|
Реферат: Розробка бізнес-плану МПП СОФ (Менеджмент)
Міністерство освіти України
Український Державний Універсітет
Харчових Технологій
кафедра маркетингу
Дипломний проект
на тему:
«Розробка бізнес-плану МПП «СОФ» .»
Виконав: студент ФЕіМ V-1
спеціальність 7.050201 Дзюба В.А.
Керівник: ас.Репіч Т.А.
Консультанти:
по технологічній частині
доц.Бондаренко Е.Г.
по охороні праці
проф.Гандзюк М.П.
по математичній частині доц.
Васильчук М.П.
Затверджено:
Зав.кафедрою
доц.Цишевський В.Г.
Київ 1999р.
ВВЕДЕННЯ:
1. ЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МАЛОГО БІЗНЕСУ У ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ.
2. ЗНАЧЕННЯ РАЗРОБКИ БИЗНЕС-ПЛАНУ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ.
3. ЗМІСТ БИЗНЕС-ПЛАНУ.
4. РОЗРОБКА РОЗДІЛІВ БИЗНЕС-ПЛАНА МПП “СОФ”.
4.1.РЕЗЮМЕ
4.2.СТИСЛА ІНФОРМАЦІЯ ПРО МПП “СОФ”
4.3.ЗМІСТ ПРОЕКТУ
4.3.1Місцезнаходження Торгового комплексу
2. Стислий опис Торгового комплексу
3. Технологія фасування та пакування сипучих продуктів харчування
4.4.ПЛАН МАРКЕТИНГУ
4.4.1. Характеристика ринку
4.4.2. Конкурентне середовище
4.4.3. Місце Торгового комплексу на ринку
4.4.4. Маркетингова стратегія
4.4.5. Керівництво проектом
4.5.ФІНАНСУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ
4.5.1. Вартість проекту
4.5.2. Основні етапи впровадження проекту
4.5.3. План фінансування проекту
5. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ПРОЕКТА
6. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ МПП “СОФ”
6.1.МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ.
6.1.1.Прості методи
6.1.2.Методи дисконтування
6.1.3.Метод індексу доходності
6.1.4.Метод внутрішньої норми рентабельності
6.2.РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ
6.2.1. Фінансові показники на 1999-2007год
6.2.2. Прогнозируемие прибули і збитки проекту
6.2.3. Розрахунок грошового потоку при реалізації проекту
6.2.4. Оцінка ефективності проекту
6.2.5. Графік повернення кредиту і виплати відсотків
7. МОЖЛИВІ РИЗИКИ ТА ЇХНЄ СТРАХУВАННЯ
8. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
8.1. Побудова сіткового графіку
9.ОХОРОНА ПРАЦІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
ВСТУП
Становлення і розвиток ринкової системим господарювання в Україні
потребують принципово нових підходівдо організації управління
підприемницькою діяльністю на всіх рівнях.
Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно
ускладнюеться чи навіть стае неможливою без попередньо розробленого бізнес-
плану. Цей письмовий документ є не лише діцовим важелем управління
підприемством, а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для
започаткування нового або діючого бізнесу.
В умовах ринкової системи господарювання жодне підприемство не може
працювати прибутково без ретельно розробленого плану. Досвід організації
підприемства свідчить, що планування діяльності підприемства набувае все
більшого значення в умовах швидких змін у середовищі функціонування
підприемства. Чим більш динамічним та невизначеним стає середовище
діяльності, тим бідьше порядку має бути на самому підприемстві, тим більше
уваги слід приділяти розробці стратегій та оперативних дій для їх
реалізації. Відсутність чіткого плану є незаперечним свідченням
незадовільного управління підприемством. Успіх підприемницького проекту,
незалежно від його маштабів, сфери діяльності,форми організації бізнесу,
неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання
надійних оріентирів і реального плану господарювання.
Виникнення будь-якої підприемницької ідеї (чи буде це створення нового
бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато
різноманітних питань: хто виступае як конкретні споживачі, яким є ринок
продукту підприемства, які кошти потрібні для реалізації проекту, чи
виправдае себе проект в економічному розрізі .Таким чином, бізнес-план
предстае як спрямована модель діяльності підприемства, яка використовуе
всі напрацювання традиційного планування спрямованих до категорій риночної
економіки : бізнесу, конкурентній боротьбі, діяльності маркетингових
підрозділів, комерційного ризику, стратегії фінансування , досягнення
беззбитковості та необхідного рівня рентабельності, якісному обслуговуванню
споживача. Для отримання відповідей на ці запитання й складаеться бізнес-
план.
Отже, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план це активний
інструмент управління підприемтвом, відправний пункт усіеї планової та
виконавчої діяльності підприемства, це документ, який визначае оптимальні
за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприемницького проекту.
1. Значення організації малого бізнесу в економіці України.
Значення малого бізнесу в ринковій економіці України,дуже велике. Без
малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні развиватися не в
змозі. Становление і розвиток його є однієї з основних проблем
економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної
економіки до нормальної ринкової економіки.
Малий бізнес у ринковій економіці - головний сектор, що визначає темпи
економічного росту, структуру і якість валового національного продукту; у
всіх розвинутих країнах на частку малого бізнесу припадає 60 - 70
відсотків ВНП.
Тому абсолютна більшість розвинутих держав максимально заохочує
діяльність малого бізнесу.
У світовій економіці функціонує величезна кількість малих фірм,
компаній і підприємств. Наприклад, в Індії число МП перевищує 12 млн., а
в Японії 9 млн. Цей малий бізнес, наприклад, тільки в США дає майже
половину приросту національного продукту і дві третини приросту нових
робочих місць.
Мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміну кон'юнктури ринку,
надає ринковій економіці необхідну гнучкість. Істотний внесок вносить
малий бізнес у формування конкурентного середовища, що для нашої
высокомонополізованної економіки має першорядне значення.
Не можна також забувати, що малі підприємства менше впливають і на
екологічне середовище.
Щоб глибше і докладніше розібратися і зрозуміти необхідність
малого бізнесу, безумовно, необхідно роздивитися досвід головних
закордонних країн по розвитку малого бізнесу.
В усіх закордонних країнах із нормально розвинутою ринковою
економікою існує потужна державна підтримка малого бізнесу. Наприклад, у
Німеччині субсидії малим підприємствам складають біля 4 млрд. марок
щорічно.
У конгресі США проблемами малого бізнесу зайняті два комітети. На
чолі коштує Адміністрація по справах малого бізнесу. У кожному штаті є
регіональні відділення по 30-40 чоловік. Ціль Адміністрації - підтримка
малого бізнесу на державному рівні.
У Японії, де особливо високо кількість малих підприємств,
спеціально виділені ті з них, що в умовах ринкової економіки без допомоги
держави розвиватися не можуть.
Стимулюючим чинником у розвитку малого бізнесу є податкова політика
держави. Суть податкової політики полягає в поетапному зменшенні
граничних ставок податків і зниженні прогресивності оподатковування при
достатньо вузькій податковій базі і широкій сфері застосування
податкових пільг. Зменшення ставки податків у залежності від розмірів
підприємства є одним із методів оподатковування малих підприємств.
