|
Реферат: Порядок исполнения уголовных наказаний (Уголовное право и процесс)
ТЕМА 1 : “ПОРЯДОК ИСПОЛНЕНИЯ УГОЛОВНЫХ
НАКАЗАНИЙ, НЕ СВЯЗАННЫХ С МЕРАМИ
ИСПРАВИТЕЛЬНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ”
П Л А Н :
1. Наказание - мера государственного принуждения.
2. Порядок исполнения уголовных наказаний, не связанных с мерами
воздействия. Виды наказаний.
а) Штраф как вид уголовного наказания.
б) Лишение права занимать определенные должности или заниматься
определенной деятельностью.
в) Лишение осужденного любого воинского или специального звания.
г) Конфискация как дополнительный вид наказания.
д) Постановка осужденного на учет в инспекцию исправительных работ.
3. Задача № 1.
В соответствии со ст.43 (Понятие и цели наказания) УК РФ, наказание
есть мера государственного принуждения, назначаемая по приговору суда. Оно
может быть применено лицу, признанному виновным в совершении преступления,
и в предусмотренных Уголовным Кодексом Российской Федерации, заключается в
лишении или ограничении прав и свобод этого лица.
Наказание применяется в целях исправления осужденного и
предупреждения новых преступлений. Оно преследует две цели: 1) исправление
осужденного и 2) предупреждение совершения новых преступлений.
Ст.44 УК РФ содержит перчень видов наказаний, применяющихся судами.
Это:
а) штраф;
б) лишение права занимать определенные должности или
заниматься определенной деятельностью;
в) лишение специального воинского или почетного зва
ния, классного чина и государственных наград;
г) обязательные работы;
д) исправительные работы;
е) ограничение по военной службе;
ж) конфискация имущества;
з) ограничение свободы;
и) арест;
к) содержание в дисциплинарной воинской части;
л) лишение свободы на определенный срок;
м) пожизненное лишение свободы;
н) смертная казнь.
Порядок исполнения уголовных наказаний, не связанных с мерами
исправительного воздействия, регламентирует “Положение о порядке и условиях
исполнения в РСФСР уголовных наказаний, не связанных с мерами исправительно-
трудового воздействия на осужденных”, практически оставшееся без изменений.
Положение устанавливает четкие правилаисполнения таких наказаний, как
штраф; лишение права занимать определенные дожности или заниматься
определенной деятельностью; конфискация имущества; лишение специального или
почетного звания, классного чина и государственных наград.
Назначенный судом штраф может исполняться добровольно, по предложению
суда сумма штрафа вносится осужденным в сбербанк или учреждения
Центрального банка России в месячный срок со дня вынесения приговора.
Согласно ст.361 УПК РСФСР - уплата штрафа может быть отсрочена на срок до 6
месяцев. Также осужденный предупреждается о возможности принудительного
взыскания штрафа.
Когда осужденный не в состоянии уплатить штраф, судебный
исполнительно составляет акт о невозможности взыскания штрафа и согласно
ч.3 ст.11 Положения допускается его замена общественных порицанием, либо
возложением обязанности загладить причиненный вред. При неуплате штрафа в
установленный срок судья передает исполнительный лист на взыскание штрафа
судебному исполнителю. Об этом уведомляется финансовый орган.
Бывают следующие виды принудительного взыскания штрафа:
1) обращение взыскания на имущество, в том числе на долю осужденного
в общей собственности;
2) обращение взыскания на заработную плату, пенсию, стипендию и иные
доходы осужденного.
Для исполнения мер по взысканию штрафа судебный исполнитель вправе
беспрепятственно входить в помещение, где проживает осужденный, осматривать
хранилища, делать опись имущества. Зачастую, как видно из практики, такие
действия судебные исполнители проводят совместно с работниками органов
внутренних дел. Имущество описывается в пределах суммы штрафа. Осужденный
сам может определить предметы для взыскания в первую очередь. Такая просьба
осужденного, если это не препятствует исполнению приговора, должна быть
удовлетворена. В Уголовном Кодексе, Положении указаны предметы, не
подлежащие изъятию.
Если у осужденного имущество отсутствует, или его недостаточно, на
основании ст.12 Положения взыскание производится на заработную плату,
пенсию, стипендию осужденного. Вместе с тем взыскание на имущество
осужденного не обращается, если сумма штрафа не превышает 20% месячной
заработной платы или иного заработка, пенсии, стипендии, на которые может
быть обращено взыскание.
При взыскании штрафа с заработной платы, пенсии, стипендии
исполнительный лист передается в бухгалтерию соответствующего предпринятия,
организации, учреждения. Если штраф обращается на имущество, оно передается
по описи для реализации финансовым органам.
В случаях злостного уклонения от уплаты штрафа он (штраф) заменяется
обязательными работами, исправительными работами или арестом соответственно
размеру назначенного штрафа в пределах, предусмотренных Уголовным Кодексом
РФ.
Замена штрафа лишением свободы и лишение свободы штрафом не
допускается, однако, при последующем злостном уклонении осужденного от
отбывания исправительных работ и неотбытый срок может быть заменен лишением
свободы.
