослідження суб’єкта підприємницької діяльності. Це поєднання
передбачається програмою комплексного аудиторського контролю.
Пропорційність полягає у додержанні правильного співвідношення
інформаційного забезпечення контрольно-аудиторських підрозділів
бухгалтерією, фінансовим відділом і обчислювальними центрами з метою
забезпечення пропорційності надходження економічної інформації для
використання контролерами при перевірці операцій з основними засобами,
товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукції тощо.
Пропорційність окремих контрольно-аудиторських процедур забезпечує всебічне
і якісне дослідження об’єктів контролю в строки, встановлені графіком і
програмою робіт.
Особливо необхідна пропорційність в організації контрольно-аудиторського
процесу в умовах використання обчислювальної і організаційної техніки, ЕОМ
і периферійних пристроїв підготовки даних, терміналів тощо.
Паралельність у контрольно-аудиторському процесі забезпечує одночасне
паралельне виконання контрольно-аудиторських процедур для перевірки різних
за змістом господарських операцій, що здійснюються суб’єктом
підприємницької діяльності. Особливо це важливо при контролі податковими
службами комерційної діяльності підприємств, до складу яких входить значна
кількість торговельно-посередницьких одиниць (кіоскін, магазинів, складів),
коли перевіряють повноту і своєчасність виторгу і здавання його в установу
банку, роботу касових машин, а також при контролі випуску і реалізації
продукції (робіт, послуг).
Прямотчність дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки між
учасниками контрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання
контрольних процедур різними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові опе-
рації, необхідно організувати прямі потоки інформації для дослідження
одночасно банківських операцій, підзвітних сум, цінних паперів та ін.
Безперервність відображення підприємницької діяльності у бухгалтерському
обліку, передбачена законодавчими актами, зумовлює потребу організації
безперервного контрольно-аудиторського процесу у часі і просторі при
дослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі даі;
змогу комплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності
(господарський рік), всебічно дослідити підприємницьку діяльність
відповідно до програми і графіка проведення комплексної ревізії, аудиту
(основний і оборотний капітал, матеріальні і трудові ресурси та ін.). Тому
необхідно так організувати контрольно-аудиторський процес, щоб не виникали
ситуації, які перешкодили 6 додержанню безперервності у дослідженні
фінансово-господарської діяльності.
Ритмічність контрольно-аудиторського процесу забезпечується рівномірним
виконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботи
всіх виконавців (членів бригади аудиторів). Для цього складають графіки
проведення інвентаризації цінностей, обробки результатів інвентаризації і
відображення їх у бухгалтерському обліку. Крім того, передбачають
узагальнення результатів аудиту за розділами (контроль коштів, товарно-
матеріальних цінностей та ін.) кожним виконавцем до завершення аудиту в
цілому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівникові
бригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту,
висновках аудиторів.
Організація управління контрольно-аудиторським процесом передбачає взаємне
погодження виконання інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського
процесу і наукової
організації праці учасників цього процесу (ревізорів, аудиторів).
Організація інтелектуальної підготовки контрольно-аудиторського процесу
включає наукову розробку методичних рекомендацій контролю діяльності
галузей народного господарства та її складових частин, забезпечення
контролерів законодавчими актами і нормативними документами (інструкції,
положення, норми і нормативи та ін.). Організація інтелектуальної
підготовки об'єднує дослідну, технологічну та організаційну фази.
На дослідній фазі управління контрольно-аудиторським процесом визначають,
які законодавчі акти і нормативні документи необхідні для якісного і
своєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, а
також фактографічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оперативно-
технічну) і за який період. Одночасно визначають наявність програмного
забезпечення ЕОМ для розв'язання задач фінансово-господарського контролю на
об'єкті, який підлягає аудиту.
На технологічній фазі управління контрольно-аудиторським процесом складають
алгоритми задач фінансово-господарського контролю, розробляють програмне
розв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій,
положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконалення
їх. На цій фазі впроваджують у практику результати наукових досліджень у
галузі фінансово-господарського контролю.
На інформаційній фазі управління контрольно-аудиторським процесом складають
організаційні моделі, які дають змогу графічно представити взаємозв'язок
об'єктів контролю, джерел інформації, методів дослідження і узагальнення
результатів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки, пропорції,
структурні взаємовідносини між ревізорами, аудиторами, юристами,
технологами та іншими учасниками контрольно-аудиторського процесу. Для
цього використовують оргаграми, оперограми, діаграми, гістограми, сітьові
графіки тощо. Графічні прийоми допомагають управляти контрольно-
аудиторським процесом у цілому. Так, за допомогою графіків Ганта,
циклограм, сітьових графіків можна подати розрахунок необхідного часу для
виконання окремих контрольних процедур і контрольно-аудиторського процесу в
цілому та узагальнити їх у класифікаційні схеми.
Наукова організація праці (НОП) у контрольно-аудиторському процесі — це
система заходів, спрямованих на вдосконалення методів і умов
інтелектуальної праці, збереження здоров'я працівників на основі новітніх
досягнень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність при
найменших затратах розумової праці.
Основними завданнями НОП є поєднання у єдиному процесі техніки та
інтелектуальних можливостей контролерів, забезпечення найбільшої
ефективності використання трудових, матеріальних та інтелектуальних
ресурсів із метою підвищення ефективності їхньої праці, тобто активного
впливу на розвиток бізнесу, ринкових відносин, підвищення підприємницької
діяльності і поліпшення добробуту кожної людини зокрема. Тому НОП має
сприяти створенню таких умов праці, які забезпечували б збереження здоров'я
і працездатності людини.