Наприклад, у США діють пільгові ставки податку на прибутки до 16 тис.
доларів, 15-процентний податок на перші 50 тис. доларів і 25-процентний на
такі 25 тис. Понад цю суму діє максимальна ставка - 34 відсотка.
Середній час життя малих підприємств приблизно 6 років. Але число нових
підприємств перевищує число тих, що закрилися. Всі малі досить швидко
реагують на зовнішні умови і видозмінюють кінцеву продукцію, у
відповідності з попитом, опановують нову продукцію. Наприклад, малі
підприємства в Японії спроможні завершити досвідчене виробництво на протязі
тиждня, у той час як на значних підприємствах це зайняло б набагато
більше часу. Малі підприємства спеціалізуються і на випуску кінцевої
продукції, орієнтованої в основному на місцеві ринки збуту. В
основному, це швидкопсувні продукти, ювелірні вироби, одяг, взуття і
т.д. і т.п.
Загалом, потрібно ще раз відзначити, що в розвинутих країнах саме
малому бизнесу приділяється увага в державному масштабі. Держава
підтримує малий бізнес як і грошима, так і різноманітними пільгами, у сфері
податкової політики.
Проте, на жаль, мусимо констатувати, що найбільше не повезло в ході
економічних перетворень, що розгорнулися в Україні, малому бизнесу. Діючої
системи стимулювання утворення малих підприємств не існує, як і немає
господарського механізму їхньої підтримки. Не розроблена державна програма
розвитку малих підприємств. Сучасна структура ринкової економіки в
масштабах України припускає 10-12 мільйонів малих підприємств, що
працюють на підприємницьких початках, у той час, як їх фактично
нараховується 300-400 тисяч. Це означає, що мале підприємництво як
особливий сектор ринкової економіки ще не сформувався, і виходить,
фактично не використовується його потенціал.
До малих підприємств, за законом “ ПРО підприємництво в Україні”
відносяться новоутворені і діючі підприємства:
- у промисловості і будівництві - із чисельністю працюючих до 200
чоловік
- у науці і науковому обслуговуванні - із чисельністю працюючих
до 100 чоловік
- в інших областях виробничої сфери - із чисельністю працюючих до
50 чоловік
- у галузях невиробничої сфери - із чисельністю працюючих до 25
чоловік
- у роздрібній торгівлі - із чисельністю працюючих до 15 чоловік
Інших документів, що визначають категорію "мале підприємство" і
регулююча їхня діяльність, поки немає.
За законом, малі підприємства можуть створюватися на основі будь-яких
форм власності і здійснювати усі види господарської діяльності, якщо вони
не заборонені законом.
Можна відзначити чотири вади урядової програми, що гальмують сьогодні
розвиток малого бізнесу.
Перша фундаментальна вада - це понад високі податкові ставки з
підприємців і населення, якими уряд намагається забезпечити фінансову
збалансованість і бездифицитность бюджету. Мале підприємництво душать
численні податки і побори, що нерідко лишають йому 5-10% прибули. У
результаті малі підприємства стають на межу банкрутства незалежно від
їхньої народногосподарської значущості.
Друга фундаментальна вада реформ пов'язана із логікою розгортання
перетворень. Основне протиріччя сьогоднішньої політики - спроба
забезпечити перехід до ринку адміністративно-командними методами зверху,
ігноруючи основу ринкової системи - інтерес підприємця. Сама ж логіка
створення ринкової економіки потребує прямування "знизу нагору" - від
інтересу підприємця до централізованого створення ринкової інфраструктури
(податкова, кредитна політика, банки, біржа і т.д.) обслуговуючої і
реалізуючої цей інтерес.
Третя вада реформ - практична ліквідація джерел формування початкового
капіталу для малого підприємця на старті. Існує три джерела капіталу,
необхідного для початку бізнесу: власні заощадження населення, кредити,
приватизаційні чеки. Перше джерело був знищений гіперінфляцією, що
скоротила даний ресурс у багато десятків разів. Друге джерело практично
закрите для малого підприємництва гігантським відсотком за кредит і
небажанням комерційних банків, вкладати гроші в малий бізнес через
великий ризик і відсутність гарантій. Третє джерело, теж поки не працює,
через економічну нестабільність в Україні. Виступити інвестиційним
ресурсом вони не можуть, у кращому випадку це буде малі суми одноразових
соціальних виплат. Вада фінансових ресурсів і складність їхнього
легального придбання в держави - можуть підштовхнути малі
підприємства до контактів із тіньовою економікою і мафіозними
структурами, і дати останнім можливість поступово впроваджуватися в малі
підприємства, поступово підпорядковуючи їх собі.
Четверта фундаментальна вада - відсутність систем державної і
суспільної підтримки малого бізнесу. З великим запізненням створений
державний орган, покликаний допомагати становленню і розвитку малого
бізнесу - Комітет підтримки малих підприємств і підприємництва . Статус
цього комітету, його підпорядкованість одному з українських міністерств,
убогість його фінансових ресурсів свідчать про крайню обмеженість
можливостей, наданих даному органу. Звертає на себе увага і деяка
непевність в орієнтації діяльності даного комітету. Судячи з його
найменування, йому ставиться в обов'язок підтримка не тільки малого
бізнесу, але і підприємництва в цілому, а воно, як відомо, спирається не
на малий лише, але і на середній і великий бізнес. Така задача не по
силам ніякому комітету. Її в змозі вирішити лише цілеспрямована
політика уряду в цілому, та до того ж за дуже тривалий час.
Місцеві влади аж ніяк не стурбовані тим, щоб знизити рівень
відрахувань малих підприємств у місцеві бюджети. Влади не бажають
зв'язувати перспективи розвитку власного району з малим бізнесом. Влади не
завжди бувають зацікавлені в розвитку наукомістких виробництв, тому що
вони не приносять районам прямої вигоди. Місцеві влади більш охоче
реєструють підприємства, що сприяють благоустрою району.
Дуже часто МП створюються на базі старих державних підприємств.
Наприклад, у Києві 60% кооперативних кафе перетворено замість державних
підприємств громадського харчування. У результаті, кількість кафе не
збільшилася, а ціни піднялися достатньо високо. Така форма кооперації
призводить не до ослаблення державної монополії, а до нових форм його
прояви.
Державні науково-дослідні і проектні заснування - монополісти у
своїй області. Співробітники цих організацій, об’єднавшись у
підприємства, самі вирішують які замовлення робити як державне
підприємство, а які як фірма, по більш високих цінах.
Ці основні вади, та й багато інші стримують розвиток малого бізнесу
в нашій країні. Достатньо сказати, що процес утворення малих
підприємств у виробничій сфері, який почав набирати силу в 1991 році, у
1992 році фактично припинився. За даними Ліги кооператорів і підприємців,
за 1992 рік в Україні практично не виникло жодного малого недержавного
підприємства у виробничій сфері. Для порівняння, у розвинутій ринковій
економіці процес утворення нових фірм йде наростаючим потоком. Якщо
в США в 1970 році виникло 264 тис. нових підприємств, то в 1980 році - 532
тис., а в 1988 році - 682 тисяча. Усього ж, по оцінці, в американській
економіці в 1992 році діяло біля 18 млн. ділових підприємств, насамперед у
малому бізнесі.
