|
Реферат: Правила безпеки під час виконання окремих робіт в електроустановок загального призначення (Безопасность жизнедеятельности)
Міністерство освіти та наукиУкраїни
Національна Металургійна Академія України
Кафедра охорони праці
Реферат
На тему:
“ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ В
ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ”
Виконала:
ст. гр. ФК-03-2
Логайська Арина
Перевірив:
Доц. Каракаш О. І.
м. Дніпропетровськ
2004 р.
Повітряні лінії електропередачі
Робота на опорах
1.Підійматися на опору і працювати на ній доз
воляється тільки в тих випадках, коли є повна впев
неність в її достатній міцності і стійкості. Необхідність
укріплення опори і безпечні засоби визначаються на місці
керівником робіт і відображаються в ППР.
2.Роботи з укріплення опори, механічна міцність
і стійкість якої викликає сумніви, виконуються методом
закріплення тросів, відтяжок або спеціальних пристроїв
для розкріплевня на опорі. В цьому разі підіймання на
опору забороняється. Роботи виконуються з телескопіч
ної вишки або іншого механізму для підіймання людей
чи з встановленої поряд іншої опори.
В разі застосування відтяжок з гаками, останні повинні
мати запобіжні замки.
3.Підійматися на опору дозволяється членам
бригади, які мають:
групу III - під час всіх видів робіт до верху опори;
групу II - під час робіт зі зняттям напруги - до
верху опори, а під час робіт без зняття напруги віддалік
від струмовідних частин, що перебувають під напругою,
- не вище 2 м до рівня розташування нижніх проводів,
з групою І - під час всіх видів робіт - не вище 3 м від
землі (до ніг працівника).
4.Ті опори, які не розраховані на однобічне тя
жіння від проводів і тросів, але тимчасово піддаються
такому навантаженню, мають бути попередньо укріплені
для запобігання їх падінню.
5.Забороняється порушувати цілісність проводів
і знімати в'язки на проміжних опорах без попередньо
го укріплення опор. Забороняється підіймання на про
міжну опору, якщо на ній закріплено менше як два
проводи.
6.На кутових опорах зі штирьовими ізолятора
ми підніматися і працювати з боку внутрішнього кута
забороняється.
7.Під час роботи на стійці опори розташовува
тися слід таким чином, щоб не випускати з поля зору
найближчі проводи, що перебувають під напругою.
8.Під час підіймання на опору слід закріплятися
стропом запобіжного паска.
9.Під час заміни деталей опор слід унеможливи
ти їх зміщення або падіння опори.
10.Забороняється під час заміни приставок П і
АП-подібних опор, відкопувати одночасно обидві стійки
опори.
Встановлення приставок слід починати з однієї стійки опори,
і тільки після заміни на ній приставок, закріплення бандажів і
трамбування ґрунту можна розпочати заміну приставок на другій
стійці. Замінювати здвоєні приставки слід почергово.
Забороняється під час витягування чи спускання приставки
знаходитися у котловані.
Робота на ПЛ зі зняттям напруги
11.На багатоколовій ПЛ з горизонтальним роз
ташуванням кіл працювати зі зняттям напруги з одного
кола дозволяється тільки з боку цього кола. Переходи
ти на дільниці траверс, що підтримує кола, які перебу
вають під напругою, забороняється.
12.Працювати на відключеному колі багатоко-
лової ПЛ з розташуванням кіл одне над одним дозво
ляється тільки за умови, що це коло підвішене нижче
від кіл, що перебувають під напругою. Підніматися на
опору дозволяється тільки з боку відключеного кола.
Замінювати та регулювати проводи відключеного кола
забороняється.
13.На багатоколовій ПЛ напругою 220 кВ під
час роботи на опорах зі зняттям напруги з одного кола
на стійках на висоті від 2 до 3 м від землі встановлю
ються червоні прапорці з боку кіл, які залишилися під
напругою. Прапорці встановлює керівник робіт з членом
бригади, який має групу з електробезпеки III.
14.В разі проведення робіт з опори, телескопіч
ної вишки без ізолювальної секції або з іншого механі
зму для підіймання людей відстань від людини або від
інструменту та пристосувань, що застосовуються, до
проводів ПЛ напругою до 1000 В, зв'язку, радіотранс
ляції, телемеханіки має бути не менше ніж 0,6 м.
Якщо під час робіт унеможливлене наближення до вказаних
проводів на меншу відстань, то вони мають відключатися і
заземлюватися на місці проведення робіт.
15.Перетягування і заміна проводів на ПЛ на
пругою до 1000 В, підвішених на опорах спільно з інши
ми ПЛ напругою до і понад 1000 В, провадяться з відключенням і
заземленням на робочих місцях або з обидвох боків дільниці робіт
всіх ПЛ до і понад 1000 В.
16.Під час робіт на гірляндах ізоляторів дозволяється
переміщуватися по підтримувальних гірляндах
- як одноланцюгових, так і складених з двох і більше
ланцюгів.
Працювати на одноланцюговій натяжній гірлянді дозволяється,
користуючись спеціальними пристосуваннями, а в разі їх
відсутності - лежачи на гірлянді і зачепившись ногами за траверсу
для фіксації положення тіла.
17.Під час роботи на підтримувальній гірлянді
строп запобіжного паска закріплюється за траверсу.
Якщо довжина стропа недостатня, то необхідно корис
туватися закріпленими за пояс двома страхувальними
канатами. Один канат прив'язують до траверси, а дру
гий, попередньо заведений за траверсу, член бригади,
який підстраховує, відпускає в міру необхідності.
18.Під час роботи на натяжній гірлянді строп
запобіжного поясу закріплюється за траверсу або за
призначені для цього пристосування.
19.На підтримувальних та натяжних гірляндах,
складених з двох і більше ланцюгів, дозволяється закр
іплювати строп запобіжного паска за один з ланцюгів,
на якому робота не проводиться. Закріплювати цей строп
за гірлянду, на якій виконується робота, забороняється.
20.В разі виявлення несправності, котра може
призвести до розчіплювання гірлянди, робота має бути
припинена.
21.Під час підіймання (або опускання) на тра
верси проводів, тросів, ізоляторів перебувати на травер
сах, на яких підіймається вантаж, або на стійках під
цими траверсами, забороняється.