Исполнительный лист с отметкой о взыскании штрафа передается в суд,
вынесший данный приговор.
В соответствии со ст.47 УК РФ, - лишение права занимать определенные
должности или заниматься определенной деятельностью устанавливается на срок
от одного года до пяти лет в качестве основного вида наказания и на срок от
шести месяцев до трех лет в качестве дополнительного вида наказания.
Срок и порядок исполнения этого наказания определяются Положением.
Порядок деятельности органов внутренних дел по контролю за исполнением
данного наказания определяются Инструкцией МВД РФ.
При назначении лишения права занимать определенные должности или
заниматься определенной деятельностью в качестве основного наказания, либо
в качестве дополнительного к наказанию без лишения свободы, а также при
условном осуждении и отсрочке приговора копии вступившего в законную силу
приговора направляются судом администрации по месту работы осужденного и
органу внутренних дел. Срок исчисляется с момента вступления приговора в
законную силу.
При назначении наказания дополнительно к лишению свободы, оно
распространяется на все время нахождения осужденного в местах лишения
свободы и затем - на срок, указанный в приговоре. По отбытии лишения
свободы администрация исправительного учреждения направляет копию приговора
в инспекцию исправительных работ по месту жительства осужденного. В справке
об освобождении указывается на наличие у лица дополнительного наказания.
При освобождении срок данного наказания исчисляется с момента освобождения.
Администрация по месту жительства, по месту работы осужденного не позднее
следующего дня после получения копии приговора прекращает с ним трудовой
договор в соответствии со ст.29 п.7 КЗоТ РФ. В трудовую книжку делается
соответствующая запись о том, на каком основании, на какой срок и какие
должности он лишен права занимать или какой деятельностью не вправе
заниматься. Подобная запись делается и в том случае, если должность
осужденного не подпадает под запрет.
Об исполнении предписаний приговора немедленно уведомляются суд и
инспекция исправительных работ. С согласия осужденного администрация может
предоставить ему другую должность или работу.
Если на работу поступает осужденный, в трудовой книжке которого нет
соответствующей записи, то независимо от должности, по представлению
инспекции исправ.работ, администрация делает такую запись.
Когда осужденный отбыл наказание, либо освобожден от него, то по его
просьбе выдается дубликат без внесения в него записи о наказании.
Во время нахождения в исправительном учреждении лиц, осужденных
дополнительно к лишению права занимать должности или заниматься
определенной деятельностью, они не могут привлекаться к работам, выполнение
которых им запрещено приговором.
Если осужденный лишается права управления транспортными средствами,
то заверенная выписка из приговора или его копия направляется инспекцией в
ГАИ, либо общественные объединения, осуществляющие контроль за некоторыми
видами деятельности, для занесения сведений в банк данных. Эти органы
изымают так же у осужденного соответствующие документы.
Контроль за исполнением наказаний возложен на инспекцию
исправительных работ по месту жительства осужденного. Инспекция в
соответствии с копией приговора ставит осужденного на учет, уведомляет об
этом суд, постановивший приговор; проверяет наличие записи в трудовой
книжке; контролирует фактическое исполнение администрацией предписаний
приговора; не реже одного раза в 6 месяцев контролирует выполнение
осужденным возложенных на него ограничений.
Если осужденный поступает на запрещенную ему работу, администрация по
ст.29 п.7 КЗоТ РФ администрация должна прекратить с ним трудовой договор.
После направления инспекцией представления о прекращении такой деятельности
в 3-х дневный срок, инспекция вправе предупредить о возможной уголовной
ответственности. Такую ответственность по ст.315 УК РФ могут нести
должностные лица за неисполнение приговора суда.
При переезде осужденного в другой город в соответствующий орган
внутренних дел направляется сообщение. При подтверждении прибытия
осужденный снимается с учета и все документы пересылаются в инспекцию
исправительных работ по новому месту жительства.
В соответствии со ст.48 УК РФ лишение специального, воинского или
почетного звания, классного чина и государственных наград может назначаться
только в качестве дополнительного наказания. По приговору суд может лишить
осужденного любого воинского или специального звания, кроме высших, которые
согласно ст.89 Конституции РФ присваиваются Президентом РФ. Суд не
правомочен также лишать осужденных ученых степеней и ученых званий, он лишь
информирует соответствующие органы для принятия решения. Если специальное и
воинское звание не относится к высшим (звания до подполковника включительно
и соответствующие ему), суд, постановивший приговор, направляет его копию
органу, присвоившему звание. При получении копии приговора о лишении
воинского или специального звания орган вносит в соответствующие документы
запись о лишении осужденного звания. Принимаются меры к лишению осужденного
всех прав и льгот, связанных с этим званием. Об этом сообщается в суд.
Когда суд выносит приговор, которым предусмотрено внести
представление о лишении осужденного высших воинских специальных, почетных
званий, государственных наград, то в 5-дневный срок со дня вступления
приговора в законную силу его копия, награды и документы к ним направляются
в соответствующий орган (при этом следует руководствоваться правилами
правоприемственности России от СССР).
