GeoSELECT.ru



Технология / Реферат: Монтаж насосних агрегатів (Технология)

Космонавтика
Уфология
Авиация
Административное право
Арбитражный процесс
Архитектура
Астрология
Астрономия
Аудит
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника
Бухгалтерский учет
Валютные отношения
Ветеринария
Военная кафедра
География
Геодезия
Геология
Геополитика
Государство и право
Гражданское право и процесс
Делопроизводство
Деньги и кредит
Естествознание
Журналистика
Зоология
Инвестиции
Иностранные языки
Информатика
Искусство и культура
Исторические личности
История
Кибернетика
Коммуникации и связь
Компьютеры
Косметология
Криминалистика
Криминология
Криптология
Кулинария
Культурология
Литература
Литература : зарубежная
Литература : русская
Логика
Логистика
Маркетинг
Масс-медиа и реклама
Математика
Международное публичное право
Международное частное право
Международные отношения
Менеджмент
Металлургия
Мифология
Москвоведение
Музыка
Муниципальное право
Налоги
Начертательная геометрия
Оккультизм
Педагогика
Полиграфия
Политология
Право
Предпринимательство
Программирование
Психология
Радиоэлектроника
Религия
Риторика
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Статистика
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Теория государства и права
Теория организации
Теплотехника
Технология
Товароведение
Транспорт
Трудовое право
Туризм
Уголовное право и процесс
Управление
Физика
Физкультура
Философия
Финансы
Фотография
Химия
Хозяйственное право
Цифровые устройства
Экологическое право
   

Реферат: Монтаж насосних агрегатів (Технология)



Міністерство освіти України


Київський енергетичний технікум


КЕТ



Реферат на тему:


Монтаж насосних агрегатів



Керівник
В. П. Семеняко



Розробив


О. В.Цюпа



1999

Передмова.

Насоси – це гідравлічні машини, які призначені для транспортування
рідини шляхом надавання їй енергії, здебільшого у вигляді надлишкового
тиску. Насос,транспортуючи рідину виконує роботу за рахунок
енергії,отриманої від двигуна. Частина цієї енергії, за винятком втрат,
передається насосом рідині.
Згадки про насоси доходять до нас ще з сивої давнини. Вже до нашої ери
користувалася найпростішими засобами для транспортування та підйому води.
Використовували водопідйомні колеса і норії у вигляді ряда посудин,
прив’язаних до петлі з мотузки, верхній край якої був накинутий на обод
повільно обертаючогося колеса, розташованого над водоймищем.
Також використовували гвинтовий водопідйомник – гвинт Архімеда. Він
являв собою циліндричну трубу, відкриту з обох боків, встановлену над
водоймищем під кутом. Нижній край труби опускали у воду. В середині труби
розташовувався вал з гвинтовою поверхнею, який разом зі стінками труби
створював гвинтовий канал. При обертанні вала вода переливалась з витка в
виток і поступово підіймалась догори.
Сторіччями людство користувалосьтакими примітивними водопідйомними
механізмами. Тільки після винаходу у XVIII ст. першої парової машини почали
більше використовувати поршньові насоси, особливо починаючи з XIX ст.
Пізніше на зміну поршньовим насосам прийшли центробіжні та пропелерні
– більш компактні, легкі та дешеві.
У середині XVIII ст. російський вчений Ейлер розробив струйну теорію
центробіжних машин, яка давала можливість конструювати центробіжні насоси з
високими ККД.
1. Конструкція і принцип дії центробіжного насоса.

Основним робочим органом центробіжного насоса є робоче колесо з
монтажними лопатками, які містяться на валу всередині нерухомого корпуса
спиральної форми.
Робоче колесо складається з двох дисків: переднього та заднього, між
якими знаходяться лопатки, зігнуті у бік, протилежний напрямку руху
робочого колеса.
Корпус насоса патрубками з’єднаний з трубопроводами, один з яких
всмоктуючий, інший – напорний. Перед пуском у дію корпус насоса та
всмоктуючий трубопровод повинні бути заповнені рідиною (якщо вона не
надходить у насос під напором) .
Щоб рідина не витікала з насоса і всмоктуючого трубопровода при
заповненні насоса, або його зупинці, на всмоктуючий трубопровод
встановлюють зворотній клапан з всмоктуючою сіткою.
При обертанні робочого колеса рідина, яка заповнює канали між
лопатками колеса, під дією центробіжної сили відкидається від центра
колеса, та, виходячи з нього з високою швидкістю, надходить до спиральної
камери, а потім до всмоктуючого трубопровода. Під дією центробіжної сили
тиск рідини в камері збільшується.
При цьому на вході рідини до робочого колеса створюється тиск нижче
атмосферного. Під дією атмосферного тиску на поверхню рідини резервуара
вона по всмоктуючому трубопроводу безперервно надходить до насоса.
Спиральна камера корпуса насоса використовується для поступового
відводу рідини, яка надходить з робочого колеса до напорного трубопровода
та для зменшення швидкості руху рідини з метою перетворення кінетичної
енергії в потенційну енергію тиску.
Для створення великих тисків застосовують багатоколесні насоси, які
мають декілька робочих колес, з’єднаних послідовно у корпусі.
Рідина з робочого колеса надходить у кільцевий канал, який складається
з двох кільцевих дисків, між якими розташовуються направляючі лопатки,
зігнуті у бік, протилежний лопаткам робочого колеса. Вони призначені для
зменшення швидкості рідини, яка переходить при цьому в кінетичну енергію
тиску. Переріз каналів між лопатками направляючого апарата поступово
збільшується, в результаті чого і відбувається перетворення швидкості в
енергію тиску.
В багатьох насосах сучасних конструкцій перетворення швидкості в
енергію тиску відбувається без направляючого апарата шляхом надання
плавного контура спиральному відводному каналу корпуса.
2. Монтаж горизонтальних насосних агрегатів.