Вибирати схеми підіймання вантажу і розміщувати підіймальні
блоки слід з таким розрахунком, щоб не виникали зусилля, які
можуть викликати пошкодження опори.
22.Під час фарбування опори слід вживати заходів для
запобігання потраплянню фарби на ізолятори
і проводи (наприклад, застосовувати піддони).
Робота на ПЛ без зняття напруги на струмовідних частинах та
поблизу них.
23.Роботи на ПЛ, що перебувають під напругою, можуть
провадитися за двома схемами:
«провід - людина - ізоляція - земля», якщо праці-вник
перебуває під потенціалом проводу та ізольований від землі;
«провід - ізоляція - людина - земля», якщо працівник
ізольований від проводу.
24.Роботу під потенціалом проводу допускається
виконувати за дотримання умов ізоляції людини від
землі, застосування комплекту одягу та вирівнювання
потенціалів екранувального комплекту, робочої площад
ки і проводу.
Вирівнювання потенціалів здійснюється спеціальною штангою
для переносу потенціалу.
Відстані від людини до заземлених частин і елементів
устаткування під час виконання цих робіт мають бути не меншими
від зазначених в табл.2.3.
Конкретні види робіт під потенціалом проводу слід
виконувати згідно зі спеціальними інструкціями за технологічними
картами.
25.Роботи під напругою з ізоляцією людини від
проводу мають проводитися із застосуванням електроза-
хисних засобів для відповідної напруги.
26.Члени бригади, які мають право на виконан
ня робіт під потенціалом проводу (з безпосереднім до
торканням до струмовідних частин), повинні мати групу
IV, а інші члени бригади - групу НІ.
27.Забороняється доторкатися до ізоляторів і арматури
ізолювальних підвісок, що мають інший, ніж
провід, потенціал, а також передавати або брати інстру
мент чи пристосування працівникам, що не перебувають
на тому самому робочому майданчику, під час виконан
ня робіт з площадки ізолювального пристрою, що пере
буває під потенціалом проводу.
Під час з'єднання тих елементів ремонтованої фази, які
мають різний потенціал (наприклад проводи та ізолювальні
підвіски), або під час їх роз'єднання необхідно користуватися
діелектричними рукавичками.
28.Перед початком робіт на ізолювальних підвісках необхідно
перевіряти вимірювальною штангою
електричну міцність підвісних ізоляторів і наявність всіх
шплінтів та замків в арматурі. За наявності випускних
затискачів слід заклинити їх на опорі, на якій прово
диться робота, і на сусідніх опорах, якщо цього потре
бує рельєф траси.
29. Роботи на ізолювальній підвісці з її перечеплення,
заміни окремих ізоляторів, арматури, що провадяться монтерами,
які перебувають на ізолювальних пристроях або траверсах,
допускаються за кількості справних ізоляторів на підвісці не
менше 70%.
30. Під час перечеплення ізолювальних підвісок,
що виконуються з траверс, встановлювати і відчіпляти
від траверси необхідні пристосування слід в діелектрич
них рукавичках.
Дозволяється доторкатися: на ПЛ 35 кВ - до шапки першого
ізолятора в разі наявності двох справних ізоляторів в
ізолювальній підвісці, а на ПЛ 110 кВ і вище — до шапок першого і
другого ізоляторів. Відлік ізоляторів ведеться від траверси.
31.Встановлення трубчатих розрядників на ПЛ
20, 35, 110 кВ під напругою допускається за умови за
стосування ізолювальних підвісних габаритників, які
унеможливлять наближення зовнішнього електрода роз
рядника до проводу на віддаль, меншу від заданої.
Забороняється перебувати в зоні можливого вихлопу газів в
разі наближення зовнішнього електрода розрядника до проводу або
під час відведення проводу в разі зняття розрядника. Наближати
або відводити зовнішній електрод розрядника слід за допомогою
ізолювальної штанги.
32.Забороняється наближатися до ізольованого
від опори блискавкозахисного тросу на відстань менше
1 м.
В разі використання троса в схемі плавлення ожеледі
припустиме наближення до троса слід визначати залежно від напруги
плавлення.
33.Забороняється працювати на тих ПЛ та ПЛЗ,
які перебувають під напругою, в туман, дощ, снігопад,
в темний час доби, а також під час вітру, що ускладнює
роботи на опорах.
34.Перехід з ізолювального пристрою на його
робочий майданчик і назад дозволяється тільки після
віддалення майданчика з монтером від проводу більше
0,5 м - на ПЛ напругою до 110 кВ включно і більше
1 м - на ПЛ напругою 150 , 220 кВ та зняття потен
ціалу з робочого майданчика.
Роботи на ПЛ в прольотах перетину;
на одному відключеному колі багатоколової ПЛ;
пофазний ремонт
35.Під час монтажу і заміни проводів (вимоги
цього і наступних пунктів стосуються також і тросів)
розкочувати їх потрібно поволі, без ривків, тягові кана
ти направляти так, щоб уникнути підсікання і набли
ження до проводів, розташованих вище, що перебува
ють під напругою. Для відтяжок і контрвідтяжок слід
використовувати канати із рослинних або синтетичних волокон
мінімальної довжини, натягуючи їх без послаблень, не допускаючи
звисання кінців. Лебідки і сталеві канати, які використовуються
під час роботи, мають бути заземлені.
36.Під час розкочування провід кожного бараба
на має бути заземлений. У випадку розкочування з
розкочувального візка заземлювати слід нерухомий кі
нець проводу.
Під час розкочування з барабана, встановленого на одному
місці, провід заземлюється приєднанням його кінця до втулки
барабана, а валу барабана - до заземлювача або на опорі,
найближчій до барабана.
37.Перед початком монтажних робіт (візировка,
натяжка, перекладка з роликів в затискачі) розгорну
тий провід заземлюється в двох місцях: біля початкової
анкерної опори поблизу натяжного затискача і на кін
цевій опорі, через яку проводиться натягування. Крім
того, заземлення встановлюються на провід на кожній
проміжній опорі, де проводиться робота.
38.Для проводу, що лежить в металевих розко
чувальних роликах або затискачах, достатнім є зазем
лення обойм цих роликів (затискачів). За наявності
металевого контакту між металевою обоймою ролика
(затискача) і тілом металевої або арматурою залізобетон
ної опори додаткові заходи з заземлення металевого
ролика (затискача) не потрібні.