Вопрос о лишении ранее присвоенных званий и выданных наград
необходимо ставить перед органами, которые в настоящее время вправе
присуждать аналогичные звания или награды. Данные органы не обязаны
следовать представлению суда, они лишь должны сообщить ему о принятом
решении.
В соответствии со ст.52 УК РФ конфискация имущества есть
принудительное безвозмездное изъятие в собственность государства всего или
части имущества, являющегося собственностью осужденного. Конфискация
является только дополнительным видом наказания.
По вступлении приговора в законную силу суд направляет копию
приговора, копию описи имущества и исполнительный лист для исполнения
судебному исполнителю. Об этом извещается соответствующий финансовый орган.
Если опись имущества ранее не производилась, то судебному исполнителю
направляется справка об этом.
На основании ст.23 Положения исполнение конфискации имущества
возлагается на судебных исполнителей судов по месту нахождения имущества.
Если имущество находится на территории разных районов, то одновременно
направляются несколько исполнительных листов. Конфискации подлежит лишь то
имущество, собственником которого является осужденный; имеется в виду его
доля в общей собственности, вклады в банках, имущество, принадлежащее
осужденному, а также приобретенное им на момент или после вынесения
приговора, на средства, которые подлежали конфискации.
Перечень имущества, не подлежащего конфискации, приведен в Приложении
к УК РФ. Это имущество, минимально необходимое для проживания осужденного и
его иждивенцев.
При возникновении споров о принадлежности имущества, включенного в
опись, заинтересованные лица вправе подать в суд иск об исключении
имущества из описи.
При получении исполнительного листа судебный исполнитель проверяет
наличие имущества, указанного в описи. Если в приговоре содержится общее
указание о конфискации всего имущества или его части (без указания
конкретных предметов), судебный исполнитель выявляет и другое, подлежащее
конфискации, имущество. На него составляется дополнительная опись и
накладывается арест.
В описи указываются конкретные признаки предметов, затем они
пломбируются или опечатываются. В описи делается отметка об этом. Доля
осужденного в общей собственности определяется судом, при котором состоит
судебный исполнитель, по его представлению в порядке гражданского
судопроизводства.
При конфискации части имущества, не определенного в натуре, судебный
исполнитель выделяет конкретные предметы с учетом их оценки. Если это не
препятствует исполнению приговора, то при подборе таких предметов
учитываются пожелания осужденного или членов его семьи. Опись утверждается
судом.
Судебный исполнитель должен принять необходимые меры к сохранению
описанного имущества: поместить его в опечатанное или изолированное
помещение, сдать в установленном порядке на хранение должным лицам и
гражданам.
На основании ст.27 Положения предприятия, учреждения, организации и
граждане, у которых находится подлежащее конфискации имущество, обязаны
сообщить об этом в суд или соответствующий финансовый орган. За
незаконченные действия в отношении имущества, подвергнутого описи или
аресту, а также подлежащего конфискации, лицо несет ответственность по
ст.312 УК РФ.
До передачи конфискованного имущества финансовыми органами
удовлетворяются предъявленные к осужденному требования. Основаниями для их
удовлетворения являются предусмотренные законом исполнительные документы.
В отношении претензий, подлежащих удовлетворению за счет
конфискованного имущества, государство отвечает лишь в пределах актива. При
конфискации имущества государство не отвечает по долгам и обязательствам
осужденного, если они возникли после принятия судом, органами дознания и
следственных мер по сохранению имущества и без согласия этих органов. Это
правило не распространяется на требования о взыскании алиментов, о
возмещении вреда здоровью, вреда, причиненного смертью кормильца, которые
удовлетворяются независимо от момента возникновения оснований для их
заявления.
Оставшееся после удовлетворения требований имущество передается в
натуре представителю финансового органа вместе с копией описи, после чего
судебным исполнителем делается пометка на исполнительном листе.
Исполнительный лист возвращается в суд, постановивший приговор.
Реализация конфискованного имущества выходит за рамки исполнительных
действий. Она осуществляется финансовыми органами, после чего они сообщают
суду сведения о реализации конфискованного имущества.
Условное осуждение не является уголовным наказанием, оно
представляет собой самостоятельную меру уголовной ответственности. Контроль
за поведением осужденных осуществляет инспекция исправительных работ.
После вступления приговора в законную силу его копия направляется в
инспекцию исправительных работ по месту жительства осужденного. Осужденный
приглашается в инспекцию, где ставится на учет. О постановке на учет
осужденного немедленно извещаются суд, администрация по месту работы или
учебы осужденного. Если осужденный призывного возраста, ставится в
известность военкомат.
После постановки на учет начальником ОВД осужденному разъясняются
правовые последствия испытательного срока, возложенные обязанности и
запреты, определяются сроки явки для регистрации.
Общий контроль за поведением осужденных осуществляют сотрудники
инспекции исправительных работ. К контролю по месту жительства могут
привлекаться участковые инспектора, внештатные сотрудники, члены трудовых
коллективов.
По представлению инспекции судья вправе вынести постановление об
отмене условного осуждения в случае систематических нарушений осужденным
общественного порядка, повлекших применение мер административного или
общественного воздействия. Вместе с тем общественная организация вправе
ходатайствовать о сокращении испытательного срока при условном осуждении по
истечении не менее половины этого срока.
