|
Реферат: Історія розвитку інформаційних технологій (Информатика)
З М І С Т
В С Т У П
3 стор.
П О С Т О Р І Н К А Х І С Т О Р І Ї
К О М П ‘ Ю Т Е Р Н И Х
Т Е Х Н О Л О Г І Й :
1. Механіка – початок технічного прогресу 5 стор.
2. Електроніка - серйозний крок в
«інформаційному віці» 8
стор.
3. Комп’ютер – сучасне досягнення в
інформаційних технологіях 9 стор.
В И С Н О В О К
13 стор.
В с т у п
Якщо повернутись на якихось 2-3 десятки років назад в історію
інформаційних джерел, то слід відмітити, що в нашій країні, та й багатьох
сусідніх, основними такими джерелами були бібліотеки, газети, журнали,
телебачення, радіо. Щоб бути в вирі всіх подій своєї держави і світу
людина зверталась саме до цих джерел, маючи на утамування свого
«інформаційного голоду» достатньо вільного часу. В теперішньому світі
перед людством все дедалі гостріше постає питання, так званого, «дефіциту
вільного часу», а потреба в швидкому отриманні інформації, своєчасній
обізнаності з професійних питань, а також з усих подій свого
суспільства, держави, світу та ін. стає дедаді актуальнішим і невід’ємним
моментом життя сучасної людини. Саме ця причина і сприяла виникненню в
науці нового наукового направлення – комп’ютерної інформатики і систем
штучного інтелекту. Це молоде, швидко розвиваюче направлення відкриває
величезні можливості для автоматизації процесів опрацювання інформації в
різних сферах діяльності людини, включаючи і інтелектуальну.
Головним інструментом автоматизації слугують комп’ютери разом з
відповідними алгоритмічними і програмними забезпеченнями. Подібно тому
як винайдення двигунів і роботів відкрило еру комплексної автоматизації
праці, поява комп’ютерів і засобів штучного інтелекту зробило те ж саме у
відношенні розумової діяльності людини. Тому сучасний етап науково-
технічного прогресу часто називають комп’ютерною революцією.
Знайомство з інформатикою і можливостями комп’ютерного інтелекту
сьогодні необхідне практично кожній людині. У Великій енциклопедії термін
«інформатика» визначається як «наукова дисципліна, вивчаюча структуру і
загальні якості наукової інформації, а також закономірності її виникнення,
перетворення, передачі і використання в різних сферах людської
діяльності». Там же відмічено, що інформатика тісно пов’язана з
обчислювальною технікою.
Поява потужних комп’ютерів і їх широке використання для опрацювання
інформації привело до необхідності змінити визначення поняття
«інформатика». Сьогодні комп’ютерна інформатика розглядається як нове
наукове направлення, пов’язане з автоматизованим опрацюванням інформації.
Воно охоплює представлення даних і знань в пам’яті комп’ютера і їх
використання для автоматизації процесів програмування, проектування,
управління і багато іншого.
Комп’ютерна інформатика стала основою нової іформаційної технології
рішення різносторонніх задач обробки інформації. Наприклад, однією з таких
новітніх технологій є заміна традиційного «паперового» способу
представлення і опрацювання інформації на новий, «безпаперовий». В науковій
і популярній літературі з’явились нові терміни: «безпаперова інформатика»
та «безпаперове рішення задач». Це, звичайно, не єдина технологічна
новинка, сучасні комп’ютери з їх величезною пам’яттю і колосальними
швидкодіями дозволяють вирішувати безліч важливих завдань. Ми знаємо, що
сьогодні вони планують, проектують, управляють, обчислюють, консультують,
навчають, дають можливість приєднатися до досягнеь колективного розуму
(інтернету) і навіть більше – внести в нього свій особистий інтелектуальний
вклад. Але до появи такого універсального джерела інформації і незамінного
помічника в багатьох сферах людської діяльності передувала непроста історія
. Пройдемось по її сторінках .
По сторінках історії компю’терних
технологій
1. Механіка – початок технічного прогресу
Найперші досягнення людства, які, на нашу думку, по праву можна
зарахувати до початкових невпевнених кроків технічного прогресу,
розпочалися далеко не за наших часів, а з давніх середніх віків. Отже, у
всі часи існували люди, які завжди «ламали голови» над тим, як пояснити те
чи інше явище, покращити життя, полегшити ту чи іншу роботу. Ось ці
найперші досягнення і їх винахідники:
Вільгельм Шиккард (Wilhelm Schickard, 1592-1636) - сходознавець і
математик, професор Тюбінського університету - в листах своєму другові
Іогану Кеплеру описав пристрій "годинника для рахунку" - рахункової машини
з пристроєм установки чисел, валиками і вікном для прочитання результату.
Ця машина могла тільки складати і віднімати (в деяких джерелах говориться,
що ця машина могла ще множити і ділити). Це була перша механічна машина. У
наш час по опису Шиккарда побудована її модель.
Німецький філософ, математик, фізик Готфрід Вільгейм Лейбніц
(Gottfried Wilhelm Leibniz, 1646-1716) створив "ступінчастий обчислювач"
- рахункову машину, що дозволяє складати, віднімати, множити, ділити,
витягувати квадратний корінь, при цьому використовувалася двійкова система
числення. Це був більш довершений прилад, в якому використовувалася рухома
частина (прообраз каретки) і ручка, з допомогою якою оператор обертав
колесо. Виріб Лейбніца осягла сумна доля попередників: якщо ним хтось і
користувався, то тільки домашні Лейбніца і друзі його сім'ї, оскільки час
масового попиту на подібні механізми ще не прийшов. Машина була прототипом
арифмометра, що використовується з 1820 року до 60-х років ХХ віку.
Перша надійна великомасштабна мережа для передачі повідомлень зі
стандартизованою системою кодування з'явилася в 1794 році у Франції. Це був
так званий оптичний телеграф, побудований Клодом Шаппом для французького
уряду.
Англійський математик Чарлз Беббідж (Charles Babbage, 1792-1871)
висунув ідею створення програмно-керованої рахункової машини, що має
арифметичний пристрій, пристрій управління, введення і друку.
Перша спроектована Беббіджем машина, Розносна машина, працювала на паровому
двигуні. Вона вираховувала таблиці логарифмів методом постійної
диференціації і заносила результати на металеву пластину. Працююча модель,
яку він створив в 1822 році, була шестицифровим калькулятором, здатним
виробляти обчислення і друкувати цифрові таблиці.Одночасно з англійським
вченим працювала леді Пекла Лавлейс (Ada Byron, Countess of Lovelace,
1815-1852). Вона розробила перші програми для машини, заклала багато які
ідеї і ввела ряд понять і термінів, що збереглися до цього часу. Розносна
машина, сконструйована по записах Беббіджа через сто років після його
смерті.