Наукова організація праці як система складається з таких взаємопов'язаних
елементів: організації трудових процесів і робочих місць, забезпечення
сприятливих умов праці, організації функціонального обслуговування робочих
місць, нормування і матеріального стимулювання, розвитку творчих здібностей
і підприємницької активності працівників. Оскільки рівень виробничих сил і
завдань, що стоять перед матеріальним виробництвом в умовах технічного
прогресу і ринкових відносин, потребує, щоб управління підприємством було
економним, оптимальним і оперативним, то зазначені елементи НОП щодо
фінансово-господарського контролю повинні грунтуватися на технічній базі
ЕОМ і наукових методиках із питань бізнесу і менеджменту. Контроль при
цьому має сприяти управлінню підприємницькою діяльністю при мінімальних
затратах живої і матеріалізованої праці, забезпечити вибір найкращого
варіанта рішень і дати змог;' своєчасно приймати рішення з метою
оперативного впливу на хід виробничого процесу, що можливо за умови
раціонально організованого контрольно-аудиторського процесу.
Наукова організація праці у контрольно-аудиторському процесі передбачає
застосування інформаційно-довідкових посібників, класифікаторів інформації,
цінників-класифікаторів, розрахункових таблиць для обчислення оплати праці.
Крім того, НОП ревізорів, аудиторів неможлива без забезпечення їх пакетами
прикладних і сервісних програм роботи ЕОМ, технічних і робочих проектів
АСОІ, що застосовуються на підприємствах, діяльність яких контролюють. Бе:і
узагальнення заходів НОП неможливо правильно вирішувати питання структури і
чисельності контрольно-аудиторського підрозділу, аудиторської фірми,
планування роботи їх, ритмічного завантаження працівників.
Тривалий час вважали, що інтелектуальна праця контролерів не підлягає
нормуванню, а використовувати персональні електронно-обчислювальні машини
(ПЕОМ) недоцільно.
Справді, критерії нормування праці ревізорів, аудиторів мають свої
особливості. Продуктивність праці цієї категорії спеціалістів в умовах
вільного економічного підприємництва не залежить від кількості проведених
ревізій, виявлених порушень нормативних актів та виданих наказів щодо осіб,
винних у цих порушеннях. При цьому не враховували інтелектуальних
здібностей конкретного ревізора, аудитора, а відповідно й оплату праці їх
визначали за суб'єктивними оцінками керівника підрозділу.
Критеріями ефективності праці ревізора, аудитора, а отже, і нормування
їхньої праці є рекомендації і пропозиції, вироблені за результатами
ревізії, аудиту та використання їх у підприємницькій діяльності для
підвищення якості продукції (робіт, послуг), її конкурентоспроможності на
внутрішньому і міжнародному ринках, зниженні собівартості, підвищенні
прибутковості. За такими критеріями оцінки роботи ревізорів, аудиторів
можна нормувати їхню працю, планувати чисельність і встановлювати розмір
заробітної плати кожному працівникові окремо. Особливо це важливо для
незалежного аудиторського контролю, який проводиться на замовлення
підприємців, що самостійно вибирають не лише аудиторську організацію, а й
конкретного аудитора.
Отже, нормування праці контролерів, аудиторів полягає у вивченні способів
інтелектуліьної праці і умов їхньої роботи, за яких у підприємницькій
діяльності можна мати найбільшу ефективність.
Нормування інтелектуальної праці ревізорів, аудиторів передбачає вивчення
мети і об'єктів нормування, способів роботи і умов праці, класифікацію
затрат часу і операцій, вибір об'єктів і методу спостереження, проведення
спостережень і обробки даних, визначення трудомісткості праці окремого
фахівця.
Розвиток творчих здібностей і підприємницької активності працівників
передбачає систематичну роботу контролера з вивчення передового досвіду
фінансово-господарського контролю, проведення науково-практичних семінарів,
популяризації праці ревізорів, аудиторів, обов'язкове підвищення
кваліфікації їх через кожні п'ять років і одержання ліцензії на право
виконання контрольної роботи, аудиту тощо.
Організація обслуговування контрольно-аудиторського процесу включає
технічну оснащеність засобами праці, створення умов НОП на робочих місцях,
обслуговування робочих місць, забезпеченість засобами зв'язку для збирання
інформації, модернізацію засобів переробки інформації, технічну безпеку і
профтехсанітарію ревізорів та аудиторів.
Отже, наукова організація контрольно-аудиторського процесу грунтується на
системному підході до інтелектуальної праці ревізорів та аудиторів,
спрямована на активний вплив фінансово-господарського контролю, на
підвищення ефективності підприємницької діяльності в умовах ринкових
економічних відносин.
Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі
Процес праці — це сукупність рухів працівника на робочому місці,
спрямованих на виконання певного завдання. Для того щоб завдання
виконувалося з найменшими трудовими затратами і найбільшою ефективністю,
процес праці має бути організований на науковій основі.
Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі передбачає
поєднання техніки (обчислювальних машин, ваговимірювальних приладів,
лабораторного устаткування та ін.) і робочої сили в єдиному трудовому
процесі;
забезпечення найбільш ефективного використання матеріальних і трудових
ресурсів; підвищення продуктивності праці при збереженні здоров'я людини і
перетворенні праці у необхідну життєву потребу.
