|
Реферат: Постановка лабораторной работы на ПЭВМ по исследованию утечки газа в аварийных режимах (Безопасность жизнедеятельности)
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ДЕЛАМ НАУКИ И ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
МОСКОВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ИНСТИТУТ РАДИОТЕХНИКИ, ЭЛЕКТРОНИКИ И АВТОМАТИКИ
(ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ)
|Факультет: |Кибернетики |
|Кафедра: |АСУ |
|Шифр: |ИП-2-94 |
ДИПЛОМНЫЙ ПРОЕКТ
(Часть по «Охране труда и экологии»)
Тема: «Постановка лабораторной работы на ПЭВМ по исследованию утечки газа в
аварийных режимах»
|Студент: |М.В.Гончаренко |
|Группа: |ИП-2-94 |
|Консультант: |С. М. Кучерук |
Москва 1999
Содержание
Глава 3. Задание по «Охране труда и экологии» 3
3.1. Введение 3
3.2. Постановка задачи 3
3.3. Определение количества вредных веществ, выделяющихся из оборудования
3
3.3.1. Определение количества вредных веществ, выделяющихся из
оборудования, работающего под давлением 4
3.3.2. Определение количества вредных веществ, выделяющихся из
оборудования, работающего под разряжением 4
3.4. Определение максимальных концентраций при кратковременном выделении
вредных веществ из наземных источников 5
3.4.1. Определение максимальных концентраций для точечного источника 6
3.4.2. Определение максимальных концентраций для линейного источника 6
3.5. Исходные данные и описание работы программы для исследования утечки
газа в аварийных режимах 7
3.6. Контрольный пример 8
3.7. Выводы по Главе 3 9
Приложение 2. Тексты документов и программ по «Охране труда и экологии»
11
Глава 3. Задание по «Охране труда и экологии»
3.1. Введение
Взаимодействие между природой и человеком изучает наука - экология.
В процессе своей хозяйственной деятельности человек воздействует на
природу, улучшая или разрушая ее. Масштабы производственной деятельности
человека настолько велики, что не учитывать этого нельзя.
В свою очередь, природа воздействует на человека, создавая ему
благоприятные или неблагоприятные условия для существования.
В настоящее время, в связи с тяжелым экономическим положением в
стране снизилось финансирование строительства природозащитных сооружений,
замены выработавшего свой ресурс оборудования, внедрения новых, более
безопасных технологий. Следует отметить возросшую ответственность как
физических, так и юридических лиц за нарушения природоохранного
законодательства. В частности это касается выбросов, в общем случае, в
окружающую среду, газов, жидкостей или твердых тел ( например утечки газа
из газопроводов, выбросы цементной или угольной пыли, утечки нефти, бензина
из цистерн ).
Моделирование утечек веществ, особенно с применением компьютерной
техники, позволяет производить расчет защитных систем, планов по ликвидации
последствий утечки, планов эвакуации местного населения. В рассматриваемом
случае ( утеки газа ), следует учитывать биологическое воздействие
рассматриваемого газа на живые объекты в районе утечки.
В соответствии с Законом об охране атмосферного воздуха выбросы
предприятий не должны приводить к превышению нормативов предельно
допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе.
3.2. Постановка задачи
Постановка лабораторной работы по исследованию утечки газа в
аварийных режимах. Требуется разработать программу, определяющую:
- количество вредных веществ выделяющихся из оборудования
работающего под давлением;
- количество вредных веществ выделяющихся из оборудования
работающего под разрежением;
- максимальные концентрации при кратковременном выделении вредных
веществ из наземных источников (для точечного источника);
- максимальные концентрации при кратковременном выделении вредных
веществ из наземных источников (для линейного источника).
3.3. Определение количества вредных веществ, выделяющихся из оборудования
Для решения вопросов обеспечения чистоты атмосферного воздуха на
химических и нефтехимических предприятиях, где широко используется открытая
установка оборудования, необходимо определять поступление вредных веществ
через фланцевые соединения оборудования, находящегося под давлением или
разрежением. Существенным источников загрязнения воздуха является также
автотранспорт.
3.3.1. Определение количества вредных веществ, выделяющихся из
оборудования, работающего под давлением
Исходя из нормируемого коэффициента негерметичности, непревышение
которого гарантируется испытаниями оборудования на плотность и проведением
мероприятий, в результате которых достигается требуемая нормами
герметичность оборудования, можно с достаточной для практических расчетов
точностью найти величины выбросов вредных веществ в атмосферу, а
следовательно, прогнозировать загрязнение приземного слоя атмосферы.
Количество газа вытекающего из оборудования под давлением
определяется по следующей формуле:
[pic];
[pic],
G - количество газа вытекающего из оборудования (кг/ч);
V - объем газовой или паро-воздушной фазы в оборудовании (м3);
R - газовая постоянная для рабочей среды (Дж/(кг*К));
Pн - рабочее давление газа (Па);
Т - температура газа (К);
m - коэффициент негермитичности оборудования и газопроводов, ч-1
(таблица 1);
[pic] - плотность газа при рабочем давлении и температуре (кг/м3).
По этой формуле можно определить количество вытекающего из
оборудования газа только в том случае, если испытание на плотность
производилось с тем же газом и при той же его температуре, которые будут в
оборудовании в рабочем состоянии.
Таблица 1.
|Допустимый коэффициент негерметичности оборудования, ч-1 |
|Наибольшее рабочее |До |2*105 |7*105 |17*105 |41*105 |401*105|
|давление в оборудовании,|2*105 | | | | | |
|Па | | | | | | |
|Допустимый коэффициент |0.04 |0.03 |0.01 |0.005 |0.0005 |0.0002 |
3.3.2. Определение количества вредных веществ, выделяющихся из
оборудования, работающего под разряжением
Оборудование, токсичная среда в котором находится под разрежением
до 103 Па, является источником загрязнения воздушной среды. При разрежении
больше 1000 Па оборудование рассматривается, как вакуумное, и к его
герметичности предъявляются повышенные требования.