Не дивлячись на те, що існує велике різноманіття насосів
горизонтального типу, виготовляємих вітчизняною промисловістю,монтаж цих
насосів дуже схожий. Нижче приведені найбільш розповсюджені способи монтажу
насосних агрегатів.
Монтаж горизонтальних консольних насосів.
Насоси цього типу заводи – виготовлювачі поставляють на місце монтажу
у зібраному вигляд із електродвигуном на спільній плиті, або зварній рамі.
Такі насосні агрегати перед встановленням на фундамент не розбираються, так
як роз’єм їх корпуса пломбується заводом – виготовлювачем.
В опорних лапах насоса та електродвигуна повинні бути встановлені
контрольні штифти, які гарантують співвісність валов насоса та
електродвигуна.
Вали насоса та електродвигуна повинні легко обертатися руками, або за
допомогою лома, при цьому слід звернути увагу на те, що при оберті вали
повинні мати люфт відносно один одного. Якщо при обертанні полумуфт
виявлено відсутність люфту, що переважно призводить до вібрації агрегата
під час експлуатації то перевіряють з’єднання полумуфт. Знімають всі пальці
та виконують контрольну перевірку співвісності валов, так як щільно забиті
пальці без люфта могли порушити їх первисне встановлення. В таких випадках
перед з’єднанням муфт перевіряють якість виготовлення та розміри пальців.
Необхідно, щоб пальці своєю металевою частиною щільно входили в отвори
ведучої полумуфти, з невеликим натягом від легких ударів молотком, а в
отвори ведомої полумуфти – із зазором 2-3 мм по діаметру для запобігання
поздовжнього зміщення або обертання навколо стержня. Еластична частина
пальця щільно зажата на стержні пальця.
Зазор між еластичною частиною пальця в отворах ведомої полумуфти
забезпечує зміщення полумуфт по колу, що дає можливість застосувати такий
спосіб встановлення пальців: після встановлення і закріплення першого
пальця перевіряють, чи зміщується одна полумуфта відносно іншої при
обертанні. Якщо є таке зміщення, то це означає, що є зазор, і тоді
встановлюють наступний палець й ще раз перевіряють наявність зміщення
полумуфт.
Якщо після встановлення якогось пальця зміщення полумуфт не буде, то
палець знімають та встановлюють інший, або проточують його еластичну
частину.
Перед пуском насосу може бути потрібна ревізія електродвигуна з його
розборкою і сушкою обмотки, тому підкладки під лапи електродвигуна слід
промаркувати та при збиранні двигуна встановити на свої місця, так як це
було зроблено заводом – виготовлювачем. При встановленні пальців, які
з’єднують полумуфти, особливу увагу приділяють шплинтовці гайок.
Насосний агрегат, підготовлений до встановлення, за допомогою
вантажопідйомного механізму встановлюють на фундамент. Слід відмітити, що
насосні агрегати вказаних типів вивіряють встановлювальними болтами.
Агрегат, який встановили і вивірили за висотною відміткою та в
горизонтальній площині, підливають бетонною сумішшю.
В процесі вивірки насоса в горизонтальній площині та за висотними
відмітками з напорного та всмоктуючого патрубків тимчасово знімають
заглушки, так як виски, які опускають з натягнутих струн, повинні пройти по
центру патрубків. Після вивірки заглушки встановлюють на свої місця до
підключення до насосів трубопровода. Це необхідно для того, щоб у насос не
потрапили сторонні предмети, із-за яких може знадобитись розборка
опломбованого насоса.
Монтаж горизонтального насосного агрегата з окремими опорними плитами
під насосом та електродвигуном.
Монтаж цього типу насосів починають з встановлення на фундамент насоса
разом з опорною плитою або рамою. Насос встановлюють на одну з
підготовлених основ, вивіряють і закріпляють до фундамента. Після цього
насос є базою, так як встановлюємий електродвигун повинен бути
прицентрований до насоса полумуфтами. Єдиною особливістю, на яку слід
звернути увагу при монтажі таких насосних агрегатів є спосіб їх кріплення
болтами до фундамента та підливка їх бетонною сумішшю.
Якщо встановлюємий насос прикріпляють до фундамента анкерними чи
фундаментими болтами, забетонованими в фундамент при його виготовленні, то
підливку такого насоса роблять одночасно після встановлення та
приценртовання до нього електродвигуна згідно з вказівками проекту. Якщо
встановлюємий насос закріпляють фундаментими болтами, які опускають в
шахти, то після попередньої вивірки за висотними відмітками та
горизонтальною площиною у плані виконують заливку бетоном тільки болтів.
Кінцеву перевірку встановлення насоса виконують після того, як бетонна
суміш заливки затвердіє не менш як на 60% відносно проектної твердості.
Після цього встановлюють і виконують прицентровку двигуна у такій же
послідовності, як і при встановленні насоса.
Монтаж насосів, працюючих на гарячій воді, та турбонасосів, які
поступили в зібраному вигляді з опломбованими патрубками, виконують з
додатковою перевіркою і встановленням зазорів у поздовжніх шпонках і
дистанційних втулках, або болтах.
Боковий зазор (сумарний) в поздовжніх шпонках допускається 0,04–0,06
мм. При менших зазорах шпонку підпилюють, при більших – замінюють.
Зазор між дистанційною втулкою та отвори у лапах насоса з боку
всмоктуючого патрубка повинні бути не менше 2,5 мм. Якщо зазор менший,
необхідно дистанційну втулку проточити за наружним діаметром, а при ії
відсутності – розсвердлити отвір у лапах насоса. Зазор між дистанційною
шайбою та поверхнею лап насоса може бути 0,04–0,06 мм. Якщо зазор менший,
то слід підпилити шайбу, а якщо більший – торець дистанційної втулки.
При виконанні монтажу насосного агрегата, який має окремі опорні рами,
або плити, особливу увагу потрібно приділити зазору між торцями полумуфт,
який завжди вказується у кресленнях. Перевірку зазора виконують при повному
зміщенні ротора електродвигуна у бік насоса.
Насосні агрегати горизонтального виконання на спільній фундаментній
плиті, чи на окремих плитах, які встановлюються на будь-яких видах опорних
основ, перед підливкою бетонною сумішшю вивіряють за висотними відмітками
відносно репера, або відносно висотної насічки.
Крім цього перевіряють розташування насосного агрегата за осями у
плані та в горизонтальній площині. Для цього натягують горизонтально-
поздовжні та поперечні струни. На них закріпляють виски таким чином, щоб
вони співпадали з відповідними насічками на фундаменті. На поздовжніх
струнах закріпляють виски так, щоб один висок співпав з центром
всмоктуючого патрубка насоса та насічкою, яка наноситься на фундаменті.
Другий висок повинен співпасти з віссю електродвигуна та насічкою.
Поперечну струну потрібно натягувати, якщо в цеху одночасно встановлюють
два, або декілька насосів в одному ряду. При цьому виски, які опускаються
зі струни, повинні співпасти з центрами напорних патрубків.
Потрібно відзначити, що відстані між натягнутими струнами повинні
суворо відповідати проектним розмірам з допуском не більше ±2 мм. Це є
особливо важливим, коли підготовку трубопроводів для групи насосів
виконують індустріальним способом в спеціалізованих майстернях. Після
встановлення насосів по осях перевіряють їх висотне розташування нівелиром
та рейками, встановленими на репері, або контрольною лінійкою, яку кладуть
на оброблену частину плити (рами), а також рівнем та мірильною лінійкою.
Відрахунок при цьому ведеться від висотної насічки, яка наноситься на
фундамент. Відхилення встановленого та вивіреного агрегата від проектної
висотної відмітки не повинно перевищувати ±5 мм. Відхилення двох, або
більше насосних агрегатів не повинно перевищувати ±2 мм. Великі відхилення,
які виходять за границі приведеного допуска, можуть спричинити переробку
заготовки трубопровода, виконаного в майстернях.
Горизонтальність встановленого насосного агрегата в поздовжньому та
поперечному напрямках перевіряють контрольною лінійкою, яку кладуть на
оброблену частину плити (рами) і брускового рівня 200-0,1. Показники рівня,
встановленого на лінійку, вважають допускаємими, якщо середнє замірювання з
двох показників при повороті на 180є матиме відхилення не більше трьох
ділень.
Перед встановленням агрегата на опорні основи перевіряють ретельність
очищення опорних рам від фарбування та консервуючих матеріалів.
Фундаментні, або встановлені анкерні болти, опущені в шахти, повинні
знаходитись в схиленому стані та бути перпендикулярними опорним плитам.
Стержень болта може знаходитись від найближчої стінки шахти на відстані,
яка дорівнює не менш одного діаметра болта.
Якщо насосний агрегат монтують на опорній основі, яка являє собою
подушки з бетонної суміші з металевими підкладками, потрібно перевірити,
щоб рама, або плита агрегата щільно лежала на усіх підкладках. Нещільності
між деякими підкладками та плитою ліквідують, підкладаючи в цих місцях
додаткові підкладки з каліброваної фольги, жесті або кровельної сталі. Таку
прокладку підкладають на всю опорну площу.
Якщо при перевірці виявиться, що зазор між рамою або плитою та
підкладками клиновий, то його виправляють тільки підпилюванням опорної
поверхні. Встановлювати клинові прокладки забороняється.
Агрегат, встановлений та вивірений на фундаменті, за допомогою
підкладок на подушках з бетонної суміші перед підливкою прикріпляють до
фундаменту, рівномірно затягуючи гайки фундаментних або анкерних болтів.
Щуп товщиною 0,1 мм повинен не проходити між встановленим устаткуванням й
прокладками.
Агрегати, вивірені на фундаменті за допомогою клинових домкратів або
встановлювальних болтів закріпляють затягуванням гайок фундаментних або
анкерних болтів після підливки та усунення домкратів або вивертання
встановлювальних болтів.
Відсутність деформації плити від затягування гайок перевіряють
спеціальними вимірювальними приладами – індикаторами.
3. Перевірка співвісності валів горизонтального насосного агрегата.