В травні 1840 року Томас Фоулер представив своє дітище в Королівський
коледж в Лондоні, в супровідній записці зазначалося: "Машина побудована
мною, власними руками, з дерева, вона має шість футів у довжину, один в
глибину і три у висоту. Якби її можна було виготувати з металу, то вона
виявилася б не більше компактної пишучої машини". Далі Фоулер написав:
"Основна особливість машини полягає в тому, що замість звичайної десяткової
системи числення використовується запис тріадами (мається на увазі трійкова
система числення). Так, 1 і 2 представляються як звичайно, 1 і 2, а 3
записується як 10, для 4 служить запис 11, 5 12 і т.д.".
Якщо порівнювати "архітектуру" машини Фоулера з іншими, то за своїм
задумом дерев'яна машина помітно перевершувала не тільки механічні аналоги,
але і першу електронну машину ENIAC Эккерта-Мочлі. Комп'ютер ENIAC був
насправді електронною версією "Паскаліни", створеною на 300 років раніше, в
ньому компоненти, зібрані з вакуумних ламп, замінили шестеренчасті
конструкції Блеза Паскаля. І вже, звичайно, машина Фоулера була набагато
простішою за машини Беббіджа.
У 1846 році з'явився зчислювач Куммера, який серійно випускався
більше за 100 років - до сімдесятих років двадцятого віку.
Калькулятори зараз стали невід.'ємним атрибутом сучасного життя. А ось
коли не було калькуляторів, в ходу був зчислювач Куммера, по примсі
конструкторів, який потім перетворився в "Аддіатор", "Продукс",
"Арифметичну лінійку" або "Прогрес". Цей чудовий прилад, створений в
середині 19-го століття, за задумом його виготівника міг бути виготовлений
розміром з гральну карту, а тому легко уміщався в кишені. Прилад Куммера,
петербурзького вчителя музики, виділявся серед раніше винайдених своєю
портативністю, яка стала його найважливішою перевагою. Винахід Куммера мав
вигляд прямокутної дошки з фігурними рейками. Складання і віднімання
проводилося за допомогою найпростішого пересування рейок. Цікаво, зчислювач
Куммера, представлений в 1946 році Петербургської академії наук, був
орієнтований на грошові підрахунки.
У Росії крім приладу Слонімського і модифікацій зчислювача Куммера
були досить популярні так звані рахункові бруски, винайдені в 1881 році
вченим Іоффе.
У 1867 році американський видавець і політик Крістофер Шоулз (1819-
1890) разом зі своїм другом Карлом Глідденом винайшли апарат для
послідовної нумерації книжкових сторінок. Цей простий прилад послужив
прототипом пишучої машинки. Шоулз запатентував свій пристрій в 1867 році.
Через шість років пишучу машинку Шоулза і Гліддена стала випускати
солідна збройна фірма, яка в 1951 році почала випускати перший серійний
комп'ютер UNIVAC.
Шоулз створив біля 30 машинок і розробив клавіатуру, аналогічну до
сучасної (з розкладкою QWERTY). До речі, клавішу Shift додали тільки в 1878
році, до того заголовні букви розташовувалися на клавіатурі окремо.
2. Електроніка - серйозний крок в «інформаційному
віці»
Вагомим і серйозним кроком на шляху розвитку комп’ютерних технологій
слід відмітити перехід від механіки до електрики. Саме з цього моменту
досить швидкими темпами (змінюючись на більш досконалі) вченими починають
розроблятись прилади обчислювальної техніки, які суттєво полегшували життя
та якість роботи людей. Серед них слід назвати таких учених та їх винаходи:
Російський вчений М.А.Бонч-Бруєвич і англійські вчені В.Ікклз і
Ф.Джордан (1919) незалежно один від одного створили електронне реле,
назване англійцями триггером, яке зіграло велику роль в розвитку
комп'ютерної техніки.
В 1919 р. норвезький інженер Фредерік Розінг Бюль удосконалив пристрій
Холлеріта і розробив принципи нового пристрою, що виконує розрахунок при
істотно меншому числі операцій. Воно забезпечувало виконання безлічі
операцій на машині Холлеріта за один крок завдяки тому, що критерії вибірки
колонки і підсумовування по ній задавалися зазделегідь (програмувалися!).
Через два роки машина Бюля почала свій шлях як табулятор, що програмується,
життя якого було особливо довгим в статистичних службах багатьох країн
світу.
Ф. Бюль, будучи службовцем страхової компанії Storeband, був вимушений
виконувати безліч обчислень над даними, що зберігаються на перфокартах.
Його тогочасні помічники, сортувальні машини, на яких робився підрахунок,
працювали примітивним образом, відбираючи перфокарти по окремому розряду і
лише після цього переходячи до наступного, і потім все повторювалося знов.
Причому перехід в початковий стан для підрахунку по наступному розряду
вимагав сортування всієї колоди перфокарт.
Конрад Цузе (Konrad Zuse) створив обчислювальну машину Z1, яка мала
клавіатуру для введення умов задачі. По завершенню обчислень результат
висвічувався на панелі з безліччю маленьких лампочок. Загальна площа, яку
займала машина становила 4 кв.м. Конрад Цузе запатентував спосіб
автоматичних обчислень.Реконструйована Z1 в музеї міста Мюнхена .
Для наступної моделі Z2 К.Цузе вигадав дуже дотепний і дешевий пристрій
введення: Цузе став кодувати інструкції для машини, пробиваючи отвори у
використаній 35-міліметровій фотоплівці.
3. Комп’ютер – сучасне досягнення в інформаційних технологіях
Сучасне життя важко зараз уявити без такої новинки наукового прогресу,
як комп’ютер. Ця новинка інформаційних технологій стрімко увірвалась в наше
життя, швидкими темпами витісняючи раніше винайдені досягнення людства,при
чому такими ж самими швидкими темпами весь час змінюючись і
удосконалюючись. А розпочиналось все так:
1941 Конрад Цузе побудував перший в світі діючий релейний двійковий
комп'ютер Z3 з програмним управлінням.
В 1946 році видатний американський вчений-статистик Джон Тьюкі (радник
п'яти президентів Сполучених Штатів) запропонував назву БІТ (BIT -
абревіатура від BInary digiT). Тьюки обрав біт для позначення одного
двійкового розряду, здатного приймати значення 0 або 1.
У 1948 році введений в дію перший в світі комп'ютер з програмою, що
зберігається - "Манчестерський Марк-1 ", створений англійськими вченими
Томом Кілбурном (Tom Kilburn) і Фредді Вільямсом (Freddie Williams) з
Манчестерськрго університету.