Виходячи з основних завдань НОП у контрольно-аудиторському процесі, можна
визначити такі основні напрями її розвитку:
скорочення затрат праці на проведення аудиту діяльності підприємства;
впровадження передових форм розподілу і кооперування
праці, що ~збезпечують виявлення творчої активності кожного працівника;
поліпшення умов праці;
удосконалення організації і обслуговування робочих місць аудитора,
ревізора;
вивчення і поширення передових прийомів і методів праці;
підготовка і підвищення кваліфікації аудиторів і ревізорів;
удосконалення нормування праці фахівців, зайнятих у контрольно-
аудиторському процесі;
поєднання матеріальних і моральних стимулів у підвищенні результативності
праці та її продуктивності, а також розвиток колегіальності, співдружності
і виховання сумлінного ставлення до праці.
Об'єктами наукової організації праці у контрольно-аудиторському процесі є
організація трудових процесів і робочих місць аудиторів, ревізорів, а також
нормування і стимулювання їхньої праці, розвиток творчих здібностей і
громадської активності.
Організація трудових процесів — це сукупність заходів, які забезпечують
виконання комплексного комісійного аудиту, контрольних перевірок податкових
органів та інших контрольних процедур у заплановані строки і періоди. До
таких заходів відносять створення ревізійних і аудиторських бригад з
оптимальною кількістю працівників та професійним складом їх, проведення з
ними семінарів з питань методики ревізії й аудиту, а також технології
виробництва підприємства, яке є об'єктом контролю.
Організація робочих місць передбачає створення оптимальних умов працівникам
для виконання контрольно-аудиторських процедур (виділення виробничої площі,
забезпечення обчислювальною технікою, нормативно-довідковою літературою,
законодавчими актами та ін.).
Нормування і матеріальне стимулювання праці контрольно-аудиторських
працівників є важливими елементами планування і впровадження НОП.
Організація використання робочого часу ревізорів і аудиторів на науковій
основі, суміщення професій, впровадження раціональної організації і
зразкового обслуговування робочих місць, навчання їх передовим прийомам і
методам праці обов'язково супроводяться встановленням відповідних
прогресивних норм праці. І навпаки, технічно обгрунтовані норми потребують
раціональної організації праці. Норми, запроваджені на раціональній
організації праці, є технічно обгрунтованими і обов'язковими для
застосування при плануванні аудиторської та контрольно-ревізійної роботи.
Контрольно-аудиторський процес здійснюється за часом, тому узагальнюючою
мірою праці є робочий час. Встановлення визначеної тривалості робочого дня,
робочого тижня — це і є встановлення конкретної міри праці. Такою мірою
може бути тільки час, необхідний для виконання аудиторської і контрольно-
ревізійної роботи у конкретних умовах контролю фінансово-господарської
діяльності підприємства, розвитку технології виробництва на основі
досягнень науково-технічного прогресу.
Практично міра праці — це норма праці, основним видом
якої є норма часу, необхідного для виконання певного обсягу робіт.
Одним із різновидів норми праці є норма обслуговування, яку визначають
тоді, коли установити норму часу або норму виробітку неможливо або
недоцільно.
Норма обслуговування — це кількість ревізій або аудит;' діяльності
підприємств, об'єднань, у яких ревізор, аудитор повинні брати участь або
одноосібне проводити їх за календарний рік.
Норма обслуговування є модифікацією норми праці, оскільки вона регламентує
норму часу, необхідного для виконання аудиторської і контрольно-ревізійної
роботи. Разом ;) тим час, витрачений у процесі праці, за своїм характером
неоднорідний. Тому для дослідження норм праці необхідно проаналізувати
структуру затрат робочого часу, тобто вивчити класифікацію цих затрат.
Робочий час — це проміжок часу, протягом якого ревізор, аудитор зобов'язані
виконати доручену роботу. Робочий час складається з часу роботи і часу
перерв. Час роботи поділяють на час для безпосереднього виконання роботи і
час, не зумовлений виконанням завдання. Цей вид затрат часу за умови
раціональної організації праці є необов'язковим. Ці затрати можуть бути
скорочені або повністю ліквідовані за правильного вирішення організаційних
питань (наприклад, час, який аудитор витрачає для підготовки
ваговимірювальних приладів при проведенні інвентаризації).
Час, що витрачають на виконання контрольно-аудиторської роботи, складається
з таких елементів: підготовчо-заключного, оперативного і часу
обслуговування робочого місця ревізора, аудитора.
Підготовчо-заключний час витрачають на підготовку робочого місця, а також
аудитора і ревізора для виконання роботи та її завершення. Сюди відносять
час, який аудитор, ревізор витрачають на очікування наказу керівника
підприємства, яке контролюють, про допущення до аудиту, виділення окремого
приміщення для роботи бригади, отримання документів з архіву і
функціональних підрозділів підприємства для контролю, повернення документів
після дослідження їх та ін.
Оперативний час використовується на безпосереднє виконання контрольно-
аудиторських процедур із проведення ревізії, аудиту діяльності
підприємства.
Час обслуговування робочого місця необхідний для підтримання у належному
стані обчислювальної техніки, розташування на робочому місці предметів і
засобів праці у такому порядку, який дає змогу найбільш раціонально
використати оперативний час.
При визначенні норм часу на кожну конкретну роботу слід враховувати, що не
всі затрати часу є необхідними. У зв'язку з цим затрати робочого часу
поділяють на нормовані і ненормовані.