39.Під час роботи на проводах, що виконується
з телескопічної вишки (підйомника), робоча площадка
вишки має бути з'єднана за допомогою спеціальної штан
ги для перенесення потенціалу гнучким мідним провідни
ком перетином не менше 10 мм2 з проводом, а сама
вишка заземлена. Провід в цьому разі слід заземлити на
найближчій опорі або в прольоті.
Забороняється заходити в кабіну вишки і виходити з неї, а
також доторкатися до корпусу вишки стоячи на землі, після
з'єднання площадки телескопічної вишки з проводом.
40.Під час виконання роботи на проводах ПЛ в
прольоті перетину з іншою ПЛ, що перебуває під напру
гою, заземлення необхідно встановлювати на тій опорі,
на якій провадиться робота.
Якщо в цьому прольоті підвішуються або замінюються проводи,
то з обох боків від місця перетину мають бути заземлені проводи -
як той, що підвішується, так і той, що замінюється. Роботи на
проводах, що виконуються з опор,
з телескопічної вишки, яка не має ізолювальної секції,
або іншого механізму для підіймання людей, і роботи
на проводі, опущеному з опори аж до землі, мають
провадитися відповідно до 4.7.12 цих Правил.
41.Після закінчення монтажних робіт в анкер
ному прольоті проводи заземлюються на початковій ан
керній опорі або на одній з проміжних опор. Не допус
кається заземляти проводи на кінцевій анкерній опорі
змонтованого анкерного прольоту для запобігання ура
женню людей, що працюють на наступному анкерному
прольоті, грозовими розрядами на проводи вже готової
дільниці.
42.З'єднання шлейфів на анкерній опорі прово
диться тільки після закінчення монтажних робіт в су
міжних з цією опорою анкерних прольотах.
43.Шлейфи ПЛ напругою 110 кВ і вище до їх з'єднання
закріплюються за проводи або за натяжні гірлянди, але не ближче
ніж за четвертий ізолятор, рахуючи від траверси, а ПЛ напругою 35
кВ і нижче - тільки за проводи.
44.Після з'єднання шлейфів на анкерних опо
рах змонтованої дільниці ПЛ проводи заземлюються на
початковій анкерній опорі і на одній з проміжних опор.
Заземлювати ці проводи на кінцевій анкерній опорі за
бороняється.
45.На відключеному колі багатоколових ПЛ з
вертикальним розташуванням кіл одне над одним мож
на працювати тільки за умови, що це коло підвішене
нижче від кіл, що перебувають під напругою. Заборо
няється заміняти і регулювати проводи відключеного
кола.
46.Під час роботи на одному відключеному колі
багатоколової ПЛ з горизонтальним розташуванням кіл
на стійках мають бути вивішені червоні прапорці з боку
кіл, які залишилися під напругою. Прапорці вивішують
на висоті 2—3 м від землі керівник робіт з членом бри
гади, що має групу III.
47.Підніматися на опору слід під наглядом ке
рівника робіт або члена бригади з групою III, які стоять
на землі. Підніматися на опору з боку кола, що перебу
ває під напругою, і переходити на дільницю траверси,
що підтримує це коло, забороняється.
48.Під час роботи з опор на проводах відключе
ного кола багатоколової ПЛ, решта кіл якої перебуває
під напругою, заземлення необхідно встановлювати на
кожній опорі, на якій проводяться роботи.
49.Забороняється під чає пофазового ремонту ПЛ
заземляти в РУ провід відключеної фази. Провід має
бути заземлений тільки на робочому місці. На ПЛ
35 кВ і вище під час робіт на проводі однієї фази або
почергово на проводах кожної фази допускається зазем
лювати на робочому місці провід тільки тієї фази, на
якій виконується робота. В цьому разі забороняється на
ближатися до проводів інших, незаземлених фаз на від
стань, меншу від зазначеної в таблиці 2.3.
50.Під час пофазового ремонту заземлення по
винне бути подвійним і складатися з двох окремих,
встановлених паралельно заземлень. Працювати на про
воді дозволяється не далі ніж за 20 м від встановленого
заземлення.
В разі одночасної роботи кількох бригад відключений провід
має бути роз'єднаний на електричко незв'язані дільниці. Кожній
бригаді виділяється окрема дільниця, на якій встановлюється одне
подвійне заземлення.
51.Під час пофазового ремонту ПЛ 110 кВ і вище
для локалізації дугового розряду перед встановленням
або зняттям заземлення провід має бути попередньо
заземлений за допомогою штанги з дугогасним при
строєм. Заземлювальний провід штанги має бути зазда
легідь приєднаний до заземлювача. Ця штанга може бути
знята лише після встановлення (або зняття) переносно
го заземлення.
52.Забороняється під час пофазового ремонту на
ПЛ з горизонтальним розміщенням фаз переходити на
ділянки тих траверс, що підтримують проводи фаз, які
перебувають під напругою.
Роботи на струмовідних частинах
електроустановок і повітряних ліній
електропередавання під наведеною напругою1
53.До робіт на струмовідних частинах електро
установок під наведеною напругою мають допускатись
особи, які пройшли спеціальне навчання методам без
печного виконання таких робіт, в перевіркою знань,
записом у посвідченні про надання права на їх прове
дення.
Члени бригади (за винятком водіїв машин та механізмів)
повинні мати групу з електробезпеки не ниж че III.
54.Працівники, які обслуговують електроуста новки і ПЛ,
повинні знати перелік ПЛ та лінійного обладнання електростанцій
та підстанцій, що перебувають під наведеною напругою після їх
вимкневня.
55.Із числа ПЛ, що перебувають під наведеною
напругою, слід визначити вимірюваннями або розрахун
ками лінії, під час вимкнення і заземлення яких по
кінцях (в РУ) і на місці виконання робіт на заземлю
вачі залишається потенціал наведеної напруги понад 42В
за найбільшого робочого струму діючих ПЛ. В подаль
шому вимірювання або розрахунки слід виконувати під
час зміни режиму, схеми мережі.
56.Під час роботи в зоні слабкої дії наведеної
напруги лінія має бути заземленою в РУ електростанції
і підстанції.