Джей Форрестер запатентував пам'ять на магнітному осерді. Уперше така
пам'ять застосована на машині Whirlwind-1. Вона являла собою два куби з
32х32х17 осердям, яке забезпечувало зберігання 2048 слів для 16-розрядних
двійкових чисел з одним розрядом контролю парності.
У цій машині була уперше використана універсальна неспеціалізована шина
(взаємозв'язки між різними пристроями комп'ютера стають гнучкими) і як
системи введення-висновку використовувалися два пристрої: електронно-
променева трубка Вільямса і пишуча машинка з перфолентою (флексорайтер).
Фірма IBM випустила свій перший промисловий комп'ютер IBM 701, який
являв собою синхронну ЕОМ паралельної дії, утримуючу 4000 електронних ламп
і 1200 германиевых діодів.
В Масачусетському технологічному інституті був розроблений перший
експериментальний комп'ютер на транзисторах ТХ-0 (в 1955 році він уведений
в експлуатацію).
З'явився перший накопичувач на магнітній стрічці, пристрій IBM
726.Щільність запису становила 100 символів на дюйм, швидкість 75 дюймів за
секунду.
Фірма IBM випустила вдосконалений варіант машини IBM 701. IBM 704
відрізнялася високою швидкістю роботи, в ній використовувалися індексні
регістри і дані представлялися в формі з плаваючою комою.
Після ЕОМ IBM 704 була випущена машина IBM 709, яка в архітектурному плані
наближалася до машини другого і третього поколінь. У цій машині вперше була
застосована непряма адресація і вперше з'явилися канали введення-висновку.
Фірмою IBM були розроблені плаваючі магнітні головки на повітряній
подушці. Винахід дозволив створити новий тип пам'яті - дискові
запам'ятовуючі пристрої. Це - перший жорсткий диск. Він був 24", вміщав 5
Мбайт даних і коштував більше за мільйон доларів.
Перші ЗУ на дисках з'явилися в машинах IBM 305 і RAMAC-650. Остання мала
пакет, що складається з 50 металевих дисків з магнітним покриттям, які
оберталися з швидкістю 1200 про/міна. На поверхні диска розміщувалося 100
доріжок для запису даних, по 10000 знаків кожна.
У моделі IBM 350 RAMAC уперше з'явилася пам'ять на дисках (алюмінієві
намагнічені диски діаметром 61 см).
Японська корпорація NEC розробила перші японські комп'ютери NEC-1101 і
1102.
Bell Labs створила пристрій (деяка подібність модему) для передачі
даних по телефонних лініях.
Е.В.Евреїновим і Ю.Косаревим запропонована модель колективу
обчислювачів і обгрунтована можливість побудови суперкомп'ютерів на
принципах паралельного виконання операцій, змінної логічної структури і
конструктивної однорідності.
Співробітник Стенфордського дослідницького центра Дуглас Енгельбарт
(Douglas (Doug) Engelbart) продемонстрував роботу першої миші.
В 1964 році фірма IBM оголосила про створення шести моделей сімейства
IBM 360 (System 360), що стали першими комп'ютерами третього покоління.
Моделі мали єдину систему команд і відрізнялися один від одного об'ємом
оперативної пам'яті і продуктивністю.
IBM розробила першу підсистему дискової пам'яті IBM RAMAC 305. Вона
мала місткість всього 5 Мбайт на 50 двухфутовых пластинах. Інший спільний
проект IBM і групи користувачів SHARE розробка нової мови програмування,
що об'єднує можливості обробки наукових даних і рішення бізнесу-задач.
Назвали його PL/1 (Programming language - універсальний програмно-
орієнтований). Створений на фірмі IBM.
У грудні 1968 року була організована конференція Полом Сеффо (Paul
Saffo), професором історії Стенфордського університету і оракулом
комп'ютерних технологій. На цій конференції була незвичайна демонстрація.
Відеопотік, що направляється по радіоканалу з Альто, освітлював основні
моменти роботи Девіда Енгельбарта в Стенфордськом дослідницькому інституті
(SRI - Stanford Research Institute). Були показані наріжні камені нової
інформаційної ери: інтерактивне програмування, спільне використання баз
даних, відеоконференції, навігація у віртуальних просторах, прототип
віконного інтерфейсу.
Під егідою Агентства по перспективних дослідженнях МО США (ARPA)
почалася розробка і впровадження глобальної військової комп'ютерної мережі,
зв'язуючої дослідницькі лабораторії на території США. 29 жовтня 1969 року
прийнято вважати вдень народження Мережі.
У цей день була зроблена сама перша, правда, що не цілком вдалася, спроба
дистанційного підключення до комп'ютера, що знаходився в дослідницькому
центрі Стенфордського університету (SRI), з іншого комп'ютера, який стояв в
Каліфорнійськом університеті в Лос-Анджелесі (UCLA). Віддалені один від
одного на відстань 500 кілометрів, SRI і UCLA стали першими вузлами
майбутньої мережі ARPANet.
Випробування першої черги ARPANet зайняли всю осінь 1969 р. Потім до мережі
підключили ще два вузли: Каліфорнійський університет Санта-Барбари (UCSB) і
Університет штату Юту (UTAH). Саме ці чотири організації розподілили між
собою основні функції по створенню компонентів першої в історії Wide Area
Network:
* UCLA проведення вимірювальних випробувань;
* SRI створення інформаційного центру;
* UCSB розробка математичного апарату;
* UTAH перші роботи по трьохмірній графіці.
Проведення випробувань стало можливе завдяки тому, що до 1 вересня 1969 р.
компанія BBN (Bolt, Baranek і Newman) виготувала перші примірники пристрою
IMP (Interface Message Processor), що забезпечує зв'язок між комп'ютерами
по телефонних каналах.
Хроніка цих днів детально викладена в інтерв'ю з Гвинтом Серфом його
іноді називають "батьком" Інтернету "Як з'явився Інтернет" (How the
Internet Came to Be)
Фірмою Intel (США) створений перший мікропроцесор (МП) - логічний
пристрій, що програмується, виготовлений по технології СБИС.
Автором мікропроцесора Intel-4004 - багатокристальної схеми, що містить всі
основні компоненти центрального процесора, був Едвард Хофф.
Процесор 4004 був 4-бітний і міг виконувати 60 тис. операцій в секунду.
Фірма IBM випустила перший гнучкий магнітний диск. Колектив під
керівництвом Алана Шугарта вигадує перший, восьмидюймовий флоппі-диск
(місткістю 80 Кбайт).
