|
Реферат: Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку (Менеджмент)
Міністерство економіки України
Українська Академія Зовнішньої Торгівлі
Контрольна робота
з дисципліни “Міжнародний стратегічний менеджмент”
Виконала: студентка 1 курсу,
4 групи ММЗ 004
Єрьоменко Алла Іванівна.
Адреса: 04071 м. Київ,
вул. Межигірська 3, кв.27
Київ 2001
Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в
стратегії розвитку
Вступ
Будь-яке підприємство перебуває і функціонує у середовищі. Аналіз
середовища є початковим етапом формування стратегії діяльності
підприємства, оскільки забезпечує відповідну базу для визначення місії і
цілей його функціонування. Аналіз середовища передбачає вивчення і
дослідження трьох його складових:
• макросередовища;
• мікросередовища;
• внутрішнього середовища.
Мікросередовище — учасники ринку, які безпосередньо контактують з
підприємством і впливають на нього. Це насамперед споживачі, постачальники,
конкуренти, посередники. Внутрішнє середовище — сукупність факторів, що
визначають процеси діяльності підприємства. Це виробництво, маркетинг,
фінанси, персонал тощо.
Макросередовище складається з елементів, які прямо не пов'язані з
підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.
Розрізняють такі основні компоненти макросередовища: політичні, економічні,
природні, соціальні, технологічні та деякі науковці визначають ще такий
фактор як випадок. Усі сучасні автори розрізняють:
. зовнішнє середовище (або середовище непрямого впливу);
. проміжне або безпосереднє середовище;
. внутрішнє середовище організації.
Макросередовище
Уряд Економіка
Мікросередовище
Акціонери Постачальники
Профспілки Покупці
Підприємство
Кредитори Конкуренти
Природні фактори Випадок Науково-технічний прогрес
Соціально-демографічне середовище
Рис.1 Оточення бізнесу
Зовнішнє середовище - це сукупність факторів, які формують
довгострокову прибутковість організації і на які організація не може
впливати взагалі або має незначний вплив.
Проміжне середовище - це сукупність факторів, які формують
довгострокову прибутковість організації і на які вона може впливати через
встановлення ефективних комунікацій.
Внутрішнє середовище організації - це сукупність факторів, які
формують її довгострокову прибутковість організації і перебувають під
безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.
Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами,
необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні.
Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем,
забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього
середовища не безмежні. І на них претендують багато інших організацій, що
знаходяться в цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що
організація не зможе одержати потрібні ресурси з зовнішнього середовища. Це
може послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для
організації наслідкам. Задача стратегічного управління складається в
забезпеченні такої взаємодії організації із зовнішнім середовищем, що
дозволяло б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для
досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в
довгостроковій перспективі.
Для того щоб визначити стратегію поведінки організації і провести цю
стратегію в життя, менеджери повинні мати детальну уяву про зовнішнє
середовище, тенденції його розвитку і місця, що займає в ній організація.
При цьому зовнішнє оточення вивчається стратегічним управлінням, у першу
чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які організація
повинна враховувати при визначенні своїх цілей і шляхів їх досягнення.
1. Аналіз макросередовища організації.
Макрооточення створює загальні умови перебування організації в
зовнішньому середовищі. У більшості випадків макрооточення не має
специфічного характеру, безпосередньо до окремої взятої організації, хоча
ступінь впливу стану макрооточення на різні організації різна, що
пов'язано з відмінностями як у сферах діяльності, так і з внутрішнім
потенціалом організацій.
Як зазначалося, підприємство - це відкрита система, і його розвиток
залежить від зовнішнього середовища.
Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище складається з шести основних
факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних,
політичних і факторів культурного середовища.
Фактори зовнішнього середовища найчастіше класифікують за такими
групами:
1.Економічні -фактори, що пов'язані з обігом грошей, товарів,
інформації та енергії.
Вивчення економічної компоненти макрооточення дозволяє зрозуміти те,
як формуються і розподіляються ресурси. Вивчення економіки передбачає
аналіз ряду показників: розміри валового національного продукту, темпів
інфляції, рівня безробіття, процентної ставки, продуктивності праці, норм
оподатковування, платіжного балансу, норм нагромадження і т.п. При вивченні
економічної компоненти важливо звертати увагу на такі чинники, як загальний
рівень економічного розвитку, наявність природних ресурсів, клімат, тип і
рівень розвитку конкурентних відносин, структура населення, рівень
освіченості робочої сили і розмір заробітної плати.
Для стратегічного управління при вивченні перерахованих показників і
чинників становлять інтерес не значення показників як такі, а в першу чергу
те, які можливості для ведення бізнесу це дає. Також у сферу інтересів
стратегічного управління входить і розкриття потенційних загроз для фірми,
що зведені в окремі складові економічної компоненти. Дуже часто буває так,
що можливості і загрози дуже пов’язані. Наприклад, низька ціна робочої
сили, з одного боку, може привести до зниження витрат. Але, з іншого боку,
вона таїть у собі загрозу зниження якості праці.
Аналіз економічної компоненти ні в якому разі не повинно зводитися до
аналізу окремих її складових. Він повинен бути спрямований на комплексну
оцінку її стану. У першу чергу, це фіксація рівня ризику, ступінь
конкуренції і рівень ділової привабливості.
2. Політичні - фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють
людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та
прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.