Осужденный снимается с учета в инспекции, если: испытательный срок
прошел успешно; осужден к лишению свободы за новое преступление;
направляется в места лишения свободы; наступила смерть осужденного или суд
признал его недееспособным; произошла перемена места жительства.
Задача № 1:
В исправительной колонии общего режима отбывают срок наказания
осужденные Смагина, ранее судимая и отбывавшая наказание в этой же ИК;
ранее не судимая Илонова, а также Роева, ранее судимая трижды, но особо
опасной рецидивисткой не признанная.
Могут ли указанные лица отбывать наказание в одной колонии?
ОТВЕТ:
В соответствии со ст.58 УК РФ (Назначение осужденным к лишению
свободы вида исправительного учреждения) и ст.18 ИТК РСФСР (Раздельное
содержание осужденных в исправительных учреждениях), раздельно содержатся
женщины, осужденные впервые к лишению свободы, от женщин, ранее отбывавших
лишение свободы, за исключением женщин, содержащихся в исправительных
колониях, при которых имеются дома ребенка.
Таким образом, исходя из вышеизложенного, осужденная Илонова должна
содержаться отдельно от Самгиной и Роевой. А так как Роева не является
особо опасной рецидивисткой, то Роева и Смагина могут отбывать срок
наказания в одной исправительной колонии.
ЛИТЕРАТУРА:
1. Конституция РФ. М. 1994.
2. Уголовно-исполнительный Кодекс РФ . М., 1997 год
3. Комментарий к Уголовному Кодексу РФ. Под ред. А.И.Бойко. г.Ростов-на-
Дону. Изд-во “Феникс”.
4. Исправительно-трудовой Кодекс РСФСР (с постатейными материалами) с
изменениями и дополнениями. М., Юрид.лит-ра. 1986.
5. Федеральный Закон “О внесении изменений и дополнений в Уголовно-
процессуальный Кодекс РСФСР и исправительно-трудовой Кодекс РСФСР в связи
с принятием Уголовного Кодекса РФ” от 15 декабря 1996 г. “Российская
газета”, 25.12.1996.
6. Положение о порядке и условиях исполнения в РСФСР уголовных наказаний,
не связанных с мерами исправительно-трудового воздействия на осужденных.
- Ведомости... 1984. № 28.
Реферат на тему: Постанови з кримінального процесу
ПОСТАНОВА
про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження
м. Київ 10 вересня 1998 р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши заяву Скиби В.С.,
ВСТАНОВИВ:
Зранку 20 серпня 1998 року на спортивному майданчику поблизу будинку №18 по
проспекту Науки було виявлено труп гр-ки Маруженко Я.М. із ножвими
пораненнями у лівій верхній частині тіла в області серця. Труп було
виявлено гр. Скибою В.С., який і повідомив про це прокуратуру. У ході
розслідування було встановлено, що напередодні, 19 серпня 1998 року,
потерпіла посварилася із сусідом, гр. Красовським Є.В. Сварка виникла
внаслідок того, що потерпіла, дізнавшись про результати медичного
дослідження гр. Красовського, погрожувала розголосити ці відомості,
заподіявши тим самим моральну шкоду гр. Красовському. Потім Маруженко
вирішила піти прогулятися до спортивного майданчика, а Красовський,
сходивши додому за ножем, пішов слідом за нею. Підійшовши до потерпілої
ззаду, він наніс їй кілька ударів ножем, внаслідок яких вона померла на
місці. Висновок судово-психіатричної експертизи показав, що гр.
Красовський Є.В. в момент вчинення вбивства перебував у стані сильного
душевного хвилювання.
Беручи до уваги наявність підстав для порушення кримінальної справи і
достатніх даних, які вказують, що в діях гр. Красовського Є.В. є ознаки
злочину, передбаченого ст. 95 КК України, і враховуючи, що з справ по таких
злочинах на підставі ст. 111 КПК України провадження попереднього слідства
є обов’язковим, та керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 113 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Порушити кримінальну справу по факту умисного вбивства, вчиненого
Красовським Є.В. у стані сильного душевного хвилювання, тобто за ознаками
злочину, передбаченого ст. 95 КК України.
2. Прийняти справу до свого провадження та негайно приступити до
попереднього слідства.
3. Копію даної постанови протягом доби направити прокуророві Московського
району м. Києва.
Про порушення кримінальної справи та початок попереднього слідства
повідомити заявника Скибу В.С., а також підозрюваного Красовського Є.В.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
ПОСТАНОВА
про відмову в порушенні кримінальної справи
м. Київ 4 жовтня 1998
р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши матеріали про виявлення трупа гр. Скляра С.С.,
пенсіонера, на подвір’ї будинку №18 по проспекту Науки,
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 1998 року на подвір’ї будинку №18 по проспекту Науки було
виявлено труп пенсіонера Скляра С.С., зі слідами ударів в районі скроні.