Молоді американці Стів Джобс і Стів Возняк організували підприємство
по виготовленню персональних комп'ютерів "Apple" ("Яблуко"),
призначених для великого кола непрофесійних користувачів. Apple-1: з цієї
незграбної скриньки починався шлях до зірок. Продавався Apple 1 по вельми
цікавій ціні - 666,66 долари. За десять місяців вдалося реалізувати біля
двохсот комплектів.У 1977 році були запущені в масове виробництво три
персональних комп'ютери: Apple-2, TRS-80 і PET.Apple-2 являв собою досить
дорогий (1300$ без монітора і касетного магнітофона) комп'ютер, але був
виконаний на небаченому до цього технічному рівні. Це була машина для
користувачів. Вона містила процесор 6502 і мінімальне число мікросхем
(розташованих на одній друкарській платі), зашите в ПЗУ програмне
забезпечення - обмежену операційну систему і Basic, 4 Кбайт ОЗУ, два
ігрових електронних пульта, інтерфейс для приєднання до касетного
магнітофона і система кольорової графіки для роботи з кольоровим монітором
або звичайним телевізором.
В кінці літа 1981 року в засобах масової інформації було оголошено про
випуск корпорацією IBM "своєї самої компактної і недорогої комп'ютерної
системи - IBM Personal Computer". Зазначалося, що "сконструйована
спеціально для застосування в бізнесі, в школі і будинку, ця проста у
використанні система продається по ціні всього 1565 доларів", причому
"пропонується безліч вдосконалених можливостей, а з додатковим програмним
забезпеченням можуть використовуватися сотні популярних прикладних
програм". Уперше на напівофіційному рівні було застосоване словосполучення
Personal Computer (PC), що стало незабаром так популярним у всьому світі.
В березні 1989 р. Чи Тім Бернерс- (Tim Berners-Lee)з CERN запропонував
керівництву цього міжнародного європейського наукового центра концепцію
нової розподільної інформаційної системи, яку назвав World Wide Web. Свої
міркування він виклав в проекті Гіпертекст, направлених керівництву CERN.
Він вважав, що інформаційна система, побудована на принципах гіпертекста,
повинна об'єднати всю безліч інформаційних ресурсів CERN, яка складалася з
бази даних звітів, комп'ютерної документації, списків поштових адрес,
інформаційної реферативної системи, наборів даних результатів експериментів
і т. п. Гіпертекстова технологія повинна була дозволити легко
"перестрибувати" з одного документа в інший. У 1990 році ці пропозиції були
прийняті, і проект стартував.
У березні 1996 року фірма Intel уперше представила інформацію про
технологію MMX (Matrix Math Extensions [instruction set] - набір команд для
розширення матричних математичних операцій), спочатку Multimedia Extension
[instruction set] - набір команд для мультимедіа-розширення. Дана
технологія корпорації Intel реалізована в 1997 році в процесорах Pentium
для підтримки мультимедіа .
В и с н о в о к
Ось і закінчилась наша екскурсія в світ комп’ютерних технологій. Ми
познайомились з основними,але далеко не всіма, поняттями, ідеями і
досягненнями в цій захоплюючій області. Стало очевидним те, що спочатку
здавалось неймовірним або сумнівним. Зокрема, ми переконались,що вже
сьогодні комп’ютерна інформатика стала потужним інструментом, здатним
полегшити нам вирішення багатьох складних завдань. Якщо пригадати, що ще 20-
30 років тому назад громіздкі ЕОМ розміщувались в спеціальних
обчислювальних центрах і обслуговувались лише операторами-професіоналами,то
теперішні потужні компактні комп’ютери забезпечують спеціалістам широчезний
доступ до автоматизованих банків даних і знань, а діапазон ефективного
використання комп’ютерів з їх новітніми технологіями зростає з кожним днем.
Хочеться сказати, що комп’ютерні ігри, які є розвагами як для дорослих, так
і дітей, і якими небезпідставно невдоволені батьки тих дітей,що бездумно
проводять весь свій вільний час у світі нереальних героїв, є досить часто
початком самого серйозного програмування. Мультимедійні програми комп’ютера
дають нам можливість якісно відновити музику, показувати кіно і
мультфільми, приймати і показувати телевізійні передачі, використовувати
лазерні диски ( CD ROM ), на яких можна знайти безодню найцікавішої
інформації. До наших послуг подорожі по бібліотеках і музеях всього світу,
вивчення мов, історії, літератури і медицини, заняття музикою,художнім
малюванням і архітектурою. «Cерйозні» програми допомагають фахівцям у
роботі над текстами, у діловодстві і бухгалтерії, математичних, інженерних
або фінансових розрахунках, конструюваннях и проектуваннях. Комп’ютерні
технології зробили можливими нереальні раніше речі. Тепер люди можуть
випробовувати на міцність ще не зроблені автомобілі і літаки,придумувати
спецефекти для фантастичних фільмів,відправлятися у тривимірні віртуальні
світи, спілкуватися з колегами або просто людьми багатьох країн світу через
Інрернет, відчуваючи себе громадянином всієї планети. Комп’ютери полегшують
нам виконання повсякденних завдань: рахують гроші в касах магазинів,
ставлять діагнози хворим, заказують квитки на поїзд, допомагають писати
листи тощо.
Знайомлячись з останніми досягненнями науки в цій сфері, ми бачимо,
наскільки складний і високоорганізований комп’ютерний «розум». Однак він
дуже специфічний і досить далекий від нашого особистого розуму,як кмп’ютер
від мозку.Тим не менше сучасні засоби комп’ютерної інформатики дозволяють
вирішувати багато інтелектуальних завдань, звільняючи нас від значної
кількості видів розумової праці.
Комп’ютерна інформатика з її технологіями невпинно йде вперед. Важко
сказати, скільки часу займе ця дорога і до яких наслідків може все це
привести, але зрозуміле одне – комп’ютерна інформатика вже багато чого
поміняла в нашому житті і обіцяє радикально перебудувати наше майбутнє.
Інформатика і комп’ютерний ітелект стали рушійною силою і каталізатором
науково-технічного прогресу. Їх бурхливий розвиток в інтересах людини не
можна зупинити. Навпаки,потрібно робити все можливе для прискореного
розвитку в цій новій і багатообіцяючій сфері.
C П И С О К В И К О Р И С Т А Н О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И :
1. Симонович С.В., Евсеев Г.А., Мураховский В. И.
Вы купили компьютер: Полное руководство для начинающих в вопросах и
ответах.—М.: АСТ-ПРЕСС; Инфорком-Пресс, 2001.-544 с.: ил.(1000 советов).
2. Тимофеев А. В.
