|
Реферат: Побудова та розкрій жіночої сукні (Технология)
Курсова робота на тему:
Побудова жіночої сукні невідрізної по лінії талії та окремими рукавами.
Вступ
1
Підбір матеріалу 4
Опис використаного матеріалу 5
Опис рекомендованих тканин 7
Опис зовнішнього вигляду моделі 9
Розрахунок та побудова плаття невідрізного по лінії талії 13
Інструкційні картки 18
Технологічна послідовність плаття 23
Технічна характеристика швейних машин 25
Технічна характеристика електричної праски 26
Побудова креслень 27
Висновки
28
Використана література
29
Вступ
Перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне
завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах. `
Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх
якості, швидкий розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу
підйому життєвого рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь.
Випуск товарів для населення повинно базуватися на використовуванні
досягнень науково-технічного процесу, який дозволяє не тільки підняти на
новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент.
Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного задоволення
попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною
продукцією, поліпшення якості і розширення асортименту міжсезонного одягу з
приміненням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів і
комплектів. А одним із найпоширених завдань в роботі по розширенню
асортименту швейних виробів являється : розвиток і зміцнення
співробітництва між будинками моделей і підприємствами суміжних галузей
промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення,
прикладні матеріали.
При виповненні поставленої мети значна роль належить правильній
організації художнього проектування виробів, предназначених для
промислового виробництва. Художнє проектування визначає подальше життя
виробів.
Результатом правильно організованого процесу художнього проектування
(дизайну) являється його продукт – вибір, оптимально рішено з точки зору
технології, економіки і естетики.
Найбільшої сили естетичне виховання досягає лиш тоді, коли увесь
предметний світ, окружаючий людину, буде пронизаний красотою, гармонією,
коли культура в поведінці і одягу стане нормою. Постійне поповнення
асортименту і підвищення естетичного рівня швейних виробів – це єдина мета,
яка згуртовує колективи будинків моделей одягу і суміжних підприємств.
В результаті нової проведеної правлінням структурної перебудови
народного господарства в країні складається принципово нові економічні
відносини.
Програма технічного процесу переоснащення галузі заторкнула взагалі
великі об’єднання і підприємства і це стало причиною відставання технічної
інформаційної бази будинків моделей, адже розвиток моди і асортименту
конкурентна здібність продукції, яку не можна уявити без нових тканин і
матеріалів, висококваліфікованих спеціалістів. Зараз, безпосередньо на
підприємствах легкої промисловості повинні вирішуватися всі питання
зв’язані з виробництвом товарів, матеріально-технічним забезпеченням,
збутом, експортом. Тому, діяльність правління і галузевих органів правління
водночас направляється на покращення матеріального положення підприємств, з
метою підвищення ефективності виробництва і реалізації товарів, як на
внутрішньому так і на зовнішньому ринках.
Ріст об’єму швейних виробів і покращення якості виготовленого одягу
знаходяться в прямій залежності від подальшої вдосконаленості технологічних
процесів, обладнання підприємств новою високоефективною технікою
вдосконаленості структури і управління виробництвом, організація праці,
раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів,
впровадження досягнень науки і техніки, покращення якості роботи в усіх
ланках виробництва.
При виконанні поставлених завдань значне місце належить правильній
організації художнього проектування виробів призначених для промислового
виробництва. Художнє проектування в більшості випадків визначає майбутнє
“життя виробів” .
В поняття “якості виробів” входить і модна новизна їх, і сучасність
матеріалів, і рівень промислового виготовлення.
В останні роки швейна промисловість стала все більше перетворювалися
в високоефективну галузь.
Кожен рік на підприємстві впроваджуються більш як сто тисяч одиниць
нового обладнання, забезпечення підприємств новою технікою, яке
супроводжується механізацією виробництва. Особливо важливу дію набуває
мікропроцесорна техніка, автоматичні маніпулятори і роботи.
2. Підбір матеріалу
Основний матеріал для пошиття одягу – це тканина. Звичайно це не
новина. До вибору тканини необхідно відноситися досить уважно, як і до
вибору моделі, тому що далеко не кожна тканина підходить за фактурою,
кольором, призначенням. В магазинах знаходиться широкий асортимент тканин -
шовкові, вовняні, синтетичні, з печатним малюнком різного масштабу, а також
гладко фарбовані з різною поверхнею – бархатні, фактурні, строкато ткані, в
клітинку, в полоску різних масштабів, з блискучою поверхнею. Наряду з
тканинами, маючими малюнки великих орнаментальних форм, широко представлені
тканини з маленьким малюнком. При виборі тканини важлива практична
чутливість. Крім зорового сприйняття тої чи іншої тканини велике значення
має відчуття її практичних якостей (м’якості, незминаючості, пружності),
уміння визначити її функціональні достоїнства в практичному приміненні.
Бажано знайти правильне співвідношення між тканиною, майбутнім виробом і
зовнішністю жінки.
Кожний матеріал володіє фізичними, механічними, хімічними і
геометричними якостями, визначаючими його призначення і область
застосування.
Наша промисловість випускає бавовняні, льняні, вовняні і шовкові
тканини, що нараховують більше чотирьох тисяч артикулів. В існуючому
асортименті тканини проходять постійну зміну застарілих артиклів, немодні
знімаються з виробництва, а поновлення асортименту проходить завдяки
вкладанню нових хімічних волокон, завдяки зміні структури колориту обробки.
Мода розвивається по шляху створення визначених форм при допомозі
крою. Тому тканини використовуються самі найрізноманітніші -щільні, легкі,
з малюнками, гладкофарбовані з фактурною поверхнею. Модні бавовник, льон,
шовк – бажано натуральний, але можливий різноманітний з домішками і
поліестерами.
Для пошиття своєї моделі я застосувала синтетичну тканину.
Опис використаного матеріалу
Тканина – це одна з великих людських потреб. Як би не намагалася її
потіснити швидко і просто виготовлені нові неткані матеріали, вона
приречена на довге життя.
Тканина володіє властивостями, за які її завжди будуть цінити люди –
вона пластична, прилягаюча до любої фігури, драпірується, здійснює відчуття
цілісності силуету із багатим ритмічним життям, грою різних відтінків та
кольорів.
Кожна епоха пропонує свої тканини, свої манери її використання в
костюмі та сукні. Мовою пластики, самої драпіровки, складок одяг виражає
дуже багато. В тому, як накинута на фігуру тканина читається образ часу,
характер людей.
На початку носили одяг, складки якої розташовувалися вільно.
Потім навчилися ними керувати, підкоряти відповідній системі,
створювати пластичний образ.
Тканина поступово видавала людям свої таємниці, властивості, її
пластична сутність розкривалася поступово, і ставала предметом мистецтва.
Звернув увагу на сукню, можемо побачити її відношення об’ємів і
ліній.
В пошитті виробів приймають участь різноманітні тканини так і
ювелірні прикраси, шкіра, хутро, трикотаж, але тканина остається
першоосновою.
Кожен із природних матеріалів володіє своїми властивостями, які
характерні по своїй структурі. Вовна – м’якістю, шовк – блиском, шкіра –
пластичністю.