Сформоване економічне середовище підриває стимули до
підприємницької діяльності, що тільки і можуть призвести до утворення
ринкової економіки. Ясно, що в сьогоднішній економічній ситуації однієї
ініціативи, що йде від малих підприємств, недостатньо. Повинна бути
потужна державна підтримка малих підприємств. Тільки правильні кроки в
області економічних реформ, можуть призвести до розвитку малого бізнесу,
що й призведе до розвитку ринкової економіки в цілому.
2. Значення розробки бізнес-плану для організації бізнесу.
Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко подавати
потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і
інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко
розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.
У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного
успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність,
постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків,
положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.
При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення,
застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних
фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути
потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні
поставлених цілей.
Важливою задачею є проблема притягнення інвестицій, у тому числі й
закордонних, у діючі та розвиваючы підприємства. Для цього необхідно
аргументувати й обгрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що
потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-
план.
У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який
використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес
функціонування фірми[1] , показує, яким чином її керівники збираються
досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості роботи.
Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові
позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого
розвитку.
Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в
нього вносяться зміни, пов'язані як із перетвореннями, що відбуваються
усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.
У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і
організаційної роботи, що має ціллю вивчення конкретного напрямку
діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у сформованих
організаційно-економічних умовах, він спирається на:
конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг ) - створення
нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення
потреб і т.д.);
всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності
організації, ціллю якого є її сильні і слабкі сторони, специфіка і
відмінності від інших аналогічних фірм;
вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних
механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач.
Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію
розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку
фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії,
дає техніко-економічне обгрунтування конкретним заходам. Бізнес-план
охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації котрої
звичайно обмежений одним або декількома роками ( часто кореспондуючими з
термінами средне- і довгострокових кредитів), що дозволяє дати достатньо
чітку економічну оцінку наміченим заходам.
Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є
такі:
обгрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;
розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу
обсягів продажів, прибутків на капітал;
визначення наміченого джерела фінансування реалізації обраної стратегії,
тобто засоби концентрування фінансових ресурсів;
добір робітників , що спроможні реалізувати даний план.
Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими.
Основний центр бізнес-план - концентрування фінансових ресурсів. Саме
бізнес-план - важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес
упорядкування бізнес-плану дозволяє старанно проаналізувати почату справу у
всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес пропозиції при переговорах із
майбутніми партнерами; він выдыграе важливу роль при запрошенні на роботу
основного персоналу фірми.
Таким чином, бізнес-план є не тільки внутрішнім документом фірми, але і
може бути використаний для притягнення інвесторів. Перед тим як ризикнути
деяким капіталом, інвестори повинні бути упевнені в старанності проробки
проекту й інформовані про його ефективність. Передбачається, що бізнес-
план добре підготовлений і викладений для сприйняття потенційних
інвесторів.
Дана робота припускає описання найбільш важливих пунктыв бізнес-плану і
докладно зупинитися на розділі “Фінансовий план”.
3. Зміст бізнес-плану.
Бізнес-план складається з таких розділів:
. Можливості фірми (резюме).
. Види товарів (послуг).
. Ринки збуту товарів (послуг).
. Конкуренція на ринках збуту.
. План маркетингу.
. План виробництва.
. Організаційний план.
. Правове забезпечення діяльності фірми.
. Оцінка ризику і страхування.
. Фінансовий план.
. Стратегія фінансування.
3. 1Розділ “Можливості фірми”.
Обсяг даного розділу не повинен перевищувати декількох сторінок. Його
текст повинний бути зрозумілий і не спеціалісту - гранична простота і
мінімум спеціальних термінів.
Робота над цим розділом надзвичайно важлива, оскільки якщо він не
зробить сприятливого твору на інвесторів і кредиторів, те далі бізнес-план
вони просто не стануть дивитися.
У цілому резюме повинно дати відповіді майбутнім інвесторам або
кредиторам фірми (у тому числі і її акціонерах) на 2 питання: “Що вони
одержать при успішній реалізації даного плану? ” і “Який ризик утрати ними
грошей? ”.
Цей розділ повинний розроблятися в самому кінці упорядкування бізнес-
плану, коли досягнута повна ясність по всіх інших питаннях.
У розділі “Можливості фірми (резюме)” визначаються в пріоритетному
порядку всі напрямки діяльності фірми, цільові ринки по кожному напрямку і
місце фірми на цих ринках. По кожному напрямку встановлюються цілі, до
яких фірма ринеться, стратегії їх досягнень, що включають перелік
необхідних заходів. По кожній стратегії визначаються відповідальні особи.
У цьому ж розділі поміщається інформація, що дає уявлення про фірму, а
також усі необхідні дані, що характеризують її комерційну діяльність.
3.2. Розділ “Види товарів (послуг)”.
У цьому розділі бізнес-плану описуються всі товари і послуги, що робить
фірма.
Написанню даного розділу передує значна попередня робота з вибору
товарів або послуг, що повинні стати основою бізнесу фірми.
У розділі необхідно дати опис всіх існуючих і нових товарів і послуг,
запропонованих фірмою, відповівши на такі питання:
Які товари (послуги) пропонуються фірмою? Опишіть їх.
Наочне зображення товару (фотографія або малюнок).
Назва товару.
Які потреби (дійсні і потенційні) покликані задовольняти запропоновані
товари, послуги?
Наскільки змінюеться попит на дані товари (послуги)?
Чи дорогі ці товари (послуги)?
Наскільки дані товари (послуги) відповідають вимогам законодавства?
На яких ринках та в якій уяві вони продаються?
Чому споживачі віддають перевагу даним товарам (послугам) фірми? Що
складає їхня основна перевага? У чому їхні вади?
При відповіді на дане питання доцільно скласти таку таблицю на кожний
товар і послуги.
|Переваги в порівнянні з | вади |Заходи для подолання |
|аналогічними товарами | |вад |
|конкурентів | | |
| | | |
Якими патентами або авторськими посвідченнями захищені особливості
запропонованих товарів (послуг) або технології їхнього виробництва й
уявлення?
Які ціни, по яким продаються товари (послуги)? Які витрати на їхнє
виробництво? Який прибуток принесе продаж одиниці кожного товару
(послуги)?
Які основні техніко-економічні показники товарів (послуг)?
Чи має даний товар фірмову марку?
Як організоване післяпродажне обслуговування даних товарів, якщо це
технічні вироби?
та інші.
3.3.Розділ “Ринки збуту товарів (послуг)”.
Цей розділ спрямований на вивчення ринків і дозволяє підприємцю чітко
уявити хто буде купувати його товар і де його ніша на ринку.
Спочатку підприємцю необхідно знайти відповідь на такі питання:
На яких ринках діє або буде діяти фірма? Які типи ринків використовуються
фірмою?