Информатика и компьютерный интеллект.— М.: Педагогика, 1991.-128 с.:
ил. (Б-чка Детской энциклопедии «Ученые- школьнику»).
3. http:// www. School. Keldish. Ru
Реферат на тему: Конфигурация аппаратных средств
К У Р С О В О Й П Р О Е К Т
по дисциплине «Архитектура ЭВМ»
тема: «Конфигурация аппаратных средств
персонального компьютера»
2005
Задание
Написать программу определения аппаратной конфигурации персонального
компьютера.
Содержание
Введение………………………………………………………………. 2
1. Теоретические сведения…………………………………………. 3
2. Выбор языка программирования………………………………. 6
3. Описание алгоритма работы программы……………………… 6
3.1. Сбор сведений………………………………………………… 6
3.2. Сравнение с информацией системного реестра…………. 7
3.3. Отображение полученной информации
Интерфейс пользователя..………………………………………. 7
4. Текст программы………………………………………………… 8
Заключение……………………………………………………………17
Используемая литература………………………………………….. 18
Ведение
Общеизвестно, что системный блок современного компьютера состоит из
отдельных модулей, объединённых в одно целое и выполняющих каждый свою ,
определённую функцию.
На сегодняшний день появилось огромное количество аппаратных средств
персональных компьютеров различных производителей, которые выполняют самые
разные задачи: ввод информации, выполнение кода программ, вывод результатов
работы и т.д. Порой становится важной возможность определения конфигурации
при не имении на руках документации на установленное оборудование и без
разборки системного блока. В этом случае приходят на помощь программы
специально разработанные для решения подобного рода задач – программы
определения конфигурации компьютера.
Данная работа посвящена разработке именно такой программы. Программы,
которая была бы способна воссоздать внутреннее устройство компьютера с
классификацией модулей и информацией по каждому из них.
1. Теоретические сведения
Операционные системы Windows, начиная Windows ’95, имеют условную
структуру называемую системным реестром, в которой содержится вся
информация об оборудовании персонального компьютера и установленном на нём
программном обеспечении, а также служебная, необходимая для оптимального
функционирования самой системы и правильного выполнения программных
компонентов.
Что такое системный реестр?
Системный реестр - база данных, которая сохраняет параметры
настройки для 32 разрядных версий Microsoft Windows включая; Windows 95, 98
и NT. Он содержит информацию и параметры настройки для всех аппаратных
средств, программ, пользователей, и свойств PC. Каждый раз, когда
пользователь делает изменения в параметрах настройки Панели управления, или
в ассоциациях файлов, системной настройке, или в установленном программном
обеспечении, изменения отражаются и сохраняются в системном реестре.
Где находится системный реестр?
Физические файлы, которые составляют системный реестр,
различаются в зависимости от версии Windows; в Windows 95 и 98 он
содержится в двух скрытых файлах каталога Windows, называемыми USER.DAT и
SYSTEM.DAT, в то время как в Windows NT файлы содержатся
в каталоге "Windows/System32/Config".
Как можно редактировать системный реестр?
Редактор системного реестра (REGEDIT.EXE) включен в большинство
версий Windows (хотя Вы не найдете его в меню "Пуск") он дает возможность
просматривать, искать и редактировать данные в пределах системного реестра.
Имеется несколько методов для запуска редактора, самый простой - нажать на
кнопку "Пуск", затем выбрать Выполнить, дальше в поле "Открыть:" напечатать
"regedit" и откроется редактор системного реестра.
[pic]
Использование Regedit для изменения системного реестра
Как только Regedit открыт, Вы заметите, что левую сторону занимает
дерево с папками, а правую содержание выбранной папки.
Чтобы развернуть некоторую ветвь, нажмите на знак "плюс" [+] слева от любой
папки, или дважды щелкните на папке. Для отображения содержание папки,
нажмите на нужный ключ, и Вы увидите параметры, перечисленные на правой
стороне. Вы можете добавить новый ключ или параметр, выбирая пункт
«Создать», из меню «Правка», или щелкая правой кнопкой мыши. Так же Вы
можете переименовать любой параметр и почти любой ключ тем же методом, что
и переименовываете файлы; щелкните правой кнопкой мыши на объекте, и
выберете «Переименовать», или нажмите на нем дважды (медленно), или нажмите
F2 на клавиатуре. Наконец, Вы можете удалить ключ или параметр, выбирая
его, и, нажимая «Delete» на клавиатуре, или щелкая правой кнопкой мыши на
параметре, и выбирая «Удалить». Обратите внимание: Всегда резервируйте Ваш
системный реестр перед созданием любых изменений в нем. Это даст Вам
возможность не переустанавливать операционную систему в случае неправильных
действий. Гораздо лучше перестраховаться, чем потом жалеть!
Системный реестр имеет иерархическую структуру, которая подобна структуре
каталогов на Вашем жестком диске, а Regedit подобен Проводнику Windows.
Каждая главная ветвь (обозначенная значком папки в редакторе системного
реестра, см. ниже) называется Корневой и содержит ключи. Каждый ключ может
содержать другие ключи (иногда называемые подключами), а также параметры.
Параметры содержат фактическую информацию, сохраненную в системном реестре.
Имеется три типа параметров; Строковые, Двоичные, и DWORD. Реестр имеет
шесть главных ветвей, каждая из которых содержит определенную часть
информации. Это следующие ветви:
· HKEY_CLASSES_ROOT: Эта ветвь содержит все типы Ваших ассоциаций к файлам,
информацию об OLE и данные по ярлыкам.
· HKEY_CURRENT_USER: Эта ветвь связана с ветвью HKEY_USERS, и соответствует
пользователю, работающему в настоящее время на PC.
· HKEY_LOCAL_MACHINE: Эта ветвь содержит определенную информацию о типах
аппаратных средств, программного обеспечения, и других настройках на данном
PC, эта информация используется для всех пользователей, которые работают на
этом компьютере.
· HKEY_USERS: Эта ветвь содержит индивидуальные настройки каждого
пользователя компьютера, каждый пользователь представлен под ключом SID,
расположенном под главной ветвью.
· HKEY_CURRENT_CONFIG: Эта ветвь связана с ветвью HKEY_LOCAL_MACHINE, и
соответствует текущей аппаратной конфигурации.
· HKEY_DYN_DATA: Эта ветвь связана с частью HKEY_LOCAL_MACHINE, и служит
для использования особенностей Plug-&-Play в Windows, этот раздел
динамически изменятся, когда устройства добавляются и удаляются из системы.