До нормованих затрат відносять час роботи, пов'язаний з виконанням завдань
на проведення ревізії, аудиту (підготовчо-заключний, оперативний і час
обслуговування робочого місця). Нормованим є також час деяких перерв,
зокрема перерви на відпочинок і особисті потреби, організаційно-технічного
характеру, зумовлені організацією і методологією контрольно-аудиторського
процесу. Усі інші затрати часу є ненормованими, тому до норми праці їх не
включають.
При розробці науково обгрунтованих норм для виконання контрольно-ревізійної
й аудиторської роботи використовується технічний метод нормування.
Попередньо вивчають нормативну тривалість часу на кожний елемент, що
входить до норми. Визначення нормативної тривалості кожного елемента норми
грунтується на вивченні затрат часу під час виконання кожної контрольно-
аудиторської процедури. Для цього застосовуються різні способи вивчення
затрат часу: хронометражні спостереження, фотографія робочого часу та ін.
На основі аналізу фактичних затрат часу, організаційно-методологічних
особливостей контрольно-аудиторського процесу, умов праці ревізорів,
аудиторів з урахуванням передового досвіду встановлюють нормативну
(регламентовану) тривалість кожного елемента норми, яка відповідає дійсним
затратам праці.
Регламентовану тривалість окремого елемента затрат часу на виконання
певного виду роботи називають нормативним часом. Розрізняють нормативи
підготовчо-заключного, основного і допоміжного часу для виконання
контрольно-ревізійного процесу, часу обслуговування робочого місця, на
відпочинок і особисті потреби.
При нормуванні праці людей, зайнятих виконанням контрольно-ревізійних і
аудиторських робіт, використовуюті, нормативи обслуговування. Одночасно на
таких роботах застосовують і нормативи чисельності, за допомогою яких
визначають кількість працівників, необхідних для виконання плану контрольно-
ревізійної й аудиторської роботи.
На виконання контрольно-ревізійної й аудиторської роботи норми
обслуговування встановлюють диференційовано :і розрахунку на одного
ревізора, аудитора. Як правило, цс комплексні норми трудових затрат
аудитора, ревізора в робочих днях, протягом яких вони зобов'язані виконати
ревізію (аудит) або взяти в ній участь як співвиконавці. При розрахунку
затрат часу беруть до уваги складність структури підприємства, яке
контролюють, вид діяльності, чисельність працівників, технологію
виробничого процесу, а також тривалість ревізії (аудиту) фінансово-
господарської діяльності, яка за нормативними документами не може
перевищувати ЗО робочих днів.
Відповідно до міри праці, її напруженості і якості контрольно-аудиторським
працівникам визначають матеріальне стимулювання.
Отже, нормування праці є основою організації трудових процесів і
впровадження НОП у контролі й аудиті фінансово-господарської діяльності,
Важливим заходом НОП є визначення параметрів робіт, покладених на
працівника, затверджених посадовими інструкціями, стандартами. Складають їх
на основі найбільш раціонального розподілу праці спеціалістів і виконавців
у контрольно-аудиторському підрозділі, аудиторській фірмі. Такі нормативні
документи сприяють правильному розподілу і розмежуванню функцій між
працівниками, одночасно забезпечують взаємозв'язок в їхній роботі.
Стандарти дають змог}' систематизувати і узагальнити досвід застосування
найбільш раціональних і досконалих методів і прийомів роботи.
Посадові інструкції складаються з розділів, де конкретизуються загальні
положення, права, обов'язки і відповідальність працівника.
Загальні положення — перелік основних завдань спеціалісту або виконавцю.
Зокрема, вказують підпорядкованість працівника, порядок його призначення на
посаду, рівень кваліфікаційних вимог, що ставляться до нього.
Права — на підставі законодавства, нормативно-правових актів, норм і
правил, що регулюють службові взаємовідносини працівників контрольно-
аудиторських підрозділів, аудиторської фірми, визначають самостійність дій
їх під час виконання посадових обов'язків.
Обов'язки — конкретні завдання, покладені на ревізора, аудитора.
Відповідальність — обов'язок ревізора, аудитора відповідати за свої дії.
Відповідальність їх визначають відповідно до діючих нормативно-правових
актів та інструкцій за невиконання або неправильне виконання покладених
обов'язків та невикористання наданих їм прав.
Складають посадові інструкції керівники контрольно-ревізійних і
аудиторських підрозділів, а затверджує керівник організації, до якої
входить цей підрозділ.
Розвиток творчих здібностей і громадської активності працівників, зайнятих
у контрольно-аудиторському процесі, передбачає навчання науковим методам,
необхідних для дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств,
об'єднань з метою виявлення резервів для удосконалення господарювання,
застосування досягнень науково-технічного прогресу. Аудитор, ревізор у
своїй професійній діяльності не повинні обмежуватися лише фіксуванням
недоліків, а зобов'язані творчо підходити до причин негативних явищ,
виявлених у процесі ревізії, аудиту. Не досить, наприклад, констатувати
невиконання договорів поставки продукції у заданому асортименті, слід
з'ясувати, які фінансові наслідки мало підприємство від цього порушення,
чим викликано одноосібне рішення щодо зміни асортименту, якою мірою служба
маркетингу реагувала на зміни та з чиєї вини завдано матеріальних збитків,
скомпроментовано комерційний авторитет підприємства на ринку та ін.