Труп було виявлено гр. Скибою В.С., який і повідомив про це прокуратуру. У
заяві Скибою В.С. було зроблено пропущення, що Скляра С.С. міг вбити гр.
Красовський Євген Вікторович. За словами заявника, він ніби чув, як
напередодні смерті потерпілого останній про щось сперечався із Красовським.
Той виглядав надзвичайно обуреним і схвильованим. Увечері 24 серпня 1998
р. Скляр С.С. вийшов прогулятися у двір і не повернувся. Скиба В.С.
припустив, що Красовський міг піти за потерпілим і вбити його, перебуваючи
при цьому у стані душевного хвилювання.
Судово-медична експертиза встановила, що смерть Скляра С.С. сталася
внаслідок раптового серцевого нападу. Слід від удару в районі скроні є
наслідком падіння, при якому Скляр С.С. зачепився за край дитячої гойдалки.
Приймаючи до уваги, що в діях Красовського Євгена Вікторовича відсутній
склад злочину, що він не мав наміру на вбивство Скляра С.С., а також
враховуючи причини настання смерті, керуючись п. 2 ст. 6, п. 2 ст. 97 КПК
України,
ПОСТАНОВИВ:
1. В порушенні кримінальної справи по факту виявлення трупа Скляра С.С.
відмовити за відсутністю події злочину.
2. Про прийняте рішення повідомити заявника Скибу В.С.
Дана постанова може бути оскаржена прокурору Московського району м. Києва.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
ПОСТАНОВА
про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
м. Київ 10 вересня 1998 р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної відносно
Красовського Є.В. за ознаками злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
20 серпня 1998 року на спортивному майданчику поблизу будинку № 18 по
проспекту Науки було виявлено труп гр-ки Маруженко Я.М. із ножовими
пораненнями у лівій верхній частині тіла. Пізніше слідством було
встановлено, що потерпіла померла внаслідок ножових ударів, нанесених гр.
Красовським Є.В. після сварки, що виникла між підозрюваним та потерпілою.
Сварка була ініційована потерпілою. Висновок судово-психіатричної
експертизи показав, що гр. Красовський Є.В. в момент вчинення вбивства
перебував у стані сильного душевного хвилювання.
Беручи до уваги можливість ухилення Красовського Є.В. від слідства і суду і
перешкодження встановленню істини по кримінальній справі, а також
враховуючи, що він в м. Києві має постійне місце проживання, раніше судимий
не був, керуючись ст.ст. 148-150 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Застосувати відповідно підозрюваного Красовського Є.В., 1967 р. народження
у м. Києві запобіжний захід – підписку про невиїзд зі свого постійного
місця проживання у м. Києві, про що його повідомити.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
Постанову мені оголошено 10 вересня 1998 р.
Підозрюваний (підпис)
ПІДПИСКА ПРО НЕВИЇЗД
м. Київ 10 вересня 1998 р.
Я, Красовський Євген Васильович, проживаю постійно в м. Києві, проспект
Науки, 18, кв. 24, даю цю підписку про те, що до закінчення попереднього
слідства й судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню мене у
вчиненні злочину, передбаченого ст. 95 КК України, зобов’язуюсь не
виїжджати із вказаного місця свого проживання без дозволу слідчого і
судових органів і з’являтися по першому їх виклику. Мені оголошено, що,
якщо я порушу дану підписку про невиїзд, то міра запобіжного заходу може
бути замінена на більш строгу, як це вказано в ст. 151 КПК України.
Підозрюваний (підпис)
Підписку взяв
слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
“Проведення обшуку санкціоную”
Прокурор Московського р-ну
м. Києва,
радник юстиції
Маковський Г.В. (підпис)
ПОСТАНОВА
про проведення обшуку
м. Київ 14 вересня 1998 р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за ознаками
злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19 серпня 1998 року гр. Красовський Є.В. після сварки, що сталася між ним і
гр-кою Маруженко Я.М. з вини останньої, перебуваючи у стані сильного
душевного хвилювання, вбив гр-ку Маруженко Я.М. на спортивному майданчику
поблизу будинку № 18 по проспекту Науки. Знаряддям вчинення злочину був
ніж, який Красовський Є.В. попередньо прихопив у себе вдома.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що в квартирі підозрюваного
Красовського Є.В. може бути приховано знаряддя вчинення злочину, інші
предмети і документи, які мають значення для встановлення істини по справі,
керуючись ст. 177 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Провести обшук в квартирі гр. Красовського Є.В., який проживає у м.
Києві, проспект Науки, 18, кв. 24, для відшукання і вилучення названих
предметів і документів, які мають відношення до справи.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
Дана постанова мені пред’явлена 14 вересня 1998 р.
Красовський Є.В. (підпис)
ПОСТАНОВА
про притягнення як обвинуваченого
м. Київ 16 вересня 1998 р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши матеріали кримінальної справи № 41-238 про вбивство гр-ки
Маруженко Я.М.,
ВСТАНОВИВ:
Гр. Красовський Є.В. увечері 19 серпня 1998 р., після сварки зі своєю
сусідкою гр-кою Маруженко Я.М., що виникла з вини останньої і призвела до
виникнення у Красовського Є.В. стану сильного душевного хвилювання,
попередньо прихопивши зі своєї квартири ніж, вбив гр-ку Маруженко Я.М., яка
прогулювалася на спортивному майданчику поблизу будинку № 18 по проспекту
Науки.