57.Роботи в зоні сильної дії наведеної напруги
слід виконувати без заземлення ПЛ в РУ електростанцій
і підстанцій. Виняток становлять роботи, які викону
ють:
на дільниці сумісного проходження повітряних ліній
поблизу РУ електростанцій (підстанцій), але не далі як
за 2 км від них — в цих випадках ПЛ заземлюється в
кінцевих РУ;
на дільниці одиночного проходження, яка прими
кає до РУ електростанцій (підстанцій), - в цих випад
ках лінію треба заземлити в РУ, яке примикає до діль
ниці робіт.
1 Вимоги цього розділу відносяться до робіт на проводах, тросах
та лінійному обладнанні електростанцій (підстанцій).
58.Під час виконання робіт на ПЛ в зоні силь
ної дії наведеної напруги, коли ця лінія не заземлена в
РУ електростанції і підстанції, треба вжити додаткових
заходів щодо запобігання помилковому або самочинно
му ввімкненню комутаційних апаратів. Для цього до
датково до вимог пункта 4.2.4 цих Правил схема вими
кача має бути розібрана роз'єднувачами з обох боків, а
на лінійному роз'єднувачі мають бути ввімкнені зазем-
лювальні ножі в бік вимикача. За наявності обхідної си
стеми шин вона також має бути заземленою.
59.Струмовідні частини електроустановки, що
перебувають під наведеною напругою, мають бути зазем
лені на кожному робочому місці з приєднанням зазем-
лювальних провідників до контуру заземлення опори або
до заземлювального пристрою електростанції чи під
станції. Допускається використовувати груповий зазем
лювач. Використання одинарного стрижневого зазем
лювача допускається тільки під час робіт в зоні слабкої
дії наведеної напруги.
60.З моменту заземлення проводу заземлювач, заземлювальні
провідники, опори та їх елементи, монтажні канати, машини та
механізми слід вважати такими, що перебувають під напругою, тому
доторкатися до них стоячи на землі без застосування
електрозахисних засобів (діелектричних рукавичок, взуття), а
також заходити до кабіни механізму і виходити з неї -
забороняється.
61.В зоні сильної дії наведеної напруги роботи,
що виконуються без заземлення ПЛ в РУ електростанції
і підстанції, мають проводитися з встановленням базо
вого заземлення на дільниці виконання робіт. Під час
роботи на дільниці сумісного проходження ПЛ базове
заземлення треба встановлювати не далі як за 1 км від
робочого місця, а на дільниці одиночного проходження
лінії - його можна розташувати довільно в межах цієї
дільниці. Не допускається встановлювати базове зазем
лення на опорі, на якій виконуються роботи,
62.Встановлення та зняття базового заземлення
виконується із заземлюванням проводів всіх фаз на кон
тур заземлення опори, а в випадку відсутності такого
контуру - на груповий заземлювач. Залежно від місце
вих умов допускається встановлювати та знімати базове
заземлення без заземлення ПЛ в РУ електростанції (під
станції) із записом в оперативному журналі або тимча
совим заземленням ПЛ в цих РУ. Встановлення та знят
тя базового заземлення має виконувати керівник робіт з
двома членами бригади з групами IV і III.
В рядку "Окремі вказівки" наряду необхідно вказати
розрахункові рівні наведеної напруги до встановлення базового
заземлення та після підготовки робочого місця.
Базове заземлення встановлюється перед початком підготовчих
робіт і знімається після повного закінчення робіт та зняття
робочих заземлень.
63.В зоні сильної дії наведеної напруги, під час
сумісного проходження ПЛ, роботи треба виконувати на
одній або двох суміжних опорах та прольоті між ними.
В разі сумісного проходження ПЛ в зоні сильної дії
наведеної напруги допускається одночасне проведення
робіт кількома бригадами, коли довжина дільниці робіт
не перевищує 2 км, за умови виконання вимог пункта
64. цих Правил. За необхідності перевищення зазна
ченої довжини дільниці робіт, ПЛ має бути поділена на
електрично не зв'язані між собою дільниці зі встанов
ленням на кожній з них базового заземлення.
Під час виконання таких робіт на дільниці одиночного
проходження лінії, а також усіх видів робіт в зоні слабкої дії
наведеної напруги довжина дільниці, на якій провадяться роботи,
не обмежується.
Суміщення робіт в зоні сильної дії наведеної напруги на
дільницях сумісного та одиночного проходження допускається тільки
за умови розділення лінії на електричне незв'язані дільниці.
65.В разі проходження ПЛ на дільниці одиноч
ного прямування на території різних підприємств на
кожній дільниці робіт повинне встановлюватися своє
базове заземлення.
66.Перед початком робіт під наведеною напру
гою мають бути вирівняні потенціали проводу, опор та
їх елементів, монтажних канатів, машин і механізмів
через заземлення їх на загальний заземлювач. У цьому
випадку провід слід заземлювати в останню чергу - після
монтажу такелажної схеми на землі та її заземлення.
Розбирати такелажну схему необхідно у зворотній по
слідовності.
67.Роботи, пов'язані з дотиком до проводу, опу
щеного на землю, мають проводитися із застосуванням
електрозахисних засобів або з металевого майданчика,
який з'єднаний з проводом для вирівнювання потенці
алів. Забороняється входити на майданчик або сходити
з нього, а також подавати металеві предмети, стоячи на
землі без діелектричного взуття.
68.Перед тим як розрізати провід, його необхі
дно заземлити з обох боків від місця розриву на контур
заземлення опори або, під час виконання таких робіт в
прольоті - на загальний груповий заземлювач, на який
мають заземлюватись також монтажні канати, машини
та механізми.
69.Під час наближення до заземлювача на від
стань менше 3 м для захисту від напруги кроку після
заземлення проводу на місці робіт необхідно взувати
діелектричне взуття.
70.Під час монтажу та заміни проводів під на
веденою напругою всі роботи, пов'язані з дотиком до
проводу, машин та механізмів, мають виконуватися із
заземленням їх на місці робіт та застосуванням елект
розахисних засобів. Перед розкочуванням заземлювати
провід безпосередньо біля барабану не вимагається.
71.Підіймання та опускання проводу має прово
дитись із заземленням його на кожній опорі, де-здій
снюється монтаж, за умови, що довжина дільниці не
перевищує 2 км. Натягування та візування проводу
треба виконувати із заземленням його на анкерній опорі,
через яку здійснюється натягування.