Політична складова макрооточення повинна вивчатися в першу чергу для
того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної влади по
відношенню до розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава
має намір проводити в життя свою політику. Вивчення політичної компоненти
повинно концентруватися на з'ясуванні того, які програми намагаються
провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в
органах державної влади, як уряд відноситься до різних галузей економіки і
регіонам країни, які зміни в законодавстві і правовому регулюванні можливі
в результаті прийняття нових законів і нових норм, що регулюють економічні
процеси. При цьому важливо усвідомити базові характеристики політичної
системи: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд,
наскільки він в змозі проводити свою політику, яка ступінь суспільного
невдоволення і наскільки сильні опозиційні політичні структури.
3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і
тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.
Вивчення соціальної компоненти макрооточення спрямоване на те, щоб
усвідомити вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як відношення
людей до роботи і якості життя, існуючі у суспільстві звичаї і вірування,
демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень
освіченості, мобільність людей і інше. Особливість соціальної компоненти
перебуває в тому, що вона впливає як на інші компоненти макрооточення, так
і на внутрішнє середовище організації. Ще однією відмінною рисою соціальних
процесів є те, що вони змінюються відносно повільно, але приводять до дуже
істотних змін в оточенні організації.
4. Технологічні - фактори, що пов'язані з розвитком техніки,
обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів,
матеріалів і технологій.
Прогрес науки і техніки несе в собі величезні можливості і не менше
величезні загрози для фірм. Багато організацій не в змозі побачити нові
перспективи, що відкриваються, тому що технічний потенціал для здійснення
корінних змін переважно створюється за межами галузі, у якій вони
функціонують. Запізнившись із модернізацією, вони втрачають свою частку
ринку, що може привести до вкрай негативним наслідкам.
6. Географічні - фактори, пов'язані з розміщенням, топографією
місцевості, кліматом і натуральними ресурсами (зокрема корисними
копалинами).
Інший підхід до переліку компонентів зовнішнього середовища належить
О.С. Віханському, який додає до вищезгаданих правове та міжнародне
середовище.
Аналіз правового регулювання, що передбачає вивчення законів та інших
нормативних актів, які встановлюють правові норми і межі відносин, дає
організації можливість визначити для себе допустимі межі дій у
взаємовідносинах з іншими суб'єктами права і прийнятні методи відстоювання
своїх інтересів. Важливо звертати увагу на такі аспекти правового
середовища, як дієвість правової системи, які склалися традиції в цій сфері
та процесуальний бік практичної реалізації законодавства.
При вивченні правової компоненти макрооточення стратегічне управління
цікавить ступінь правової захищеності, динамізм правового середовища,
рівень суспільного контролю за діяльністю правової системи суспільства.
Загальний стан зовнішнього середовища може бути визначений за
допомогою такої групи показників (чинників):
1. Стан економіки та ринків (економічні фактори):
o характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або
дефляція);
o система оподаткування та якість економічного законодавства;
o масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств);
o загальна кон’юнктура національного ринку;
o розміри та темпи зростання чи зменшення ринку;
o розміри та темпи зростання сегментів відповідно до інтересів фірми;
o стан фондового ринку;
o інвестиційні процеси;
o ставки банківського проценту;
o система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін;
o вартість землі.
2. Діяльність уряду (політико-інституційні фактори).
o стабільність уряду;
o державна політика приватизації;
o державний контроль і регулювання діяльності підприємств;
o рівень протекціонізму;
o міждержавні угоди з іншими урядами;
o рішення уряду щодо підтримки окремих галузей;
o вимоги забезпечення рівня зайнятості;
o рівень корупції державних структур;
o рівень економічної свободи держави.
3. Структурні тенденції
o структура галузей національної економіки
o виникнення нових галузей
o згортання діяльності застарілих галузей
4. Науково-технічні тенденції
o технологічні прориви
o скорочення або продовження ''життєвого циклу технологій
o питома вага наукоємких виробництв і продукції
o вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує
конкурентоспроможність
o вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічного виробництва
o вимоги до науково-технічного рівня конкурентноспроможної продукції
5.Природно-економічна складова
o природно-економічні умови
o територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів
o розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів
o законодавство з економічних питань
o стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.
6. Тенденції ресурсного забезпечення
o структура і наявність національних ресурсів
o імпорт/ експорт
o рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами.
o доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).
7. Демографічні тенденції
o кількість потенційних споживачів( структура населення, зміни в групах та
в їх доходах)
o наявна та потенційна кількість робочої сили
o кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили)
8. Соціально - культурна складова
o сприяння / недовіра до приватного бізнесу
o відносини підприємства - громадські організації
o ставлення до іноземців
o профспілкова активність
9. Міжнародне середовище
o структура господарства країни
o характер розподілу доходів
o середній рівень заробітної плати
o вартість транспортних послуг
o інфляція та ставка банківського процента
o обмінний курс валюти відносно країни-партнера
o рівень ВНП
o -рівень податків.
При побудові системи факторів для аналізу зовнішнього середовища
потрібно враховувати такі властивості:
взаємозв'язок факторів, що характеризується силою, з якою зміна одного
фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища;
складність системи факторів, що впливає на організацію, зумовлена
кількістю, різноманітністю зв'язків і наслідків впливу;
динамічність і рухомість, тобто відносна швидкість і різні темпи зміни
факторів середовища;
невизначеність інформації про середовище та невпевненість у її
достовірності.