Импорт и Экспорт параметров настройки системного реестра
Полезной особенностью Редактора системного реестра является способность
импортировать и экспортировать параметры системного реестра в текстовый
файл, этот текстовый файл имеет расширение .REG, может быть сохранен а
затем использован другими людьми для боле простого изменения локальных
параметров системного реестра. Вы можете просмотреть содержание этих
текстовых файлов, экспортируя ключ в испытательный файл и открыв его в
Блокноте. В Редакторе системного реестра выберете ключ, затем из меню
"Реестр" выберете "Экспорт файл реестра ... ", укажите имя сохраняемого
файла. Если Вы откроете этот файл в Блокноте, то увидите текст, подобный
приведенному ниже:
REGEDIT4
[HKEY_LOCAL_MACHINESYSTEMSetup]
"SetupType"=dword:00000000
"CmdLine"="setup -newsetup"
"SystemPrefix"=hex:c5,0b,00,00,00,40,36,02
Содержание его весьма простое, REGEDIT4 указывает тип файла,
[HKEY_LOCAL_MACHINESYSTEMSetup] указывает ключ, где находятся параметры,
"SetupType" =dword:00000000 это параметр, часть записи указанная
непосредственно после "=" определяется в зависимости от типа данных;
Строковое, Двоичное, или DWORD.
Отредактировав этот файл, Вы можете легко произвести изменения в системном
реестре, для этого дважды щелкните на нем, или выберете "Импорт файла
реестра,,," из меню "Реестр", и параметры будут добавлены в системный
реестр.
Вся информация об установленных компонентах и приложениях заносится в
реестр при установке операционной системы и обновляется при каждом запуске
компьютера, а потому является одним из источников получения данных о
конфигурации. Анализ этих данных был взят за основу решения поставленной
задачи.
2. Выбор языка программирования
Поскольку работа с реестром подразумевает выполнение задачи под
управлением операционной системы Windows, то это обстоятельство повлияло на
выбор языка программирования. Необходимо было также обратить внимание на
удобство создания интерфейса и отображение всей информации в стандартном
окне Windows.
Все поставленные задачи в полной мере решались в среде Visual Basic.
Она и была выбрана в качестве средства создания рассматриваемой программы.
3. Описание алгоритма работы программы
3.1. Сбор сведений
.Inf – файлы.
В папке Windows/INF собраны файлы, в которых находится информация об
устанавливаемом оборудовании при инсталляции или загрузке операционной
системы. И среди прочей служебной информации есть сведения о классе того
или иного устройства, описываемого конкретным файлом. Все файлы этой папки
мы просматриваем (.inf-файлы, в которых отсутствуют такие сведения нами не
рассматриваются, а в программе пропускаются) и создаём список классов всех
возможно установленных устройств.
3.2. Сравнение с информацией системного реестра
После того как получен список, каждый найденный класс проверяем на его
присутствие в системном реестре и, если он обнаружен, то включаем счётчик
возможно установленных устройств данного класса. При каждом пересчёте
счётчика делаем обращение к реестру на признак присутствия устройства и,
если ответ положительный , сохраняем информацию. Если же устройств данного
класса в реестре не обнаружено, то переходим к следующему элементу списка
до тех пор, пока не исчерпаем его весь.
После отработки данной части алгоритма имеем распределённый по группам
список всех установленных устройств и информацию по каждому из них.
Весь процесс сбора информации сопровождается выводом на экран окна
«Сбор сведений» (рис.1), в котором динамически отображаются результаты
поиска и идентификации.
3.3. Отображение полученной информации.
Интерфейс пользователя
При разработке интерфейса основное внимание уделялось простоте
использования и наглядности. Все возможные типы устройств, устанавливаемые
в современных компьютерах, поделились на группы. В результате получилось 6
наименований:
. Процессор;
. Системная плата;
. Память;
. Диски;
. Адаптеры и др.устройства;
. Устройства ввода/вывода.
Далее следовало создание формы в среде Visual Basic, на которой были
размещены 6 кнопок (по одной на каждую из выделенных групп), окно просмотра
информации по выбранной группе с линиями прокрутки и линейка быстрой
помощи.
Внешний вид формы приведён на рисунке 2.
[pic]
Отображение информации.
По нажатию одной из кнопок вступает в работу соответствующая процедура
обработки, которая производит подготовку и вывод нужной информации. В
результате в окне справа появляется информация, касающаяся выбранной
группы.
Линейка быстрой помощи
При наведении курсора мыши на каждую из кнопок в линейке быстрой
помощи появляется информация её функции .
4. Текст программы
Ниже приводится текст разработанной программы:
Код формы HV1(HV1.frm):
Private Sub Form_Load()
Progress.Show
Call SB_Sveden
Progress.Hide
End Sub
Private Sub Form_Unload(Cancel As Integer)
End
End Sub
Private Sub Command1_Click()
SubK$ = "HardwareDescriptionSystemCentralProcessor0"
On Error GoTo Noread
ProcID$ = HV1.RegCtrl1.RReadValue(HK$, SubK$, "Identifier")
Noread: On Error Resume Next
On Error GoTo Noread1
ProcMMX$ = HV1.RegCtrl1.RReadValue(HK$, SubK$, "MMXIdentifier")
Noread1: On Error Resume Next
On Error GoTo Noread2
VendorID$ = HV1.RegCtrl1.RReadValue(HK$, SubK$, "VendorIdentifier")
Noread2: Err.Clear
CpInst$ = ""
If Coproc Then CpInst$ = "Сопроцессор встроенный"
Box1 = ProcID$ & vbCrLf & ProcMMX$ & vbCrLf & VendorID$ & vbCrLf & " "
& vbCrLf & CpInst$
On Error GoTo 0
End Sub
Private Sub Command1_MouseMove(Button As Integer, Shift As Integer, X As
Single, Y As Single)
Label1.Caption = "Информация о центральном процессоре."
End Sub
Private Sub Command2_Click()
Call B_Text(2)
End Sub
Private Sub Command2_MouseMove(Button As Integer, Shift As Integer, X As
Single, Y As Single)
Label1.Caption = "Информация о системной плате."
End Sub
Private Sub Command3_Click()
Dim clsMem As New clsMemorySnapshot
Box1 = "Объём физической памяти : " & Format(clsMem.TotalMemory
1024, "###,###,###,###,##0") & " KB" & vbCrLf & "Свободно
: " & Format(clsMem.FreeMemory 1024, "###,###,###,###,##0")
& " KB*" & vbCrLf
End Sub
Private Sub Command3_MouseMove(Button As Integer, Shift As Integer, X As
Single, Y As Single)
Label1.Caption = "Информация о памяти."
End Sub
Private Sub Command4_Click()
ms = MsgBox("Рекомендуется вставить диски во все дисководы.", vbOKCancel,
"ВНИМАНИЕ!")