Поскольку к оборудованию, работающему под разрежением, не
предъявлялись требования относительно его герметичности, то оно не
подвергалось испытаниям на плотность. Несмотря на разрежение, в результате
молекулярной диффузии через неплотности навстречу потоку воздуха,
происходит вынос вредных веществ в окружающую среду, особенно, если в
оборудовании концентрации высокотоксичных веществ в 105 раз и более
превышают предельно допустимые.
Например, согласно производственным исследованиям из ванн
электролиза хлора при недостаточной их герметизации даже при разрежении
40 - 60 Па может выделяться до 70 г/ч хлора на одну ванну. Необходимый
воздухообмен для удаления этого количества хлора составляет около 70000
м3/ч. При хорошей герметизации выделение хлора снижается в 3—4 раза.
Таким образом, герметизация оборудования способствует значительному
сокращению капитальных и эксплуатационных расходов на вентиляцию, и
обеспечению в цехах требуемой санитарными нормами чистоты воздушной среды.
В.М. Эльтерманом были выведены формулы, позволяющие определить
количество вредных веществ, проникающих из оборудования навстречу потоку
воздуха вследствие турбулентного или диффузионного переноса вещества.
Количество газа вытекающего из оборудования под разряжением
определяется по следующей формуле:
[pic],
G - количество вредных веществ выделяющихся из оборудования (г/с);
F - площадь отверстия в корпусе оборудования (м2);
а - длинна канала (м);
v - скорость воздуха (м/с);
С0 - концентрация вредного газа в оборудовании (г/м3);
D - коэффициент диффузии газа в воздухе (м2/с).
Нужно отметить, что при стационарном потоке бесконечной длины
расход вредного газа из оборудования равен нулю. Если бы в помещении, где
установлено оборудование, была совершенно невозмущенная воздушная среда, то
поле концентраций вредных веществ, создающееся вокруг источников их
выделения, не нарушалось бы, и расход вещества равнялся бы нулю. Но так как
в вентилируемых помещениях воздух всегда подвижен, и воздушная среда в них
турбулизуется приточными и тепловыми струями, то течение у всасывающего
отверстия нарушается, и поле концентраций вокруг оборудования размывается.
В результате этого концентрация вредных веществ вблизи оборудования
снижается, из оборудования в помещение поступают вредные вещества.
3.4. Определение максимальных концентраций при кратковременном выделении
вредных веществ из наземных источников
При авариях (разрывах трубопроводов, по которым транспортируется
газ с большим содержанием вредных веществ, взрывах цистерн с вредными
веществами, разливе на почве легкокипящих и летучих жидкостей) выделяется
на несколько порядков больше вредных веществ, чем при нормальной работе
оборудования. Как правило, такое выделение происходит кратковременно.
Авария ликвидируется в течение одного-двух часов, разлившаяся химическая
жидкость также в короткий срок собирается или сливается в закрытые емкости,
или покрывается каким-либо изолирующим материалом, препятствующим ее
испарению.
Главной Геофизической обсерваторией под руководством М. Е. Берлянда
разработан метод расчета максимальных концентраций вредных веществ от
наземных кратковременных источников.
3.4.1. Определение максимальных концентраций для точечного источника
[pic],
Cм - максимальная концентрация при кратковременном выделении
вредных веществ для точечного источника (мг/м3);
A - константа, по предварительным расчетам A = 0.11;
M - мощность выброса (мг/с);
t - определяемая технологами возможная продолжительность аварии с
большими выделениями вредных веществ (с);
x - расстояние от источника (м).
3.4.2. Определение максимальных концентраций для линейного источника
[pic],
Cм - максимальная концентрация при кратковременном выделении
вредных веществ для линейного источника (мг/м3);
A - константа, по предварительным расчетам A = 0.17;
M1 - мощность выброса (мг/(с*м)).
[pic],
[pic]- суммарная величина всех низких выбросов на площадке (мг/с);
b - проекция границ промузла на линию, перпендикулярную оси
промузел - город (м).
Данные о концентрации в приземном слое высотой 50 м были получены
путем численного решения нестационарного уравнения диффузии. С увеличением
расстояния от источника концентрации возрастают не сразу и максимум
концентраций наступает через некоторое время после начала действия
источника. На расстоянии x = 20 м и x = 40 м от источника максимум
концентраций наступает после прекращения его действия.
Приведенными выше формулами можно также воспользоваться для
определения максимальной концентрации в жилых районах от наземных
источников при нормальной работе оборудования, но при кратковременных особо
неблагоприятных метеорологических условиях (штиль, инверсия). Тогда в
формулах время t - длительность непрерывных особо неблагоприятных
метеорологических условий (в с).
Для каждой точки x соответствуют свои неблагоприятные
метеорологические условия. Сочетание малых скоростей ветра и ослабленного
турбулентного обмена приводит к максимальным значениям наземных
концентраций вредных веществ вблизи источника. На больших расстояниях x
неблагоприятные условия загрязнения атмосферы проявляются при усиленном
перемешивании и значительных скоростях ветра.
То обстоятельство, что при аварийном выбросе вредных, в большинстве
своем, взрывоопасных веществ концентрации на расстоянии от места аварии
возрастают не мгновенно, дает возможность принять меры против возможных
взрывов и отравлений на соседних объектах. Рекомендуется при аварии по всей
территории подать сигнал и начать проводить противовзрывные мероприятия:
отключить приточные системы, закрыть в приточных шахтах клапана и окна в
зданиях, находящихся на заветренной стороне по отношению к месту аварии, и
другие мероприятия, разрабатываемые конкретно для каждого производства.
3.5. Исходные данные и описание работы программы для исследования утечки
газа в аварийных режимах
Программа для исследования утечки газа в аварийных режимах,
разработанная в данном дипломном проекте, использует следующие исходные
данные, вводимые пользователем с терминала ПЭВМ.