72.Перекладання проводу із розкочувальних ро
ликів в затискачі має виконуватись після заземлення
його на місці робіт або на сусідній опорі. Для проводу,
який лежить на металевих роликах або у підтримуваль-
них затискачах, достатньо заземлити їх на контур за
землення опори, а за наявності природного контакту між
ними встановлення додаткового заземлення на місці
робіт не вимагається. Суміжний анкерний проліт, в
якому перекладання проводу вже закінчено, слід вважа
ти таким, що перебуває під напругою.
73.До роботи зі з'єднання проводів в петлях
анкерних опор ПЛ 110 кВ і вище їх слід закріпляти за
проводи або за натяжні ізолювальні підвіски (але не
ближче, ніж за четвертий ізолятор від траверси), а на
ПЛ 35 кВ і нижче - тільки за проводи.
74.Починати з'єднувати проводи у прольоті ан
керних опор можна тільки після повного припинення
робіт в суміжних анкерних прольотах і зняття з них
всіх заземлень. Лінія має бути заземлена в одному місці
- на анкерній опорі, де провадяться роботи, із зазем
ленням кінців з'єднувальних проводів на контур зазем
лення опори. Перед установленням заземлень треба дот
римуватись підвищеної обережності і не наближатись до
незаземлених проводів через наявність на них наведено
го електростатичного потенціалу.
75.Роботи на обладнанні електростанцій і під
станцій, яке перебуває під наведеною напругою, необх
ідно виконувати із встановленням на спуски проводів з
боку ПЛ по одному переносному заземленню або з вми
канням заземлювальних ножів на обхідному роз'єдну
вачі, якщо на ньому не виконуються роботи. Встанов
лення та зняття переносних заземлень необхідно вико
нувати за умови ввімкнення заземлювальних ножів у бік
лінії.
76.Під час роботи в електроустановках під наве
деною напругою із застосуванням телескопічних вишок
та гідропідйомників робочий майданчик має бути з'єдна
ний із заземленим на місці робіт проводом-перемичкою з
гнучкого мідного проводу за допомогою спеціальної
штанги, а сам механізм має бути заземлений на загаль
ний з проводом заземлювач. Перетин перемички та за-
землювального провідника має бути не менше 25 мм2.
Механізми повинні мати інвентарні заземлювачі, на
робочих майданчиках мають бути позначені місця для
приєднання перемичок, які мають бути ретельно очищені
від фарби, іржі та забруднення.
Реферат на тему: Правила поведінки на підприємстві
Реферат
на тему:
“Поведінка в екстремальних ситуаціях на підприємстві”
1. Охорона праці на підприємстві.
В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення
умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх
здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування
виробництвом, підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування
охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і
реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних
заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і
працездатності людини в процесі праці.
Об'єкт керування - це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у
всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із
предметами і знаряддями праці і виробничого середовища.
Керуюча частина містить у собі керівників підприємства, керівників
підрозділів, службу охорони праці. При цьому тут закладені принципи
системного підходу, коли виходи об'єкта керування (показники безпеки) через
систему збору й опрацювання інформації пов'язані, тобто інформація про
відхилення в процесі контролю надходить у керуючий орган, де вона
аналізується і приймається адекватне вирішення. Таким чином, СКОП діє за
принципом зворотної зв'язок.
Планування здійснюється на основі складених планів:
. перспективний (5 літній) - комплекс планового поліпшення умов по
охороні праці. Вони є частиною бізнес-плану;
. поточні (річні) - вони включаються в щорічну угоду по охороні праці
колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом;
. оперативно-календарні плани по охороні праці (ОКП), місячні і
квартальні.
У комплекс заходів щодо охорони праці входять:
. боротьба зі шкідливими і небезпечними чинниками (шум,
випромінювання, вібрація і т.д.);
. соціальні заходи.
З метою послаблення негативних факторів необхідно розробляти колективні
та індивідуальні заходи по забезпеченню нормативних умов по охороні праці (
розподіл обов’язків між службами, посадові обов’язки). Необхідні умови
освітлення, опалення, заземлення єлектроплиладів та електроустановок,
огородження та блокування, світлова та звукова сигналізація.
Необхідно проводити зоходи по зменшенню противібраційні засобів,
протишумові, протипожежні, електробезпечність, пожежна безпека.
Організація охорони праці на підприємстві.
Управлінням охороною праці займається начальник підприємства, який
зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці
умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити
додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
З цією метою забезпечується функціонування системи управління охороною
праці, для чого:
. створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують
вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх
обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них
функцій;
. розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для
досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує
прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та
автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони
праці тощо;
. забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків,
професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених
комісіями за підсумками розслідування цих причин;
. організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації
робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в
порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх
підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я
виробничих факторів;
. розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про
охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила
виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у
виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях
відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про
охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про
охорону праці;
. здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних
процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та
іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та
індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо
охорони праці;
. організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з
працівниками у галузі охорони праці.
В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які
необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на
певних роботах, зобов'язаний вжити погоджених з органами державного
нагляду заходів, що забезпечать безпеку працівників.
У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних
випадків зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим,
залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.
2.Аналіз шкідливих і небезпечних чинників
По природі дії на організм людини небезпечні і шкідливі виробничі
чинники (НВЧ і ШВЧ) підрозділяються на чотирьох групи:
. Фізичні;
. Хімічні;
. Біологічні;
. Психофізіологічні.
До фізичних ШВЧ відносяться частини машин; гострі крайки; підвищений
рівень вібрації, шуму; аномальне значення мікроклімату; підвищена
запиленність і загазованість, випромінювання і т.д.
Хімічні чинники діляться на токсичні, що дратують (алергени),
канцерогенні, мутагенні.
Біологічні НВЧ: патогенні мікроорганізми і продукти їхньої
життєдіяльності; рослини; тварини; людина.
Психофізіологічні НВЧ: нервово-емоційні перевантаження; монотонність;
статичне, динамічне навантаження; робота в нічну зміну і т.д.
3.Освітлення.
90% інформації людина одержує через органи зору. Світло робить
позитивний вплив на обмін речовин, серцево-судинну систему, нервово-
психічну сферу. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності
праці, його безпеки. При недостатньому освітленні і поганій його якості
відбувається швидке стомлення зорових аналізаторів, підвищується
травматичность. Занадто висока яскравість викликає явище осліплення,
порушення функції ока.
Головні вимоги до виробничого освітлення .
Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової
роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність
різких тіней; розмір освітлення, постійність в часу (відсутність пульсації
світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й
оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установлень
повинні бути довговічні, вибухоло-пожежо-электробезпечні.
Експлуатація освітлювальних установок і контроль.
Експлуатація включає: регулярне очищення засклених прорізів і
світильників від бруду; своєчасну заміну перегорілих ламп; контроль напруги
в мережі; регулярний ремонт арматури світильників; регулярний косметичний
ремонт помешкання. Для цього передбачені спеціальні пересувні візки з
платформами, телескопічні східці, підвісні устрої. Всі маніпуляції
провадяться при відключеній напрузі. Якщо висота підвісу до 5м -
обслуговуються східцевими драбинами (обов'язково 2 чоловік). Контроль
освітлення здійснюється не рідше 1 разу в рік шляхом виміру освітленості
або сили світла за допомогою фотометра; наступне порівняння з нормативами.
4.Вібрація.
Переміщення точки або механічної системи при якому відбувається
почергове зростання й убування в часу значень хоча б однієї координати.
Причиною порушення вібрації є виникаючі при роботі машин
неурівноважені силові впливи: ударні навантаження; зворотно-поступальні
переміщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу є: неоднорідність матеріалу;
розбіжність центрів мас і осей обертання; деформація.
Біологічний вплив вібрації.
Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до
фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на
ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі
людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах, зсуви
в черевній порожнині, нервово-психічній сфері). Людина частково або цілком
утрачає працездатність. По способі передачі на людину вібрація
підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні
поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла.
Загальну поділяють по характері передачі на: транспортну (при прямуванні
машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування:
кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться
поруч).
Способи захисту від вібрації.
У автоматичних виробництвах захистом є дистанційне керування (виключає
контакт). У неавтоматических виробництвах:
. Зниження вібрації в джерелах їхніх виникнень: підвищення точності
опрацювання деталей; оптимізація технологічного процесу;
поліпшення балансування.
. Відстройка від режимів резонансу (збільшення жорсткості системи);
вібродемпфірування (пружинні віброізолятори).
Поліпшення організації праці вібронебезпечних процесів: загальна
кількість часу в контакті з віброобладнанням не повинно перевищувати зміни;
одноразову дію не повинно перевищувати для локальної - 20 хвилин, для
загальної - 40 хвилин.
До лікувально - профілактичних мір відносяться: масаж; заходи, що
загально укріплюють; гідропродцедури. Вібрація має властивість кумуляції
(накаплювання в організмі).
5.Виробничий шум.
Любий небажаний для людини звук, робить негативний вплив на здоров'я і
працездатність.
Як фізичне явищ звук - механічні коливання упругого середовища, яке
сприймається людським вухом в інтервалі частот 16 - 20 000 Гц. До 16 Гц -
инфразвукові коливання; понад 20 000 Гц - ультразвук..
Захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки,
застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту,
будівельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту діляться
стосовно джерела шуму: понижуючі шум у джерелі виникнення (найбільше
ефективно); понижуючі шум на шляхах його поширення. По способу реалізації:
. Акустичні - грунтуються на акустичному вимірі помешкання і за
принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання,
віброізоляція, демпфірування, застосування глушителей шуму.
. Будівельно-акустичні методи застосовують: екрани, звукоізоляцію,
кабіни спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення і
т.д. Найбільше ефективні звукоізолюючі матеріали: трипласт
(композиційний матеріал); пластобетони з наповненням з опилок
деревини, соломи і т.д. Звуковбирні матеріали: мармур, бетон,
граніт, цеглина, ДВП, ДСП, войлок, мінераловата, матеріали з
щілинною перфорацією.
. Архітектурно-планувальні: раціональне розміщення робочих місць;
раціональний режим праці і відпочинку. Організаційно-технічні.
Активна форма захисту - генерація шуму в противофазя до джерела. Засоби
індивідуально захисту: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски.
6.Випромінювання.
У результаті опромінення живої тканини в ній виникає іонізація молекул
і розпадання на іони. Іонізація супроводжується порушенням молекул, як
слідство розірвання молекулярних зв'язків і зміною хімічної структури
з'єднань, тому що в основному тіло - це вода. Вода розпадається на вільні
радикали (радіоліз води). Ці радикали дуже активні і призводять до
каталітичних реакцій і окислювання, у результаті чого відбувається руйнація
клітин. Відбувається гальмування функції кровотворних органів, звуження
сосудів, розлад шлунково-кишкового тракту й імунної системи організму.
Зовнішні і внутрішні опромінення.
Зовнішнє опромінення - опромінення, коли джерело радіації знаходиться
поза організмом і улучення випромінювання усередину виключається -
видеотерминалы, рентген, із герметичним джерелом випромінювання. При
зовнішньому опроміненні небезпечним є (, (, рентгенівське, нейтронне
випромінювання. Біологічний ефект залежить від дози опромінення, його виду,
часу впливу, розміри поверхні, індивідуальної чутливості організму.
Ознаки опромінення: сухість шкіри, ламкість кісток, тріщини шкіри,
променеві виразки. ( і рентгенівське опромінення може призводити до
летального виходу без зовнішніх ознак. ( і ( викликають шкірні поразки.
Внутрішні опромінення - відбувається при влученні радіоактивної
речовини усередину організму при вдиханні забрудненого повітря, через
стравохід, через шкіру. У цьому випадку людина піддається безупинному
опроміненню доти, поки речовина не розсосеться або не буде виведено з
організму шляхом фізіологічного обміну. Внутрішньє опромінення небезпечно,
тому що уражають внутрішні органи, кров. Найбільше небезпечно (.
До головних мір захисту відносяться: використання джерел із мінімальним
виходом випромінювання (захист кількістю); обмеження часу роботи (захист
часом); видалення робочих місць від джерел (захист відстанню);
екранізування джерел або робочих місць.
7.Електробезпечність.
Електрообладнання, яким доводиться користуватися працівникам на
підприємстві, являє собою потенційну небезпеку. Багато нещасних випадків
відбувається при обслуговуванні найбільш поширеного електрообладнання,
розрахованого на напругу 127-380 В.
Система організаційно-технічних заходів і засобів, що забезпечують
захист людей від шкідливих впливів ел. струму, эл. дуги, ЭМ поля і
статичної електрики. Порушення вимог ел-безпеки призводить до ел. травм.