Які основні сегменти цих ринків по кожному виду товару (послуги)?
Чи проранжирувані ринки (сегменти ринку), на яких діє або буде діяти фірма,
по комерційній ефективності й інших ринкових показниках?
Що впливає на попит на товари (послуги) фірми в кожному з цих сегментів?
Які перспективи зміни потреб покупців у кожному із сегментів ринків?
Як передбачається реагувати на ці зміни?
Якою уявою відбувається вивчення потреб і попиту?
Яка загальна й імпортна ємності кожного національного ринку і
використовуваного сегмента по всіх товарах (послугам) фірми?
Які прогнози розвитку ємності сегментів на кожному з ринків?
Яка реакція ринку на нові товари (послуги)?
Чи проводяться тестування ринку і спробні продажі?
Після відповіді на ці питання в даному розділі бізнес-плану необхідно
уявити:
Оцінку потенційної ємності ринку.
Оцінку потенційного обсягу продажу.
Оцінку реального обсягу продажу.
3.4. Розділ “Конкуренція на ринках збуту”.
Тут потрібно провести реалістичну оцінку сильних і слабких сторін
конкуруючих товарів (послуг) і назвати випускаючі їх фірми, визначити
джерела інформації, що вказують на те які товари є найбільше
конкурентноспроможними, порівняти конкуруючі товари (послуги) по базисній
ціні, характеристикам, обслуговуванню, гарантійним зобов'язанням і іншим
істотним ознакам. Цю інформацію доцільно уявити у виді таблиці. Варто
коротко обгрунтувати наявні гідності і вади конкуруючих товарів (послуг).
Бажано відобразити, які знання про дії конкурентів можуть допомогти вашій
фірмі створити нові або поліпшені товари (послуги).
Варто показати гідності і вади конкуруючих фірм, визначити сферу
кожного конкурента на ринку, показати, хто має максимальну і мінімальну
ціну, чия продукція найбільше якісна. Бажано провести рангування
конкурентних позицій фірми, що дозволить більш точно визначити її положення
і виявити можливості для потенційних поліпшень. Для кожного з цільових
ринків треба порівняти позиції фірми з позиціями конкурентів.Ранг фірми і
головних конкурентів указується по 5- або 10-бальній системі. Для кожного з
цільових ринків треба порівняти транспортні витрати з витратами в
конкурентів, якість продуктів і упаковування, зіставити можливості зниження
цін, а також мати уявлення про рекламну кампанію й імідж фірм.
3.5. Розділ “План маркетингу”.
Розділ, присвячений маркетингу, є однієї з найважливіших частин бізнес-
плану, оскільки в ньому безпосередньо розповідаеться про характер
намічаємого бізнесу і засобах, завдяки яким можна розраховувати на успіх.
Підприємець повинен підготувати такий план маркетингу, що спроможний
будити думку. Він повинний не просто уявити концепцію, але “продати”
бізнес як привабливу можливість для інвестицій, як кредитний ризик із
привабливими перспективами.
Крім того, розділ повинен бути написаний у такій манері, що була б
зрозуміла широкому колу людей - від менеджерів до членів ради директорів.
Історія свідчить, що маркетинг є одним із важливих умов на шляху фірми
до успіху. Багато фірм, що мали привабливий, дійсно потрібний споживачу
товар, зазнали невдачі через неправильний маркетинг або узагалі відсутності
такого. Тому при оцінці бізнес-плану величезна увага буде виділено цьому
розділу. Якщо не визначена реальна потреба в товарах або послугах, то
ніякий талант, ніякі капітали не допоможуть фірмі домогтися успіху в даній
області.
У залежності від конкретної ситуації, що укладається на ринку з погляду
стана попиту, розрізняють декілька типів маркетингу:
Конверсійний маркетинг. Пов'язаний із наявністю негативного попиту, тобто
із ситуацією, коли більшість споживачів відхиляють даний товар або послуги.
Задача в цьому випадку складається в розробці такого плану маркетингу,
який би сприяв зародженню попиту на відповідні товари (послуги).
Стимулюючий маркетинг. Пов'язаний із наявністю товарів, на котрі немає
попиту через повну байдужність або не зацікавленості покупців. План
маркетингу повинний визначити причини байдужності і намітити шляху по його
подоланню.
Маркетинг, що розвиває. Пов'язаний із попитом, що формується, на нові
товари. Використовується в ситуаціях, коли є потенційний попит. Задача
маркетингу складається в перетворенні потенційного попиту в реальний.
Підтримуючий маркетинг. Використовується при відповідності рівня попиту
рівню пропозиції. У цьому випадку необхідно проводити продуману політику
цін, цілеспрямовано здійснювати рекламну роботу і т.п.
Демаркетинг. Застосовується при надмірному перевищенні попиту над
пропозицією. Щоб у споживачів не створилося негативного уявлення про
можливості фірми задовольнити запити покупців, проводиться підвищення цін,
згортання рекламної діяльності і т.п. Одночасно приймаються заходи для
збільшення випуску продукції яка користуеться надмірно високим попитом.
Протидіючий маркетинг. Використовується для зниження попиту, що із погляду
товариства розцінюється як ірраціональний (тобто на спиртні напої, тютюнові
вироби і т.п.)
Деякі види бізнесу потребують маркетингу, а тому ясного і переконливого
плану маркетингу. Для інших маркетинг менше важливий і немає необхідності
в настільки ретельній проробці присвяченого йому розділу.
Взагалі, маркетинг застосовується при таких умовах:
Насиченні ринку товарами, тобто при перевищенні пропозиції над попитом
(ринок покупця);
Гострої конкуренції, посиленні боротьби за покупця;
Вільних ринкових відносин, тобто можливості безадміністративних обмежень
вибирати ринки збуту і постачання, установлювати ціни, звістки комерційну
політику і т.д.;
Повної самостійності підприємств у виборі цілей фірми, управлінських
структур, окладів, у розрозділі засобів по статтях бюджету і т.д.
Проте при будь-якому бізнесі потрібно підтримка обсягу продажу на
рівні, спроможному забезпечити його виживання. Тому розумна програма
маркетингу грає критично важливу роль і вивчається дуже скрупульозно. От
основні проблеми, що повинні бути розглянуті в цьому розділі:
Визначення попиту і можливості ринку. У цій частині розділу варто
обгрунтувати попит на товар (послуги). Часто корисно починати аналіз ринку
з уявлення загальної картини, що склалася в галузі.
Як нерідко буває при упорядкуванні бізнес-плану, якість відповідної
інформації залежить від витраченої на її збір енергії. До числа гарних
джерел подібних даних ставляться торгові асоціації, література по торгівлі,
галузеві дослідження, думки експертів.
Ступінь детальності і докази, що варто призвести, залежать від частки
ринку, що потрібно завоювати для досягнення успіху.
Після визначення загальних параметрів ринку варто встановити об'єкти
ринку, їхньої характеристики і значення. Можна описати ринок із погляду
бажаних атрибутів виробу, демографії, географії, особливостей психології.