Для исследования количества газа вытекающего из оборудования под
давлением:
V - объем газовой или паро-воздушной фазы в оборудовании, м3 (1.0-
5.2);
m - коэффициент негермитичности оборудования и газопроводов, ч-1(0.04-
0.0002);
[pic] - плотность газа при рабочем давлении и температуре, кг/м3 (10-
100).
Для исследования количества газа вытекающего из оборудования под
разрежением:
F - площадь отверстия в корпусе оборудования, м2 (0.001-0.01);
а - длинна канала, м (0.01-0.31);
v - скорость воздуха, м/с (0.2-1);
С0 - концентрация вредного газа в оборудовании, г/м3 (0.1-1);
D - коэффициент диффузии газа в воздухе, м2/с (0.01-0.2).
Для исследования максимальной концентрация при кратковременном
выделении вредных веществ для точечного источника:
A - константа, по предварительным расчетам A = 0.11;
M - мощность выброса, мг/с (10-100);
t - определяемая технологами возможная продолжительность аварии с
большими выделениями вредных веществ, с (10-70);
x - расстояние от источника, м (5-50).
Для исследования максимальной концентрация при кратковременном
выделении вредных веществ для линейного источника:
A - константа, по предварительным расчетам A = 0.17;
M1 - мощность выброса, мг/(с*м) (10-100).
t - определяемая технологами возможная продолжительность аварии с
большими выделениями вредных веществ, с (10-70);
x - расстояние от источника, м (5-50).
В результате работы программы на терминале компьютера появляется
набор искомых числовых величин с комментариями, а именно:
- количество газа вытекающего из оборудования под давлением, кг/ч;
- количество вредных веществ выделяющихся из оборудования при
разряжении, г/с;
- максимальная концентрация при кратковременном выделении вредных
веществ для точечного источника, мг/м3;
- максимальная концентрация при кратковременном выделении вредных
веществ для линейного источника, мг/м3.
Программа, производящая исследование утечки газа в аварийных
режимах, написана на языке Javascript и встроена в текст гипертекстового
документа, просмтр которого возможен броузером Интернет типа Internet
Explorer в ОС Windows95.
Для запуска программы необходимо открыть в браузере Интернет файл
index.html. Ввод данных осуществляется путем заполнения соответствующих
полей с клавиатуры. Вычисления производятся при нажатии указателем мыши на
клавишу «Вычислить результат».
Текст документа приведен в приложении.
3.6. Контрольный пример
1. Запуск программы.
Для запуска программы откройте файл index.html в Интернет
браузере.
Перед Вами появится главное меню программы. (См. приложение )
2. Режим исследования
Войдите в режим исследования «Исследование количества вредных
веществ, выделяющихся из оборудования работающего под
давлением». Для этого щелкните указателем мышки по пункту меню
«Исследование количества вредных веществ, выделяющихся из
оборудования работающего под давлением».
Выберите пункт «Исследование в зависимости от объема газовой или паро-
воздушной фазы в оборудовании»
Задайте исходные данных – при помощи мышки и клавиатуры введите
следующие значения:
m - коэффициент негермитичности оборудования и
газопроводов,
g - плотность газа при рабочем давлении и температуре
Выберите диапазон изменений объема газовой или паро-воздушной фазы путем
выбора соответствующего элемента списка диапазонов.
Щелкаем мышкой по клавише «Показать контрольные точки»
Результат приведен в приложении, на тестовых
распечатках
3. Выход в главное меню
Для выхода в главное меню нужно щелкнуть мышкой на пункте «Выход
в главное меню»
4. Выход из программы
Закройте броузер Интернет
3.7. Выводы по Главе 3
Отметим инженерные решения, обеспечивающие чистоту атмосферного
воздуха на химических и нефтехимических предприятиях по санитарно-
гигиеническим и технико-экономическим показателям.
По санитарно-гигиеническим показателям на первом месте находятся
все инженерные мероприятия, уменьшающие выделения вредных веществ в
атмосферу. Даже если эти мероприятия связаны со значительными капитальными
и эксплуатационными затратами, они могут оказаться выгоднее, если учесть
ущерб, наносимый вредными веществами в атмосфере промышленным предприятиям:
ускорение износа технологического оборудования и конструкций зданий,
коррозия металлов и дополнительные нагрузки в результате выпадения твердых
частиц на перекрытия, в воздуховодах и на поверхности оборудования,
организация, благоустройство и эксплуатация санитарно-защитных зон, площадь
которых можно уменьшить, сокращая выбросы вредных веществ.
Ущерб, наносимый персоналу предприятий и населению, не занятому на
данном производстве, выражается в ухудшении условий труда, увеличении
заболеваемости и травматизма, увеличении затрат на медицинское обслуживание
населения и выплаты по социальному страхованию.
Ухудшается также состояние окружающей среды, вызывающее деградацию
лесного хозяйства и сельскохозяйственных угодий, ускоряется износ жилого
фонда и коммунального хозяйства, загрязняются водоемы, ухудшается работа
дорожного хозяйства, транспортных средств и средств связи и др.
В настоящее время ведутся исследования всех указанных видов ущерба
и разрабатываются укрупненные показатели зависимости ущерба от выброса
вредных веществ, принятых инженерных решений для защиты атмосферы,
характерных метеорологических условий для данной местности и других
факторов.
Рациональный выбор места для промышленного узла и жилого района,
ширины защитной зоны, их планировка не требуя сравнительно больших затрат
может в значительной мере способствовать наилучшему проветриванию этих
территорий, сокращению плохо проветриваемых зон аэродинамической тени и
предотвращению переноса вредных веществ из промузла в жилой район. Для
выбора оптимального места для промузла и жилого района и их планировки
необходимы данные о метеорологических условиях в местности, где
предполагается строительство, за возможно более длительный срок. Во многих
случаях, особенно в новых районах Сибири, Дальнего Востока, Средней Азии,
таких данных недостаточно. Поэтому целесообразно начинать их сбор еще до
разработки первых стадий проекта промышленного узла. Затраты на экспедиции
для проведения измерений вполне окупаются принятием обоснованного решения.