В горизонтальних насосних агрегатах вали з’єднуються полумуфтами
різних конструкцій в залежності від швидкохідності агрегата. Одна з умов
нормальної роботи насосного агрегата – щільна і правильна посадка полумуфт
на валах.
Торцевий та радіальний люфт полумуфт перевірюється індикатором, що
відноситься головним чином до агрегатів, які надійшли на монтажний
майданчик у зібраному вигляді. При жорстких полумуфтах допускається
торцевий люфт не більше 0,02 мм, радіальний – 0,04 мм; при пружних
полумуфтах відповідно допускається люфт 0,04 і 0,06 мм. Якщо люфт полумуфти
більше допускаємого рекомендується проточити полумуфту за наружним
діаметром та по торцю на токарному станку.
Спочатку лінійкою виконують попередню перевірку співвісності валів.
Зазори замірюють щупом при повороті полумуфт через кожні 90є. Якщо сума
величин діаметрально протилежних вимірювань відповідає допускам, які
приведені в таблиці, то співвісність можна вважати непоганою.
Перевірку співвісності агрегата з числом обертів до 1000 об/хв
виконують пристосуваннями та щупом.
Перевірку співвісності агрегата з числом обертів вище 1000 об/хв
виконують спеціальними пристосуваннями з індикаторами. Цей пристрій
закріпляють на полумуфтах за допомогою стальної гнучкої ленти, що дає
можливість застосувати його для муфт будь-яких діаметрів.
Результати перевірки співвісності валів, отримані за допомогою
пристроїв заносять у таблицю.
Початкові показники знімають до початку обертання валів, при цьому
позиція І відповідає встановленню валів на 0є, при цьому індикатори А і В
знаходяться нагорі. Позиція ІІ відповідає повороту валів на 90є, ІІІ –на
180є, IV – на 360є.
Злам осей в горизонтальній площині вираховують за формулою:
[pic], де:
ПГ – злам осей валів у горизонтальній площині;
а2, б2, а4, б4 – показники індикаторів для вимірювання злама осей валів:
індекси відповідають позиції полумуфт при обертанні.
Злам осей в вертикальній площині вираховують за формулою:
[pic], де:
ПВ – злам осей валів у вертикальній площині;
а1, б3, а3, б1 – показники індикаторів для вимірювання злама осей валів.
Паралельне зміщення осей валів вираховують за формулою:
[pic] [pic], де:
CГ , – паралельне зміщення осей валів відповідно у горизонтальній й
вертикальній площинах;
б1, б2, б3, б4 – показники індикаторів для вимірювання паралельного
зміщення осей валів.
Отриману співвісність валів за полумуфтами вважають задовільною, якщо
величина зламу і паралельного зміщення осей, вираховувана за формулами, не
буде перевищувати величин, які даються у таблиці.
Таблиця
Допускаємі відхилення при перевірці співвісності валів насосних агрегатів
за полумуфтами
|Швидкість |Допускаєма величина перекосу та паралельного |
|обертання валів, |зміщення муфт |
|об/хв | |
| |жорсткої |Пружної |Зубчатої |
|Більше 3000 об/хв |0,02 |0,04 |0,04 |
|До 3000 об/хв |0,04 |0,06 |0,1 |
|Більше 1500 об/хв |0,06 |0,08 |0,12 |
|Більше 750 об/хв |0,08 |0,1 |0,15 |
|Більше 500 об/хв |0,1 |0,15 |0,2 |