Аналогічною уявою в плані будуть послідовно розглядатися і всі інші
об'єкти ринку. На додаток до опису в плані варто дати оцінку порівняльної
принадності кожного з об'єктів. Які ринки мають першорядне значення?
Чому? Чи буде це відносне значення змінюватися з часом.
Конкуренція й інші зовнішні чинники. Майже напевно на діяльність фірми
будуть впливати зовнішні чинники, що здатне контролювати лише в незначній
мірі або взагалі не здатне робити це. Найбільше значним із них є
конкуренція.
Ступінь конкуренції. Ціллю в даному випадку є розгляд того, що може
скласти справжню конкуренцію і відповідну реакцію на неї. Можливо,
удадуться конкретні фірми, продукцію або послуги, що складуть конкуренцію.
У таких випадках доцільно зазначити профіль кожного конкурента, його сильні
і слабкі сторони і можливий вплив, що усе це може вплинути на становлення
бізнесу.
Майбутні джерела конкуренції. У той час як деякі (звичайно старі)
виробництва перебувають у стані стабільності і розвиваються поступово, є
множина динамичных ринків, що знаходяться в стані швидкої і безупинної
зміни. Часом можна пророчити такі зміни в структурі ринку. Занепокоєність
із приводу майбутньої конкуренції особливо важлива при розробці нового
продукту або послуги, коли велика можливість появи “наслідувачів” у новій
галузі.
Стратегія маркетингу. Визначивши відповідний ринок і його можливості,
необхідно зупинитися на тому, як планований бізнес будет використовувати ці
можливості. Повинна бути подана стратегія маркетингу, що пояснює як бізнес
організує проведення своїх планів у життя для досягнення бажаного обсягу
продажів. Для цього необхідно приділити увагу кожному з найважливіших
інструментів маркетингу, наявних у розпорядженні компанії.
Стратегія збуту і розрозділи. Необхідно визначити як бізнес має намір
довести свої товари і послуги до споживача. Чи використае власні служби
збуту або ж будуть використані ділери, дистрибьюторы, посередники?
У деяких випадках організація мережі по продажі і поширенню товару є
порівняно нескладною справою і потрібно освітити лише основні моменти. У
інших же дати більш докладний опис.
При власній службі збуту варто зазначити, потрібно чи спеціальне
підготування для її робітників. Наприклад, для продажу технічної продукції
персонал повинний мати відповідні знання.
Стратегія ціноутворення. Одним із найважливіших елементів плану
маркетингу є ціноутворення. Ціна пов'язана з такими чинниками маркетингу,
як характеристика й уява товару і фірми й ін. Ціна на товар повинна мати
безпосередню зв'язок із його якістю. Важливо, щоб ціни належною уявою
відбивали рівень якості й імідж фірми, що вона хоче створити для своєї
продукції.
При аналізі використовуваних на фірмі засобів ціноутворення доцільно
виходити з таких положень. Можлива ціна товару може визначатися, виходячи
з:
собівартості продукції;
ціни конкурентів на аналогічний товар або товари-замінники;
унікальних гідностей товару;
ціни, обумовленої попитом на товар.
На основі собівартості звичайно оцінюється мінімально можлива ціна
товару (послуги), що відповідає найменшим витратам.
На основі аналізу цін конкурентів визначається середній рівень цін
Максимально можлива ціна встановлюється для товарів, що відрізняються
високою якістю або унікальними гідностями.
Випливає також роздивитися політику знижок і зміни цін, а також вплив
цінової стратегії в цілому на валовий прибуток.
Якщо розроблений детальний прейскурант і він може допомогти рецензенту
розібратися в суті, варто призвести його в скороченому виді. Можливо
помістити його цілком у додатку.
Реклама, зв'язки з громадськістю, просування товару. Багато починаючі
або розвиваючі фірми, що знаходяться на ранній стадії, не мають значні
засоби для реклами, якщо взагалі їх мають. Підприємці, наприклад, можуть
установлювати контакти з місцевими засобами інформації, що часто пишуть про
новий бізнес в окрузі. У такий спосіб можна одержати безкоштовну рекламу.
При наявності служби зв'язків із громадськістю (public relations) її
задачами є:
Систематичне створення сприятливого відношення до фірми широких мас
населення;
Здійснення торгових презентацій;
Проведення інституціональної реклами;
Надання консультаційних послуг.
3.6.Розділ “План виробництва”.
Цей розділ готується тільки тими підприємцями, що готуються зайнятися
виробництвом товарів. При написанні варто відповісти на такі питання:
1. Де будуть виготовлятися товари - на діючому або знову утворюваному
підприємстві?
2. Наскільки вдало выбрано місце розташування фірми, виходячи з близькості
до ринку, постачальникам, доступності робочої сили, транспорту і т.д.
?
3. Які виробничі потужності будуть потрібні і як вони будуть вводитися рік
від року?
4. Які основні засоби будуть потрібні для організації виробництва? Яка
динаміка їхньої зміни на перспективу? Дану інформацію доцільно уявити
у виді такої таблиці:
|Найменува-ння|Фізичний стан |Існуючі |Вади або додаткові |
| | |можливості |потреби і заходи |
| | | |для їхнього |
| | | |задоволення |
| Земля | | | |
| Будинки і | | | |
|спорудження | | | |
| Устаткування| | | |
| | | | |
| | | | |
Які можливі затруднення при організації виробництва?
Де, у кого і на яких умовах закупається сировина?
Схема виробничих потоків.
Чи передбачена охорона навколишньої cреды?
Які будуть витрати виробництва? Динаміка їхньої зміни?
3.7. Розділ “Фінансовий план”.
Цей розділ необхідно присвятити плануванню фінансового забезпечення
діяльності фірми з метою найбільш ефективного використання наявних коштів.
У цьому розділі необхідно розробити сукупність таких планово-звітних
документів:
Оперативний план (звіт).
План (звіт) прибутків і витрат.
План (звіт) прямування коштів.
Балансовий звіт (план).
Подібний перелік документів не зовсім звичний для українських
підприємців, але він відповідає вимогам світової практики, що спирається на
декілька іншу систему бухобліку.
Оперативний план (звіт) відбиває за кожний період результати взаємодії
фірми і її цільових ринків по кожному товару і ринку. Цей документ повинен
розроблятися службою маркетингу.
План (звіт) про прибутки і витрати по виробництву товарів показує, чи
одержить фірма прибуток від продажу кожного з товарів. Цей документ
розробляється економічною службою фірми по кожному з товарів.
План (звіт) про прямування коштів показує процес надходжень і витрати
грошей у процесі діяльності фірми. Він розробляється фінансовою службою
фірми.
Балансовий звіт підводить результати економічної і фінансової
діяльності фірми за звітний період. Він звичайно розробляється
бухгалтерією.
У зазначених планово-звітних документах відбиваються плановані і
фактичні розміри показників за звітний період. Тривалість планово-звітних
періодів у залежності від конкретних умов може змінюватися в межах: місяць,
квартал, півроку, рік.