Нахождению оптимального решения планировки промышленного узла и
жилых районов во многом может способствовать моделирование распространения
вредных веществ. Физическое моделирование, широко применяемое для решения
вопросов водоснабжения и обеспечения чистоты рек, к сожалению, не
используется при проектировании охраны атмосферного воздуха. Проведение
исследований в специальных аэродинамических трубах позволило бы избежать
многих неудачных планировок промышленных узлов и населенных пунктов.
Создание лабораторий, оснащенных аэродинамической трубой и
комплектом необходимых приборов, которыми могли бы пользоваться все
проектные институты и действующие предприятия, проводящие реконструкцию в
целях улучшения состояния атмосферы на промузле и в жилом районе могли бы
способствовать успешному решению поставленной задачи.
Особо нужно остановиться на целесообразности применения высоких
труб для выброса загрязненного воздуха в верхние слои атмосферы. Несмотря
на кажущуюся техническую доступность, дешевизну и надежность достижения
малых концентраций вредных. веществ в приземном слое атмосферы, при
строительстве высоких труб нужно учитывать, что увеличивается район
загрязнения, хотя и с меньшими концентрациями. При строительстве
(проектировании) высоких труб необходимо учитывать фон, который может быть
создан выбросами из высоких труб соседних промышленных узлов. Высокие трубы
приходится устанавливать в случаях, для которых в настоящее время нет
достаточно эффективных способов очистки. Но необходимо во избежание
глобального загрязнения атмосферы предусматривать в проектах место и
возможность в дальнейшем устройства очистных сооружений, рассматривая
выброс через высокие трубы как временное устройство. При установке высоких
труб рекомендуется централизовать выбросы и вместо нескольких труб строить
одну-две трубы. Это дает уменьшение суммарной стоимости труб и обеспечивает
меньшие концентрации вредных веществ в приземном слое атмосферы при том же
диаметре и высоте труб.
Таким образом, в настоящее время имеются инженерные решения,
рациональное применение которых дает возможность обеспечить чистоту
приземного слоя воздуха на химических и нефтехимических предприятиях и в
прилегающих к ним населенных пунктах с минимальными капитальными и
эксплуатационными затратами.
Приложение 2. Тексты документов и программ по «Охране труда и экологии»
Реферат на тему: Правила безпеки під час виконання окремих робіт в електроустановок загального призначення
Міністерство освіти та наукиУкраїни
Національна Металургійна Академія України
Кафедра охорони праці
Реферат
На тему:
“ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ В
ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ”
Виконала:
ст. гр. ФК-03-2
Логайська Арина
Перевірив:
Доц. Каракаш О. І.
м. Дніпропетровськ
2004 р.
Повітряні лінії електропередачі
Робота на опорах
1.Підійматися на опору і працювати на ній доз
воляється тільки в тих випадках, коли є повна впев
неність в її достатній міцності і стійкості. Необхідність
укріплення опори і безпечні засоби визначаються на місці
керівником робіт і відображаються в ППР.
2.Роботи з укріплення опори, механічна міцність
і стійкість якої викликає сумніви, виконуються методом
закріплення тросів, відтяжок або спеціальних пристроїв
для розкріплевня на опорі. В цьому разі підіймання на
опору забороняється. Роботи виконуються з телескопіч
ної вишки або іншого механізму для підіймання людей
чи з встановленої поряд іншої опори.
В разі застосування відтяжок з гаками, останні повинні
мати запобіжні замки.
3.Підійматися на опору дозволяється членам
бригади, які мають:
групу III - під час всіх видів робіт до верху опори;
групу II - під час робіт зі зняттям напруги - до
верху опори, а під час робіт без зняття напруги віддалік
від струмовідних частин, що перебувають під напругою,
- не вище 2 м до рівня розташування нижніх проводів,
з групою І - під час всіх видів робіт - не вище 3 м від
землі (до ніг працівника).
4.Ті опори, які не розраховані на однобічне тя
жіння від проводів і тросів, але тимчасово піддаються
такому навантаженню, мають бути попередньо укріплені
для запобігання їх падінню.
5.Забороняється порушувати цілісність проводів
і знімати в'язки на проміжних опорах без попередньо
го укріплення опор. Забороняється підіймання на про
міжну опору, якщо на ній закріплено менше як два
проводи.
6.На кутових опорах зі штирьовими ізолятора
ми підніматися і працювати з боку внутрішнього кута
забороняється.
7.Під час роботи на стійці опори розташовува
тися слід таким чином, щоб не випускати з поля зору
найближчі проводи, що перебувають під напругою.
8.Під час підіймання на опору слід закріплятися
стропом запобіжного паска.
9.Під час заміни деталей опор слід унеможливи
ти їх зміщення або падіння опори.
10.Забороняється під час заміни приставок П і
АП-подібних опор, відкопувати одночасно обидві стійки
опори.
Встановлення приставок слід починати з однієї стійки опори,
і тільки після заміни на ній приставок, закріплення бандажів і
трамбування ґрунту можна розпочати заміну приставок на другій
стійці. Замінювати здвоєні приставки слід почергово.
Забороняється під час витягування чи спускання приставки
знаходитися у котловані.
Робота на ПЛ зі зняттям напруги
11.На багатоколовій ПЛ з горизонтальним роз
ташуванням кіл працювати зі зняттям напруги з одного
кола дозволяється тільки з боку цього кола. Переходи
ти на дільниці траверс, що підтримує кола, які перебу
вають під напругою, забороняється.
12.Працювати на відключеному колі багатоко-
лової ПЛ з розташуванням кіл одне над одним дозво
ляється тільки за умови, що це коло підвішене нижче
від кіл, що перебувають під напругою. Підніматися на
опору дозволяється тільки з боку відключеного кола.
Замінювати та регулювати проводи відключеного кола
забороняється.