В даній роботі описано сукню із синтетичного шовку. Ця тканина має
блиск, на дотик тканина жорстка, в результаті чого виріб із них не
зминається, добре зберігає надану форму.
Після прання інколи не вимагає прасування.
Ці тканини переважно із капронових ниток. Характеризується незначною
масою і щільністю. Виробляється переважно креповим переплетенням. По
фарбуванню така тканина гладко фарбована.
Тканина володіє зносостійкістю, не зсідається після замочування і
прання, не псується від сирості і поту.
Виробляють тканини простими дрібно візерунчастими переплетеннями,
двохшаровими.
Синтетичні тканини складні в швейній обробці. Вони стягуються у швах
при прокладанні строчки і утворюють безпосадкового шва. При великій
швидкості утворення строчки тканини можуть оплавлятися голкою. Це
призводить до зменшення швидкості утворення строчки.
Голки рекомендують застосовувати хромірувані або застосовувати
спеціальні пристосування для охолодження голки.
Обсипання тканини призводить до необхідності застосовувати шви із
подвійним підшивом. Зрізи деталей після розкроювання обметують або
обпалюють.
Ковзання тканин та великий опір різанню ускладнює процес
розкроювання. Для шиття виробів рекомендують застосовувати такі голки № 85,
90, 100., бавовняні нитки № 50, 60, 80., капронові і шовкові нитки.
Особливої уваги ці тканини вимагають при волого - тепловій обробці.
Артикул тканини 62003.
Опис рекомендованих тканин
Натуральний шовк – це тонкі нитки, які виготовляють із коконів,
закручених гусеницями шовкопряда – шовковими черв’яками. Найбільше поширені
тутовий та дубовий шовкопряди.
Коконна нитка складається з двох шовковин. Довжина коконної нитки
дуже велика – до 1000 метрів і більше. Товщина коконної нитки в середньому
становить 20 – 30 мкм, тобто у півтора рази більша, ніж бавовняного
волокна.
Коконна нитка міцна, але у мокрому стані шовк – сирець, який
складається з кількох коконних ниток, втрачає 5 – 10 % своєї міцності.
Видовження шовку під час розриву становить майже 20%, а у вологому
стані збільшується на 15 – 20 %.
Шовк характеризується доброю пружністю.
Тонка і гладенька шовкова нитка легко сковзає і осипається, що є
негативною властивістю для виготовлення швейних виробів.
Шовк гігроскопічний. Нормальний вміст вологи у шовковій нитці 11 %.
Шовк характеризується високою стійкістю до дії мікроорганізмів.
До дії сонячного світла шовкові волокна чутливі.
Штучні волокна – характерною особливістю будови віскозних волокон є його
ребристість по довжині і різана форма в поперечному перерізі. Блиск волокон
яскравий, скляний. Гігроскопічність штучних волокон – 11 %.
Креп – гладко фарбована, нерівної щільності тканина, комбінованого
переплетення з мілким подвійним рубчиком, який іде різко вверх під кутом 75
– 78 0 або плавно під кутом 300. виготовляються крепи з закрученої вовняної
або змішаної вовняної пряжі з відказаним волокном і лавсаном. Вовняні крепи
відрізняються деякою пухкістю, ширина тканини 142 см, поверхнева щільність
285 – 34/2 /м2.
Ацетатні волокна – виготовляються із антіцелюлози. Вони мають злегка
блискучу поверхню і зовні схожі на натуральний шовк. Такі тканини добре
зберігають форму і майже не зминаються. Вони не гігроскопічні, швидко
висихають. Ацетат погано виносить нагрів, плавиться при 2100С. Такі тканини
не можна сушити в сушильних машинах, прасувати з виворотньої сторони слабо
нагрітою праскою.
Опис зовнішнього вигляду моделі
Мода – явище довільно вадке, воно залежить від цілого ряду факторів
життя людей і розповсюджується на багато областей діяльності людини. Під
модою слід розуміти недовгий час деяких смаків в якій-небудь сфері життя і
культури. Вона характеризує обов’язкову зміну стиля, пов’язане з системою
регулювання загальної поведінки людей.
Система загальної поведінки відрізняється коротким строком своїх
змін, і зв’язана з цілою серією другим серед яких можна назвати етикет,
мораль, право і т. д.
Мода – дуже чутливий “інструмент» всіх соціальних перемін, і разом із
тим, це явище психологічного клану. Мода не може бути віднесена до однієї
категорії визначення (соціальної, економічної, психічної): щоб правильно
оцінити явище моди і дати йому визначення потрібно роздивитися його на
різних етапах і із всіх точок зору. Моду слідує розглядати на відмінно
великому, відносно історичному відрізку часу, тоді її зміна здається
регулярною; на протязі ж короткого часу зміна моди здається анархічною.
У відносно великих відрізках часу можна виділити два періоди: один
чисто для нього характерна можлива пам’ять про моду.
Моду завжди зв’язували з костюмом, як найбільш яскравим її проявом, а
причини, народжуючи її, - з соціальними явищами життя, класовістю.
Різні моди по-своєму по різному регулюють моду. В деяких групах є
підвищена чутливість до моди, вони швидше всіх отримують найбільш гострі
новинки. Є ж люди, які дуже обережно відносяться до нової моди й проходить
деякий час, поки вони сприймають і підкоряться її законам, так як мода
пропонує і навіть диктує норму соціальної поведінки.
Центром моди довгий час був і залишається Париж. Одною із причин
пріоритету французької моди є та обставина, що вона завжди грає важливу
роль у французькій економіці.
Наряд з авторитетними, затвердившими себе на міжнародній арені моди
фірмами такими, як “Шанель”, “Ніна Річчі”, “Ів Сен Лоран”, “П’єр Карден”,
“Андре Купперс”, “Мадлен Вьоне”, з’явився цілий ряд нових фірм, які
придбали популярність в останні роки. Це фірми “Жан Поль Галатьє”, “Каралін
Мілбані”, “Лагерфельд”, “Клод”, “Мастана”, “Ямалота”.
Старішою французькою фірмою є “Шанель» засновник фірми Габріель
Шанель зуміла зрозуміти, щоб передати в своїх моделях образ і стиль ділової
жінки ХХ ст. Вона розробила моделі демісезонних полу пальто, костюмів,
спідниць та блузок, плаття – костюмів. Не дивлячись на часті зміни моди, її
вироби відрізнялися стабільною довжиною – нижче колін. Кольори для тканин
вона знаходила в колориті живої природи – кольору пшеничного поля, ржаного
хліба, смородини, рози, бузку, і в доповнення до них чорне й біле. Фактури
тканин – рихлі, з малюнками в полоску чи клітинку, частіше всього моделі
доповнювалися блузками з бантами і фурнітурою із блискучого металу (пряжка,
цепи, кліпси), Шанель належить і винахід маленького чорного плаття для
вечора.