Електрична травма - травма, викликана впливом эл. струму і дуги.
Сукупність таких травм - электротравматизм.
Електрична установка - сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного
устаткування, призначених для пр-ва, перетворення, трансформації, передачі
і розподілу эл. енергії.
Причини електротравматизму
- однофазне (однополюсне) дотик людини до неізольованих струмоведучих
частин.
- одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неізольованих частин під
напругою.
- наближення на небезпечну відстань людини, до неізольованого від
землі або до неізольованих струмоведучих частин під напругою.
- дотик людини до металевих корпусів під напругою.
Біологічна дія струму на організм людини.
Проходячи через організм людини эл.струм робить 4 види впливу:
- термічна дія – яка проявляється в опіках окремих частин, нагріванні
до високих температур кровоносних судин, крові, нервів, серця,
мозку, що викликає серйозний розлад.
- електролітична дія - розкладання органічної рідини (лімфи і крові)
із порушенням її складу.
- механічна дія - (динамічне) розшарування, розрив тканин організму
(м'язів серця, судин) у результаті эл.динамічного ефекту; миттєвого
вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом тканинної
рідини і крові.
- біологічне - подразнення живих тканин організму; порушення
внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормальному
організмі.
Дія струму може бути:
- прямим (по тканинах)
- рефлекторним (по нервових волокнах)
Ці дії струму приводять до різноманітних ел. травм - місцевим і
загальним. До місцевого відносяться електроопіки, електрознаки (мітки),
металізація шкіри (електротатуювання), механічні пошкодження;
електроофтальмія (запалення переднього відділу ока).
Опіки бувають: токові, контактні, дугові (супров. обвуглюванням
тканин).
Механічні ушкодження відбуваються через судорожне скорочення м’язів.
До загального відносять: ел удари - поражається або створюється загроза
поразки всього організму через порушення нормальної діяльності
життєважливих органів (серця, мозку, легенів). 4 ступеня ел. удари:
- судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості
- судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженою
роботою серця
- втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або подиху (або
того і іншого)
- клінічна смерть - (відсутність подиху і кровообігу) перехідний
процес від життя до смерті, що наступає з моменту припинення роботи
серця і легенів. У людини відсутні ознаки життя, розширені зіниці
(мозок погано постачається кров'ю), проте життєві процеси йдуть на
старому рівні (мозок ще живий). Це дозволяє шляхом впливу на органи
повернути постраждалого до життя. Першими гинуть клітини головного
мозку (нейрони), дуже вразливі до кисневого голодування. Тому
тривалість коми обмежується з моменту припинення серцебиття 5-7
хвилинами.
Біологічна смерть - необоротне явище, що характеризується припиненням
біологічних процесів у клітинах організму, розпадом білкових структур.
Наступає після клінічної смерті.
Чинники впливаючі на поразку електричним струмом:
. Ступінь небезпечної дії.
. Від роду струму (небезпечніше для людини - змінний струм);
. Розмір струму;
. Розмір напруги;
. Шлях струму (через життєво важливі органи);
Опір тіла людини (складається з опору верхнього прошарку шкіри й опору
внутрішніх органів) від 1000 до 10 000 Ком;
Що призводить до зменшення опору:
Металізація; зволоження; захворювання шкіри; хронічні захворювання
людини; нервово- психічний настрій; тривалість дії струму (із збільшенням
дії струму опір зменшується); умови зовнішнього середовища. Опір тіла
людини залежить від стану нервової системи людини, її фізичного розвитку. З
віком різко знижується опір організму людини та ймовірнішим стає ураження
найважливіших органів: легенів, серця, головного мозку
Людина починає відчувати змінний струм промислової частоти (50 Гц)
приблизно з 1 мА (пороговий відчутний струм). При струмі 10... 15 мА
виникає судорожне скорочення м'язів, яке весь час підсилюється, і людина не
може звільнитися від контакту зі струмопровідною частиною (пороговий
невідпускаючий струм). При 50 мА порушується дихання, а струм 100 мА
призводить до фібриляції серцевих м'язів (табл. 1). Найнебезпечнішою є
частота струму для людини — 50 Гц. Найнебезпечнішим є шлях струму: рука —
ноги, рука — рука, особливо при проходженні струму через мозок, серце,
легені.
Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20 — 1000 Гц. Змінний
струм небезпечніший від постійного, але це характерно для напруги до 250 —
300 В. При більших напругах небезпечним стає постійний струм. Деякі
захворювання людини (хвороби шкіри, серцево-судинної системи, нервові
хвороби) роблять її сприятливішою до електричного струму. Тому до
обслуговування електричного обладнання допускаються особи, що пройшли
спеціальний медичний огляд. На важкість ураження електрострумом впливає
стан виробничого середовища. Наприклад, підвищена вологість приміщення
збільшує небезпеку ураження.
Аналіз нещасних випадків, пов'язаних з дією електричного струму,
дозволяє виявити їх основні причини, які можна об'єднати у такі групи:
— випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під
напругою;
— несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до
струмопровідних частин;
— поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах,
карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин
електрообладнання, замикання фази на землю і т. ін.;
—— поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті
помилкового включення обладнання, замикання струмопровідних частин, розряд
блискавки та ін.;
— виникнення крокової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій
стоїть людина, в результаті замикання проводу на землю, несправності
заземлення.
Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від
його виду та величини
|Сила струму, мА |Змінний струм частотою 50 Гц |
|0,6 - 1,5 |Початок відчуття: слабке свербіння, пощипування |
| |шкіри |
|2 - 4 |Відчуття поширюється на зап'ястях, злегка зводить |
| |м'язи |
|5 -7 |Больові почуття посилюються у всій кисті, судороги, |
| |слабкий біль у руці до передпліччя |
|8 -10 |Сильний біль, судороги у руці, руки важко відривати |
| |від електроводів |
|10 - 15 |Нестерпний біль у всій руці. Руки не можна відірвати|
| |від електроводів |
|20 - 25 |Сильний біль. Руки миттєво паралізуються, відірвати |
| |їх від електроводів неможливо, ускладнюється дихання|
|50 - 60 |Параліч дихання. Порушується робота серця |
|80 - 100 |Параліч дихання. При тривалості дії струму 3 сек. |
|300 |Те саме, за менший строк |
Технічні засоби електробезпеки.