13.На багатоколовій ПЛ напругою 220 кВ під
час роботи на опорах зі зняттям напруги з одного кола
на стійках на висоті від 2 до 3 м від землі встановлю
ються червоні прапорці з боку кіл, які залишилися під
напругою. Прапорці встановлює керівник робіт з членом
бригади, який має групу з електробезпеки III.
14.В разі проведення робіт з опори, телескопіч
ної вишки без ізолювальної секції або з іншого механі
зму для підіймання людей відстань від людини або від
інструменту та пристосувань, що застосовуються, до
проводів ПЛ напругою до 1000 В, зв'язку, радіотранс
ляції, телемеханіки має бути не менше ніж 0,6 м.
Якщо під час робіт унеможливлене наближення до вказаних
проводів на меншу відстань, то вони мають відключатися і
заземлюватися на місці проведення робіт.
15.Перетягування і заміна проводів на ПЛ на
пругою до 1000 В, підвішених на опорах спільно з інши
ми ПЛ напругою до і понад 1000 В, провадяться з відключенням і
заземленням на робочих місцях або з обидвох боків дільниці робіт
всіх ПЛ до і понад 1000 В.
16.Під час робіт на гірляндах ізоляторів дозволяється
переміщуватися по підтримувальних гірляндах
- як одноланцюгових, так і складених з двох і більше
ланцюгів.
Працювати на одноланцюговій натяжній гірлянді дозволяється,
користуючись спеціальними пристосуваннями, а в разі їх
відсутності - лежачи на гірлянді і зачепившись ногами за траверсу
для фіксації положення тіла.
17.Під час роботи на підтримувальній гірлянді
строп запобіжного паска закріплюється за траверсу.
Якщо довжина стропа недостатня, то необхідно корис
туватися закріпленими за пояс двома страхувальними
канатами. Один канат прив'язують до траверси, а дру
гий, попередньо заведений за траверсу, член бригади,
який підстраховує, відпускає в міру необхідності.
18.Під час роботи на натяжній гірлянді строп
запобіжного поясу закріплюється за траверсу або за
призначені для цього пристосування.
19.На підтримувальних та натяжних гірляндах,
складених з двох і більше ланцюгів, дозволяється закр
іплювати строп запобіжного паска за один з ланцюгів,
на якому робота не проводиться. Закріплювати цей строп
за гірлянду, на якій виконується робота, забороняється.
20.В разі виявлення несправності, котра може
призвести до розчіплювання гірлянди, робота має бути
припинена.
21.Під час підіймання (або опускання) на тра
верси проводів, тросів, ізоляторів перебувати на травер
сах, на яких підіймається вантаж, або на стійках під
цими траверсами, забороняється.
Вибирати схеми підіймання вантажу і розміщувати підіймальні
блоки слід з таким розрахунком, щоб не виникали зусилля, які
можуть викликати пошкодження опори.
22.Під час фарбування опори слід вживати заходів для
запобігання потраплянню фарби на ізолятори
і проводи (наприклад, застосовувати піддони).
Робота на ПЛ без зняття напруги на струмовідних частинах та
поблизу них.
23.Роботи на ПЛ, що перебувають під напругою, можуть
провадитися за двома схемами:
«провід - людина - ізоляція - земля», якщо праці-вник
перебуває під потенціалом проводу та ізольований від землі;
«провід - ізоляція - людина - земля», якщо працівник
ізольований від проводу.
24.Роботу під потенціалом проводу допускається
виконувати за дотримання умов ізоляції людини від
землі, застосування комплекту одягу та вирівнювання
потенціалів екранувального комплекту, робочої площад
ки і проводу.
Вирівнювання потенціалів здійснюється спеціальною штангою
для переносу потенціалу.
Відстані від людини до заземлених частин і елементів
устаткування під час виконання цих робіт мають бути не меншими
від зазначених в табл.2.3.
Конкретні види робіт під потенціалом проводу слід
виконувати згідно зі спеціальними інструкціями за технологічними
картами.
25.Роботи під напругою з ізоляцією людини від
проводу мають проводитися із застосуванням електроза-
хисних засобів для відповідної напруги.
26.Члени бригади, які мають право на виконан
ня робіт під потенціалом проводу (з безпосереднім до
торканням до струмовідних частин), повинні мати групу
IV, а інші члени бригади - групу НІ.
27.Забороняється доторкатися до ізоляторів і арматури
ізолювальних підвісок, що мають інший, ніж
провід, потенціал, а також передавати або брати інстру
мент чи пристосування працівникам, що не перебувають
на тому самому робочому майданчику, під час виконан
ня робіт з площадки ізолювального пристрою, що пере
буває під потенціалом проводу.
Під час з'єднання тих елементів ремонтованої фази, які
мають різний потенціал (наприклад проводи та ізолювальні
підвіски), або під час їх роз'єднання необхідно користуватися
діелектричними рукавичками.
28.Перед початком робіт на ізолювальних підвісках необхідно
перевіряти вимірювальною штангою
електричну міцність підвісних ізоляторів і наявність всіх
шплінтів та замків в арматурі. За наявності випускних
затискачів слід заклинити їх на опорі, на якій прово
диться робота, і на сусідніх опорах, якщо цього потре
бує рельєф траси.
29. Роботи на ізолювальній підвісці з її перечеплення,
заміни окремих ізоляторів, арматури, що провадяться монтерами,
які перебувають на ізолювальних пристроях або траверсах,
допускаються за кількості справних ізоляторів на підвісці не
менше 70%.
30. Під час перечеплення ізолювальних підвісок,
що виконуються з траверс, встановлювати і відчіпляти
від траверси необхідні пристосування слід в діелектрич
них рукавичках.
Дозволяється доторкатися: на ПЛ 35 кВ - до шапки першого
ізолятора в разі наявності двох справних ізоляторів в
ізолювальній підвісці, а на ПЛ 110 кВ і вище — до шапок першого і
другого ізоляторів. Відлік ізоляторів ведеться від траверси.
31.Встановлення трубчатих розрядників на ПЛ
20, 35, 110 кВ під напругою допускається за умови за
стосування ізолювальних підвісних габаритників, які
унеможливлять наближення зовнішнього електрода роз
рядника до проводу на віддаль, меншу від заданої.