Необхідно виходити з того, що контроль є ефективним, якщо він має
стратегічний характер, спрямований на досягнення конкретних результатів,
своєчасним, гнучким, простим і економним,
Спеціалісти з ревізії й аудиту зобов'язані бути активними У виявленні
недоліків у фінансово-господарській діяльності, інформувати колективи
підприємств і об’єднань, власників, акціонерів про порушення законодавства,
прояви монополізму, вносити пропозиції щодо порушників нормативно-правових
актів, що регулюють господарську діяльність, та запобігання виникненню
недоліків у подальшому.
Узагальнення досвіду розвитку НОП в управлінській діяльності дає змогу
створити типову модель розробки і впровадження планів НОП у контрольно-
аудиторському процесі, що включає організаційну підготовку, аналіз
організації праці, складання і впровадження планів НОП (рис.2).
[pic]
Реферат на тему: Необходимость, сущность аудита. Содержание аудиторских отчетов и правила их оформления
Содержание:
Введение. 2
Возникновение аудита. 3
Необходимость аудита. 4
Сущность аудита и аудиторской деятельности. 5
Содержание аудиторских отчетов и правила их оформления. 7
Введение.
Возникновение аудита.
Аудиторская деятельность – явление достаточно новое для России, которое
является, однако, необходимым элементом рыночной экономики. Эта
деятельность охватывает собственно аудит, т.е. заключение независимого
профессионального бухгалтера-аудитора о достоверности публичной
бухгалтерской (финансовой) отчетности, и предоставление услуг,
сопутствующих аудиту, - весьма разнообразных, но непременно требующих
высокой квалификации профессионального бухгалтера.
Аудит (в разных переводах это слово означает «он слышит», «слушающий»)
имеет достаточно большую историю. Первые независимые аудиторы появились еще
в XIX веке в акционерных компаниях Европы.
Возникновение аудита связано с разделением интересов тех, кто
непосредственно занимается управлением предприятием (администрация,
менеджеры), и тех, кто вкладывает деньги в его деятельность (собственники,
акционеры, инвесторы). Последние не могли и не хотели полагаться лишь на ту
финансовую информацию, которую представляли управляющие и подчиненные им
бухгалтеры предприятия. Достаточно частые банкротства предприятий, обман со
стороны администрации существенно повышали риск финансовых вложений.
Акционеры хотели быть уверенными в том, что их не обманывают, что
отчетность, представленная администрацией, полностью отражает
действительное финансовое положение предприятия. Для проверки правильности
финансовой информации и подтверждения финансовой отчетности приглашались
специальные люди – аудиторы, которым, по мнению акционеров, можно было
доверять. Главными требованиями, предъявляемыми к аудитору, были его
безупречная честность и независимость. Знание бухгалтерского учета сначала
не было главным, однако по мере усложнения бухгалтерского учета необходимым
требованием становится и хорошая профессиональная подготовка аудитора.
Исторической родиной аудита считается Великобритания, где с 1844 г.
выходит серия законов о компаниях, согласно которым правления акционерных
компаний обязаны не реже одного раза в год приглашать специального человека
для проверки бухгалтерских счетов и отчета перед акционерами.
В Росси звание аудита было введено Петром I. Должность аудитора
совмещала в себе некоторые обязанности делопроизводителя, секретаря и
прокурора. Аудиторов в Росси называли присяжными бухгалтерами.
Мировой экономический кризис 1929-1933 гг. усилил потребность в услугах
бухгалтеров-аудиторов. В то время резко ужесточились требования к качеству
аудиторской проверки, она стала обязательной, увеличилась рыночная
потребность в такого рода услугах. После окончания кризиса практически все
страны начинают вводить обязательные требования к объему информации,
содержащейся в годовых отчетах, обязательности публикации этих отчетов и
заключений аудиторов. Аудит становится мощным оружием против мошенничества.
В Великобритании аудиторами именуются любые специалисты в области
контроля за достоверностью финансовой отчетности, в том числе и работающие
в государственных органах. Во Франции независимым финансовым контролем
занимаются две профессиональные организации – бухгалтеров-экспертов, в
компетенцию которых входят непосредственно ведение бухгалтерского учета,
становление отчетности и оказание консультационных услуг в этой области, и
комиссаров (уполномоченных) по счетам, обеспечивающих контроль за
достоверностью финансовой отчетности. В США проверку достоверности
финансовой отчетности осуществляет дипломированный общественный бухгалтер.
Во всех развитых странах лицам, желающим приобрести профессию
бухгалтера-аудитора, предстоят долгие годы учебы и практической
деятельности, а также многочисленные экзамены. Специалисты Палаты
аудиторов, Институты профессиональных бухгалтеров и другие регулярно
проверяют их работу, и исключение из этих организаций означает запрещение
дальнейшей деятельности.
Необходимость аудита.
Потребность в услугах аудитора возникла в связи со следующими
обстоятельствами:
1. возможность необъективной информации со стороны ее составителей
(администрации) в случае конфликта между ними и пользователями этой
информации (собственниками, инвесторами, кредиторами);
2. зависимость последствий принимаемых решений (а они могут быть весьма
значительными) от качества информации;
3. необходимость специальных знаний для проверки информации;
4. отсутствие у пользователей информации доступа к ней для оценки ее
качества.
Эти и ряд других причин привели к возникновению общественной
потребности в услугах независимых экспертов, имеющих соответствующую
подготовку, квалификацию, опыт и разрешение на право оказания такого рода
услуг. Аудиторские услуги – это услуги посредников, устанавливающих
достоверность финансовой информации.