Беручи до уваги наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення
злочину Красовським Є.В., керуючись ст.ст. 130-132, 140, 142 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Притягнути Красовського Євгена Васильовича, який народився 18 листопада
1967 р. у м. Києві, як обвинуваченого у злочині, передбаченому ст. 95 КК
України, пр що йому оголосити і роз’яснити суть пред’явленого обвинувачення
і права обвинуваченого.
2. Копію постанови негайно надіслати прокурору.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
Постанову мені оголошено, суть пред’явленого обвинувачення і права
обвинуваченого роз’яснено 16 вересня 1998 р..
Обвинувачений (підпис)
ПОСТАНОВА
про зупинення попереднього слідства
м. Київ 1 жовтня 1998
р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної відносно
Красовського Є.В. за ознаками злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 1998 р. Красовському Є.В. було пред’явлено обвинувачення у тому,
що він увечері 19 серпня 1998 року, перебуваючи у стані сильного душевного
хвилювання, що виник внаслідок сварки з гр-кою Маруженко Я.М. з вини
останньої, вбив гр-ку Маруженко Я.М., яка прогулювалася на спортивному
майданчику поблизу будинку № 18 по проспекту Науки, нанісши їй кілька
ударів ножем, узятим зі своєї квартири. 25 вересня 1998 року до
прокуратури Московського району м. Києва надійшло повідомлення, що
підозрюваний Красовський Є.В. поміщений у реанімаційне відділення
Українського кардіологічного центру ім. Стражеско з діагнозом інсульт. У
виписці із історії хвороби, підписаній лікарями, які лікували Красовського
Є.В., зазначено, що на 30 вересня стан здоров’я хворого поліпшився, проте
для повного одужання необхідне його стаціонарне лікування у зазначеному
закладі.
Беручи до уваги, що по справі виконані всі слідчі і інші процесуальні дії,
проведення яких можливе при відсутності обвинуваченого Красовського Є.В., а
тяжке його захворювання перешкоджає закінченню розслідування по справі,
керуючись ст. 206 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Попереднє слідство по даній справі зупинити до видужання обвинуваченого
Красовського Є.В.
2. Копію даної постанови направити прокурору Московського району м. Києва.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
ПОСТАНОВА
про віддання обвинуваченого до суду
м. Київ 10 листопада 1998 р.
Суддя районного суду Московського району м. Києва Лапчик Л.Б., при
секретареві Бродянській О.В., за участю прокурора Маковського Г.В.,
розглянувши в розпорядчому засіданні справу по обвинуваченню Красовського
Євгена Васильовича у вчиненні злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
справа, яка надійшла на розгляд, підсудна районному суду Московського
району м. Києва.
В даний час підстав для припинення справи немає. Для розгляду справи в
судовому засіданні є необхідні докази. Не притягнутих до відповідальності
осію, стосовно яких були б зібрані докази, які б викривали їх у вчиненні
злочину, немає. Діяння обвинуваченого Красовського Є.В. кваліфіковані
органами розслідування по ст. 95 КК України.
Правильність кваліфікації діяння обвинуваченого по ст. 95 КК України, а
також вибраний відносно нього запобіжний захід – підписку при невиїзд, ні
обвинувачений, ні захисник не оспорюють.
Обвинувальний висновок складений у відповідності з вимогами КПК України.
Під час попереднього слідства були прийняті заходи по усуненню причин і
умов, які сприяли вчиненню злочину.
Справу було порушено при наявності на те підстав. Попереднє розслідування
проводилося з дотриманням вимог КПК України.
Враховуючи, що в розпорядчому засіданні суд вирішив питання, зазначені в
ст.ст. 242, 253 КПК України, беручи до уваги, що по даній справі є
достатньо підстав для розгляду її в судовому засіданні, не вирішуючи
питання про винність, керуючись ст.ст. 237, 244, 245, 250, 254, 256 КПК
України,
ПОСТАНОВИВ:
віддати Красовського Євгена Васильовича до суду як обвинуваченого по ст. 95
КК України і справу прийняти до свого провадження.
Запобіжний захід відносно Красовського Є.В. залишити попередній – підписку
про невиїзд.
Справу розглянути у відкритому судовому засіданні за участю прокурора і
захисника-адвоката Київської міської юридичної консультації Бистрика Д.С.,
запропонованого обвинуваченим.
В судове засідання викликати підсудного Красовського Є.В., експертів, які
прводили судово-психіатричну експертизу, а також всіх свідків, вказаних в
доробку до обвинувального висновку (т. 2, л.с. 51).
Про день слухання повідомити прокурора Московського району м. Києва
Маковського Г.В., захисника підсудного Бистрика Д.С. (т. 2, л.с. 45).
Слухання справи розпочати 13 листопада 1998 року о 10 годині в залі
судового засідання районного суду Московського району м. Києва.