Забороняється перебувати в зоні можливого вихлопу газів в
разі наближення зовнішнього електрода розрядника до проводу або
під час відведення проводу в разі зняття розрядника. Наближати
або відводити зовнішній електрод розрядника слід за допомогою
ізолювальної штанги.
32.Забороняється наближатися до ізольованого
від опори блискавкозахисного тросу на відстань менше
1 м.
В разі використання троса в схемі плавлення ожеледі
припустиме наближення до троса слід визначати залежно від напруги
плавлення.
33.Забороняється працювати на тих ПЛ та ПЛЗ,
які перебувають під напругою, в туман, дощ, снігопад,
в темний час доби, а також під час вітру, що ускладнює
роботи на опорах.
34.Перехід з ізолювального пристрою на його
робочий майданчик і назад дозволяється тільки після
віддалення майданчика з монтером від проводу більше
0,5 м - на ПЛ напругою до 110 кВ включно і більше
1 м - на ПЛ напругою 150 , 220 кВ та зняття потен
ціалу з робочого майданчика.
Роботи на ПЛ в прольотах перетину;
на одному відключеному колі багатоколової ПЛ;
пофазний ремонт
35.Під час монтажу і заміни проводів (вимоги
цього і наступних пунктів стосуються також і тросів)
розкочувати їх потрібно поволі, без ривків, тягові кана
ти направляти так, щоб уникнути підсікання і набли
ження до проводів, розташованих вище, що перебува
ють під напругою. Для відтяжок і контрвідтяжок слід
використовувати канати із рослинних або синтетичних волокон
мінімальної довжини, натягуючи їх без послаблень, не допускаючи
звисання кінців. Лебідки і сталеві канати, які використовуються
під час роботи, мають бути заземлені.
36.Під час розкочування провід кожного бараба
на має бути заземлений. У випадку розкочування з
розкочувального візка заземлювати слід нерухомий кі
нець проводу.
Під час розкочування з барабана, встановленого на одному
місці, провід заземлюється приєднанням його кінця до втулки
барабана, а валу барабана - до заземлювача або на опорі,
найближчій до барабана.
37.Перед початком монтажних робіт (візировка,
натяжка, перекладка з роликів в затискачі) розгорну
тий провід заземлюється в двох місцях: біля початкової
анкерної опори поблизу натяжного затискача і на кін
цевій опорі, через яку проводиться натягування. Крім
того, заземлення встановлюються на провід на кожній
проміжній опорі, де проводиться робота.
38.Для проводу, що лежить в металевих розко
чувальних роликах або затискачах, достатнім є зазем
лення обойм цих роликів (затискачів). За наявності
металевого контакту між металевою обоймою ролика
(затискача) і тілом металевої або арматурою залізобетон
ної опори додаткові заходи з заземлення металевого
ролика (затискача) не потрібні.
39.Під час роботи на проводах, що виконується
з телескопічної вишки (підйомника), робоча площадка
вишки має бути з'єднана за допомогою спеціальної штан
ги для перенесення потенціалу гнучким мідним провідни
ком перетином не менше 10 мм2 з проводом, а сама
вишка заземлена. Провід в цьому разі слід заземлити на
найближчій опорі або в прольоті.
Забороняється заходити в кабіну вишки і виходити з неї, а
також доторкатися до корпусу вишки стоячи на землі, після
з'єднання площадки телескопічної вишки з проводом.
40.Під час виконання роботи на проводах ПЛ в
прольоті перетину з іншою ПЛ, що перебуває під напру
гою, заземлення необхідно встановлювати на тій опорі,
на якій провадиться робота.
Якщо в цьому прольоті підвішуються або замінюються проводи,
то з обох боків від місця перетину мають бути заземлені проводи -
як той, що підвішується, так і той, що замінюється. Роботи на
проводах, що виконуються з опор,
з телескопічної вишки, яка не має ізолювальної секції,
або іншого механізму для підіймання людей, і роботи
на проводі, опущеному з опори аж до землі, мають
провадитися відповідно до 4.7.12 цих Правил.
41.Після закінчення монтажних робіт в анкер
ному прольоті проводи заземлюються на початковій ан
керній опорі або на одній з проміжних опор. Не допус
кається заземляти проводи на кінцевій анкерній опорі
змонтованого анкерного прольоту для запобігання ура
женню людей, що працюють на наступному анкерному
прольоті, грозовими розрядами на проводи вже готової
дільниці.
42.З'єднання шлейфів на анкерній опорі прово
диться тільки після закінчення монтажних робіт в су
міжних з цією опорою анкерних прольотах.
43.Шлейфи ПЛ напругою 110 кВ і вище до їх з'єднання
закріплюються за проводи або за натяжні гірлянди, але не ближче
ніж за четвертий ізолятор, рахуючи від траверси, а ПЛ напругою 35
кВ і нижче - тільки за проводи.
44.Після з'єднання шлейфів на анкерних опо
рах змонтованої дільниці ПЛ проводи заземлюються на
початковій анкерній опорі і на одній з проміжних опор.
Заземлювати ці проводи на кінцевій анкерній опорі за
бороняється.
45.На відключеному колі багатоколових ПЛ з
вертикальним розташуванням кіл одне над одним мож
на працювати тільки за умови, що це коло підвішене
нижче від кіл, що перебувають під напругою. Заборо
няється заміняти і регулювати проводи відключеного
кола.
46.Під час роботи на одному відключеному колі
багатоколової ПЛ з горизонтальним розташуванням кіл
на стійках мають бути вивішені червоні прапорці з боку
кіл, які залишилися під напругою. Прапорці вивішують
на висоті 2—3 м від землі керівник робіт з членом бри
гади, що має групу III.
47.Підніматися на опору слід під наглядом ке
рівника робіт або члена бригади з групою III, які стоять
на землі. Підніматися на опору з боку кола, що перебу
ває під напругою, і переходити на дільницю траверси,
що підтримує це коло, забороняється.