Підхід до вивчення компонент
Вивчаючи різні компоненти макрооточення, дуже важливо завжди мати на
увазі наступні два моменти. По-перше - це те, що всі компоненти
макрооточення сильно впливають один на одного. Зміни в одній із компонент
обов'язково приводять до того, що відбуваються зміни в інших компонентах
макрооточення. Тому їхнє вивчення й аналіз повинні вестися не окремо, а
системно, із спостереженням не тільки власне за змінами в окремій
компоненті, але і з з'ясуванням того, як ці зміни позначаться на інших
компонентах макрооточення.
По-друге - це те, що ступінь впливу окремих компонент макрооточення на
різні організації різна. Зокрема, ступінь впливу залежить від розміру
організації, її галузевої спрямованості, територіального розташування і
т.п. Вважаються, що великі організації мають більшу залежність від
макрооточення, ніж дрібні.
Система спостереження за зовнішнім середовищем
Для результативного вивчення стану компонент макрооточення в
організації створюється спеціальна система спостереження за зовнішнім
середовищем. Проведення спостережень може здійснюватися за допомогою різних
способів. Найбільше поширеними способами спостереження є:
• аналіз матеріалів, опублікованих у періодичній преса, книгах, інших
інформаційних виданнях;
• участь у професійних конференціях;
• аналіз досвіду діяльності організації;
• вивчення думки співробітників організації;
• проведення зборів обговорень усередині організації.
2. Особливості макросередовища в сучасних комерційних організаціях
України.
У зв'язку з переходом України до ринкових відносин, макросередовище
для організацій різко змінилося. Тому воно має свої особливості на відміну
від інших країн, де ці відносини розвиваються протягом багатьох десятиліть
і тут навчилися протистояти впливам факторів макросередовища.
Особливості зовнішнього середовища полягають у їх складності і
рухливості, сюди також можна включити їх невизначеність. Дуже велику
кількість факторів приходиться враховувати менеджерам при плануванні
факторів макросередовища. Насамперед можна виділити декілька факторів
макросередовища, що заважають ефективної діяльності підприємств такі як:
високі податки, урядове регулювання і бюрократія, труднощі в пошуках джерел
фінансування і підбір професійних працівників.
Податкове законодавство і взагалі законодавство у нас в Україні
настільки не ідеально, що організації не можуть реагувати як слід на його
зміни. Закони в Україні змінюються ледве не щотижня.
Штат бюрократичного апарату України настільки зріс, що деякі люди не
можуть відкрити свою справу на протязі року, а організації повинні
звітувати не перед одним, а декількома чиновниками. І останнім часом все
більше виявляється корупція в органах державної влади.
Труднощі в пошуках джерел фінансування не менш важлива проблема.
Особливо гостро ця проблема стоїть зараз, коли в країні відбувається
економічна і особливо політична криза. В даний момент, коли курс гривні
падає, організаціям не вигідно брати кредити в банках, тому що відсотки,
під які видається кредит дуже високі.
І особливо важливою проблемою є брак професійних працівників,
особливо менеджерів зараз в Україні одиниці менеджерів-професіоналів. Це
пояснюється тим, що в зв'язку з переходом від планової економіки до
ринкових відносин, не було спеціально підготовлених людей, які б могли
керувати в умовах ринкової економіки. Тільки зараз, розуміючи цю проблему,
здійснюють підготовку професіоналів-керівників.
Але не тільки вітчизняні організації зіштовхуються з цими факторами,
але і закордонні підприємці теж відчувають вищезазначені труднощі, якщо
намагаються почати свою діяльність на території Україні. Також для них
це ще більші труднощі, тому що такі перешкоди не існують в їхній державі і
їм бракує досвіду для швидкого їх вирішення (наприклад, найбільш впливовим
аргументом у відносинах з бюрократією в Україні є хабар). Також вони
зштовхуються з такими факторами як ненадійність ділових партнерів і
постачальників, неналежне банківське обслуговування, злочинність в сфері
бізнесу, етичні проблеми. Вони також повинні бути готові до того, що їхні
українські співробітники можуть надавати меншого значення проблемам, що
часто є важливими з погляду іноземних колег, таким, як управління
персоналом, реклама, підвищення кваліфікації працівників, а також їхнє
навчання.
Висновки
Аналіз макросередовища і врахування його факторів в стратегії розвитку
– це дуже важливий процес для виживання організації в сучасних умовах і
дуже складний процес якій потребує пильного відстеження процесів в
середовищі, оцінки факторів і встановлення зв'язків між факторами і тими
сильними і слабкими сторонами, а також можливостями і погрозами, що
укладені в макрооточенні.
Усі фактори макросередовища знаходяться в стані сильного взаємовпливу.
Зміна одного з факторів обов'язково приводить до того, що відбувається
зміна інших факторів. Тому їхнє вивчення й аналіз повинні вестися не
відокремлено, а системно з відстеженням не тільки власне зміни одного
фактора, але і з умовою того, як його зміна позначаться на інших факторах.
Також ступінь впливу окремих факторів на різні організації різна.
Зокрема, ступінь впливу виявляється по різному в залежності від розміру
організації і галузей в яких вони працюють . Крім цього, організація
повинна скласти список тих зовнішніх факторів які є потенційними погрозами
для організації і розробляти захист проти них, а також план дій на випадок
коли ця погроза відбудеться. Також необхідно мати список тих зовнішніх
факторів, зміни в який можуть відкрити додаткові можливості для організації
і шляхи їх використання.
Для того щоб організація могла результативно вивчати стан макро
факторів, повинна бути створена спеціальна система відстеження
макросередовища не знаючи і не вивчаючи яке організація не зможе існувати.