Одним із видатних сучасних модельєрів являється П’єр Карден. По
освіті він архітектор і своє уміння будувати, бачити ціле із простих,
гармонійно складених об’ємів, переніс в одяг. Він заявляє, що “будувати”
одяг так легко як будинок чи меблі. П’єр Карден один із небагатьох
модельєрів миру котрі займаються конструюванням і моделюванням не тільки
одягу, але і меблів, дитячих іграшок, обладнання інтер’єрів, проектуванням
посуду і інше. Він зробив свій стиль, який добре відображає сучасність.
Основним принципом в моделюванні він рахує надходження співвідношення
плечей і стегон, і відображає його в нових пропорціях. В його моделях дуже
часто можна бачити співвідношення темних і білих тонів, скромний грим,
асиметричне рішення костюму, знімні деталі.
Мода має певні закономірності в своєму розвитку. Існують періоди
повтореності деяких елементів, на котрі можна спиратися при прогнозуванні
розвитку костюму.
Ідея моди по – різному сприймається різними категоріями населення,
самі гострі пропорції підхоплює і розвиває молодь. Молоде покоління вступає
в пору свого життя починає активну діяльність в загальній, професійній і
культурній сферах життя. Тому в цей час для молоді характерна
цілеспрямованість, рішучість перебороти труднощі в досягненні поставленої
мети, бажання бути на рівні ідеалів свого часу, утвердити себе в колективі,
в співвідношенні з цілями і задачами цього колективу.
Але самоутвердження починається з пристальної уваги до себе, до свого
зовнішнього вигляду. Тому, щоб бути виділеним, потрібно бути рідким, але
щоб стати предметом загальної уваги, потрібно бути доступним.
Проектування одягу для молоді придається особлива увага в швейній
промисловості. Не рідко молодь в прагненні за підкресленою виразністю в
одязі і виражає почуття міри. На основі досліджень тенденцій моди в костюмі
для молоді було встановлено, що вона віддає перевагу спортивному стилю. Цей
стиль в останній час значно збагатився розвитком ліній, ритмічним строєм,
кольоровою гамою.
Визначну роль в формуванні сучасного одягу молоді зіграли хіпі. Вони
узаконили “незаконну” до цих пір одяг – джинси, полатаний одяг,
розфарбовані куртки, спідниці.
Зручність в експлуатації, простота конструкцій, новизна форми,
яскравий колорит – такі основні риси сучасної моди. Але можна сказати, що
2001 – 2002 роки відповідають формі трапеції по графіку формоутворення
професора Карлової Т. В. Закономірно, що очікується спад розвитку
трапецієподібної структури, до нового перспективного овального силуету. При
цьому потрібно пам’ятати, що в цей же час існує і прямий силует, який
знаходиться на прогресивному проміжку свого розвитку з відповідальними
теоретичними прогнозами в моді 2002 – 2003 році будуть співіснувати всі
силуетні форми, отже, в 2002 році силуети “трапеція” стали другорядними, а
в 2003 році і зовсім вийдуть з моди.
Літня мода тяжіє до простоти і класичності. Довжина – це відмінна
особливість нової моди. Іншим стає силует, виникають нові пропорції. Фігура
“закрита” акцент переноситься з ніг на інші частини фігури, зокрема на
підчеркнуту талію. Талія на звичайному місці, лінія стегон підкреслюється
довжиною блузи чи доповнюючи ми деталями.
В моді плаття – халати з великою кількістю ґудзиків, виріз горловини
– лотка або прямокутний. Яскраві цвітасті брюки – спідниці чи плаття з
великою кількістю розрізів від низу до лінії колін і вище. До короткого
одягу проектують довгі чобітки чи кольорові колготки масивної фурнітурної
в’язки. Широко розповсюджені плащі. Найдена в формі плаща необхідна воля
рухів, зручний об’єм, можливість носити в любу погоду і по – різному (із
поясом чи без нього, закривати комір наглухо і розкривати) ці вироби
відрізняються спрощеною спортивною стрункістю, чіткістю композиційного
строю, активністю кольорового рішення і виразністю фурнітури. Основу
сучасного повсякденного одягу складають вироби масового виробництва. Це в
основному швейні, трикотажні вироби не важкі по своїй конструкції, фактурі
матеріалу, спокійних кольорів, прямі чи розширені спідниці, строгі брюки,
невеликі жилети. У своїй роботі я пропоную модель представлену на малюнку
1.
Сукня жіноча, молодіжна, святкова, із креп – сатинової тканини, із знімними
рукавами, без коміра.
Перед та спинка сукні з асиметричною горловиною.
Перед і нагрудною та плечовою виточкою, яка переходить у талеву
виточку.
У лівому боковому шві знаходиться застібка тасьмою – “блискавка”.
Спинка складається з двох частин, із швом посередині та розрізом, з
двома талевими виточками та однією плечовою з правої сторони.
Рукава окремо від сукні, з ліктьовою виточкою, верх рукавів
оброблений швом відгин з закритим зрізом та вставленою в шов резинкою.
Низ рукава без манжетів.
Розрахунок та побудова плаття невідрізного по лінії талії
| |Ширина |Прибавка (%)|Прибавка |Ширина |
| |(см) | |(см) |(розрахункова)|
|Спинка |17,5 |20 % |0,5 |18,0 |
|Пройма |10,6 |73 % |1,8 |12,4 |