Наличие достоверной информации позволяет повысить эффективность
функционирования рынка капитала и дает возможность оценивать и
прогнозировать последствия различных экономических решений. Проведение
аудиторской проверки даже в тех случаях, когда она не является
обязательной, несомненно, имеет важное значение.
В условиях рынка предприятия, кредитные учреждения, другие
хозяйствующие субъекты вступают в договорные отношения по использованию
имущества, денежных средств, проведению коммерческих операций и инвестиций.
Доверительность этих отношений должна подкрепляться возможностью для всех
участников сделок получать и использовать финансувую информацию.
Достоверность информации подтверждается независимым аудитором.
Собственник, и прежде всего коллективные собственники – акционеры,
пайщики, - а также кредиторы лишены возможности самостоятельно убедиться в
том, что все многочисленные и зачастую очень сложные операции предприятия
законны и правильно отраженны в отчетности, так как обычно не имеют ни
доступа к учетным записям, ни соответствующего опыта, и поэтому нуждаются в
услугах аудиторов.
Сущность аудита и аудиторской деятельности.
Существует множество определений аудита – одни из них закреплены в
официальных нормативных документах, как международных, так и национальных,
другие определения даются специалистами в области аудита.
Правило (стандарт) аудиторской деятельности в Российской Федерации
«Цели и основные принципы, связанные с аудитом бухгалтерской отчетности»
следующим образом определяет аудит бухгалтерской отчетности и его
необходимость:
под аудитом бухгалтерской отчетности понимается независимая проверка,
осуществляемая аудиторской организацией и имеющая своим результатом
выражение мнения аудиторской организации о степени достоверности
бухгалтерской отчетности экономического субъекта.
На макроэкономическом уровне аудит является элементом рыночной
инфраструктуры, необходимость функционирования которого определяется
следующими обстоятельствами:
1. бухгалтерская отчетность используется для принятия решений ее
заинтересованными пользователями, в том числе руководством, участниками и
собственниками имущества экономического субъекта, реальными и
потенциальными инвесторами, работниками и заказчиками, органами власти и
общественностью в целом;
2. бухгалтерская отчетность может быть подвержена искажениям в силу ряда
факторов, в частности применения оценочных значений и возможности
неоднозначной интерпретации фактов хозяйственной жизни; помимо этого,
достоверность бухгалтерской отчетности не обеспечивается автоматически
ввиду возможной пристрастности ее составителей;
3. степень достоверности бухгалтерской отчетности, как правило, не может
быть самостоятельно оценена большинством заинтересованных пользователей
из-за затрудненности доступа к учетной и прочей информации, а также
многочисленности и сложности хозяйственных операций, отражаемых в
бухгалтерской отчетности экономических субъектов.
Вот еще одно определение аудита из нормативных актов Российской Федерации:
Аудит – предпринимательская деятельность аудиторов (аудиторских
организаций) по осуществлению независимых проверок бухгалтерской
отчетности, платежно-расчетной документации, налоговых деклараций и других
финансовых обязательств и требований экономических субъектов с целью
установления достоверности их бухгалтерской отчетности и соответствия
совершенных ими финансовых и хозяйственных операций нормативным актам,
действующим в Российской Федерации.
Комитет по аудиторской практике предложил простое определение аудита:
аудит – это независимое рассмотрение специально назначенным аудитором
финансовых отчетов предприятия и выражение мнения о них при соблюдении
правил, установленных законов.
Аудитом занимается аудитор – частное лицо или фирма, проводящие аудит
предприятия, - и партнеры такого частного лица или такой фирмы. В
необходимых случаях понятие «аудитор» включает в себя и аудиторский
персонал, действующий на основании делегирования полномочий.
Положение об основных концепциях аудита, которое в 1973г. опубликовал
Комитет по основным концепциям аудита Американской ассоциации бухгалтеров
(ААА), определяет и процесс, и цели аудита:
аудитором называется систематический процесс объективного сбора и
оценки свидетельств об экономических действиях и событиях с целью
определения степени соответствия этих учреждений установленным критериям и
представление результатов проверки заинтересованным пользователям.
Отличие аудита от аудиторской деятельности состоит в том, что последняя
предусматривает и различные аудиторские услуги. В последнее время главное
внимание уделяется повышению эффективности системы управления предприятием,
и прежде всего системы внутреннего контроля. Системный подход подготовил
почву для развития качественных аудиторских услуг, т.е. аудиторские
структуры начали больше заниматься больше консультационной деятельностью,
чем непосредственно аудитом.
Аудит и аудиторская деятельность различаются и по результатам.
Результатом аудита могут быть выводы о состоянии финансовой отчетности –
реальности статей баланса, достоверности бухгалтерского учета, законности и
целесообразности хозяйственных операций, а результатом аудиторских услуг –
возможное состояние объектов в будущем, т.е. прогнозные экономические
показатели, качественные характеристики организационной структуры
управления, системы учета и контроля.
В Российской Федерации существуют две формы аудита: обязательный и
инициативный. Аудит может проводится в отношении любых юридических лиц
независимо от их организационно-правовых форм и видов деятельности, а также
любых физических лиц, занимающихся предпринимательской деятельностью без
образования юридического лица и зарегистрированных в качестве
индивидуальных предпринимателей.
Аудит – это не просто механизм контроля. Аудиторские проверки в равной
степени можно считать средством достижения коммерческого успеха, поскольку
«добавочная стоимость» консультаций, осуществляемых специалистами по
видению бизнеса и их советов, в конечном счете, способствуют экономическому
успеху клиента.