Однак організація не повинна “плисти” в макросередовищі як човен, що не
має керма, весел і вітрила, а повинна вивчати його, щоб забезпечити собі
успішне просування до своїх цілей.
Українські підприємства занадто часто слідують методу «проб і
помилок», у зв'язку з чим особливого значення набуває співробітництво з
іноземними партнерами.
Список використаної літератури
1. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Прогресс, 1987.
2. Белошапка В.А., Загорий Г.В. Стратегическое управление. Принципы и
международная практика.- К.: Абсолют-В.- 1998.- 351с.
3. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник.- 2-е изд., перераб.
И доп.-М.: Гардарика, 1998.- 296с.
4. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций.-
М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 1999.- 288с.
5. Попов С.А. Стратегическое управление: 17-модульная программа для
менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 4.-М.: «ИНФРА»,
1999.- 344с.
Реферат на тему: Макросфера. Внешняя среда организации
Одесская Государственная Академия Холода
Самостоятельная работа
По “Менеджменту”
Тема:
“Макросфера. Внешняя среда организации.”
Выполнил:
Студент группы 345
Комаров Виталий
Одесса
1999 г.
План:
Теоретическая часть
Внешняя среда организации
Макросреда фирмы
Инфраструктура региона
Связи фирмы
Микросреда фирмы
Внешнеэкономическая деятельность фирмы
Практическая часть
Анализ влияния факторов внешней среды
Список используемой литературы
Внешняя среда организации
В управленческой мысли представление о значении внешнего окружения и
необходимости учитывать силы, внешние по отношению к организации, появилось
в конце 50-х годов.
Это стало одним из важнейших вкладов системного подхода и
необходимость для руководителя рассматривать свою организацию как
целостность, состоящую из взаимосвязанных частей, в свою очередь имеющую
разветвленные связи с внешним миром.
Помимо системного подхода возникает примерно в тоже время концепция
ситуационного подхода, согласно которому, наиболее подходящий в данной
ситуации метод, определяется конкретными внутренними и внешними факторами,
характеризующими организацию и влияющими на нее соответствующим образом.
Сегодняшние изменения во внешнем мире заставили обратить на внешнюю
среду еще большее внимание, чем прежде. Даже если бы изменения не были
столь значительными, руководителям все равно пришлось бы учитывать среду,
поскольку организация как открытая относительно обособленная система,
зависит от внешнего мира в отношении материальных потоков – поставок
ресурсов, энергии, кадров, конкретного спроса потребителей и информационных
потоков – законодательных актов, решений различных органов, ситуаций на
рынке и т.д. Поскольку от руководства зависит выживание организации,
менеджер обязан уметь выявлять существенные факторы в окружении, которые
повлияют на его организацию. Он должен предложить подходящие способы
реагирования на внешние воздействия. Т.е. иначе говоря найти методы,
способствующие адаптации к условиям внешней среды. Безусловно что учесть
все существующие и оказывающие влияние на организацию факторы просто
невозможно, в связи с этим возникает проблема определить именно те аспекты,
от которых решающим образом зависит деятельность организации.
К характеристикам внешней среды могут быть отнесены:
1. Взаимосвязанность факторов.
2. Разнообразие факторов.
3. Высокая динамичность изменений факторов.
4. Неопределенность как во времени воздействия, так и по силе
воздействия.
Будем считать что существуют внешние факторы непосредственно прямо
влияющие на поведение организации, и факторы, оказывающие косвенное
влияние.
К первым факторам относятся поставщики, материалы, капитал, трудовые
ресурсы, законы и государственные органы, потребители, конкуренты.
К второй группе факторов могут быть отнесены технологии, состояние
экономики, социокультурные факторы, политические факторы.
Влияние всех этих факторов, как прямых, так и косвенных носит
конкретный в каждой ситуации характер. Учет их влияния – это собственно
искусство управления.
Макросреда фирмы
К компонентам внешней среды, оказывающим влияние на эффективность и
устойчивость функционирования фирмы, относятся те, на которые фирма не
может воздействовать, которыми она не управляет. Эти компоненты влияют на
фирму напрямую (налоговая система, политика поставщиков, потребителей и
др.), либо косвенно (политическая, экономическая и другие сферы страны).
Факторы макросреды фирмы оказывают влияние на нее косвенно В таблице 1
приведены сферы и факторы макросреды фирмы, влияющие на эффективность и
стабильность ее работы.