|Перед |18,3 |7 % |0,2 |18,5 |
|Всього |46,4 |100 % |2,5 |48,9 |
Прибавки на вільне облягання
Пг = 3 см
Пт = 4 см
Пст = 2 см
Побудова базисної сітки
АТ = Дтс + 0,5 = 40 + 0,5 = 45 см
АГ = 1/3 Сг ІІІ + 5 = 1/3 х 44 + 5 = 19,7 см
ГГ1 = = 18,0 см (ширина розрахункова спинки)
Г1Г2 = 12,4 см (ширина розрахункова пройми)
Г2Г3 = 18,5 см (ширина розрахункова переду)
Г1Г4 = Ѕ Г1Г2 = 6,2 см
Г3в = Ѕ СгІІІ + 1= 23 см
ТС = Ѕ Дтс = 20 см
АН = Д виробу = 130 см
Ш спинки по лінії стегон = СС1 = (Сст + Пст /2) – 1 = (48 + 2 /2) – 1 = 24
см
Побудова спинки плаття
(в (розхил виточки) = (СгІІ + Пг) – (Ст. + Пт) = (46,4 + 3) – (35 + 4) =
10,4 см
боковий зріз = 0,5 х 10,4 = 5,2 см
виточка спинки = 0,35 х 10,4 = 3,64 см
виточка переду = 0,15 х 10,4 = 1,56 см
АА1 = 1/3 Сш + 0,8 = 1/3 х 18.5 + 0.8 = 6,9 см
А1А2 = Ѕ АА1 = 2,3 см
А1А3 = Ѕ А1А2 = 1,5 см
аП = 2 см
А2П1 = Шпл + 2 = 15 см
А2В = 1/3 А2П1 = 5 см
ВВ1 = 0,5 см
В1В2 = 7 см
В1В3 = 2 см
Г1П2 = 1/3 Г1а = 7 см
Г1Г5 = Ѕ Г1Г4 = Ѕ Г1Г4 = 6,2 / 2 = 3,1 см
Т1Т2 = 5,2 / 2 = 2,6 см
ТТ3 = Ѕ ТТ2
Т3Т4 = Т3Т5 = 3,64 / 2 = 1,82 см
Г6О = 4 См
С2О1 = 2 см
Т2О2 = Ѕ Т2С1
О2О3 = 1 см
Побудова переду плаття
Будуємо базисну сітку переду плаття
С3С4 = (Сст + Пст) – СС1 = (48 + 2) – 24 = 26 см
вА4 = АА1 = 6,9 см
вА5 = 6,9 + 1 = 7,9 см
О2О3 = 2 см
А4А6 = А2В = 5 см
Г3Г7 = Цг + 0,1 = 10 + 0,1 = 10,1 см
А4Г8 = Вг = 26,5 см
А6А7 = 1 см
А7В4 = 1/8 СгІІІ + 1,5 = 7 см
В4П3 = Шпл – 5 = 13 –5 = 8 см
Г2П4 = Г1П2
Г2Г9 = 1/8 Г1Г2 = 1/8 х 12,4 = 1,55 см
О4О5 = 1 см
Т1Т7 = Ѕ х 5,2 = 2,6 см
Т8Т9 = Т8Т10 = 1,56 х 2 = 0,78 см
Г8О6 = 1см
С5 О7 = 5 см
Т7О8 = Ѕ Т7С4
О8О9 = 1 см
Розрахунок та побудова рукава
ОО1 = 1/3 СгІІІ – 1 = 13,6 см
О1Н = Дрз + 1,6 = 53 + 1,6 = 54,6 см
О1Л = Ѕ Дрз + 2 = 28,62 см
Шрв = Опв + Поп = 30 + 7 = 37 см
ОР = ОР1 = Ѕ Шрв = Ѕ 37 = 18,5 см
Шрн = Озап + Поз = 17+6 = 23 см
НН1 = НН2 = Ѕ Шрн – Ѕ х 23 = 11,5 см
Орл = Ѕ ОР = 18,5 х Ѕ = 9,25 см
Орп = Ѕ ОР1
Рл Пл. = Ѕ Рл О2 = Ѕ 13,6 = 6,8 см
Рп Пп. = 1/3 РпО3 = 1/3 х 13,6 = 4,5 см
О1О4 = Ѕ О1О2 = 9,25 х 2 = 4,6 см
О1О5 = Ѕ О1О3 = 4,6 см
О4О6 = 1,5 см
Окат рукава РР11 = 0,8 см оформляємо через Р11 і з якої проводимо
перпендикуляр до лінії локтя до точки Л1 і з точки Н1 вправо проводимо від
Л1 – Л1Л4 = 7 см (довжина виточки)
Л4 проводимо на пряму Л1Н1 получимо другу сторону виточки. довжини
урівнюємо.
Л5Н3 = Р1Н2 – Р11Л1
точка Н3 сполучається з точкою Н
НН2 ділимо на дві частини і дістіємо точку Н4
Н4 =0,5 см
Технологічна послідовність обробки плаття:
1. Зметати виточки спинки та переду плаття.
2. Зшити виточки.
3. видалити нитки зметування.
4. Запрасувати виточки.
5. Зметати середній шов спинки.
6. Зшити середній шов.
7. Видалити нитки зметування середнього шва спинки.
8. Обметати шов
9. Розпрасувати припуски на шов в розпрасування
10. Обметати внутрішні зрізи обшивок горловини
11. Приметати обшивку до горловини
12. Настрочити обшивку на горловину
13. Видалити нитки приметування обшивки
14. Прокласти оздоблювальну строчку по горловині
Інструкційна картка
Обробка горловини
|№ |Назва |Технологічні умови |Графічне зображення |
|пп|операції |на виконання | |
|1 |Викроювання |Викроїти деталь | |
| |обшивки |обшивки по формі |[pic] |
| | |горловини плаття з |[pic] |
| | |двох або більше | |
| | |деталей | |
|2 |Обробка | | |
| |горловини |Зшити деталі обшивки| |
| | | |[pic] |
| | |Обметати зрізи | |
| | |обшивки | |
| | |Перевірити | |
| | |відповідність | |
| | |внутрішнього зрізу | |
| | |обшивки довжині |[pic] |
| | |горловини | |
|3 |Пришивання | |[pic] |
| |обшивки до |Скласти обшивки |[pic] |
| |горловини |лицевою частиною до | |
| | |лицевої частини | |
| | |виробу, сумістити | |
| | |шви зшивання обшивки| |
| | |з відповідними | |
| | |точками на горловині| |
| | | | |
| | |Пришити обшивку | |
| | |шириною шва 0,5 – | |
| | |0,7 см з боку | |
| | |горловини виробу. | |
| | |Підрізати припуски | |
| | |на шви, зробити |[pic] |
| | |надсічки | |
| | |відігнути обшивку на| |
| | |виворітну сторону | |
| | |Припрасувати, | |
| | |повертаючи припуски | |
| | |на шви в бік | |
| | |обшивки, випускаючи | |
| | |кант з виворотнього | |
| | |боку на 0,1-0,2 см | |
| | |Закріпити припуск на| |
| | |шов до обшивки | |
| | |оздоблюючою | |
| | |строчкою. | |
| | |Закріпити відлітний | |
| | |край обшивки ручними| |
| | |стібками до | |
| | |припусків на шов | |
| | |основної деталі. | |
| | |Припрасувати обшивку| |
| | |до горловини. | |
| | | | |
| | | | |
|4 |Заключна ВТО | | |
| | | | |
Інструкційна картка
Обробка застібки у боковому шві
В деяких випадках застосовують застібку у шві у сукні.
Так застібка може оброблятися у плечовому чи рельєфному швах, а при
обробці спідниці цю застібку можна застосувати в бічному, рельєфному чи
середньому шві.
У сукні застосовується застібка у лівому бічному шві.
Застібка тасьмою – блискавкою дуже широко застосовується при обробці
спідниці та брюк, іноді використовується у платті щоб підкреслити форму
фігури.