Роздивимося зразковий склад показників і форму їхній уявлення в
оперативному плані (звіті). Ці показники визначаються по кожному товару
або послузі, що дозволяє порівнювати їх між собою по економічній
ефективності (див. табл.).
|Показники | Місяць |Усього за період.|
| |(квартал, рік)| |
| | План | Факт| План | Факт |
| Ринковий потенціал фірми в| | | | |
|одиницях даного товару | | | | |
| Ціна товару | | | | |
| Обсяг продажів в одиницях | | | | |
|товару | | | | |
| Частка фірми в галузевому | | | | |
|ринку по даному товарі | | | | |
| Кількість товарів в | | | | |
|одиницях зроблених фірмою | | | | |
| Запаси даного товару на | | | | |
|складах фірми на кінець | | | | |
|звітного періоду | | | | |
Ця сукупність показників покликана дати уявлення керівництву фірми про
ту частку ринку, що завойована фірмою по кожному товару і який
передбачається завоювати в майбутньому періоді.
Другим документом був названий план (звіт) про прибутки і витрати.
Структура цього звіту досить проста. У нього звичайно включають такі
показники (див. табл.):
| Показники | Місяць | і т.д. | Усього за період|
| |(квартал, рік) | | |
| | План | Факт | | План | Факт |
| Виторг від продажу | | | | | |
|даного товару | | | | | |
| Виробничі витрати, | | | | | |
|пов'язані з | | | | | |
|виробництвом і | | | | | |
|реалізацією товарів по | | | | | |
|статтях | | | | | |
| Загальновиробничі | | | | | |
|витрати по статтях | | | | | |
| Податки і відрахування| | | | | |
| Чистий прибуток | | | | | |
| Прибуток, що | | | | | |
|залишається в | | | | | |
|розпорядженні фірми [2]| | | | | |
За даними цього плану (звіту) можна встановити, чи приносить фірмі
прибуток даний товар, можна порівняти різноманітні товари по прибутковості
з тим, щоб прийняти рішення про доцільність їхнього подальшого виробництва.
Заключним документом є балансовий звіт. У ньому утримується повний
перелік активів фірми і пасивів. Цей документ показує чисту вартість і
ліквідність фірми. Кредитори, як правило, запитують балансовий звіт.
Останній також необхідний при подачі податкової декларації.
4.РОЗРОБКА РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ МПП «СОФ»
4.1. РЕЗЮМЕ
Дійсний проект розроблений із метою обгрунтування доцільності
створення Торгового комплексу по наданню широкого спектра торгових і інших
видів послуг населенню і юридичним особам у Харківському районі міста Києва
(вул. Червонопрапорная, 169) і організації на його базі . високо
прибуткового бізнесу.
Загальна вартість проекту складає 4 400 гривень, термін реалізації
проекту - 10 місяців. Період окупності проекту не перевищить 5 років із
моменту початку його реалізації.
Головним фундатором і власником Торгового комплексу є власник Малого
приватного підприємства "СОФ" - Стаднюк О.Ф., для якої реалізація проекту є
одним з етапів упровадження нових напрямків діяльності на основі розвитку
діючих і створенні нових потужностей. МПП "СОФ" здійснює свою діяльність
із грудня 1996 року. Засновник підприємства -власник, громадянка України -
Стаднюк Олена Фиофиловна. Основу створеного малого приватного підприємства
"СОФ" складають продовольчий магазин, кафе, --комплекс складських
помешкань, а також незавершене будівництво під ресторан, що у період 1996-
98 років були цілком реконструйовані і в даний час успішно здійснюють свою
діяльність. Балансова вартість основних фондів МПП "СОФ" за станом на
01.01.1999 року склала 172 тис. грн. (відповідно до висновку експертної
оцінки, проведеної в лютому 1999 року, ринкова вартість майна МПП "СОФ"
визначена в розмірі 6 000 тис.грн.
Подальша стратегія МПП "СОФ" складається в створенні цілісного
комплексу по забезпеченні широкого спектра послуг на основі запровадження в
дію додаткових потужностей, таких як:
• ресторану на 100 посадкових місць;
•оптової бази продовольчих товарів із виставковим павільйоном;
• ігрового залу;
• цеху по розфасуванню сипучих продуктів харчування;
• стоянки вантажного транзитного транспорту з міні-кемпінгом і
станцією технічного обслуговування.
Саме комплексний підхід при обслуговування споживачів дозволить значно
збільшити їхню притоку і наростити обсяги товарообігу комплексу як у
цілому, так і по кожного окремо узятого напрямуу діяльності. За рівнем
культури обслуговування і технічних можливостей комплекс будет відповідати
європейському рівню.
Вирішальними аргументами на користь проекту стали:
• винятково вигідне розташування комплексу з позиції статусу м. Києва
як столиці європейської держави, так і з погляду сприятливої конкурентної
ситуації, що склалася в районі розташування комплексу (у радіусі 5 км.
немає іншої торгової точки, комплекс розташований на відстані 150 метрів
від автотраси Київ - Дніпропетровськ, інше);
• наявність на початок проекту чинних потужностей;
• застосування в проекті найбільше оптимальних архітектурно-
планувальних і технічних рішень, що дозволяють істотно знизити витрати на
проект за рахунок максимального використання існуючих будівель і інженерних
мереж;
• великий досвід роботи підприємства на ринку планованих послуг і
наявність чинної мережі постачальників товару (безпосередньо від
виробника);
• добре розвинутий місцевий сільськогосподарський сектор, що
забезпечує постачання дешевих і якісних продуктів для організації
діяльності суспільного харчування;
• невеличкий тимчасовий період реалізації проекту і його швидкої
окупності.
Крім того, на даний момент вирішені питання земельного відводу під
об'єкти проекту і є згода Харківська районна державної адміністрація м.
Києва на розробку проекту по будівництву Торгового комплексу (Розпорядження
від 02.12.1998 року № 813 і лист від 17.12. 1998 роки № 3509/01).
Загальна площа земельної ділянки, виділеного МПП "СОФ" у довгострокову
оренду з правом наступного викупу, складає 0,74 га.
Фінансування проекту передбачається здійснювати за рахунок двох
основних джерел:
• власних засобів МЧП "СОФ" - 0,4 млн. гривень;
• кредитних ресурсів -4,0 млн. Гривень.
Одержання кредиту планується здійснити одним платежем наприкінці першого
кварталу 1999 року. При цьому гарантується повне погашення кредиту і % по
його обслуговуванню наприкінці першого півріччя 2007 року. Загальна сума
виплат у плині всього періоду погашення кредиту складе 6397,2 тис. гривень.
Гарантом виконання МПП "СОФ" своїх боргових зобов'язань стане його майно
(ринкова вартість якого за станом на лютий 1999 року склала 6000 тис.
гривень), а також бездоганна його репутація в бізнесі.
Приведене в наступних розділах більш детальний опис і обгрунтування
доцільності здійснюваного проекту свідчить про високий рівень його
принадності.