Таблица 1 Сферы и факторы макросреды фирмы
|Сфера макросреды |Факторы макросреды |
|1. Международные |1.1. Количество “горячих точек” в мире, где |
| |происходят какие-либо военные конфликты |
| |1.2. Численность военных и других лиц, |
| |задействованных в “горячих точках” в данное время |
| |1.3. Количество международных симпозиумов, |
| |конференций, выставок, кинофестивалей, конкурсов и |
| |других мероприятий высшей категории, проводимых в |
| |данный момент в стране и в мире в области |
| |образования, культуры, научно-технического прогресса|
| | |
| |1.4. Тенденции изменения продолжительности жизни |
| |населения в целом в мировом сообществе |
|2. Политические |2.1. Стабильность демократических преобразований |
| |факторы в стране |
| |2.2. Вероятность возврата к прошлой политической |
| |системе |
| |2.3. Количество забастовок с численностью |
| |участвующих более 100 человек, проводимых в стране в|
| |данный день |
| |2.4. Криминальная обстановка в стране |
| |2.5. Количество политических фракций в |
| |законодательной власти |
|3. Экономические |3.1. Удельный вес конкурентоспособной на внешнем |
|факторы |рынке промышленной продукции фирм страны |
| |3.2. Удельный вес конкурентоспособной на внутреннем |
| |рывке промышленной продукции фирм страны |
| |3.3. Тенденции изменения внешнеэкономических связей |
| |3.4. Дефицит бюджета страны (%). |
| |3.5. Среднегодовые темпы инфляции |
| |3.6. Удельный вес частной собственности в совокупной|
| |собственности страны |
| |3.7. Наличие “стратегии перехода страны на рыночные |
| |отношения и их развития”, опубликованной в открытой |
| |печати |
| |3.8. Наличие федеральных методических документов, |
| |регламентирующих процесс принятия и реализации |
| |управленческого решения (по |
| |функционально-стоимостному анализу, прогнозированию,|
| |нормированию, оптимизации, экономическому |
| |обоснованию и другим вопросам) |
| |3.9. Удельный вес сырьевых ресурсов в экспорте |
| |страны |
| |3.10. Показатели налоговой системы и |
| |внешнеэкономической деятельности |
| |3.11. Структура распределения доходов населения |
| |3.12. Уровень развития финансовой системы страны |
|4. |4.1. Место страны в мире по продолжительности жизни |
|Социально-демогра|4.2. Место страны в мире по жизненному уровню |
|фические факторы |населения |
| |4.3. Продолжительность жизни (мужчин, женщин) |
| |4.4. Смертность детей в возрасте до одного года, % |
| |от родившихся и в сравнении с лучшим мировым |
| |показателем |
| |4.5. Рождаемость и смертность населения страны |
| |4.6. Структура населения страны по полу, возрасту, |
| |составу семьи, занятости, удельному весу одиноких, |
| |по образованию, удельному весу служащих, |
| |пенсионеров, школьников, студентов, работающих |
| |женщин, плотность населения по регионам и др. |
| |4.7. Миграция населения |
| |4.8. Перспективность городов |
| |4.9. Структура населения по доходу и др. |
|5. Правовые |5.1. Наличие федеральных правовых актов (указов |
|факторы |Президента, постановлений правительства, |
| |государственных стандартов и т.п.) по |
| |стандартизации, метрологии, защите прав |
| |потребителей, антимонопольной политике, сертификации|
| |товаров и услуг, управлению качеством и |
| |конкурентоспособностью товаров, охране окружающей |
| |природной среды, предпринимательству, ценным |
| |бумагам, финансам и т.д. |
| |5.2. Наличие федеральных правовых актов, |
| |регулирующих взаимоотношения компонентов |
| |экономической системы страны |
| |5.3. Наличие федеральных правовых актов, |
| |регулирующих внешнеэкономическую деятельность страны|
| |и фирм |
| |5.4. Наличие федеральной программы создания правого |
| |государства |
| |5.5. Качество прокурорского надзора за соблюдением |
| |федеральных правовых актов |
| |5.6. Преемственность правового обеспечения по |
| |вертикали и горизонтали |
|6. Экологические |6.1. Параметры экосистемы страны |
|факторы |6.2. Количество городов и удельный вес численности |
| |их населения, которые не отвечают требованиям по |
| |экологичности |
| |6.3. Затраты в бюджете страны (в %) на поддержание |
| |экосистемы страны |
|7. |7.1. Оценка основных природных ресурсов страны и ее |
|Природно-климатич|место в мировом сообществе |
|еские факторы |7.2. Извлечение из недр природных ресурсов |
| |интенсивность по отношению к общим запасам и степень|
| |извлечения) |
| |7.3. Характеристика климатических факторов страны |
| |7.4. Дефицитность отдельных видов ресурсов по |
| |регионам страны |
| |7.5. Степень использования вторичных ресурсов |
|8. |8.1. Удельный вес изобретений и патентов страны в |
|Научно-технически|фонде мирового сообщества |
|е факторы |8.2. Удельный вес докторов наук, профессоров в |
| |численности работающих страны |
| |8.3. Стоимость основных производственных фондов |
| |страны, приходящаяся на одного ученого |
| |(фондовооруженностъ труда ученого) |
| |8.4. Уровень автоматизации производства в |
| |машиностроении страны |
| |8.5. Экспертная оценка месячной заработной платы |
| |ученого, конструктора, преподавателя вуза, в |
| |долларах США |
| |8.6. Показатели износа основных производственных |
| |фондов в отраслях народного хозяйства страны |
| |8.7. Характеристика системы информации страны |
| |8.8. Уровень компьютеризации страны |
|9. Культурные |9.1. Средний уровень образования населения страны |
|факторы |9.2. Обеспеченность населения страны объектами |
| |культуры (ед/час): театрами, . кинотеатрами, |
| |библиотеками, дворцами спорта и комплексами и |
| |другими объектами культуры . |
| |9.3. Отношение людей к окружающему миру |
| |9.4. Долговременные тенденции развития в области |
| |культурных ценностей |
Инфраструктура региона
Инфраструктура региона (прежде всего, города), где территориально
расположена фирма, существенно оказывает влияние на эффективность и
устойчивость ее функционирования. Вместе с тем, инфраструктура региона,
также как и макроструктура, оказывает влияние на работу фирмы косвенно.
К отраслям инфраструктуры относятся следующие:
– рыночная инфраструктура;
– мониторинг окружающей природной среды:
– здравоохранение;
– наука и образование;
– культура,
– торговля;
– общественное питание,
– транспорт и связь;
– пригородное сельское хозяйство;
– строительство;
– жилищно-коммунальное хозяйство;
– бытовое обслуживание;
– промышленность.