Розглянемо обробку застібки в лівому бічному шві сукні.
|№ |Назва операції |Технологічні умови на|Графічне |
|пп| |виконання |зображення |
|1 |Обробка застібки |Намітити місце | |
| | |розташування застібки| |
| | | | |
| | |1.на вивороті сукні. | |
| | |Обметати бічні зрізи | |
| | |сукні | |
| | |Зметати перед та | |
| | |спинку плаття по | |
| | |бічним зрізам – | |
| | |скласти перед та | |
| | |спинку лицевим | |
| | |частинами всередину, | |
| | |урівняти зрізи | |
| | |відповідні та зметати| |
| | |прямими змету | |
| | |вальними стібками. | |
| | |Зшити перед та спинку| |
| | |по бічних зрізах – | |
| | |шириною шва 1,5 – 3 | |
| | |см так, щоб строчка | |
| | |закінчувалась на | |
| | |рівні вметування | |
| | |застібки в бічний | |
| | |шов. | |
| | |Видалити нитки | |
| | |зметування бокових | |
| | |зрізів. | |
| | |Розпрасувати припуски| |
| | |бічного шва – із | |
| | |зволоженням, | |
| | |одночасно | |
| | |запрасовуючи припуски| |
| | |на ділянці застібки. | |
| | |Наметати тасьму – | |
| | |блискавку – підкласти| |
| | |тасьму з вивороту | |
| | |деталей на ділянці | |
| | |застібки так, щоб | |
| | |запрасовані краї | |
| | |деталі | |
| | |розташовувалися у | |
| | |стик над серединою та| |
| | |сьми, і наметати | |
| | |прямими змету | |
| | |вальними стібками, | |
| | |щоб перші ланки | |
| | |тасьми не доходили до| |
| | |зрізів деталей 1- 1,5| |
| | |см. | |
| | |Настрочити тасьму – | |
| | |з обох боків від | |
| | |запрасованих країв на| |
| | |відстані від них на | |
| | |0,4 – 0,7 см, | |
| | |прокладаючи строчку | |
| | |до бічного шва | |
| | |Видалити нитки | |
| | |наметування | |
| | |Припрасувати застібку| |
| | |в готовому вигляді – | |
| | |із зволоженням з обох| |
| | |боків. | |
Технологічна послідовність плаття
При виготовленні жіночих виробів різної сезонності (костюми, жилети,
жакети) використовують костюмні тканини. У даному випадку обрана
синтетична тканина, тому що її фізико-механічні властивості найбільше повно
задовольняють перерахованим нижче вимогам.
Оптимальні теплозахисні властивості матеріалу складаються з:
величини повітропроникності (55-250 дм3м2с) і товщини тканини (0,50-1,00
мм). Гарні гігієнічні властивості виробам забезпечують гігроскопічність і
вологовіддача використовуваних для шиття матеріалів (вовна в суміші з
поліефірним волокном - лавсаном).
У реальних умовах експлуатації якість і довговічність тканини
визначається стійкістю до стирання. Вона, у свою чергу, залежить від виду
волокнистого матеріалу, виду переплетення, твердості, обробки і інших
факторів. Норми стійкості до стирання камвольних тканин до повного
руйнування відповідно характеризується розривним навантаженням: по основі
98-118 даний, по уточці 77-97 даний.
В обраному асортименті матеріалів найбільше повно виявляються такі
коштовні властивості поліефірних волокон як незминаємість, безусадковість,
стійкість до стирання, здатність зберігати запрасовані складки. Виробу з
них вимагають частого прасування, завдяки малому водопоглинанню чищення
їхній як у мокрому, так і в сухому стані дуже проста.
Технічна характеристика швейних машин
|Клас |П р и з н а ч е н н я |Завод |Швидкіс|Довжин|Голки, |примітки |
|машини | |вигото|ть |а |що | |
| |м а ш и н и |влювач|обхв |стібкі|застосо| |
| | | | |в |вуються| |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |
|1022-м |Для зшивання | | | | | |
| |костюмних, вовняних, |ОЗЛМ |4500 |1,7-5 |0203 | |
| |бавовняних тканин | | | |№100 | |
| |двонитковою човниковою| | | | | |
| |строчкою. | | | | | |
| | | | | | | |
|51-А | | | | | | |
| |Для обметування зрізів|ПМЗ |3500 |1,5-4 |0203 |Ширина |
| |швейних виробів | | | |№100 |обметуванн|
| |двонитковою, | | | | |я від 5 до|
| |ланцюговою, | | | | |6 |
| |обметувальною строчкою| | | | |мм.,товщин|
| |з одночасним | | | | |а тканини |
| |обрізуванням зрізів. | | | | |під лапкою|
| | | | | | |до 2.5 мм.|
| | | | | | | |
Технічна характеристика електричної праски
|марка |Призначення |Завод |Вага |Розміри |Напр|Потужн|
| | |виготовлюв|кг |підошви |уга |ість |
| | |ач | | |В |Вт |
| | | | |Довжина|Ширина| | |
| | | | |мм |мм | | |
|УЕП-4 |Для волого-теплової | | | | | | |
| |обробки деталей і | | | | | | |
| |вузлів і для |ПМЗ №10 |4 |190 |110 |220 |550 |
| |остаточної | | | | | | |
| |волого-теплової | | | | | | |
| |обробки. Для | | | | | | |
| |прасування | | | | | | |
| |бавовняних, | | | | | | |
| |вовняних, шовкових | | | | | | |
| |виробів. | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
Побудова креслень
Основні мірки
Сш – 18,5 см (Напівобхват шиї)
Сг1 – 43,8 см (Напівобхват грудей)
Сг2 - 46,4 см (Напівобхват грудей 2)
Сг3 – 44 см (Напівобхват грудей 3)
Вг – 26,5 см (Висота грудей)
Шг1 – 16,7 см (Ширина грудей 1 )
Шг2 – 20 см (Ширина грудей 2)
Дтп – 43 см (Довжина талії переду)
Ст – 35 см (Напівобхват талії)
Сст – 48 см (Напівобхват стегон)
Озап – 17 см (Обхват зап’ястка)
Опл – 30 см (Обхват плеча)
Др –53 см (Довжина рукава)
Дв – 130 см (Довжина виробу)
Цг – 10 см (Центр грудей)
Шпл – 13 см (Ширина плечей)
Впк – 42,3 см (Висота переду коса)
Дтс – 40 см (Довжина талії спинки)
Шс – 17,5 см (Ширина спинки)
Вб – 19 см (Висота бочка)
Оп.зв. – 29,1 см (Обхват рукава вверху)
Шпр. – 106 см (Ширина пройми)
Дб – 26,5 см (Довжина бочка)
Впкп –23 см (Висота плеча коса)
Висновки
Сучасний асортимент тканини та інших швейних матеріалів дає широку
можливість для різноманітного оформлення одягу.
На ряду із збільшенням об’єму виробництва тканин значно оновився їх
асортимент і покращилася якість. Створені тканини нових структур, красивих
відтінків і малюнків спеціальними оздобленнями, які надають тканинам
незминаючі, водоупорні та інші якості.
Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, велике значення має
кожний етап виготовлення виробу – від ручних стібків до прасування готових
моделей. Ручні стібки , машинні шви і строчки, волого – теплова обробка -
основа технології виготовлення легкого одягу, щоб випускати швейні вироби
гарної якості, не достатньо мати якісну, красиву тканину, необхідно
використовувати в виробництві нові методи обробки і нове обладнання.
Тканина з якої виготовлена сукня має досить широке застосування в
жіночому та дитячому одязі.
Для обробки сукні використовувалася машина 1022 кл. ОЗЛМ, яка
призначена для зшивання деталей та машина 51-А кл. ПМЗ для обробки країв
деталей обметувальною строчкою.
Використана література
1. Бузов А. Д. “Матеріалознавство швейного виробництва” М.
Легпромбутіздат, 1986 р.
2. Гущина К. Г., Бєляєва С. А. “Асортимент, свойства и технические
требования к материалам для одежды” М. Легкая индустрия, 1978 г.