Суддя (підпис)
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИРОК
Іменем України
м. Київ 12 березня 1999 р.
Суддя суду Московського району м. Києва Лапчик Л.Б., при секретареві
Бродянській О.В., за участю прокурора Московського району м. Києва
Маковського Г.В., захисника-адвоката Київської міської юридичної
консультації Бистрика Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні
кримінальну справу по обвинуваченню Красовського Євгена Васильовича, який
народився 25 вересня 1967 року у м. Києві, проживає в м. Києві, проспект
Науки, 18, кв. 24, тимчасово непрацюючого, який має вищу технічну освіту
після закінчення у 1990 році факультету прикладної математики Київського
політехнічного інституту, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні
злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
суд визнав доведеним, що Красовський Є.В. увечері 19 серпня 1998 року,
після сварки зі своєю сусідкою, громадянкою Маруженко Я.М., що виникла з
вини останньої і призвела до виникнення у підсудного стану сильного
душевного хвилювання, попередньо прихопивши зі своєї квартири ніж, вбив гр-
ку Маруженко Я.М. на спортивному майданчику поблизу будинку № 18 по
проспекту Науки.
Сварка між гр-кою Маруженко Я.М. та підсудним Красовським Є.В. виникла
внаслідок того, що потерпіла, дізнавшись про результати медичного
дослідження гр. Красовського, погрожувала розголосити ці відомості,
заподіявши тим самим йому моральну шкоду. Після цієї сварки Маруженко
вирішила піти прогулятися до спортивного майданчика, а Красовський,
сходивши додому за ножем, пішов слідом за нею. Підійшовши до потерпілої
ззаду, він наніс їй кілька ударів ножем в облясь серця, внаслідок яких
Маруженко померла на місці.
Наступного ранку, 20 серпня 1998 року, на спортивному майданчику гр. Скиба
В.С. виявив труп гр-ки Маруженко Я.М., про що негайно повідомив до
районного відділу внутрішніх справ Московського району.
Висновки суду про винність Красовського Є.В. у вчиненні умисного вбивства у
стані сильного душевного хвилювання грунтуються на доказах, безпосередньо
досліджених судом при розгляді даної справи.
Підсудний Красовський Є.В. на попередньому слідстві і в судовому засіданні
свою вину визнав і пояснив, що випадково зустрівшись увечері 19 серпня 1998
року з Маруженко Я.М., остання почала йому погрожувати розголошенням
результатів його медичного дослідження, проведеного напередодні, яким було
встановлено наявність у гр. Красовського Є.В. венеричного захворювання.
Розголошення подібних відомостей серед сусідів Красовського Є.В. могло
негативно вплинути на їх ставлення до останнього, оскільки свідчило б про
аморальний спосіб життя підсудного. Проте на думку Красовського Є.В. він
захворів після того, як у лікарні йому було зроблено аналіз крові. Він
вважає, що лаборантом при цьому було застосовано раніше використовувані
інструменти без їх належної обробки.
Останнім часом стосунки між потерпілою Маруженко Я.М. та підсудним
Красовським Є.В. були напруженими. Це пов'язано з тим, що раніше Маруженко
та Красовський перебували у близьких стосунках, проте потім розійшлися за
ініціативою підсудного. Це випливає із пояснень Красовського, а також з
показань свідка Скиби В.С., який проживав на одному поверсі з Маруженко
Я.М. і знав чимало деталей про її стосунки з підсудним. Його показаннями
також підтверджено той факт, що Красовський не міг вести аморального
способу життя.
Висновком призначеної судово-психіатричної експертизи встановлено, що гр.
Красовський Є.В. є осудним, проте в момент вчинення вбивства перебував у
стані сильного душевного хвилювання.
Сукупність приведених і оцінених судом доказів переконує суддю у тому, що
гр-ку Маруженко Я.М. вбив Красовський Є.В., який на момент вчинення злочину
перебував у стані сильного душевного хвилювання, викликаного внаслідок
тяжкої образи з боку потерпілої, і його дії правильно кваліфіковані за ст.
95 КК України.
При призначенні міри покарання підсудного Красовського Є.В. суд враховує
понижену суспільну небезпечність умисного вбивства, вчиненого у стані
сильного душевного хвилювання, оскільки такий стан позбавляє особу
можливості з точністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Суд враховує і особу винного, обставини справи, зокрема причини і умови,
які сприяли вчиненню злочину, напруженість стосунків між потерпілою
Маруженко Я.М. і Красовським Є.В. Красовський Є.В. до скоєння злочину
позитивно характеризувався за попереднім місцем роботи і за місцем
проживання. Пом'якшуючими обставинами суд визнає те, що він щиро розкаявся
у вчиненому, має поганий стан здоров'я, до кримінальної відповідальності
притягується вперше.
Судові витрати по справі – 120 гривень. Вони виплачені слідчими органами
експерту як винагороду за проведену судово-психіатричну експертизу і
належать стягненню з підсудного Красовського Є.В.
Керуючись ст.ст. 321, 323, 328-339 КПК України, суддя районного суду
Московського району м. Києва Лапчик Л.Б.