В залежності від показників вимірювань за індикаторами або щупом в
процесі перевірки співвісності регулюють опорні основи, на яких встановлені
плити агрегата. Якщо в площині паралельної осі насосного агрегата,
розташування устаткування визначають результатами центровки, то позицію
корпусів устаткування в площині, перпендикулярної осі агрегата, – рівнем,
встановленим на оброблену поверхню плити кожного з видів устаткування. В
цьому випадку відхилення від горизонталі не повинно перевищувати показників
трьох ділень брускового рівня 200 – 0,1.
Таким способом перевіряють співвісність як агрегатів, змонтованих на
спільній фундаментній плиті, так і агрегатів, змонтованих на окремих
плитах, які надійшли на монтаж в зібраному або розібраному вигляді.
Слід відзначити, що співвісність агрегатів, які надійшли змонтованими
на спільній фундаментній плиті (насос – електродвигун), перевіряють тільки
в тому разі, якщо в процесі перевірки насоса в дії буде виявлена погана
робота, причиною якої є неспіввісність валів агрегата.
4. Техніка безпеки при монтажі та випробовуванні насосних агрегатів.
При монтажі та випробовуванні насосних агрегатів необхідно суворо
дотримуватися вимог розділа СНіП ІІІ-А.11-62 ” Техніка безпеки на
будівництві”.
Розташування устаткування, яке монтується і його робочих вузлів не
повинно створювати незручних умов у робочій зоні та на робочих місцях.
Робоче місце повинно бути добре освітлено, а при недостатньому природньому
освітленні необхідно мати додаткове електричне освітлення.
Кожен працівник зобов’язаний терміново повідомляти своєму керівнику
про всі помічені дефекти інструментів, пристосувань, механізмів та кранів,
якщо ці дефекти погрожують безпеці роботи.
До монтажа насосних агрегатів допускають робочих, ознайомлених з
правилами техніки безпеки на монтажних роботах.
Особливо небезпечною є робота одночасно на різних відмітках однієї
вертикалі. В такому випадку сопруджують щільні настили з перилами та
бортами. Суворо забороняється щось класти на ці настили, якщо вони не
розраховані на додаткові навантаження. Забороняється залишати після
виконання робіт на настилах незакріплені деталі – болти, гайки, інструмент
і т. ін.
Працювати під устаткуванням, яке знаходиться в підвішеному стані на
гаку тельфера, крана або іншого вантажопідйомного механізма чи пристроя
суворо забороняється. Працювати під устаткуванням дозволяється тільки при
наявності спеціального захисного навіса.
Забороняється зберігати на місці монтажа мастила, палива та
легкозаймаючієся речовини.
Для ручних електроламп необхідно використовувати напругу не вище 36 В,
а в особливо небезпечних місцях, де можливо травмування електричним струмом
(колодці, металеві резервуари, вологі приміщення), – не вище 12 В.
До користування електричним інструментом допускають робочих, які
пройшли спеціальне навчання. При роботі електричним інструментом необхідно
одягати гумові та галоші. Корпуса електричного інструмента заземляють
спеціальним електропроводом. Працювати електричним і пневматичним
інструментом з приставних драбин суворо забороняється.
При такелалежних роботах необхідно стежити за тим, щоб траверси,
стропи, троси, канати, гаки та інші вантажозахватні пристосування, а також
вантажопідйомні пристрої та механізми працездатні, випробувані згідно з
правилами Держтехнадзора України.
Сталеві канати, які знаходяться в експлуатації, необхідно періодично
промивати керосином, чистити проволочною щіткою та змащувати.
Монтаж насосних агрегатів в умовах діючих цехів й на теріторії діючих
підприємств виконують тільки в суворій відповідності зі спеціально
розробленим проектом виробництва монтажних робіт, узгодженим з начальником
цеха та головним інженером підприємства.
В процесі монтажних робіт в діючих цехах або на теріторії діючих
підприємств усі робочі та інженерно-технічні працівники, які беруть участь
в монтажі повинні керуватися правилами техніки безпеки і внутрішнього
розпорядка, встановленими для цих цехів або підприємств.
При монтажних роботах на теріторії діючих підприємств або в діючих
цехах керівник монтажних робіт зобов’язаний вимагати від замовника:
- Прийняття загальних заходів по техниці безпеки для взаємного безпечного
проведення робіт як монтажним так і експлуатуючим персоналом;
- Встановлення спеціальних захисних пристроїв при виробництві монтажних
робіт поблизу вибухово небезпечних речовин, близько до
електроустаткування та проводів, які знаходяться під напругою і т. ін.,
передбачене проектом виробництва монтажних робіт.
В діючих цехах, в яких можливе проникнення газа, виробництво монтажних
робіт допускається тільки при умові постійного контролю вмісту в повітрі
небезпечного газа. При появі такого газа роботи припинюють і всі присутні
уходять з загазованого приміщення до повного очищення повітря; при цьому
обов’язковим є присутність працівника газорятувальної станції.
Монтажні роботи у вибухово небезпечних й пожежно небезпечних
приміщеннях і спорудах, а також поблизу діючих установок виконують тільки
після ретельної підготовки до монтажа, складання керівником монтажних робіт
і начальником цеха плана виробництва робіт та узгодження його з відділом
технічної безпеки, пожежною охороною і газорятувальною станцією
підприємства. План робіт ухвалює головний інженер підприємства.
Монтажні роботи в місцях, особливо небезпечних у пожежному відношенні,
виконують в присутності чергового пожежної охорони діючого цеха або
підприємства.
Перед пуском та випробовуваннями насосних агрегатів вхолосту або під
нагрузкою необхідно:
1. Ознайомити всіх робочих з порядком проведення випробовування та заходами
з безпеки при випробовуванні насосних агрегатів.
2. Перевірити освітленість робочих місць згідно з встановленими нормами.
3. Закрити люки, шахти та інші отвори, які знаходяться в зоні
випробовування устаткування.
4. Забрати непотрібні предмети з поверхні.
5. Перевірити наявність та міцність захисних огорожень.
6. Перевірити справність захисних та контрольно-вимірювальних приладів



[pic]
Конструкція центробіжного насоса.





Реферат на тему: Монтаж строительных конструкций
КУРС:

ТЕХНОЛОГИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО


ПРОИЗВОДСТВА



КУРСОВОЙ ПРОЕКТ



2002

ПЕТРОЗАВОДСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ


ФАКУЛЬТЕТ ПРОМЫШЛЕННОГО И ГРАЖДАНСКОГО СТРОИТЕЛЬСТВА

КАФЕДРА ОРГАНИЗАЦИИ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА



КУРС:

ТЕХНОЛОГИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО


ПРОИЗВОДСТВА



Монтаж строительных конструкций.



Выполнили:

Студенты строительного фак-та

Группы 402

Пауков П. Н.

Солодов Б. Б.


Проверил:

Першина А. А.



ПЕТРОЗАВОДСК, 2002



СОДЕРЖАНИЕ



1.Исходные данные – стр. 4

2. Определение количества монтажных элементов – стр. 4

3. Выбор грузозахватных приспособлений и монтажной оснастки – стр.14
4. Выбор методов монтажа – стр. 5
5. Определение исходных данных для выбора монтажных машин - стр. 6
6. Выбор монтажных машин – стр. 6
7. Подсчет объемов работ, калькуляции трудовых затрат – стр. 7
8.Сравнение монтажных кранов по экономическим показателям – стр. 8
9. Составление календарного графика – стр. 10
10. Выбор транспортных средств – стр. 10
11. Технология монтажа конструкций зданий – стр. 11
12. Основные положения по технике безопасности работ – стр. 13
13. Определение технико-экономических показателей принятого
варианта – стр. 13
14. Используемая литература – стр. 15



1. Определение исходных данных.


Монтаж конструкций промышленного здания:



размеры цеха: длина 72*2=144 м, ширина 6*5=30 м,
имеем 2 температурных блока по
72 м и 5 пролетов (шаг 6 м).

число этажей - 4, высота этажей – 6 м.

Расстояние транспортирования конструкций – 7 км.