3. Зак І. С., Горохов І. К. “Довідник по швейному обладнанню” Легка
індустрія, 1981 р.
4. Мальцева Є. П. “Матеріалознавство швейного виробництва” М. “легка
і харчова промисловість” 1983 р.
5. Міщенко Г. І. Базюк Г. П. “Технологія ремонту швейних виробів” К.:
Техніка 1991 р.
6. Михайловська Л. М. “Текстильные товары, товароведение” М. Изд.
Экономика, 1990 г.
7. Козлова, Т. В., Ритвінська Л. П., З. Н. Тимашова “Моделювання і
художнє оформлення жіночого і дитячого одягу”, М.
Легкопромбитіздат, 1990 р.
8. ’’Оборудование швейного производства‘‘ М.: Лёгкая индустрия, 1997
г.
9. Першина Л.Ф., Петрова С. В. “технологія швейного виробництва”
Легпромбутіздат, М. 1991 р.
10. Порецька Є. Я. “Технологія виготовлення легкого жіночого та
дитячого одягу”, К. “Вища школа” 1992 р.
11. Пожидаєв Н. Н. і др.. “Матеріали для одягу” М. Легка індустрія,
1975 р.
12. Рейбарг Л. Б. “Обладнання швейного виробництва” М. “легка
промисловість і побутове обслуговування” 1988р.
13. Ромашкина І. І і др.. “Я шию сама”
14. Рукоделие (сост. )
15. Савостицький А. В., Маликов Є. Х. “Технологія швейних виробів” М.
Легка промисловість, 1982 р.
16. Сулла М. Б. Охрана труда: учебное пособие для студентов пед..
институтов. М.: Просвещение, 1989 г.
17. Труханова А. Т. “Технологія жіночого і дитячого легкого одягу”, М.
“легка і харчова промисловість” 1983р.
18. Тру ханова А. Т. “Иллюстрированное пособие по технологии лёгкой
одеждой” М.: Лёгкая промышленность, 1984 г.
19. Шершнева А. П. “Основи конструювання жіночого і дитячого одягу” М.
“легка промисловість і побудова обслуговування”
20. Шийте самі – Сімферополь: МП “Век” 1994 р.
21. Юдіна Є. Н. І др.. Шейте сами (Юдина Е. Н., Евтушенко М. А.,
Черусалимская О. А. ) 1992 г.
Реферат на тему: Поверочный тепловой расчет котла Е-25-24 225 ГМ
МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ
ДОНБАССКИЙ ГОРНО-МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ
Кафедра АСУТП
Курсовой проект
по курсу: «Котельные и турбинные установки»
Выполнил:
ст. гр. ТА-96-2
Косенко Е.А.
Проверил:
Регишевская И.Д.
Алчевск 1999 г.
СОДЕРЖАНИЕ
Введение
1 Описание прототипа
2 Тепловой расчет парогенератора
1 Расчетное задание
2 Топливо, воздух, продукты сгорания
3 Энтальпии воздуха и продуктов сгорания
4 Тепловой баланс парогенератора и расход топлива
5 Основные конструктивные характеристики топки
6 Расчет теплообмена в топке
7 Расчет фестона
8 Расчет перегревателя
9 Расчет испарительного пучка
10 Расчет хвостовых поверхностей
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК
ВВЕДЕНИЕ
Поверочный расчет выполняют для существующих парогенераторов. По
имеющимся конструктивным характеристикам при заданной нагрузке и топливе
определяют температуры воды, пара, воздуха и продуктов сгорания на границах
между поверхностями нагрева, К.П.Д. агрегата, расход топлива. В результате
поверочного расчета получают исходные данные, необходимые для выбора
вспомогательного оборудования и выполнения гидравлических, аэродинамических
и прочностных расчетов.
При разработке проекта реконструкции парогенератора, например в связи
с увеличением его производительности, изменением параметров пара или с
переводом на другое топливо, может потребоваться изменение целого ряда
элементов агрегата. Однако основные части парогенератора и его общая
компоновка, как правило, сохраняется, а реконструкцию тех элементов,
которые необходимо изменить, выполняют так, чтобы по возможности
сохранялись основные узлы и детали типового парогенератора.
Расчет выполняется методом последовательного проведения расчетных
операций с пояснением производимых действий. Расчетные формулы сначала
записываются в общем виде, затем подставляются числовые значения всех
входящих в них величин, после чего приводится окончательный результат.
1 ОПИСАНИЕ ПРОТОТИПА
Топочная камера объемом 89.4 м3 полностью экранирована трубами 60[pic]3 мм
с шагом их во всех экранах 90 мм; состоит из четырех транспортабельных
блоков . На боковых стенках установлены газомазутные горелки.
Испарительный пучок из труб 60[pic]3 мм расположен между верхним и
нижним барабанами. Опускные трубы испарительного пучка расположены в
плоскости осей барабанов. В верхнем барабане перед входными сечениями
опускных труб установлен короб для предотвращения закручивания воды и
образования воронок на входе в опускные трубы.
Парогенератор имеет перегреватель с коридорным расположением труб
28[pic]3 мм. Регулирование температуры перегретого пара осуществляется
поверхностным пароохладителем, установленным со стороны насыщенного пара.
Схема испарения- трехступенчатая: первая и вторая ступени размещены в
верхнем барабане( соответственно в средней его части и по торцам); третья
ступень вынесена в выносные циклоны 377 мм.
Воздухоподогреватель- трубчатый, одноходовой (по газам и воздуху), с
вертикальным расположением труб 40[pic]1.5 мм; поперечный шаг- 55 мм,
продольный-50 мм.
Экономайзер- чугунный, ребристый, двухходовой ( по газам и воде).
Технические и основные конструктивные характеристики парогенератора Е-25-
25-380ГМ следующие:
Номинальная производительность, т/ч...............25
Рабочее давление пара , МПа.......................2.4
Температура перегретого пара, 0С..................380
Площадь поверхностей нагрева, м2:
лучевоспринимающая(экранов и фестона).............127
конвективная:
фестона.......................................7
перегревателя.................................73
испарительного пучка..........................188
экономайзера..................................590
воздухоподогревателя..........................242
2 ТЕПЛОВОЙ РАСЧЕТ ПАРОГЕНЕРАТОРА
2.1 Расчетное задание
Для выполнения теплового расчета парогенератора, схема которого изображена
на рис. 1-1, будем исходить из следующих данных:
1. Паропроизводительность агрегата - 25 т/ч
2. Давление пара у главной паровой задвижки рп, Мпа-2.4
3. Температура перегретого пара tпп, 0С-380
4. Температура питательной воды tпв-100
5. Температура уходящих газов [pic]ух-140
6. Топливо-мазут малосернистый.
Для сжигания заданного вида топлива выбираем камерную топку. Температуру
воздуха на входе в воздухоподогреватель принимаем равной 25 0С, горячего
воздуха- 350 0С
2 Топливо, воздух и продукты сгорания.