ПРИСУДИВ:
підсудного Красовського Є.В. визнати винним у вчиненні злочину,
передбаченого ст. 95 КК України.
Призначити підсудному Красовському Є.В. покарання по ст. 95 КК України –
три роки позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій
колонії загального режиму.
Початок строку відбування покарання згідно з ст. 338 КПК України
відраховувати Красовському Є.В. з 19 березня 1999 року.
Судові витрати у сумі 120 гривень покласти на підсудного Красовського Є.В.
Запобіжний захід відносно Красовського Є.В. до вступу вироку в законну силу
залишити без змін – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Відповідно до ст.ст. 348 і 350 КПК України, вирок може бути оскаржений і
опротестований в судову колегію в кримінальних справах Київського міського
суду через суд, який постановив вирок, протягом 7 діб з моменту
проголошення вироку.
Суддя (підпис)
ПОСТАНОВА
про закриття кримінальної справи
м. Київ 12 жовтня 1998 р.
Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу Ніколенко
М.О., розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню
Красовського Є.В. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 1998 року на подвір’ї будинку №18 по проспекту Науки було
виявлено труп пенсіонера Скляра С.С., зі слідами ударів в районі скроні.
Труп було виявлено гр. Скибою В.С., сусіда померлого, який і повідомив про
це прокуратуру. У заяві Скибою В.С. було зроблено пропущення, що Скляра
С.С. міг вбити гр. Красовський Євген Вікторович. За словами заявника, він
ніби чув, як напередодні смерті потерпілого останній про щось сперечався із
Красовським. Той виглядав надзвичайно обуреним і схвильованим. Увечері 24
серпня 1998 р. Скляр С.С. вийшов прогулятися у двір і не повернувся. Скиба
В.С. припустив, що Красовський міг піти за потерпілим і вбити його,
перебуваючи при цьому у стані душевного хвилювання.
Після порушення кримінальної справи відносно Красовського Є.В. було
призначено судово-медичну експертизу, яка встановила, що смерть Скляра С.С.
сталася внаслідок раптового серцевого нападу. Слід від удару в районі
скроні є наслідком падіння, при якому Скляр С.С. зачепився за край дитячої
гойдалки.
Приймаючи до уваги, що в діях підозрюваного Красовського Є.В. відсутній
склад будь-якого злочину, що він не мав наміру на вбивство Скляра С.С., а
також враховуючи причини настання смерті, керуючись п.п. 1, 2 ст. 6, ст.
130б 213-215 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Кримінальну справу відносно Красовського Євгена Вікторовича, 1967 р.
народження, закрити за відсутністю події злочину.
2. Запобіжний захід – підписку про невиїзд, застосований відносно
Красовського Є.В., негайно скасувати.
3. Копію даної постанови направити прокуророві Московського району м.
Києва, гр-ну Красовському Є.В.
Про закриття кримінальної справи письмово повідомити гр-на Скибу В.С., який
повідомив прокуратуру про виявлення трупа Скляра С.С.
Дана постанова може бути оскаржена прокуророві Московського района м. Києва
в семиденний строк з моменту одержання її копії чи відповідного
повідомлення.
Слідчий прокуратури
Московського району м. Києва,
юрист 2 класу (підпис)
ОКРЕМА ПОСТАНОВА
м. Київ 12 березня 1999 р.
Суддя суду Московського району м. Києва Лапчик Л.Б., при секретареві
Бродянській О.В., за участю прокурора Московського району м. Києва
Маковського Г.В., захисника-адвоката Київської міської юридичної
консультації Бистрика Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні
кримінальну справу по обвинуваченню Красовського Євгена Васильовича у
вчиненні злочину, передбаченого ст. 95 КК України,
ВСТАНОВИВ:
у Красовського Є.В., засудженого до позбавлення волі, є неповнолітня дочка
Красовська Наталія, учениця 1 класу гімназії № 59 м. Києва. Дружина
Красовського Є.В. померла у 1991 році, під час пологів. В даний час
неповнолітня знаходиться у батьків засудженого гр-н Красовського Василя
Петровича і Красовської Марії Іванівни, які проживають у м. Бровари
Київської області, вул. Андріївська, будинок 47.
В судовому засіданні з'ясувалося, що в зв'язку з хворобливим станом гр-н
Красовських вони не мають можливості виховувати онучку і доглядати за нею.
Таким чином, дитина по суті залишилася без належного догляду.
Суд вважає необхідним прийняти до неповнолітньої Красовської Наталії заходи
піклування, про що порушити питання перед службою у справах неповнолітніх
Московського району м. Києва.
Керуючись ч. 5 ст. 232 і ст. 346 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
порушити питання перед службою у справах неповнолітніх при районній
державній адміністрації Московського району м. Києва про необхідність
влаштування неповнолітньої Красовської Наталії Євгенівни, яка залишилася
без догляду у зв'язку із засудженням до позбавлення волі її батька,
Красовського Є.В.
Дану ухвалу для виконання направити у зазначену службу.
Про прийняті заходи повідомити засудженого Красовського Є.В.
Суддя (підпис)
| |