GetDiskInfo
Box1 = ""
For Ka = 1 To n
tc$ = Str((BytesPerSec(Ka) * SecsPerClus(Ka) * TotalNumOfClus(Ka) / 1000) /
1000)
fc$ = Str((BytesPerSec(Ka) * SecsPerClus(Ka) * NumOfFreeClus(Ka) / 1000) /
1000)
Box1 = Box1 & "Информация о диске: " & Drives(Ka) & vbCrLf & _
"Метка тома: " & VNBuffer(Ka) & vbCrLf & _
"Файловая система: " & vSysBuff(Ka) & vbCrLf & _
"Серийный номер: " & vSerialNum(Ka) & vbCrLf & _
"Тип диска: " & TypeOfDrive(Ka) & vbCrLf & _
"Общее количество кластеров: " & TotalNumOfClus(Ka) & vbCrLf & _
"Количество свободных кластеров: " & NumOfFreeClus(Ka) & vbCrLf & _
"Секторов в кластере: " & SecsPerClus(Ka) & vbCrLf & _
"Байтов в секторе: " & BytesPerSec(Ka) & vbCrLf & _
"Емкость: " & tc$ & "mb" & vbCrLf & _
"Свободно: " & fc$ & "mb" & vbCrLf & " " & vbCrLf
Next
End Sub
Private Sub Command4_MouseMove(Button As Integer, Shift As Integer, X As
Single, Y As Single)
Label1.Caption = "Информация о дисках."
End Sub
Private Sub Command5_Click()
Call B_Text(5)
End Sub
Private Sub Command5_MouseMove(Button As Integer, Shift As Integer, X As
Single, Y As Single)
Label1.Caption = "Информация о установленных адаптерах (звук, видео,
модем и т.д.)."
End Sub
Private Sub Command6_Click()
Call B_Text(6)
End Sub
Private Sub Command6_MouseMove(Button As Integer, Shift As Integer, X As
Single, Y As Single)
Label1.Caption = "Информация о устройствах ввода/вывода (монитор,
клавиатура, принтер и т.д.)."
End Sub
Sub B_Text(Comm As Integer)
Select Case Comm
Case 2
l = 0
k = k0
Case 5
l = 2
k = k2
Case 6
l = 1
k = k1
End Select
For i = 1 To k
s$ = s$ + (Sv(l, i) & vbCrLf)
Next i
Box1 = s$
End Sub
Код формы Progress(Pr.frm):
Private Sub Form_Load()
DrawWidth = 3
End Sub
Код модуля Module1(Hwm.bas):
Public Declare Function GetDiskFreeSpace Lib "kernel32" Alias
"GetDiskFreeSpaceA" (ByVal lpRootPathName As String, lpSectorsPerCluster As
Long, lpBytesPerSector As Long, lpNumberOfFreeClusters As Long,
lpTotalNumberOfClusters As Long) As Long
Public Declare Function GetDriveType Lib "kernel32" Alias "GetDriveTypeA"
(ByVal nDrive As String) As Long
Public Declare Function GetVolumeInformation Lib "kernel32" Alias
"GetVolumeInformationA" (ByVal lpRootPathName As String, ByVal
lpVolumeNameBuffer As String, ByVal nVolumeNameSize As Long,
lpVolumeSerialNumber As Long, lpMaximumComponentLength As Long,
lpFileSystemFlags As Long, ByVal lpFileSystemNameBuffer As String, ByVal
nFileSystemNameSize As Long) As Long
Public Sv(2, 1000) As String
Public Coproc As Boolean
Public X1, X2, Y1, dX As Integer
Public k0 As Integer
Public k1 As Integer
Public k2 As Integer
Public Const HK$ = "HKEY_LOCAL_MACHINE"
Public cpuspd As Long
Public FF As Boolean
Public Drives(100) As String
Public n
Public Ka
Public vSerialNum(100) As Long
Public vCompLen(100) As Long
Public vFlags(100) As Long
Public vSysBuff(100) As String
Public vSysSize(100) As Long
Public SecsPerClus(100) As Long
Public BytesPerSec(100) As Long
Public NumOfFreeClus(100) As Long
Public TotalNumOfClus(100) As Long
Public TypeOfDrive(100) As String
Public VNBuffer(100) As String
Public VNSize(100) As Long
Public Const DRIVE_CDROM = 5
Public Const DRIVE_FIXED = 3
Public Const DRIVE_RAMDISK = 6
Public Const DRIVE_REMOTE = 4
Public Const DRIVE_REMOVABLE = 2
Sub SB_Sveden()
Dim mDir(1000), mDir1, mStr, mDDir(100) As String
Dim mClass, nClass(1000) As String
Dim s, s1 As String
Dim a As Integer
X1 = Progress.Line1.X1: X2 = Progress.Line1.X2
Y1 = Progress.Line1.Y1
ChDir ("C:WINDOWSINF")
mDDir(0) = "C:WindowsINF"
mDTMP = Dir(mDDir(0), vbDirectory)
i = 0
Do While mDTMP ""
If mDTMP "." And mDTMP ".." Then
If (GetAttr(mDDir(0) & mDTMP) And vbDirectory) = vbDirectory
Then
i = i + 1: mDDir(i) = mDTMP
End If
End If
mDTMP = Dir
Loop
On Error GoTo EndFindINF
For j = 1 To i
mDir1 = Dir("C:WindowsINF" + mDDir(j) + "*.inf")
While mDir1 ""
a = a + 1
mDir(a) = mDDir(0) + mDDir(j) + "" + mDir1
mDir1 = Dir()
Wend
Next j
mDir1 = Dir("C:WINDOWSINF*.inf")
While mDir1 ""
a = a + 1
mDir(a) = mDDir(0) + mDir1
mDir1 = Dir()
Wend
EndFindINF:
Err.Clear
dX = (X2 - X1) / a
For i = 1 To a
On Error GoTo 0
Open mDir(i) For Input As #1
XE = X1 + (dX * i)
Progress.Line (X1, Y1)-(XE, Y1), &H8000000D
f = 0
sClFind:
If Not (EOF(1)) And f = 0 Then
Input #1, mClass
If Mid(mClass, 1, 5) = "Class" And (Mid(mClass, 6, 1) = "=" Or
Mid(mClass, 6, 1) = " ") Then
a1 = a1 + 1: f = 1
mClass = Mid(mClass, 7)
For j = 1 To Len(mClass)
mStr = Mid(mClass, j, 1)
If mStr " " And mStr "=" And mStr Chr(34) Then
nClass(a1) = nClass(a1) + mStr
Next j