Уровень развития, стабильность и эффективность функционирования
предприятий и учреждений всех перечисленных отраслей инфраструктуры
региона, где расположена фирма, оказывает влияние на устойчивость ее
работы, прежде всего, через социально-психологические факторы, то есть
через степень удовлетворения физиологических, социальных и духовных
потребностей населения, через морально-психологический климат в коллективе,
здоровье населения.
Очень трудно количественно измерить степень взаимного влияния
факторов инфраструктуры региона, где расположена фирма, так как это влияние
носит сложный характер. Логическая цепочка здесь следующая. Чем выше
уровень развития, стабильность и эффективность работы отраслей
инфраструктуры региона, тем выше будет морально-психологический климат в
коллективе (нет задержек на транспорте, в магазинах), выше квалификационный
уровень работников (высокое качество образования), лучше здоровье работника
(хорошо работают все отрасли региона). Чем лучше эти показатели, тем выше
отдача фирмы, тем больше будет взносов в местный бюджет. Последний фактор
открывает возможность развития региона.
Связи фирмы
Рассмотренные факторы макросреды и инфраструктуры региона оказывают
влияние на устойчивость и эффективность функционирования фирмы косвенно,
ими фирма сама не имеет возможность управлять. Конечно, чем больше удельный
вес фирмы в объеме производства региона или страны, тем больше фирма будет
оказывать влияние на эту форму внешней среды и, наоборот, внешняя среда
будет оказывать большее влияние на фирму.
Непосредственное прямое влияние на работу фирмы оказывают ее
конкуренты, а также предприятия, организации и учреждения, поставляющие
фирме ресурсы, информацию, приобретающие у нее товар, оказывающие
финансовые и другие прямые услуги. Связи фирмы показаны на рис 1.
Рис1 Связи фирмы с внешней средой
На рис 1 показаны прямые или косвенные связи между фирмами внутри
региона (1), влияние факторов инфраструктуры региона на устойчивость и
эффективность фирмы (2), факторов макросреды на эффективность и качество
работы региона (3), факторов макросреды на устойчивость и эффективность
работы фирмы (4) и факторов взаимодействия фирм разных регионов по
различным вопросам (6). Односторонняя прямая связь между контуром факторов
макросреды и инфраструктуры региона (3) означает законодательное и
налоговое воздействие федеральных органов управления страны на регион,
косвенная двухсторонняя связь между этими контурами означает взаимное
влияние по другим факторам (см.таблицу 1).
Микросреда фирмы
К факторам прямого воздействия внешней среды на устойчивость и
эффективность функционирования фирмы или к факторам микросреды относятся
следующие:
– вход системы (поставщики сырья, материалов, информации и других
ресурсов);
– потребители товара;
– конкуренты;
– контактные аудитории;
– маркетинговые посредники;
– законодательства по налоговой системе и внешнеэкономической
деятельности
В таблице 2 перечислены факторы микросреды фирмы и показатели,
влияющие на эти факторы.
Таблица 2 Факторы и показатели микросреды фирмы
|Факторы микросреды|Показатели (операции), факторы микросреды |
|1. Поставщики |1.1. Интегральный показатель качества поступающего |
|(вход системы) |сырья (по видам) и материалов |
| |1.2. Интегральный показатель качества (полезного |
| |эффекта) комплектующих изделий, оснастки, запасных |
| |частей и т.д.) |
| |1.3. Интегральный показатель качества информации, |
| |поступающей на фирму |
| |1.4. Интегральный показатель качества |
| |нормативно-методической и технико-экономической |
| |документации, поступающей на фирму |
| |1.5. Интегральный показатель качества подготовки |
| |специалистов, поступающих на фирму |
| |1.6. Прогноз изменения условий поставок |
|2. Потребители |2.1. Тенденции изменения круга потребностей |
|(выход системы) |основных потребителей товаров фирмы |
| |2.2. Прогноз изменения параметров рынка по объему и|
| |ассортименту товаров |
| |2.3. Прогноз изменения доходов потребителей |
| |2.4. Прогноз изменения состава и значений признаков|
| |сегментации рынка внутри страны и в мире |
|3. Конкуренты |3.1. Анализ качества, цен и конкурентоспособности |
| |товаров конкурентов |
| |3.2. Анализ организационно-технического уровня |
| |производства основных конкурентов |
| |3.3. Прогнозирование конкурентоспособности и |
| |удельной цены товаров основных конкурентов |
| |3.4. Прогнозирование рыночной стратегии основных |
| |конкурентов |
|4. Контактные |4.1. Анализ отношения к фирме и ее товару |
|аудитории |финансовых кругов региона (страны), средств |
| |массовой информации, государственных и |
| |муниципальных учреждений, гражданской группы |
| |содействия, общественных организаций и др. |
| |4.2. Разработка мероприятий по улучшению отношений |
| |с контактной аудиторией |
|5. Маркетинговые |5.1. Анализ структуры и стратегии торговых |
|посредники |посредников и уточнение совместно с ними стратегии |
| |маркетинга продвижения товаров |
| |5.2. Налаживание контактов с агентствами по |
| |оказанию маркетинговых услуг (рекламные агентства, |
| |консалтинговые фирмы, фирмы маркетинговых |
| |исследований и др) |
| |5.3. Установление связей с кредитно-финансовыми |
| |учреждениями |
|6. |6.1. Формирование банка данных по налоговой системе|
|Законодательство |и внешнеэкономической деятельности |
|по налоговой |6.2. Анализ влияния ставок налогов, таможенных |
|системе и |пошлин, квот, лицензий и других показателей на |
|внешнеэкономическо|эффективность работы фирмы |
|й деятельности |6.3. Подготовка предложений по совершенствованию |
| |законодательства по налоговой системе и |
| |внешнеэкономической деятельности. |
Внешнеэкономическая деятельность фирмы
Внешнеэкономические связи включают следующие направления и формы:
– внешнюю торговлю;
– международное производственное сотрудничество;
– инвестиционное сотрудничество;
– международное научно-техническое сотрудничество;
– экономическое и техническое содействие;
– валютно-финансовое сотрудничество.