Содержание аудиторских отчетов и правила их оформления.
Во всех случаях обязательного аудита аудиторские организации обязаны
готовить и представлять письменную информацию (отчет) руководству
(собственникам) проверяемого экономического субъекта по результатам
проведения аудита. Аудиторские организации могут готовить и передавать в
устном или письменном виде по ходу осуществления аудита промежуточную
информацию.
Цель письменной информации – довести до руководства проверяемого
субъекта сведения о недостатках в учетных записях, бухгалтерском учете и
СВК[1], которые могут привести к существенным ошибкам в бухгалтерской
отчетности, и в порядке внесения конструктивных предложений по
совершенствованию систем бухгалтерского учета и внутреннего контроля
экономического субъекта.
Аудиторское заключение о бухгалтерской отчетности экономического
субъекта содержит мнение аудиторской фирмы о достоверности этой отчетности,
которое должно выражать оценку аудиторской фирмы соответствия во всех
существенных аспектах бухгалтерской отчетности нормативному акту,
регулирующему бухгалтерский учет и отчетность в Российской Федерации. Если
в результате проверки аудиторская фирма обнаружила, что имущественное и
финансовое положение экономического субъекта таково, что возникает
серьезное сомнение по поводу возможности этого субъекта продолжать
деятельность и исполнять свои обязательства в течение, как минимум, 12
месяцев, следующих за отчетным периодом, то мнение аудиторской фирмы о
достоверности бухгалтерской отчетности должно отразить данное сомнение.
По результатам проведенного аудита бухгалтерской отчетности
экономического субъекта аудиторская фирма выражает мнение о достоверности
этой отчетности в форме безусловно положительного или отрицательного
аудиторского заключения, но может и отказаться от выражения своего мнения.
Различают четыре вида аудиторских заключений: безусловно положительное,
условно-положительное, отрицательное, отказ от выражения мнения.
В безусловно положительном аудиторском заключении мнение аудиторской
фирмы о достоверности бухгалтерской отчетности экономического субъекта
означает, что эта отчетность подготовлена таким образом, чтобы обеспечить
во всех существенных аспектах отражение активов и пассивов экономического
субъекта на отчетную дату и финансовых результатов его деятельности за
отчетный период, исходя из нормативного акта, регулирующий бухгалтерский
учет и отчетность в Российской Федерации.
В условно положительном аудиторском заключении мнение аудиторской
фирмы о достоверности бухгалтерской отчетности экономического субъекта
означает, что, за исключением определенных в аудиторском заключении
обстоятельств, бухгалтерская отчетность подготовлена таким образом, чтобы
обеспечить во всех существенных аспектах отражение активов пассивов
экономического субъекта на отчетную дату и финансовых результатов его
деятельности за отчетный период, исходя из нормативного акта, регулирующего
бухгалтерский учет и отчетность в Российской Федерации.
В отрицательном аудиторском заключении мнение аудиторской фирмы о
достоверности бухгалтерской отчетности экономического субъекта означает,
что в связи с определенными обстоятельствами эта отчетность подготовлена
таким образом, что она не обеспечивает во всех существенных аспектах
отражение активов и пассивов экономического субъекта на отчетную дату и
финансовых результатов его деятельности за отчетный период, исходя из
нормативного акта, регулирующего бухгалтерский учет и отчетность в
Российской Федерации.
Отказ аудиторской фирмы от выражения своего мнения о достоверности
бухгалтерской отчетности экономического субъекта в аудиторском заключении
означает, что в результате определенных обстоятельств аудиторская фирма не
может выразить и не выражает такое мнение в одной из установленных
настоящим порядком форме.
Мнение аудиторской фирмы о достоверности бухгалтерской отчетности
экономического субъекта должно быть выражено так, чтобы этому субъекту и
пользователям были очевидны его содержание и форма.
Аудиторское заключение обычно состоит из трех частей: вводной,
аналитической и итоговой. К нему прилагается бухгалтерская отчетность
экономического субъекта, которая подверглась аудиту.
Вводная часть аудиторского заключения содержит общие сведения об
аудиторской фирме. Вводная часть аудиторского заключения, выдаваемого
аудиторской фирмой, включает в себя:
. название документа в целом – «Аудиторское заключение»;
. юридический адрес и телефоны аудиторской фирмы;
. номер, дату выдачи и наименование органа, выдавшего аудиторской фирме
лицензию на осуществление аудиторской деятельности, а также срок
действия лицензии;
. номер свидетельства о государственной регистрации аудиторской фирмы;
. номер расчетного счета аудиторской фирмы;
. фамилии, имена, отчества всех аудиторов, принимавших участие в аудите;
Вводная часть аудиторского заключения, выдаваемого аудитором,
работающим самостоятельно, включает в себя:
. название документа в целом – «Аудиторское заключение»;
. фамилию, имя, отчество и стаж работы в качестве аудитора;
. номер, дату выдачи и наименование органа, выдавшего аудиторской фирме
лицензию на осуществление аудиторской деятельности, а также срок
действия лицензии;
. номер регистрационного свидетельства аудитора;
номер банковского счета аудитора.
Аналитическая часть аудиторского заключения представляет собой отчет
аудиторской фирмы об общих результатах проверки состояния внутреннего
контроля, бухгалтерского учета и отчетности экономического субъекта, а
также соблюдения экономическим субъектом законодательства при совершении
финансово-хозяйственных операций.