For j = 1 To a1 - 1
s = StrConv(nClass(a1), vbLowerCase)
s1 = StrConv(nClass(j), vbLowerCase)
If s = s1 Then nClass(a1) = "": a1 = a1 - 1: f = 0: Exit
For
Next j
If f = 1 Then
If nClass(a1) "DiskDrive" And nClass(a1) "NetClient"
And nClass(a1) "NetService" And nClass(a1) "NetTrans" And nClass(a1)
"CDROM" Then Call FClassCH(nClass(a1))
End If
Else: GoTo sClFind
End If
End If
Close #1
Next i
End Sub
Sub FClassCH(FClass As String)
Num$ = "0000"
For i = 0 To 1999
tmp$ = Mid(Str(i), 2)
tmp1 = Len(tmp$)
Mid(Num$, 6 - tmp1, tmp1) = tmp$
SubK$ = "SystemCurrentControlSetServicesClass" + FClass + Num$
On Error GoTo NoDev
DDesc$ = HV1.RegCtrl1.RReadValue(HK$, SubK$, "DriverDesc")
On Error GoTo 0
If i = 0 Then
DD$ = " "
Call GroupDev(FClass, DD$, "")
SubK$ = "SystemCurrentControlSetServicesClass" + FClass
DD$ = HV1.RegCtrl1.RReadValue(HK$, SubK$, "")
Call GroupDev(FClass, DD$, "")
DD$ = String(70, "-")
Call GroupDev(FClass, DD$, "")
End If
If DDesc$ "Coprocessor" And DDesc$ "Сопроцессор" Then Call
GroupDev(FClass, DDesc$, Num$) Else Coproc = True
NoDev: If Err 0 Then Exit For
Next i
Err.Clear
End Sub
Sub GroupDev(DClass, DDsc, Nm As String)
If DClass = "System" Or DClass = "fdc" Or DClass = "hdc" Or DClass =
"Infrared" Then k0 = k0 + 1: Sv(0, k0) = DDsc: Exit Sub
If DClass = "MTD" Or DClass = "MultiFunction" Or DClass = "PCMCIA" Or
DClass = "Ports" Then k0 = k0 + 1: Sv(0, k0) = DDsc: Exit Sub
If DClass = "USB" Then k0 = k0 + 1: Sv(0, k0) = DDsc: Exit Sub
If DClass = "Monitor" Or DClass = "Keyboard" Or DClass = "Mouse" Or
DClass = "Printer" Then k1 = k1 + 1: Sv(1, k1) = DDsc: Exit Sub
SubK$ = "SystemCurrentControlSetServicesClass" + DClass + Nm
On Error GoTo NoMD
MDId$ = HV1.RegCtrl1.RReadValue("HKEY_LOCAL_MACHINE", SubK$,
"MatchingDeviceId")
On Error GoTo 0
If Mid(MDId$, 1, 3) = "PCI" Then DDsc = "(PCI) " + DDsc
If Mid(MDId$, 1, 6) = "ISAPNP" Then DDsc = "(ISA) " + DDsc
NoMD:
k2 = k2 + 1: Sv(2, k2) = DDsc
Err.Clear
End Sub
Sub GetDiskInfo()
n = 0
For i = 65 To 90
If GetDriveType(Chr$(i) & ":" & "") 1 Then n = n + 1: Drives(n) =
Chr$(i) & ":" & ""
Next i
For i = 1 To n
Call GetDiskFreeSpace(Drives(i), SecsPerClus(i), BytesPerSec(i),
NumOfFreeClus(i), TotalNumOfClus(i))
Select Case GetDriveType(Drives(i))
Case DRIVE_CDROM
TypeOfDrive(i) = "CD-ROM"
Case DRIVE_REMOVABLE
TypeOfDrive(i) = "Floppy disk"
Case DRIVE_FIXED
TypeOfDrive(i) = "Hard disk drive"
Case DRIVE_RAMDISK
TypeOfDrive(i) = "Virtual disk"
Case DRIVE_REMOTE
TypeOfDrive(i) = "Net disk"
Case Else
End Select
Next
For i = 1 To n
VNBuffer(i) = Space$(255)
VNSize(i) = 255
vSysBuff(i) = Space$(255)
vSysSize(i) = 255
vFlags(i) = 0
vCompLen(i) = 255
vSerialNum(i) = 255
lRet = GetVolumeInformation(Drives(i), VNBuffer(i), VNSize(i),
vSerialNum(i), vCompLen(i), vFlags(i), vSysBuff(i), vSysSize(i))
If lRet = 1 Then VNBuffer(i) = Left$(VNBuffer(i), Len(RTrim$(VNBuffer(i)))
- 1): vSysBuff(i) = Left$(vSysBuff(i), Len(RTrim$(vSysBuff(i))) - 1):
vSerialNum(i) = Left$(vSerialNum(i), Len(RTrim$(vSerialNum(i))) - 1)
If lRet = False Then VNBuffer(i) = "None": vSysBuff(i) = "None"
Next
End Sub
Код класса clsMemorySnapshot(Memory.cls)
Option Explicit
Private Type MEMORYSTATUS
dwLength As Long
dwMemoryLoad As Long
dwTotalPhys As Long
dwAvailPhys As Long
dwTotalPageFile As Long
dwAvailPageFile As Long
dwTotalVirtual As Double
dwAvailVirtual As Double
End Type
Private Declare Sub GlobalMemoryStatus Lib "kernel32" _
(lpBuffer As MEMORYSTATUS)
Private mmemMemoryStatus As MEMORYSTATUS
Public Property Get FreeMemory() As Long
FreeMemory = mmemMemoryStatus.dwAvailPhys
End Property
Public Property Get TotalMemory() As Long
TotalMemory = mmemMemoryStatus.dwTotalPhys
End Property
Public Property Get TotalVirtualMemory() As Double
TotalVirtualMemory = mmemMemoryStatus.dwTotalVirtual
End Property
Public Property Get AvailableVirtualMemory() As Double
AvailableVirtualMemory = mmemMemoryStatus.dwAvailVirtual
End Property
Private Sub Class_Initialize()
mmemMemoryStatus.dwLength = Len(mmemMemoryStatus)
GlobalMemoryStatus mmemMemoryStatus
End Sub
Public Sub Refresh()
GlobalMemoryStatus mmemMemoryStatus
End Sub
Заключение
Программа полностью выполнила все поставленные перед ней задачи при
тестировании, что позволяет сделать вывод о её пригодности для определения
конфигурации компьютера и использования в качестве дополнения к, уже
имеющимся в составе операционной системы Windows , средствам получения
информации об аппаратных средствах с более простым и удобным интерфейсом.
Используемая литература
| |