Крепление панелей к каркасу здания принято гибким, обеспечивающим
независимость продольных деформаций панелей и каркаса здания.
Крепление ригелей, плит покрытия, перекрытия и колонн осуществляется на
сварке с последующим бетонированием места стыка для защиты от коррозии.
Работу производить в 2 смены.
Монтаж производится в зимних условиях.



2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЛИЧЕСТВА МОНТАЖНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ.


На основании данных задания заполняем таблицу 1.

Подсчет количества монтажных элементов



Таблица 1

[pic]



3. ВЫБОР ГРУЗОЗАХВАТНЫХ ПРИСПОСОБЛЕНИЙ

И МОНТАЖНОЙ ОСНАСТКИ.

Данные приспособления используют для подъема строительных и
технологических конструкций. Приспособления выбираем по справочникам и
пособиям.


Таблица 2
| | | | |Характеристики |
| |Наименование |Вес |Наименование | |
|№ |сборного |т. |грузозахватного | |
| |элемента | |приспособления | |
| | | | |Г П |Вес |Расч. |
| | | | |т. |т. |выс. |
|1 | | |Траверса унифицированная | | | |
| |Колонна |2,1 |ЦНИИОМПТП, R4 455-69 | | | |
| | | |Навесная площадка с под- |4 |0,08|1 |
| | | |весной лестницей | | | |
| | | |ПК Главсталькон. 229 | | | |
|2 | | |- 4-ех ветвевые стропы |3 |0,09|4,2 |
| |Ригель |2,69 |Промсталькон. 21659М-28- | | | |
| | | |- Траверса | | | |
| | | |ПК Главсталькон., 185 |6 | |2,8 |
| | | | | |0,39| |
|3 |Плита | |Траверса |4 |0,4 |0,3 |
| |перекрытия |1,69 |ПИ Промсталькон. 2006-78 | | | |
|4 |Стеновые панели| |Строп 2-ух ветвевой |2,5 |0,01|2 |
| | |3,9 |Гост 19144-73 | | | |

4. ВЫБОР МЕТОДОВ МОНТАЖА.

В рамках данного проекта рассмотрим два метода монтажа и далее
выясним, который из них является более выгодным при строительстве данного
объекта.
1 метод: используем 2 крана, которые будут работать по разные стороны
здания.



рис. 2


2 метод: работает один кран из середины здания. Производство работ
идет захватками длиной 18 м.

18м



рис. 3

Для монтажа и в первом и во втором случае будем использовать башенный
кран.


5. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСХОДНЫХ ДАННЫХ ДЛЯ ВЫБОРА МОНТАЖНЫХ МАШИН.

Выбор крана производится на основании рабочих параметров, которые в
свою очередь определяются на основе монтажных характеристик, зависящих от
суммарного веса монтируемого элемента, грузозахватных приспособлений и
монтажной оснастки, а также выбранного метода монтажа.
К монтажным характеристикам относятся:
Рм - монтажная масса, м; Рм=Рэ+Ро
Нм - монтажная высота, м; Нм=h1+h2+h4+h3
Lм - монтажный вылет крюка стрелы, м.

Расчетные схемы для определения монтажных характеристик.
Данные сводим в таблицу 3.


Таблица 3

|№ |наименование |кол-во, шт.|монтажная масса, т |монтажн. хар-ки |
| | | |1-го элем.|всего |Нм, м |Lм, м |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |
|1 |колонна |624 |2,1 |2,18 | | |
|2 |ригель |520 |2,69 |3,17 | | |
|3 |плиты перекрытия |2400 |1,69 |2,09 | | |
|4 |стеновые панели |620 |3,9 |3,91 | | |


6. ВЫБОР МОНТАЖНЫХ МАШИН.

Выбор монтажных машин производим путем сопоставления требуемых
параметров машин и характеристик рабочих параметров. При этом выполняем
условие, чтобы рабочие параметры кранов несколько превышали требуемые.
Подбор крана осуществляем по специальной литературе.

В результате для первого варианта выбираем башенный кран КБ-160.2, а
для второго примем кран КБ-308А со следующими характеристиками:

| | | | | | | | |
| |Qmax|Lmax|Vпод |Vпер.|N |Колея |Зад.|
| | | |ммин| |обмин|База | |
| |т. |м. | |ммин| |м. |габ.|
| | | | | | | | |
| | | | | | | |м. |
| | | | | | | | |
|КБ – |5 |25 |22,5 |18 |0,6 |6*6 |3,8 |
|160.2 | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
|КБ – |4 |25 |16 |18,5 |0,5 |4,5*4,|3,5 |
|308А | | | | | |5 | |

7. ПОДСЧЕТ ОБЪЕМОВ РАБОТ, КАЛЬКУЛЯЦИИ ТРУДОВЫХ ЗАТРАТ.

Подсчет объемов монтажных работ производим на основные процессы
(монтаж сборных элементов, электросварка монтажных стыков, заделка швов).
На полученный объем работ составляем калькуляцию трудовых затрат
(заработную плату не включаем).

Для расчета используем ЕНиР, сборники 4,5.

Таблица 4
Калькуляция трудозатрат.
| | |Ед. |Обосновани|Объем работ | |Трудоемк.,чел|Сос- |
|№ |Наименование |изм.|е | |НВ |с |тав |
| | | |ЕНиР | | | |звена|