Аналитическая часть включает в себя:
. название данной части;
. кому адресована аналитическая часть;
. наименование экономического субъекта;
. объект аудита;
. общие результаты проверки состояния внутреннего контроля у
экономического субъекта;
. общие результаты проверки состояния бухгалтерского учета и отчетности;
. общие результаты проверки соблюдения законодательства при совершении
финансово-хозяйственных операций.
Аналитическая часть аудиторского заключения, выдаваемого аудиторской
фирмой, озаглавливается так: «Отчет аудиторской фирмы», а выдаваемого
аудитором, работающим самостоятельно, - «Отчет аудитора».
Аналитическая часть адресуется исполнительному органу, осуществляющему
функцию управления экономическим субъектом.
Изложение общих результатов проверки состояния внутреннего контроля у
экономического субъекта включает в себя:
. ответственность исполнительного органа экономического субъекта за
организацию и состояние внутреннего контроля;
. цель и характер рассмотрения состояния внутреннего контроля при
проведении аудита;
. общую оценку соответствия СВК масштабам и характеру деятельности
экономического субъекта.
Изложение общих результатов проверки состояния бухгалтерского учета и
отчетности экономического субъекта подразумевает:
. общую оценку соблюдения установленного порядка ведения бухгалтерского
учета и подготовки бухгалтерской отчетности;
. описание выявленных в ходе аудита существенных нарушений
установленного порядка ведения бухгалтерского учета и подготовки
бухгалтерской отчетности.
Изложение общих результатов проверки соблюдения экономическим субъектом
законодательства при совершении финансово-хозяйственных операций должно
включать:
. цель и характер рассмотрения соответствия ряда совершенных
экономическим субъектом финансово-хозяйственных операций применимых к
законодательству и нормативным актам при проведении аудита;
. общую оценку соответствия во всех существенных отношениях финансово-
хозяйственных операций, совершенных экономическим субъектом,
применяемому законодательству;
. ответственность исполнительного органа экономического субъекта за
несоблюдение применяемого законодательства Российской Федерации при
совершении финансово-хозяйственных операций.
Оценка общих результатов проверки состояния внутреннего контроля,
бухгалтерского учета и отчетности экономического субъекта, а также
соблюдения экономическим субъектом законодательства при совершении
финансово-хозяйственных операций может быть выражена в произвольной форме.
Итоговая часть аудиторского заключения содержит мнение аудиторской
фирмы о достоверности бухгалтерской отчетности экономического субъекта.
Итоговая часть включает в себя:
. название данной части;
. кому адресована аналитическая часть;
. наименование экономического субъекта;
. объект аудита;
. указание на нормативный акт, которому должна соответствовать
бухгалтерская отчетность;
. распределение ответственности экономического субъекта и аудиторской
фирмы в отношении бухгалтерской отчетности;
. указание на нормативный акт, в соответствии с которым проводился
аудит;
. изложение существенных обстоятельств, приведших к составлению
аудиторского заключения в форме, отличной от безусловно
положительного, и оценку в стоимостном выражении, если это возможно,
их влияния на бухгалтерскую отчетность экономического субъекта;
. мнение аудиторской фирмы о достоверности бухгалтерской отчетности
экономического субъекта;
. дату аудиторского заключения.
Итоговая часть аудиторского заключения, выдаваемого аудиторской фирмой,
озаглавливается так: «Заключение аудиторской фирмы», а выдаваемого
аудитором, работающим самостоятельно, - «Заключение аудитора».
Итоговая часть адресуется учредителям (участникам) экономического
субъекта, если иное не предусмотрено договором на проведение аудита; в ней
указывается нормативный акт, регулирующий бухгалтерский учет и отчетность в
РФ, которому должна соответствовать бухгалтерская отчетность, с указанием
его полного официального наименования, наименования органа, издавшего
документ, даты издания документа и его номера (если таковой имеется), а
также нормативного акта, регулирующего аудиторскую деятельность в РФ.
В итоговой части должно быть описано распределение ответственности
между экономическим субъектом и аудиторской фирмой в отношении
бухгалтерской отчетности.
Бухгалтерская отчетность, прилагаемая к аудиторскому заключению, должна
быть составлена по формам, установленным для экономических субъектов
данного вида деятельности соответствующим органом, регулирующим
бухгалтерский учет и отчетность в РФ.
Если в результате аудита выявлены существенные искажения бухгалтерской
отчетности, то в прилагаемой к аудиторскому заключению бухгалтерской
отчетности экономический субъект должен устранить эти искажения.
Если аудиторское заключение составляется после представления
экономическим субъектом бухгалтерской отчетности пользователям, учредителям
(участника), налоговым органам и др., то итоговая часть аудиторского
заключения должна содержать перечень поправок, которые следует произвести в
этой отчетности, для того чтобы она была признана достоверной.
Аудиторская фирма может использовать любой иной способ представления
скорректированной бухгалтерской отчетности экономического субъекта, дающий
полное и точное представление пользователям о поправках, необходимых в этой
отчетности.
Библиография:
А. Д. Шермет, В. П. Суйц «Аудит», М., Инфра-М 2002г.
Барышников Н. П. “Организация и методика проведения общего аудита”, М.,
1996г
-----------------------
[1] Система внутреннего контроля (СВК) – совокупность организаторской
структуры, методик и процедур, принятых руководством экономического
субъекта в качестве средств для упорядоченного и эффективного ведения
хозяйственной деятельности, которая в том числе включает организованные
внутри данного экономического субъекта и его силами надзор и проверку.
| |