Из табл. 6-1 выписываем расчетные характеристики топлива:
Wp=3 % ; Ap=0.05 %; SpK+OP=0.3 %; Cp=84.65%; Hp=11.7 %;Np=0.3 %; Op=0.3;
Qph=40.31 МДж
Рассчитываем теоретический объем воздуха, необходимый для сжигания 1 кг
топлива:
V0=0.0889(Cp+0.375Spop+k)+0.265Hp-0.0333OP=7.535+3.09=10.6 м3/кг
Определяем теоретические объемы продуктов сгорания топлива:
а) объем двухатомных газов
VN2=0.79V0+0.008Np=8.374+0.0024=8.376
б) объем трехатомных газов
VRO2=[pic]=1.58
в) объем водяных паров
VH2O=0.11Hp+0.0124Wp+0.0161V0=1.49
По данным расчетных характеристик и нормативных значений присосов
воздуха в газоходах (табл. 2-1) выбираем коэффициент избытка воздуха на
выходе из топки aт и присосы воздуха по газоходам [pic] и находим расчетные
коэффициенты избытка воздуха в газоходах a``. Результаты расчетов сводим в
таблицу 2-1.
Таблица 2-1 Присосы воздуха по газоходам Da и расчетные коэффициенты
избытка воздуха в газоходах a``
|Участки газового тракта |Da |a`` |
|Топка и фестон |0,1 |1,15 |
|Перегреватель |0,05 |1,2 |
|Конвективный пучок |0,05 |1,25 |
|Воздухоподогреватель |0,06 |1,31 |
|Экономайзер |0,1 |1,41 |
По формулам (2-18)-(2-24) рассчитываем объемы газов по газоходам, объемные
доли газов r и полученные результаты сводим в таблицу 2-2.
Таблица 2-2 Характеристика продуктов сгорания в газоходах парогенератора
(VRO2=1,58 м3/кг, V0=10,6 м3/кг, VN20=8,376 м3/кг, V0H2O=1,49 м3/кг)
|Величина |Един|Газоходы |
| |ица | |
| | |Топка и |Перегрев|Конвектив|Воздухопо|Экономайз|
| | |фестон |атель |ный ый |догревате|ер |
| | | | |пучок |ль | |
|Расчетный |- |1.15 |1.2 |1,25 |1,31 |1,41 |
|коэффициент избытка | | | | | | |
|воздуха | | | | | | |
|VRO2 |м3/к|1,58 |1,58 |1,58 |1,58 |1,58 |
|VR2=VN20+ (1-a)V0 |г |9,964 |10,49 |11,02 |11,662 |12,722 |
|VH2O=V0H2O+0.0161(1-|м3/к|1.515 |1.52 |1.53 |1.54 |1.56 |
|a)V0 |г |13.059 |13.59 |14.13 |14,782 |15,862 |
|VГ= VRO2+ VR2+ VH2O |м3/к|0.12 |0.116 |0.111 |0.107 |0.099 |
|rRO2= VRO2/ VГ |г |0.116 |0.111 |0.108 |0.104 |0.098 |
|rH2O= VH2O/ VГ |м3/к|0.23 |0.2278 |0.219 |0.211 |0.197 |
|rn= rRO2+ rH2O |г | | | | | |
| |- | | | | | |
| |- | | | | | |
| |- | | | | | |
3 Энтальпии воздуха и продуктов сгорания
Удельные энтальпии теоретического объема воздуха и продуктов сгорания
топлива определяем по следующим формулам :
IB=V0(ct)B;
IГ0=VRO2(cJ)RO2+V0N2(cJ)N2+V0H2O(cJ)H2O.
Полученные результаты сводим в таблицу 2-3.
Таблица 2-3 Энтальпия теоретического объема воздуха и продуктов сгорания
топлива.
|J, 0С|I0= |IRO2= VRO2 |I0N2= V0N2 * |I0H2O= V0H2O |Iг= VRO2(cJ)RO2|
| |V0(ct)B,|cJ)RO2, |cJ)N2, кДж/кг|(cJ)H2O ., |V0N2 +(cJ)N2 |
| |кДж/кг |кДж/кг | |кДж/кг |+V0H2O(cJ)H2O.,|
| | | | | |кДж/кг |
|30 |413,4 | | | |413,4 |
|100 |1399,2 |267,02 |1088,62 |226,5 |2980,01 |
|200 |2819,6 |564,06 |2177,24 |456 |6014,32 |
|300 |4271,8 |883,22 |3282,6 |694,5 |9128,27 |
|400 |5745,2 |1219,76 |4413,098 |939 |12311,85 |
|500 |7250,4 |1573,68 |5560,336 |1191 |15568,74 |
|600 |8798 |1930,76 |6732,696 |1450,5 |18903,896 |
|700 |10377,4 |2308,38 |7921,804 |1720,5 |22319,03 |
|800 |11978 |2692,32 |9152,782 |2002,5 |25814,37 |
|900 |13578,6 |3082,58 |10408,882 |2286 |29343,24 |
|1000 |15221,6 |3479,16 |11673,356 |2587,5 |32947,05 |
|1100 |16907 |3882,06 |12937,83 |2889 |36599,6 |
|1200 |18592,4 |4292,86 |14193,93 |3196,5 |40257,76 |
|1300 |20468,6 |4702,08 |15491,9 |3516 |47763,06 |
|1400 |22005,6 |5119,2 |16823,366 |3837 |44178,58 |
|1500 |23733,4 |5536,32 |18121,336 |4168,5 |47785,166 |
|1600 |25471,8 |5951,86 |19452,802 |4501,5 |51559,556 |
|1700 |27199,6 |6375,3 |20784,268 |4840,5 |55377,962 |
|1800 |28927,4 |6798,74 |22124,108 |5187 |59199,668 |
|1900 |30708,2 |7222,18 |23489,07 |5532 |63037,248 |
|2000 |32478,4 |7651,94 |24820,536 |5889 |66951,45 |
|2100 |34333,4 |8081,7 |26185,498 |6241,5 |70839,876 |
|2200 |36029,4 |8511,46 |27550,46 |6598,5 |74842,098 |
Энтальпию продуктов сгорания топлива подсчитываем по формуле:
IГ=I0Г+( a-1)I0B.
Полученные результаты сведем в таблицу 2-4.