4.2. СТИСЛА ІНФОРМАЦІЯ ПРО МПП "СОФ"
Організатором і гарантом здійснення проекту спорудження Торгового
комплексу виступає мале приватне підприємство "СОФ" здійснюючу свою
діяльність на підставі власності громадянки України Стаднюк О. Ф., що
одночасно є власником і директором даного підприємства.
Юридична адреса: Україна, 252026, м. киев-026, ул, Червонопрапорна,169
Фізична адреса: Україна, 252026, м. киев-026, ул, Червонопрапорна, 169
Телефон (044) 295-46-08 Факс (044) 295-46-08
Мале приватне підприємство "СОФ" створено 20 грудня 1996 року. МПП
"СОФ", зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією м.
Києва, реєстраційний № 03463 від 20 грудня 1996 року, индефікаційный код №
24584603. МПП "СОФ" є правонаступником структурної одиниці - магазина№
1352.
Основною ціллю його створення було надання реальної помочі в
задоволенні потреб товариства в продовольчих товарах і послугах. В даний
час МПП "СОФ" закінчило цілком роботи з реконструкції будинку магазина і
кафе з усіма підсобними помешканнями. Починаючи із січня 1999 року
помешкання магазина і кафе функціонують і цілком відповідають вимогам
запропонованим до торгових організацій. Будівельно-монтажні роботи з
будинку ресторану незакінчені. Необхідно виконати роботи з перекриттю
першого і другого поверху, оздоблювальні, електромонтажні і сантехнічні
роботи ресторану.
До складу керівництва МПП "СОФ" входять:
Стаднюк О. Ф. Директор підприємства
Залюбовская Л.Д. Виконавчий директор
Дьяченко И. А. Главный бухгалтер
Питель О. К. Зав. виробництвом
Загальна чисельність персоналу МПП "СОФ" складає 22 чоловік.
Характерною рисою персоналу є сполучення досвіду в сфері бізнесу з
найбільше дієздатним віком (30-45 років).
Ключовими напрямками діяльності МПП "СОФ" є:
• організація роздрібної, оптової і комісійної торгівлі;
• створення власної мережі магазинів і реалізація продуктів харчування і
промислових товарів;
• суспільне харчування;
• виробництво і реалізація хлібобулочних і кондитерських виробів;
• виробництво і реалізація продукції суспільного харчування;
• організація автостоянок і станцій технічного обслуговування ;
• внутрішні і міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом;
• організація виставок-продажів;
• експлуатація ігрових автоматів.
Всі інші види діяльності щиро або побічно пов'язані з вищевказаними. У
цьому контексті створення Торгового комплексу є не тільки новим етапом
розширення меж діяльності МПП "СОФ", але й одним із найбільше сучасних і
зроблених інструментів просування бізнесу і зміцнення позицій підприємства
на ринку.
4.3. ЗМІСТ ПРОЕКТУ
4.3.1. Місце розташування Торгового комплексу
Торговий комплекс планується розмістити на земельній ділянці площею
0,74 га по вул. Червонопрапорна, 169, із котрих 0,14 га знаходиться під
будинком чинного магазина. Ділянка передана МПП "СОФ" у довгострокову
оренду (Лист Київського міського керування земельних ресурсів № 3509/01 від
17 грудня 1998 року).
При виборі месцезнаходження ділянки основними критеріями стали:
• можливість викупу зазначеної земельної ділянки малим приватним
підприємством "СОФ" у свою власність (відповідно до чинного законодавства
України);
• рельєф місцевості, що дозволяє виконати будівельно-монтажні роботи
будинку ресторану, оптового складу, виставкового павільйону, складських
помешкань таким чином, що вони разом із уже чинним магазином і кафе
утворять єдине побудоване в двох рівнях будинок Торгового комплексу. При
цьому, на першому рівні будуть розташований один зал ресторану, оптовий
склад, складські помешкання, підсобні помешкання, зал ігрових автоматів і
більярда, на другому рівні - другий зал ресторану, , виставковий павільйон
, а також існуючий магазин і кафе;
• наявність достатніх площ для перспективного розвитку підприємства і
реальної перспективи, при необхідності, розширення площі земельної ділянки
(є попередня домовленість із місцевими органами влади);
• розміщення ділянки в достатньо багатонаселеній частині міста Києва -
мкр. Пирогово, що не має торгових точок і підприємств суспільного
харчування;
• розвита мережа транспортних артерій, 150 метрів від автомобільної
траси Київ - Дніпропетровськ, 12 км. від центрального автовокзалу м.
Києва.
Месцезнаходження земельної ділянки, на якому буде розташований
Торговий комплекс, зручно для підприємства і населення проживаючого в
даному районі, а також для працюючих на сусідніх підприємствах. Зона
розміщення ділянки класифікується як промислова. У безпосередній
близькості від ділянки на відстані 150 метрів проходить автомобільна
магістраль - Окружна дорога. На відстані 150 метрів розташована тютюнова
фабрика "Реемстма" (чисельністю працюючих 2000 чел.). З боку проспекту
Науки на відстані 500 метрів розташоване спеціалізоване авторемонтное
підприємство (чисельністю працюючих 800 чел.) і цегельний завод
(чисельністю працюючих 500 чел.). Населення мкр. Пирогово складає
приблизно 3000 жителів.
Площадка Торгового комплексу має зручний доступ для покупців і
відвідувачів - житлові будинки знаходяться в безпосередній близькості до
Торгового комплексу.
Під'їзди до Торгового комплексу зручні, мають асфальтное покриття, стан
доріг гарний.
Основу суспільного транспорту складають автобусні маршрути і маршрутні
таксі. Найближча станція метро "Выдубичи" розташована на відстані 5км.
Загальна площа ділянки, призначеного під Торговий комплекс, складає
7400 м2, що повною мірою задовольняє вимогам запропонованого проекту.
Існуючі інженерні мережі водопостачання, електропостачання, засобів
зв'язку повною мірою забезпечують потреби проектованого Торгового
комплексу.
4.3.2. Стислий опис Торгового комплексу
До складу Торгового комплексу ввійдуть такі об'єкти:
• продовольчий магазин;
• кафе на 44 посадкових місця;
• ресторан на 100 посадкових місць;
• зал ігрових автоматів і більярда;
•оптова база продовольчих товарів із виставковим павільйоном;
• цех по розфасуванню сипучих продуктів харчування;
• стоянка вантажних автомобілів, міні-кемпінг і СТО.
Продовольчий магазин
Продовольчий магазин розташований у чинному будинку і займає площу
62,5 кв. м. Магазин розташований у будинку, у якому виконані ремонтні
роботи. У 1998 році після проведення ремонтних робіт у магазині проведена
заміна торгового устаткування на нове, імпортного виробництва. Інтер'єр
помешкання магазина відповідає вимогам запропонованим до торгових
організацій. Валовий прибуток магазина за рік складе 133 тис. грн.
Продовольчі товари наявні в продажі користуються попитом у покупців.