Внешнеэкономическая деятельность фирмы – это деятельность, связанная
с перемещением денег, товаров, капиталов, технологий, услуг через
государственную границу.
Внешнеторговые цели экспорта фирмы:
– расширение производства, увеличение прибыли за счет захвата новых
рынков;
– повышение иди поддержание организационно-техническою уровня
производства под “прессом” международной конкуренции;
– достижение экономии на .масштабе производства;
– увеличение валютных ресурсов фирмы.
Цели импортера:
– Модернизация и расширение производственного аппарата фирмы;
– достижение экономии на замене оборудования, сырья отечественного
производства более аффективной зарубежной продукцией;
– расширение производства, увеличение прибыли за счет захвата новых
внутренних рынков;
– расширение ассортимента на национальном потребительском рынке.
Анализ экспортно-импортных возможностей фирмы входит в состав
маркетинговых, предпроектных исследований.
Одним из важнейших направлений внешнеэкономической деятельности
является экспорт (импорт) капитала. который осуществляется в двух формах:
ссудной и предпринимательской.
Ссудная форма вывоза (ввоза) капитала связана с международными
кредитами и займами. Международное кредитование осуществляется
специализированными предприятиями—банками.
Предпринимательская форма вывоза (ввоза) капитала представляет собой
международное; инвестирование, т.е. создание за границей совместных
предприятий и филиалов фирмы.
Цели международного инвестирования:
1. Обход тарифных (таможенных) пошлин и ряда нетарифных
протекционистских барьеров.
2. Использование разницы в стоимости ресурсов в разных странах, в
т.ч. использование розницы в издержках производства.
3. Повышение конкурентоспособности и более активное, чем в случав
внешней торговли, внедрение на рынки; использование эффекта внедрения на
рынок не извне (торговля), а изнутри.
4. Вывоз капитала в обход не только таможенных барьеров, но и
получение выигрыша по сравнению с национальными фирмами в области
налогообложения, что при прочих равных условиях повышает
конкурентоспособность предприятия как на внешнем рынке, так и на внутреннем
с переводам полученной прибыли в страну базирования.
5. Получение помощи в налаживании выпуска технически сложной
продукции.
6. Разовое получение новых технологии в расчете на их постоянный
приток.
7. Решение проблемы обучения национальных кадров.
8. Получение финансовой выгоды по сравнению с импортом товаров и
иностранными ссудами.
Вывоз капитала в предпринимательской форме может быть двух видов:
прямые инвестиции и портфельные инвестиции.
Прямые инвестиции – это инвестиции, дающие право контроля над
объектом вложения (если имеется контрольный пакет акций).
Портфельные инвестиции – это инвестиции, которые не обеспечивают
контроль за объектом вложения.. Это связано, прежде всего, с торговлей
технологиями.
Как завладеть той или иной технологией?
Путь 1. Купить образцы, развернуть обширные и потому дорогостоящие
работы по исследованию этого материала, чтобы ответить на вопрос: "Как же
это делают?
Путь 2. Купить у владельца права на использование его технологии,
т.е. купить не товар, а технологию его производства. Если технология новая,
то она запатентована с выдачей патента.
Патент – это документ, удостоверяющий право собственности лица на
какое-либо изобретение или открытие. Получив патент на изобретение,
компания вправе продать его, получив одноразовую прибыль, либо тиражировать
его продажу, продавая право на временное использование патента.
Кроме того, возможна продажа и ноу-хау.
Ноу-хау (в переводе – знаю как) – технические или другие знания и
практический опыт технического, коммерческого, финансового и иного
характера, представляющие коммерческую тайну, которая не оформляется
патентом. Ноу-хау может быть как независимым по отношению к патентам, так и
необходимым для их использования. Ноу-хау может включать и не
запатентованную информацию, недоступную для мировой общественности. Можно
сказать, что ноу-хау – это детальное описание какой-либо технологии,
понимаемой широко: не только как описание производственного процесса, но и
описание проведения финансовых, коммерческих и др. операций.
Для использования патента или ноу-хау необходимо купить разрешение,
Готовность иностранного инвестора пойти на продажу лицензий
предприятиям, капитал которых полностью или в основном принадлежит
принимающей стороне, будет зависеть от уникальности и новизны этой
технологии. Чем старше технология, тем больше вероятность, что она будет
свободна от контроля капитала.
В областях, где технология уникальна и является монопольной для одной
или немногих фирм, иностранный капитал будет вкладываться исключительно в
форме прямых инвестиций. Более охотно идут на продажу лицензий фирмы,
собирающиеся создавать собственную производственную базу в стране-
покупателе.
Технология, как и любой другой товар, имеет свою цену. Существуют два
вида технологических платежей:
1) роялти – периодические платежи за использование лицензии (доля или
ставка роялти в %, чаше 3-5%)
2) паушальный платеж – единовременная оплата стоимости лицензии.