Таблица 2-4 Энтальпия продуктов сгорания в газоходах
|J, 0С|Iг0, |Iв0,кДж/|Участки газового тракта |
| |кДж/кг |кг | |
| | | |Топка |Перегреватель |Конвект. Пучок|Воздухоподогрева|Экономайзер |
| | | |a=1.15 |a=1.2 | |тель |a=1.41 |
| | | | | |a=1.25 |a=1.31 | |
| | | |I |DI |I |DI |I |DI |I |DI |I |DI |
|100 |2681,34 |1399,2 | | | | | | | | |3072,25 | |
|200 |6016,9 |2819,6 | | | | | | | | |6199,8 |3917,|
|300 |9132,12 |4271,8 | | | | | | |9342,1|3641,6 |9411,1 |9 |
|400 |12317,058 |5745,2 | | | | | | |3 |3725 | |3710,|
|500 |15575,416 |7250,4 | | | | |15864,5 |3723,|12601 |3816,3 | |65 |
|600 |18911,956 |8798 | | | | |19264,09|4 |15935,| | | |
|700 |22328,084 |10377,4 | | |22660,9| | |3810,|5 | | | |
|800 |25825,602 |11978 |26112,7| |64 |3817.6|22746,4 |9 |21639,| | | |
|900 |29356,062 |13578,6 |4 |3571,1|26212,2| |28820,1 |3897,|3 | | | |
|1000 |32961,26 |15221,6 |29683,8| | |3850.4| |6 | | | | |
|1100 |36615,89 |16907 |5 |3648,6|29797,4| | | | | | | |
|1200 |40275,69 |18592,4 |33332,5| | |3933.9| | | | | | |
|1400 |47785,166 |22005,6 | |3697,4|36005.5| | | | | | | |
|1600 |55377,962 |25471,8 |37029,9| |8 |3991.7| | | | | | |
|1800 |63037,248 |28927,4 | |3912.6|39997.2| | | | | | | |
|2000 |70839,876 |32478,4 |40734.5| |9 |3996.8| | | | | | |
|2200 |78689,82 |36029,4 | |8021.3|43994.1| | | | | | | |
| | | |48335,3| |7 | | | | | | | |
| | | | |8112.7| | | | | | | | |
| | | |59198.7| | | | | | | | | |
| | | | |8177.6| | | | | | | | |
| | | |67376.3| | | | | | | | | |
| | | | |8335.3| | | | | | | | |
| | | |75711.6| | | | | | | | | |
| | | | |8382.6| | | | | | | | |
| | | |84094.2| | | | | | | | | |
2.4 Тепловой баланс парогенератора и расход топлива.
Тепловой баланс составляем в расчете на 1 кг располагаемой теплоты топлива
Qpp. Считая, что предварительный подогрев воздуха за счет внешнего
источника теплоты отсутствует имеем: Qв.вн=0. Расчеты выполняем в
соответствии с таблицей 2-5.
Таблица 2-5 Расчет теплового баланса парогенератора и расход топлива
|Наименование |Расчетная формула или |Расчет |
| |способ определения | |
|Располагаемая теплота |Qhp+QВ.ВН+iтл |40310+244.8=40554.8 |
|топлива, Qpp, кДж/кг | | |
|Потеря теплоты от |По табл. 4-5 |0.5 |
|химического недожога, q3,% | | |
|Потеря теплоты от |То же |0 |
|механического недожога, q4, | | |
|% | | |
|Температура уходящих газов, |По заданию |140 |
|[pic]ух, 0С | | |
|Энтальпия уходящих газов |По [pic]-таблице |4323,17 |
|,Iух, кДж/кг | | |
|Температура воздуха в |По выбору |25 |
|котельной ,tх.в, 0С | | |
|Энтальпия воздуха в |По [pic]-таблице |238,5 |
|котельной, Iх.в0,кДж/кг | | |
|Потеря теплоты с уходящими |[pic] |[pic]=9,8 |
|газами ,q2, % | | |
|Потери теплоты от наружного |По рис. 3-1 |1.2 |
|охлаждения ,q5, % | | |
|Сумма тепловых потерь, Sq,% |q2+q3+q4+q5 |9,8+0.5+1.2=11,5 |
|К.п.д. парогенератора, hпг, |100- Sq |100-11,5=88,5 |
|% | | |
|Коэффициент сохранения |1-[pic] |1-[pic]=0.986 |
|теплоты, j | | |
|Паропроизводительность |По заданию |6.94 |
|агрегата, D, кг/с | | |
|Давление пара в барабане, |То же |2.64 |
|рб, МПа | | |
|Температура перегретого |» » |380 |
|пара, tп.п,0С | | |
|Температура питательной |» » |100 |
|воды, tп.в, 0С | | |
|Удельная энтальпия |По табл. VI-8 |3192,6 |
|перегретого пара, iп.п, | | |
|кДж/кг | | |
|Удельная энтальпия |По табл. VI-6 |420.38 |
|питательной воды, iп.в, | | |
|кДж/кг | | |
|Значение продувки, р, % |По выбору |3 |
|Полезно используемая теплота|D(iп.п-iп.в)+D[pic](iк|6,9(3192,6-420,38)+0,208(|
|в агрегате, Qпг, кВт |ип-iп.в |975,5-420,38)=19354.8 |
|Полный расход топлива, |[pic] |[pic]=0.54 |
|В,кг/с | | |
|Расчетный расход топлива, |[pic] |0,54 |
|Вр, кг/с | | |
5 Основные конструктивные характеристики топки
Парогенераторы типа Е-25-24-380ГМ имеют камерную топку для сжигания мазута.
Определяем активный объем и тепловое напряжение топки. Расчетное тепловое
напряжение не должно превышать допустимого, указанного в табл. 4-3. С
учетом рекомендаций приложения III выбираем количество и тип газомазутных
горелок, установленных на боковых стенках. Расчеты приведены в таблице 2-6.
Таблица 2-6 Расчет конструктивных характеристик топки
|Наименование |Расчетная формула или |Расчет |
| |способ определения | |
|Активный объём топки, Vт,м3|По конструктивным |89.4 |
| |размерам | |
|Тепловое напряжение объема | | |
|топки: | | |
|расчетное, qV, кВт/м3 |ВQнр/Vт |0,54*40310/89,4=243,48 |
|допустимое, qV,кВт/м3 |по табл. 4-5 |249 |
|Количество горелок, n, шт. |По табл. III-10 |2 |
|Теплопроизводительность |[pic] |1,25[pic]10-3=13,6 |
|горелки, Qг, МВт | | |
|Тип горелки |По табл. III-6 |ГМП-16 |
6 Расчет теплообмена в топке
Топка парогенератора Е-25-24-380ГМ полностью экранирована трубами
диаметром 60 мм и толщиной стенки 3 мм с шагом 90 мм. По конструктивным
размерам топки рассчитываем полную площадь её стен и площадь
лучевоспринимающей поверхности топки. Результаты расчета сводим в таблицу 2-
7.
По конструктивным размерам и характеристикам топки выполняем
поверочный расчет теплообмена в топке. Расчет проводим в соответствии с
таблицей 2-8.
Полученная в результате расчета температура газов на выходе из топки
отличается от предварительно принятой менее чем на [pic] 0С; следовательно,
пересчета теплообмена не требуется.
Таблица 2-7 Расчет полной площади поверхности стен топки Fст и площади
лучевоспринимающей поверхности топки НЛ
|Наименование |Стены топки | |
| |Фронтонная |боков|Задня|Выходное |Суммарная|
| |и свод |ые |я |окно |площадь |
| | | | |топки | |
|Общая площадь стены и |45,7 |42 |52,5 |8,7 |149 |
|выходного окна, Fст , м2 | | | | | |
|Расстояние между осями крайних|3,78 |2,25[|3,78 |3,78 |- |
|труб, b, м | |pic]2| | | |
|Освещенная длина труб, lосв, м|9,6 |7,8 |7,6 |2,25 |- |
|Площадь, занятая луче | | | | | |