Продовольчі товари магазина подані трьома групами: товари штучного відділу,
бакалія і гастрономія. Асортимент продовольчих товарів магазина достатньо
широкий. Це - вино горілочні вироби, солодка і мінеральна вода, кава, чай,
сигарети, кондитерські і хлібобулочні вироби, цукор, крупи, рис, м'ясні і
ковбасні вироби, риба, птиця, тверді сыры, молочні і кисломолочные
продукти. У радіусі п'ятьох кілометрів від магазина відсутні організації
по роздрібній торгівлі, що дозволяє мати постійний контингент покупців.
Кафе на 44 посадкових місця
Кафе на 44 посадкових місця розташовано в тому ж будинку що і магазин,
у суміжному з магазином помешканні, і займає площа 49,9 кв. м. У помешканні
виконані ремонтні роботи, проведена заміна торгового устаткування на нове,
імпортного виробництва. Інтер'єр помешкання кафе відповідає вимогам
запропонованим до підприємств общепита. По комфорту і рівню обслуговування
кафе ні чим не поступається подібним закладам розташованим у центрі м.
Києва. Послуги які надае кафе користуються попитом і популярністю як
місцевого населення так і в робітників підприємств розташованих недалеко
від кафе.
Ресторан на 100 посадкових місць
Будинок ресторану знаходиться в стадії будівництва. Будівельно-
монтажні роботи виконані на 60,0 %. В даний час виконані такі будівельно-
монтажні роботи:
- устрій фундаментів;
- стіни з цеглини.
Для завершення робіт із будинку ресторану необхідно виконати роботи з
устрою статей, перегородок, перекриттів першого і другого поверху,
опоряджувальні робота, внутрішні санітарно-технічні й електричні устрої,
установити торгове устаткування. Дані роботи можливо виконати в плині
восьми місяців.
Необхідність будівництва будинку ресторану по вулиці Червонопрапорна,
169 обумовлено, у першу чергу, відсутністю на відстані п'ятьох кілометрів
від проектованого об'єкта аналогічних закладів громадського харчування по
обслуговуванню населення, наявність достатньої кількості потенційних
відвідувачів із числа як місцевого населення так водіїв і пасажирів
транзитного транспорту, значним обсягом проведених раніше будівельно-
монтажних робіт. Загальна площа двох залів ресторану складе більш 200 кв.
м.
Зал ігрових автоматів і більярда
Помешкання розташовані в підвальній частині будинки кафе і магазина
знаходяться на однім рівні з залом ресторану розташованому на першому
рівні, що дозволяє без додаткових витрат здійснити необхідну реконструкцію
й облаштувати зал ігрових автоматів і більярда. Для завершення робіт з
облаштованості залу ігрових автоматів і більярда необхідно виконати роботи
з оздоби помешкання сучасними оздоблювальними матеріалами, набути
відповідного устаткування. Реалізація даного заходу дозволить робити
додаткові послуги відвідувачам кафе і ресторану і за рахунок високого рівня
сервісу дозволить залучити постійний контингент клієнтів. Площа залу
ігрових автоматів і більярда складе 30,9 кв. м.
Оптова база продовольчих товарів із виставковим павільйоном
Оптова база по реалізації продовольчих і супутніх промислових
товарів (миючі засоби, галантерея , парфумерія і побутове устаткування)
буде складатися зі складських помешкань і виставкового павільйону.
Проведені маркетингові дослідження ринку даного регіону підтвердили існуючі
раніше дані про низьку заможності мкр. Пирогово і навколишньої місцевості
продовольчими товарами як у роздрібній торгівлі, так і в централізованому
оптовому забезпеченні торгових підприємств району. Проведені дослідження
вказують на високу ефективність результатів і високої віддачі від
діяльності по оптовій реалізації продовольчих товарів, що є головним
чинником для здійснення даного проекту. Крім того МПП "СОФ" уже має
домовленості на постачання більш ніж із 20 підприємствами Київської й інших
областей України виробляючі продовольчі товари.
Будинок оптової бази буде впритул примикати до існуючого будинку кафе і
розміщатися в двох рівнях. На першому рівні будуть знаходитися складські
помешкання, на другому рівні буде знаходитися виставковий павільйон
продовольчих товарів наявних на складах оптової бази.
Для здійснення вищевикладеного необхідно зробити такі роботи:
- розробити робочий проект;
- виконати будівельно-монтажні роботи;
- придбати і встановити торгове і виставкове устаткування, меблі.
Загальна площа що займається помешканнями оптової бази, виставковим
павільйоном складе більш 250 кв. м.
Придбання 4-х вантажних автомобілів для обслуговування Торгового комплексу
Для оперативності рішення питань по забезпеченню постійного
асортименту товарів, реалізованих оптовою базою і магазинами, забезпечення
оптових покупців, МПП "СОФ", планує закупити 4-и вантажних автомобіля з
обсягом кузова 82 куб. м. для перевезення вантажів як у межах України так і
за рубежем, із метою доставки вантажів на власні склади і склади оптових
покупців.
Цех по розфасуванню сипучих продуктів харчування
Цех по розфасуванню сипучих продуктів харчування,буде розташований у
підвальному помешканні Торгового комплексу. Для завершення робіт необхідно
виконати опоряджувальні робота, закупити і встановити устаткування - два
верстати, що будуть здійснювати розфасування й упаковування продуктів у
поліетиленові пакети. Розфасовані сипучі продовольчі товари будуть
реалізуватися вроздріб через магазин і оптом через оптову базу Торгового
комплексу.
Площа цеху по розфасуванню сипучих продуктів харчування складе 31,2
кв.м.
Стоянка вантажних автомобілів із міні-кемпінгом і СТО
Даний проект передбачає здійснити будівельні роботи для устрою стоянки
для транзитних вантажних автомобілів, міні-кемпінгу і станції технічного
обслуговування поруч із Торговим комплексом, на відстані забезпечувающый
необхідні санітарні норми. Під час стоянки автомобілів і відпочинку
водіїв, при необхідності, на СТО будуть проводитися діагностичні і ремонтні
роботи автотранспортних засобів.
Площа стоянки вантажних автомобілів із міні-кемпінгом і СТО складе 600
кв. м.
4.3.3.Технологія фасуваня та пакування сипучих продуктів.
Розробник та виробник пакуючого обладнання - ІНТЕРМАШ. Гарантія на
обладнання 12 місяців при проведенні пуско-налагоджувальних робіт (5%) та 6
місяців в інших випадках. Стисла характеристика проимислового апарату по
фасовці сипучих продуктів харчування передбачає опис технічних
характеристик апарату та принципу його використання.
Установка фасує такі продукти як: цукор, сіль, весь спектр круп,
горішки, драже, горох і багато інших продуктів.
Технічна характеристика:
. виробнича потужність-15 уп/хв;
об’єм дози,см3 - 60-100; 100-160; 200-350; 500-800; 900-1500;
ширина пакету мм - 90; 115; 150; 160; 170; 180; 190; або 200;
довжина пакету мм - 80-300;
пакуючий матеріал - поліпропілен, або поліетилен;
параметри мережі живлення, В - 220;
встановлена потужність, кВт - не більне 0,8;
габарити, мм - 950*780*23504
маса, кг - 150.
Принцип дії апарату по фасуванню та упаковці різних сипучих продуктів
харчува | |