48.Під час роботи з опор на проводах відключе
ного кола багатоколової ПЛ, решта кіл якої перебуває
під напругою, заземлення необхідно встановлювати на
кожній опорі, на якій проводяться роботи.
49.Забороняється під чає пофазового ремонту ПЛ
заземляти в РУ провід відключеної фази. Провід має
бути заземлений тільки на робочому місці. На ПЛ
35 кВ і вище під час робіт на проводі однієї фази або
почергово на проводах кожної фази допускається зазем
лювати на робочому місці провід тільки тієї фази, на
якій виконується робота. В цьому разі забороняється на
ближатися до проводів інших, незаземлених фаз на від
стань, меншу від зазначеної в таблиці 2.3.
50.Під час пофазового ремонту заземлення по
винне бути подвійним і складатися з двох окремих,
встановлених паралельно заземлень. Працювати на про
воді дозволяється не далі ніж за 20 м від встановленого
заземлення.
В разі одночасної роботи кількох бригад відключений провід
має бути роз'єднаний на електричко незв'язані дільниці. Кожній
бригаді виділяється окрема дільниця, на якій встановлюється одне
подвійне заземлення.
51.Під час пофазового ремонту ПЛ 110 кВ і вище
для локалізації дугового розряду перед встановленням
або зняттям заземлення провід має бути попередньо
заземлений за допомогою штанги з дугогасним при
строєм. Заземлювальний провід штанги має бути зазда
легідь приєднаний до заземлювача. Ця штанга може бути
знята лише після встановлення (або зняття) переносно
го заземлення.
52.Забороняється під час пофазового ремонту на
ПЛ з горизонтальним розміщенням фаз переходити на
ділянки тих траверс, що підтримують проводи фаз, які
перебувають під напругою.
Роботи на струмовідних частинах
електроустановок і повітряних ліній
електропередавання під наведеною напругою1
53.До робіт на струмовідних частинах електро
установок під наведеною напругою мають допускатись
особи, які пройшли спеціальне навчання методам без
печного виконання таких робіт, в перевіркою знань,
записом у посвідченні про надання права на їх прове
дення.
Члени бригади (за винятком водіїв машин та механізмів)
повинні мати групу з електробезпеки не ниж че III.
54.Працівники, які обслуговують електроуста новки і ПЛ,
повинні знати перелік ПЛ та лінійного обладнання електростанцій
та підстанцій, що перебувають під наведеною напругою після їх
вимкневня.
55.Із числа ПЛ, що перебувають під наведеною
напругою, слід визначити вимірюваннями або розрахун
ками лінії, під час вимкнення і заземлення яких по
кінцях (в РУ) і на місці виконання робіт на заземлю
вачі залишається потенціал наведеної напруги понад 42В
за найбільшого робочого струму діючих ПЛ. В подаль
шому вимірювання або розрахунки слід виконувати під
час зміни режиму, схеми мережі.
56.Під час роботи в зоні слабкої дії наведеної
напруги лінія має бути заземленою в РУ електростанції
і підстанції.
57.Роботи в зоні сильної дії наведеної напруги
слід виконувати без заземлення ПЛ в РУ електростанцій
і підстанцій. Виняток становлять роботи, які викону
ють:
на дільниці сумісного проходження повітряних ліній
поблизу РУ електростанцій (підстанцій), але не далі як
за 2 км від них — в цих випадках ПЛ заземлюється в
кінцевих РУ;
на дільниці одиночного проходження, яка прими
кає до РУ електростанцій (підстанцій), - в цих випад
ках лінію треба заземлити в РУ, яке примикає до діль
ниці робіт.
1 Вимоги цього розділу відносяться до робіт на проводах, тросах
та лінійному обладнанні електростанцій (підстанцій).
58.Під час виконання робіт на ПЛ в зоні силь
ної дії наведеної напруги, коли ця лінія не заземлена в
РУ електростанції і підстанції, треба вжити додаткових
заходів щодо запобігання помилковому або самочинно
му ввімкненню комутаційних апаратів. Для цього до
датково до вимог пункта 4.2.4 цих Правил схема вими
кача має бути розібрана роз'єднувачами з обох боків, а
на лінійному роз'єднувачі мають бути ввімкнені зазем-
лювальні ножі в бік вимикача. За наявності обхідної си
стеми шин вона також має бути заземленою.
59.Струмовідні частини електроустановки, що
перебувають під наведеною напругою, мають бути зазем
лені на кожному робочому місці з приєднанням зазем-
лювальних провідників до контуру заземлення опори або
до заземлювального пристрою електростанції чи під
станції. Допускається використовувати груповий зазем
лювач. Використання одинарного стрижневого зазем
лювача допускається тільки під час робіт в зоні слабкої
дії наведеної напруги.
60.З моменту заземлення проводу заземлювач, заземлювальні
провідники, опори та їх елементи, монтажні канати, машини та
механізми слід вважати такими, що перебувають під напругою, тому
доторкатися до них стоячи на землі без застосування
електрозахисних засобів (діелектричних рукавичок, взуття), а
також заходити до кабіни механізму і виходити з неї -
забороняється.
61.В зоні сильної дії наведеної напруги роботи,
що виконуються без заземлення ПЛ в РУ електростанції
і підстанції, мають проводитися з встановленням базо
вого заземлення на дільниці виконання робіт. Під час
роботи на дільниці сумісного проходження ПЛ базове
заземлення треба встановлювати не далі як за 1 км від
робочого місця, а на дільниці одиночного проходження
лінії - його можна розташувати довільно в межах цієї
дільниці. Не допускається встановлювати базове зазем
лення на опорі, на якій виконуються роботи,
62.Встановлення та зняття базового заземлення
виконується із заземлюванням проводів всіх фаз на кон
тур заземлення опори, а в випадку відсутності такого
контуру - на груповий заземлювач. Залежно від місце
вих умов допускається встановлювати та знімати базове
заземлення без заземлення ПЛ в РУ електростанції (під
станції) із записом в оперативному журналі або тимча
совим заземленням ПЛ в цих РУ. Встановлення та знят
тя базового заземлення має виконувати керівник робіт з
двома членами бригади з групами IV і III.