Технічні засоби електронебезпеки включають: ізоляцію струмопровідних
частин, захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу,
вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої,
запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального
захисту та інші.
Ізоляція — захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує її
нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.
Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання металічних
неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою
із заземляючим пристроєм. Ізоляція струмоведучих частин з устроями
контролю. Забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від поразки
током. Робоча ізоляція передбачається для захисту на випадок ушкодження
робочої ізоляції. Ізоляція, яка складається з робочої і додаткової -
подвійна. Поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує ту ж ступінь захисту, що
і подвійна, називається посиленою ізоляцією. Контроль ізоляції може бути
періодичний і постійний. Вимірюється опір ізоляції мегометрами. Контроль
здійснюється при приймально- здавальних іспитах електроустановок після
монтажу, ремонту, при виявленні дефекту ізоляції і в установлені нормативні
терміни. Нормування: найменше припустиме значення опору ізоляції нормується
правилами устрою електроустановок: -для котушок, контакти, пускачі, силових
щитів і освітлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм; -для повторних
ланцюгів не менше 1МОм. Постійний контроль ізоляції здійснюється
спеціальними приладами, що включаються в цеп разом з електроустановкою,
автоматично контролюють опір установки, сигналізують про зниження опору
ізоляції нижче припустимого значення.
Огородження і неприступність струмоведучих частин. Застосовується з
метою виключення доторку зі струмоведучими частинами або наближення до них
на небезпечну відстань. Головні вимоги: механічна й електрична тривалість.
Техніка безпеки при користуванні електроприладами.
Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити
електрошнур на наявність механічних порушень. Електроприлади повинні бути
надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється
працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електроприлад без
нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади
вимкнені. При виявленні або виникненні несправності в електроприладі
негайно викликати електрика, що обслуговує прилад. Категорично заборонено
виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.
Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить
від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім
потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму.
Якщо неможливо відключити електричне обладнання від мережі, потрібно
відразу приступити до звільнення потерпілого від струмопровідних частин, не
доторкаючись при цьому до потерпілого.
Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від
його стану, її потрібно надавати негайно, по можливості на місці події,
одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів,
потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатись до
прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але
прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. При
відсутності дихання, розширення зіниць і посиніння шкіри потрібно робити
штучне дихання і непрямий масаж серця.
Надавати допомогу необхідно до прибуття лікаря, оскільки є багато
випадків, коли штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя.
Правила поведінки на підприємстві при користуванні електроприладами.
1. Користуватися електроспоживачами, шнури живлення яких мають
триполюсну вилку з попереджуючим включенням заземляючого
(зануляючого) проводу.
2. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких
мають пошкоджену ізоляцію.
3. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають
пошкодження або ненадійно з’єднані з електрошнуром живлення,
вилками, розетками та подовжувачами.
4. Не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних,
направляючих.
5. Не користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та
з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою.
6. Не застосовувати для опалення приміщень
нестандартного(саморобного) електронагрівального обладнання або
ламп розжарювання.
7. При користуванні електроспоживачами, які мають окремий,
самостійний провід заземлення, перед включенням його в
електромережу перевірити наявність та надійність приєднаного
проводу до відповідних клем.
8. По можливості, уникати доторкання руками до металевих частин
електроспоживачів, ввімкнених в електромережу.
9. Не торкатися руками до обірваних та оголених проводів
електромережі.
10. Самостійно не замінювати зіпсовані електрозапобіжники,
електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів та
електромережі.
11. При прибиранні пилу з електроспоживачів, обов’язково вимикати
їх від електромережі.
12. Не залишати без догляду працюючі електроспоживачі.
13. По закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі
та відєднати провід живлення від розетки електромережі. При
цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від
розетки, її слід тримати за корпус, а не смикати за провід
живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під
дію електричного струму.
Дії працюючих при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого
від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відриванням його від
джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на
гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.
Якщо потерпілий опинився у стані непритомності, слід забезпечити йому
приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний
спирт, обризкати водою, розтирати і розігрівати тіло.
Негайно викликати швидку медичну допомогу по телефону 03.
При рідкому та судорожному диханні потерпілого, слід робити йому
штучне дихання.
Штучне дихання – це лікарський засіб, метою якого є відновлення
природнього дихання потерпілого. Засіб штучного дихання являє собою
механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м’язи
потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може
відновитися природне дихання.
Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:
- одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи
на груди з частотою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.
Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування
крові із серця в судини і сприяє відновленню кровотоку.
- друга, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого, вдуває в його
легені повітря. При цьому грудна клітка розширюється і утворюється
пасивний вдих. Коли надаючий допомогу відсторонюється, грудна клітка
потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний вдих. Надання
допомоги потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної
допомоги.
- При отриманні потерпілим опіків, потрібно, не торкаючись руками
обпечених мість, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну
пов’язку і відвести потерпілого до медичного закладу.
8.Пожежна безпека.
Організація пожежної охорони
Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке
призводить до матеріальної шкоди.
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю
виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її
небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм
пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.
Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми,
отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри,
підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню,
обвалення будинків і споруд.
За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники,
начальники цехів, майстри та інші керівники.
На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і
воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об’єктах з підвищеною
небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони
організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні
товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців.При
Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і
його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який
здійснює:
. Контроль за станом пожежної бепеки
. Розробляє і погоджує протипожежні норми і праила та контролює їх
виконання в проектах і безпосередньо на об’єктах народного господарства
. Проводить розслідування і облік пожеж
. Організовує протипожежну профілактику.
Протипожежна профілактика – це комплекс організаційних і технічних
заходів, які спрямовані на здійснення безпеки людей, на попередження пожеж,
локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння
пожежі.
Відповідальним керівником робіт по ліквідації пожеж і аварій на
підприємстві є головний інженер. Начальник структурного підрозділу, в якому
виникла пожежа, є відповідальним виконавцем робіт по її ліквідації.
Горіння та пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів.
Горіння – це процес окислення, який супроводжується інтенсивним
виділенням тепла і променевої енергії.
Горіння виникає коли є горюча речовина ,окислювач та джерело
запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, бертолєтова
сіль,пероксид натрію, азотна кислота,хлор, фтор, бром, окисли азоту, тощо .
Горіння може бути повним і неповним. Повне – при | |