| | | |всего |Эт. ТБ |ТБ | |всего |Этаж ТБ |ТБ | | |
1 |
Монтаж колонн |
Шт. |
Е4-1-4, т.2, 3а |
156 |
78 |
78 |
3 |
58 |
29 |
29 |М5-1
М4-1
М3-2
М2-1 | |
2 |Замоноличивание
стыка
колонна-фундам. |1
стык |Е4-1-25
А, т.1, 1 |
156 |
78 |
78 |
0,81 |
15,8 |
7,9 |
7,9 |М4-1
М4-1 | |
3 |Монтаж вышеле-
жащих колонн |
Шт. |Е4-1-4
Б, т.3, 3а |
468 |
78 |
234 |
4,2 |
245,7 |
41 |
123 |М5-1
М4-1
М3-2
М2-1 | |
4 |Свакрка стыка
колонна-колонна |10м.
шва |Е22-1-6, Г6 |
173,2 |
57,72 |
86,58 |
3,3 |
72 |
24 |
36 |
Э5-1 | |
5 |Замоноличивание
стыка К-К |1
узел |Е4-1-25, Б, т.2
1,3,5 |
468 |
156 |
234 |
1,95 |
114,01 |
38 |
57,1 |П4-1
П3-1
М4-1
М3-1 | |
6 |
Монтаж ригеля |
Шт. |Е4-1-6, А, т.2
3а |
520 |
130 |
260 |
1,9 |
123,5 |
30,9 |
61,7 |М5-1
М4-1
М3-2
М2-1 | |
7 |Сварка стыка
ригель-колонна |10м.
шва |Е22-1-6, Г1 |
104 |
26 |
52 |
2,5 |
32,5 |
8,12 |
16,3 |
Э5-1 | |
8 |Замоноличивание
колонна-ригель |1
узел
|Е4-1-25, Б, т.2
2,4,6 |
1040 |
260 |
520 |
2,64 |
343,2 |
85,8 |
117 |П4-1
П3-1
М4-1
М3-1 | |
9 |Монтаж плит
перекрытия |
Шт. |Е4-1-7, 3а |
2400 |
600 |
1200 |
0,72 |
216 |
54 |
108 |М4-1
М3-2
М2-1 | |
10 |Сварка плит
перекрытия |10м.
шва |Е22-1-6, 1д |
374,4 |
47 |
187,2 |
2,5 |
117 |
14,7 |
58,5 |
Э5-1 | |
11 |Замоноличивание
швов плит пере-
крытия |100м.
шва |Е4-1-26, 3а |
164,64 |
41,16 |
82,32 |
4 |
82,32 |
20,6 |
41,2 |М4-1
М3-1 | |
12 |Монтаж стеновых
панелей |Шт. |Е4-1-8, А, т.2
3а |
812 |
203 |
406 |
4 |
406 |
101 |
203 |М5-1
М4-1
М3-1
М2-1 | |
13 |Сварка стыка
панелей |10м.
шва |Е22-1-6, Г1 |
168,9 |
42,22 |
84,45 |
2,5 |
52,78 |
13,2 |
26,4 |Э5-1 | |
14 |Изоляция, герметизация
стыков панелей |10м.
шва |Е4-1-27, 5 |
606 |
76 |
304 |
1,3 |
98,48 |
12,4 |
49,4 |М4-1
М3-1 | |



8. СРАВНЕНИЕ МОНТАЖНЫХ КРАНОВ ПО ЭКОНОМИЧЕСКИМ ПОКАЗАТЕЛЯМ.


Проведем сравнение двух вариантов, описанных выше.
1.машинное время цикла монтажа
Тм = Нпк/V1 + Hok/V2 + (2*?/(360*По) + S1/V3)Kc + S2/V4=
1) 32/12+32/12(2*180/(360*0.5)+20/18.5)*0.75+15/18.5=16.45 мин
2) 46,1/12+46,1/5+((2*180)/360*06)*0,75=12,52 мин

2.время цикла монтажа конструкций данного вида
Тц =Тм + Тр

1) колонны Тр = 4,2*60/5 = 50,4 мин. Тц
= 66,85 мин.
ригель Тр = 1,9*60/5 = 22,8 мин. Тц
= 39,25 мин.


2) колонны Тр = 50,77 мин
Тц = 63,29 мин
ригель Тр = 27,69 мин
Тц = 40,21 мин


3.средневзвешенное время цикла монтажа
1) Тц.ср. = (Тц.к*Nк + Тц.р*Nр + Тц.пп*Nпп + Тц.сп*Nсп)/(Nк + Nр + Nпп
+ Nсп) =
= (66,85*312+39,25*260+29,05*1200+76,45*310)/(312+260+1200+310) = 43,04
мин.
2) (63,29*312+40,21*260)/(312+260) = 52,80 мин

4. среднечасовая эксплуатационная производительность
1) Пэч = (60*К1)/Тц.ср. = 60*0,9/43,04 = 1,25 т/ч
2) Пэч = 60*09/52,80 = 1,02 т/ч

5. сменная эксплуатационная производительность в мин.
Для каждого сравниваемого крана
1) Пэ.см = Пэ.ч.*Qср*tсм.*k2 = 1.25*2.15*7.82*0.75 = 15.76 т/см.
где Qср. –средневзвешанная масса монтируемых элементов, Qср. = 2,15 т
2) Qср. = 2,37 т.
Пэ.см = 1,02*2,37*8,2*0,75 = 14,87 т/см

6. Продолжительность монтажных работ (см.)
Т = Р/(Кп*Пэ.см.)

1) Т= 9188,4/(1,1*15,76) = 530 см
2) Т= 9188,4/(1,1*14,87) = 561 см

7. трудоемкость монтажных работ (на один механизм)
q = Р*Np/()Кп*Пэ.см)
1) колонны q = 335,95 чел/см
q = 356,05 чел/см
ригели q = 403,44 чел/см
q = 427,58 чел/см
пл. перек. q = 935,8 чел/см
q = 991,87 чел/см
ст. панели q = 592,71 чел/см
q = 628,18 чел/см

всего 2267,9
2403,68

8. трудоемкость монтажа 1т конструкций
qe = q/P

1). qe= 0,247 см
2). qe= 0,261 см

10. годовые отчисления на смену работы крана
Гсм = (Син.*А*Тсм)/(100*Тгод)
1) Гсм = 24500*12*7,82/(100*3400) = 2)
20000*12*7,82(100*3400) =
= 7,47 д.е.
= 5,52 д.е

11. сменные эксплуатационные затраты
Эсм = (Эр+Эос+Ээн+Эз)*tсм =
1) (0,78+0,18+0,32+1,02)*7,82 = 18,4 2)
2*(0,78+0,18+0,32+1,02)*7,82=36,8

12. плановая себестоимость
Сс.см. = Гсм. + Эсм.

1) 7,47+18,4 = 25,87 д.е./см 2) 2*
(5,52+18,4) = 47,84д.е./см

13, заработная плата рабочих, выполняющих текущий ремонт крана,
и машинистов крана
Эсм.з. = (Эр.з. + Эз.)*tсм.
1) Эсм.з =(0,13+1,02)*8=9,02 д.е. в см. 2) Эсм.з
=2*(0,13+1,02)*8=18,4 д.е. в см.

14. заработная плата рабочих занимающихся транспортированием,
монтажом и демонтажем
Ез=Стз+Смз+Сдз+Сппз+Спз*Рзв
=68,2+505+300+50,5+25,3*2=974,3д.е.
=2*(68,2+505+300+50,5+25,3*12)=2454,6д.е.

1. единовременные затраты
Е=Ст+См+Сд+Спп+Сп*Рзв
Е=156,6+885+528+88,5+153,7*2=1965,5
Е=2*(156,6+885+528+88,5+153,7*12)=3931

16. экономия накладных расходов от сокращения трудоемкости монтажных
работ
Эт = к8*(q1-q2)=0.6(1375-1374)=0.6

17.накладные расходы управления механизмами
1) Нм = 0,33 д.е. 2) Нм = 0,47 д.е.

18. накладные расходы СМО
1) Нс = 0,59 д.е. 2) Нс = 0,78 д.е.

19. накладные расходы
Н = Нм + Нс
1) Н = 0,90 д.е. 2)Н = 1,25 д.е.

20. плановая себестоимость монтажа 1т конструкций
по прямым затратам
1) Спр = 2,89 д.е. 2) Спр = 5,26 д.е.