В рядку "Окремі вказівки" наряду необхідно вказати
розрахункові рівні наведеної напруги до встановлення базового
заземлення та після підготовки робочого місця.
Базове заземлення встановлюється перед початком підготовчих
робіт і знімається після повного закінчення робіт та зняття
робочих заземлень.
63.В зоні сильної дії наведеної напруги, під час
сумісного проходження ПЛ, роботи треба виконувати на
одній або двох суміжних опорах та прольоті між ними.
В разі сумісного проходження ПЛ в зоні сильної дії
наведеної напруги допускається одночасне проведення
робіт кількома бригадами, коли довжина дільниці робіт
не перевищує 2 км, за умови виконання вимог пункта
64. цих Правил. За необхідності перевищення зазна
ченої довжини дільниці робіт, ПЛ має бути поділена на
електрично не зв'язані між собою дільниці зі встанов
ленням на кожній з них базового заземлення.
Під час виконання таких робіт на дільниці одиночного
проходження лінії, а також усіх видів робіт в зоні слабкої дії
наведеної напруги довжина дільниці, на якій провадяться роботи,
не обмежується.
Суміщення робіт в зоні сильної дії наведеної напруги на
дільницях сумісного та одиночного проходження допускається тільки
за умови розділення лінії на електричне незв'язані дільниці.
65.В разі проходження ПЛ на дільниці одиноч
ного прямування на території різних підприємств на
кожній дільниці робіт повинне встановлюватися своє
базове заземлення.
66.Перед початком робіт під наведеною напру
гою мають бути вирівняні потенціали проводу, опор та
їх елементів, монтажних канатів, машин і механізмів
через заземлення їх на загальний заземлювач. У цьому
випадку провід слід заземлювати в останню чергу - після
монтажу такелажної схеми на землі та її заземлення.
Розбирати такелажну схему необхідно у зворотній по
слідовності.
67.Роботи, пов'язані з дотиком до проводу, опу
щеного на землю, мають проводитися із застосуванням
електрозахисних засобів або з металевого майданчика,
який з'єднаний з проводом для вирівнювання потенці
алів. Забороняється входити на майданчик або сходити
з нього, а також подавати металеві предмети, стоячи на
землі без діелектричного взуття.
68.Перед тим як розрізати провід, його необхі
дно заземлити з обох боків від місця розриву на контур
заземлення опори або, під час виконання таких робіт в
прольоті - на загальний груповий заземлювач, на який
мають заземлюватись також монтажні канати, машини
та механізми.
69.Під час наближення до заземлювача на від
стань менше 3 м для захисту від напруги кроку після
заземлення проводу на місці робіт необхідно взувати
діелектричне взуття.
70.Під час монтажу та заміни проводів під на
веденою напругою всі роботи, пов'язані з дотиком до
проводу, машин та механізмів, мають виконуватися із
заземленням їх на місці робіт та застосуванням елект
розахисних засобів. Перед розкочуванням заземлювати
провід безпосередньо біля барабану не вимагається.
71.Підіймання та опускання проводу має прово
дитись із заземленням його на кожній опорі, де-здій
снюється монтаж, за умови, що довжина дільниці не
перевищує 2 км. Натягування та візування проводу
треба виконувати із заземленням його на анкерній опорі,
через яку здійснюється натягування.
72.Перекладання проводу із розкочувальних ро
ликів в затискачі має виконуватись після заземлення
його на місці робіт або на сусідній опорі. Для проводу,
який лежить на металевих роликах або у підтримуваль-
них затискачах, достатньо заземлити їх на контур за
землення опори, а за наявності природного контакту між
ними встановлення додаткового заземлення на місці
робіт не вимагається. Суміжний анкерний проліт, в
якому перекладання проводу вже закінчено, слід вважа
ти таким, що перебуває під напругою.
73.До роботи зі з'єднання проводів в петлях
анкерних опор ПЛ 110 кВ і вище їх слід закріпляти за
проводи або за натяжні ізолювальні підвіски (але не
ближче, ніж за четвертий ізолятор від траверси), а на
ПЛ 35 кВ і нижче - тільки за проводи.
74.Починати з'єднувати проводи у прольоті ан
керних опор можна тільки після повного припинення
робіт в суміжних анкерних прольотах і зняття з них
всіх заземлень. Лінія має бути заземлена в одному місці
- на анкерній опорі, де провадяться роботи, із зазем
ленням кінців з'єднувальних проводів на контур зазем
лення опори. Перед установленням заземлень треба дот
римуватись підвищеної обережності і не наближатись до
незаземлених проводів через наявність на них наведено
го електростатичного потенціалу.
75.Роботи на обладнанні електростанцій і під
станцій, яке перебуває під наведеною напругою, необх
ідно виконувати із встановленням на спуски проводів з
боку ПЛ по одному переносному заземленню або з вми
канням заземлювальних ножів на обхідному роз'єдну
вачі, якщо на ньому не виконуються роботи. Встанов
лення та зняття переносних заземлень необхідно вико
нувати за умови ввімкнення заземлювальних ножів у бік
лінії.
76.Під час роботи в електроустановках під наве
деною напругою із застосуванням телескопічних вишок
та гідропідйомників робочий майданчик має бути з'єдна
ний із заземленим на місці робіт проводом-перемичкою з
гнучкого мідного проводу за допомогою спеціальної
штанги, а сам механізм має бути заземлений на загаль
ний з проводом заземлювач. Перетин перемички та за-
землювального провідника має бути не менше 25 мм2.
Механізми повинні мати інвентарні заземлювачі, на
робочих майданчиках мають бути позначені місця для
приєднання перемичок, які мають бути ретельно очищені
від фарби, іржі та забруднення.
| |