Купля-продажа капитала – очень сложная операция. Поэтому здесь нужен
тонкий экономический расчет с учетом множества внешнеэкономических
факторов. При заключении контракта нужно помнить, что расчет может быть
наличными и в кредит. Если валюты недостаточно, возможны следующие варианты
действий
а) бартер или простой товарообмен:
б) выкуп продавцом новой технологии у покупателя старой технологии,
тогда последний платит только разницу;
в) компенсационное соглашение, когда оплата будет производиться
продукцией, выпушенной с применением купленной техники;
г) компенсация наоборот, когда изготовителю поставляется сырье
(например, древесина), а потом на эту сумму он получает продукцию
(например, бумагу)
Анализ влияния факторов внешней среды
В практической части данной работы необходимо провести критический
анализ влияния факторов существующей внешней среды на деятельность
конкретной организации. Дать оценку позитивного и негативного влияния.
В связи с отсутствием реальных и полных данных о работе и
взаимодействии с внешней средой какой либо организации, ничего не остается
как провести теоретический анализ основанный на собственном понимании
такого влияния.
В качестве примера, выберем для рассмотрения научно-исследовательское
предприятия “Элемент”.
Предприятие “Элемент”, как одно из подразделений предприятия “Шторм”
специализируется на разработке и производстве изделий по оборонным заказам.
Как и многие предприятия ВПК данное предприятие – закрытое, т.е. его связь
с внешней средой весьма ограничена. Эти ограничения связаны со спецификой
заказов, выполняемых исследований. Но несмотря на все это предприятию
необходимо поддерживать информационные, сырьевые, транспортные связи с
внешней средой. Поэтому влияние основных факторов внешней среды
незначительно, но имеет место.
Попытаемся формализовать это влияние и указать его позитивные и
негативные стороны.
Таблица 3 Анализ влияние факторов внешней среды
(в столбце “факторы” указаны номера факторов внешней среды из таблицы 1)
|Факт|Позитивное влияние |Негативное влияние |
|оры | | |
|1.1 |Увеличение количества | |
| |ассигнований. Увеличение | |
| |количества заказов. Как | |
| |следствие – привлечение | |
| |интеллектуальных и | |
| |технологических ресурсов. | |
|1.3 |Источник потенциальных и |Возможность утечки информации. |
| |технологических ресурсов. | |
|2.1 | |Может вызвать уменьшение |
| | |ассигнований. Может вызвать |
| | |усиление контроля и |
| | |вмешательство средств массовой |
| | |информации в деятельность |
| | |предприятия. |
|2.2 |При увеличении вероятности |Возможна смена руководства в |
| |возврата к коммунистической |угоду правящей коалиции. |
| |системе правления и | |
| |тоталитарному государству – | |
| |возрастает стабильность | |
| |предприятия. | |
|2.3 | |Косвенное негативное влияние |
| | |т.к. возможно нерегулярное |
| | |поступление энергетических и |
| | |сырьевых ресурсов. |
|2.4 |Возможно расширение рынка сбыта |Возможна смена руководства при |
| |продукции за счет внутреннего |условии значительного влияния |
| |рынка (организованная |организованной преступности на |
| |преступность). |правящую коалицию. |
|3.4 | |Снижение ассигнований |
|– | | |
|3.5 | | |
|3.7 | |Возможны изменения в структуре |
| | |поступления энергетических и |
| | |сырьевых ресурсов. |
|3.8 | |Данное предприятие очень |
| | |федерально зависимо. Федеральное|
| | |вмешательство в деятельность |
| | |предприятия может осложнить |
| | |связи внутри предприятия. |
| | |Увеличение бюрократии. |
|3.9 | |При преобладании сырьевых |
| | |ресурсов в экспорте страны – |
| | |общее экономическое состояние |
| | |рынка значительно ухудшается, |
| | |что влечет за собой |
| | |нестабильность экономической и |
| | |политической системы, и ухудшает|
| | |возможности развития и |
| | |функционирования предприятия. |
|4.1 |Все показатели являются |Все показатели являются |
|– |критериями |критериями |
|4.5 |социально-экономического |социально-экономического |
| |благополучия государства. |благополучия государства. |
|7.1 | |Украина является государством с |
|– | |истощенными природными |
|7.2 | |ресурсами, следовательно |
| | |возникает потребность в закупке |
| | |сырьевых ресурсов за рубежом. |
|7.4 | |Украина зависима от поставок |
| | |энергоносителей. Любые |
| | |уменьшения или прекращения этих |
| | |поставок может поставить под |
| | |угрозу деятельность предприятия.|
|8.1 |Наличие высококвалифицированных | |
| |кадров удовлетворяет потребности| |
| |предприятия в интеллектуальных | |
| |ресурсах. | |
|8.6 | |На Украине работают менее 40% |
| | |предприятий. Показатели износа |
| | |достигают 70% и более. Это ведет|
| | |к недостатку, качественному и |
| | |количественному, сырьевых |
| | |ресурсов. |
Список используемой литературы
1. Система менеджмента, Фатхудинов Р.А..
2. Основы Менеджмента, Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Федоури. 1997
г., Москва: “Дело”.
-----------------------
Страна как подсистема мирового сообщества
Регионы
Фирмы
Контур факторов макросреды
Контур факторов инфраструктуры региона
5
4
3
2
1
Прямая двухсторонняя связь
Прямая односторонняя связь
Косвенная двухсторонняя связь
Косвенная односторонняя связь
| |