21. полная плановая себестоимость монтажа 1т конструкций
Сполн = (Спр+Н-Эпм-Эт)/Р
1) Сполн = 0,0007 2) Сполн = 0,0012

22. экономия накладных расходов от сокращения продолжительности
монтажных работ
Эпм = к7*Нс*(1-Т1/Т2)
1)Эпм = 0,18 2) Эпм = 0,23

23. показатель для крана
Пуд = Спол + Ен*Куд
1) Пуд = 0,3167 2) Пуд = 0,3280

24. удельные капитальные затраты
1) Куд = 3,95 2) Куд = 3,95

Из данного расчета видно, что по экономическим показателям
предпочтительней использование одного крана монтирующего захватку 18м
здания, однако этот вариант не может обеспечить непрерывность работы крана,
кроме того использование двух кранов, использующих в качестве захватки
температурный отсек здания, обеспечивает одновременное строительство обоих
температурных блоков, а также использование двух кранов по двум сторонам
здания обеспечивает устойчивость и равномерность осадки здания, и, наконец,
нормами рекомендовано при ширине здания более 24 метров использовать два
крана по двум противоположным сторонам здания.
В данном случае принимаем вариант с двумя кранами КБ 160.2


9. СОСТАВЛЕНИЕ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНА.

Календарный график показывает последовательность производства монтажных
работ на весь срок строительства. На графике - привязка работ к календарю
(реальному времени).
Календарный график показан в приложении.



10. ВЫБОР ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ.

Для перевозки сборных железобетонных конструкций при монтаже здания
следует применять автомобильный транспорт. Тип транспорта принимаем по
справочникам, а их количество определяем следующим расчетом.
Монтаж осуществляем с приобъекного склада.
Транспортные средства:
. колонны – ЗИЛ 150 и прицеп-роспуск I-АПР-5 Q=10т, количество
изделий 2-9 шт.
. балки - ЗИЛ 150 и прицеп-роспуск I-АПР-5 Q=10т, количество
изделий 2-4 шт.
. плиты покрытий - ЗИЛ 150 и прицеп-роспуск I-АПР-5 Q=10т,
количество изделий


4-14 шт.
. стеновые панели – ЯАЗ - 210(Г) (Д) и полуприцеп-роспуск
Главленинградстроя Q=18т, количество изделий
5-18 шт.

расчет:
. колонны -
? -средние
продолжительность транспортного цикла tц = tп ++2l/(V/60) +
tр =

=0.1*4+2*7/40+0.1*4=1.68 ч.
коэффициент использования транспортной единицы по
грузоподъемности
К1 = Qмо*n/Q =2.1*4/10=0.84
производительность транспортной единицы в смену, т
?= Q*T*K1/tц = 10*7,7*0,84/1,68 = 38,5 т
количество транспортных средств
m = P/( ?*Tсм)= 208*2,1/(38,5*84) = 0,13
требуется 1 машина в смену
? -крайние
tц = 2*10/60*7 + 2*7/40 = 2,68 ч.
К1 = 1,4*7/10=0.98
?= 10*7,7*0,98/2,68 = 28,15 т
m = 104*1,4/(28,15*51) = 0,1
требуется 1 машина в смену


. балки –

tц = 0.1*4+2*7/40+0.1*4=1.68 ч.

К1 = 2,69*3/10=0,807
?= 10*7,7*0,807/1,68 = 46,02 т
m = 260*2,69/(46,02*62) = 0,24
требуется 1 машина в смену

. плиты покрытия –
tц = 0.1*5+2*7/40+0.1*5=2,02 ч.
К1 = 1,69*5/10=0,845
?= 10*7,7*0,845/2,02 = 32,21 т
m =1200*1,69/(32,32*113) = 0,55
требуется 1 машина в смену

. стеновые панели –
? -средние
tц = 0.1*6+2*7/40+0.1*6=2,35 ч.
К1 = 6*2,6/18=0,86
?= 18*7,7*0,86/2,35 = 50,72 т
m = 29*2,6 /(50,72*5) = 0,29
требуется 1 машина в смену
? -крайние
tц = 2*10/60*4 + 2*7/40 = 1,68 ч.
К1 = 4*3,9/18=0.86
?= 18*7,7*0,86/1,68 = 70,95 т
m = 281*3,9/(70,95*140) = 0,11
требуется 1 машина в смену


ИТОГО: принимаем 1 машину ЗИЛ 150 и прицеп-роспуск I-АПР-5 ( Q=10т ) и 1
машину ЯАЗ - 210(Г) (Д) и полуприцеп-роспуск Главленинградстроя
(Q=18т)


11. ТЕХНОЛОГИЯ МОНТАЖА КОНСТРУКЦИЙ ЗДАНИЯ.

Монтаж конструкций производится с помощью башенного крана КБ-308А.
Монтаж конструкций из середины здания. Строительное пространство разделено
на захватки шириной 18 м.
Монтаж ведется с приобъектного склада.
Первоначально монтируют фундаменты. Положение фундаментов в плане
проверяют с помощью теодолита, а соответствие высотных отметок фундаментов
и дна стакана – нивелиром относительно временных реперов.
Монтаж колонн. Перед монтажом колонн проверяют их размеры, допуская их
погрешности до 1 мм, и наносят риски, облегчающие установку колонны.
Колонны первого этажа устанавливают в стакан фундамента. При
необходимости дно стакана выравнивают слоем цементного раствора, который
должен набрать прочность не менее 70%отпроектной прочности. Выверку и
временное закрепление колонн производит с помощью одиночных кондукторов или
клиньев (по два у каждой грани).
Колонну, установленную в стакан фундамента центрируют до совпадения
рисок с рисками на верхней плоскости фундамента.
Для монтажа последующих этажей применяют групповые кондукторы, с
помощью которых можно монтировать четыре или шесть колонн. (Групповой
кондуктор состоит из пространственной металлический конструкции с хомутами
для закрепления колонн и деревянного рабочего настила для работы
монтажников). Уровень кондуктора выверяют с помощью винтовых домкратов.
Проектное положение колонн проверяют теодолитами, расположенными на
взаимно перпендикулярных осях сетки колонн.
Монтаж ригелей. К монтажу ригелей первого этажа приступают после
достижения бетоном стыка колонны с фундаментом 50% проектно прочности летом
и 100% - зимой. Смещение осей ригелей относительно разбивочных осей на
опорных консолях колонн не должно превышать ± 5мм.
После выверки положения ригеля выполняют монтажную прихватку его
закладных деталей к консоли колонны, а после монтажа ригеля по всей ширине
здания сваривают выпуск арматуры и затем окончательно сваривают закладные
детали ригеля и консоли колонны с последующим замоноличиванием стыка
бетоном марки М200 на мелком щебне.
Плиты покрытий. При монтаже плит перекрытия и покрытия плиты
привариваем не менее чем в трех местах (по углам), только после этого
разрешается расстроповка. При этом временная приварка не допускается.
Сначала укладывать распорные плиты у стен здания.
Стеновые панели. Монтаж производится после окончания монтажа несущих
конструкций.

Следует уделить особое внимание качеству заделки стыков. От этого
зависит прочность конструкций, их пространственная жесткость и устойчивость
сооружения в целом. Заделка стыков состоит из следующих процессов: сварки и
замоноличивания закладных деталей от коррозии, замоноличивания стыков
раствором или бетонной смесью, герметизация стыков.

Особое внимание следует обратить на работы, проводимые при
отрицательных температурах.
При производстве работ в зимних условиях наиболее уязвимым местом
является стык сборных железобетонных конструкций.
При замоноличивании стыковых соединений в зимних условиях должны
приниматься меры, исключающие замораживание бетона в стыке до достижения им
критической прочности. Для этого следует предварительно прогревать полость
стыка и укладывать подогретый до температуры не менее 20°С бетон или
раствор с последующим поддержанием необходимой температуры
В зависимости от типа стыкуемых элементов применяют следующие способы
заделки стыков: замораживание, введение в бетон противоморозных добавок и
тепловая обработка бетона.
Способ замораживания используют для стыков, в которых бетон не передает
усилия на стыкуемые элементы )продольные швы между панелями перекрытий,
между настилами покрытий).
Противоморозные добавки вводят в бетон для заделки армированных стыков.
В качестве такой добавки можно применять поташ (К2СО2)в кристаллическом
виде, нитрит натрия (NaNO2), которые не вызывают коррозию металла.
Среднесуточная температура, при которой эффективны эти добавки, составляет
около -15°С. Температура смеси в момент укладки должна быть не менее +5°С.
Ускорение твердения бетона может быть обеспечено и тепловой обработкой
бетона электронагревательными устройствами или непосредственным прогревом
бетона электрическим током.
Закладные детали и выпуски арматуры в стыках свариваются при
температуре не наружного воздуха не ниже -30°С.
Наличие отрицательных температур наружного воздуха накладывает
определенные ограничения и на процесс герметизации стыков. Так,
герметизация стыков мастиками допускается при температурах не ниже -20°С. В
остальном процесс герметизации стыков в зимних условиях протекает так же,
как и в летних.


12. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ТЕХНИКИ БЕЗОПАСНОСТИ.

К монтажу конструкций и сопутствующих ему работ допускают рабочих после
прохождения ими вводного инструктажа, в процессе которого их знакомят с
основными правилами безопасного ведения работ с учетом специфических
особенностей данного сооружения.
К монтажным и сварочным работам допускают монтажников и сварщиков-
верхолазов, имеющих справку о медицинском освидетельствовании, которое они
проходят 2 раза в год. К верхолазным работам допускают монтажников,
имеющих разряд не ниже 4-го и стаж не менее одного года.
Все рабочие, участвующие в монтажных работах, должны носить каски,
предохраняющие от травм при падении предметов с верхних монтажных
горизонтов; при работе на высоте они должны надевать предохранительные
пояса, которыми прикрепляются к прочно установленным элементам конструкций.

В целях создания необходимых условий для безопасного производства работ
на строительной площадке и монтируемом здании должны быть предупреждающие
надписи, выделены опасные зоны, ограждены проемы, а рабочие места при
производстве работ в вечернее и ночное время – достаточно освещены при
наименьшем нормативе освещенности – 30 лк.
Правильно эксплуатировать монтажный кран. Для обеспечения устойчивости
крана его необходимо установить на надежное и тщательно выверенное
основание. Кран должен быть обеспечен автоматическим устройством для
ограничения грузоподъемности, а его канаты должны периодически проверяться.

При ветре более 6 баллов прекращать монтажные работы, связанные с
применением крана, а также на высоте и в открытом месте.
При ветре более 5 баллов прекращают монтаж элементов, имеющих большую
парусность (глухие стеновые панели).
Большое внимание при монтаже должно быть уделено электросварочным
работам, так как при выполнении их помимо опасности поражения током
существует и пожарная опасность. Запрещается вести сварку под дождем, во
время грозы, сильного снегопада и ветре (более 5 м/с). Сварщик должен
работать в спецодежде и с монтажным поясом.



13. ОПРЕДЕНИЕ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРИНЯТОГО ВАРИАНТА.


Затраты труда на монтаж 1 мі железобетонных и бетонных конструкций:
q1 = q/V = 2403,68/ 7959.024 = 0.30
где V –объем сборных железобетонных и бетонных конструкций, V =7959.024
мі.
q - трудоемкость монтажных работ, q = 2403,68 чел./дн.

Выработка:
В = V/(T*N) = 7959.024/( *5) = мі/чел.см.
где Т – продолжительность монтажных работ в см., Т = см;
N – количество работающих монтажников, N = 5 чел.



14. ИСПОЛЬЗУЕМАЯ ЛИТЕРАТУРА:

1. ЕНиР сборник Е4 Монтаж сборных и устроиство монолитных конструкций.
Выпуск 1.
2. ЕНиР сборник Е22 Сварочные работы. Выпуск 1.
3. Добронравов С.С. Строительные машины и оборудование . – М., 1991
4. Технология строительного производства С.С.Атаев, Н.Н.Данилов и др.
– М.:
Строииздат, 1984






Новинки рефератов ::

Реферат: Музеи (Иностранные языки)


Реферат: Шпоры по уголовному праву (Уголовное право и процесс)


Реферат: Педагогические категории и понятия (Педагогика)


Реферат: Австралия (География)


Реферат: Бухгалтерский учет и отчетность (Бухгалтерский учет)


Реферат: Центральный Банк РФ: его функции и роль. Правовая основа деятельности ЦБ РФ (Банковское дело)


Реферат: Биомагнетизм (Физика)


Реферат: Александр Блок. Жизнь и творчество. Влияние творчества Блока на поэзию Анны Ахматовой (Литература : русская)


Реферат: Кризис коммунизма в странах Восточной Европы (История)


Реферат: Тождественные преобразования показательных и логарифмических выражений (Математика)


Реферат: Культурное развитие России (История)


Реферат: Техника и электроника СВЧ (Часть 2) (Физика)


Реферат: Идол 90-х Курт Кобейн (Исторические личности)


Реферат: Что такое реинжиниринг (Менеджмент)


Реферат: Что такое лес? (Биология)


Реферат: Влияние тревожности на образование защитных механизмов в процессе психологического консультирования (Психология)


Реферат: Внезапное нападение Германии на СССР (миф или реальность) (История)


Реферат: Атоматизация функций по учету затрат вспомогательного производства (Бухгалтерский учет)


Реферат: Обеспечение качества машин (Технология)


Реферат: Создание трансгенных продуктов (Биология)



Copyright © GeoRUS, Геологические сайты альтруист