|
Реферат: Отчет по педагогической практике (Педагогика)
Аналіз відвіданого уроку.
В ході проходження педагогічної практики в сш № 4 мною було відвідано
5 уроків. Для останнього з них був складений наступний аналіз.
Урок проходив 4 квітня 2001 року в 9 – А класі з предмету “Економічна
географія України”.
Викладач: ______________________________, стаж роботи ________,
предмет – географія.
Для проведення заняття клас повністю підготовлений, а саме:
прибраний, провітрений, температура в класі згідно з вимогами, світловий
режим в межах норми.
Заняття проводиться в класі, площа якого відповідає передбаченим
нормам.
Тип заняття: урок отриманих нових знань та урок корекції та контролю
знань (комбінований урок).
Тема уроку: Паливно-енергетичний комплекс.
Структура уроку має вигляд:
1. Організаційний момент – 2 хвилини.
2. Повідомлення теми, мети, завдань – 2 хвилини.
3. Мотивація учбової діяльності – 3 хвилини.
4. Актуалізація опорних знань – 3 хвилин.
5. Викладення нового матеріалу – 12 хвилин.
6. Закріплення нового матеріалу – 21 хвилина.
7. Домашнє завдання для учнів – 1 хвилина.
Урок проведено організаційно, чітко підкреслено важливі моменти,
використана наглядність і технічні засоби навчання.
Для висвітлення даної теми важливим є те, що використано технічні
засоби навчання, про ефективність яких говорять результати знань учнів.
Відповідність використання даного методу обумовлює результат, а саме
учні дуже добре засвоюють новий матеріал і на уроці спостерігається дуже
велика активність учнів.
Саме вміле поєднання інформаційних і пошукових методів с технічними
засобами навчання дає високу результативність.
Велике значення має робота з невстигаючими. Учителем проводіться
додаткові заняття, на яких пояснюються усі малозасвоювальні терміни і
положення. У виключних випадках невстигаючих учнів учитель залишає на
повторне зайняття.
Вчитель на уроці володіє ситуацією в класі, ставлення до учнів
доброзичливе, уважне, проявляється творче натхнення і оптимістичність.
В ході вивчення нового матеріалу вчитель відводить багато часу на
аналіз картографічного матеріалу.
При роботі з контурною картою учні активно працюють з картами,
схемами, підручником, роблять висновки, вирішують проблеми.
Контроль засвоєних знань учнів включає в себе усний контроль знань
методом фронтального опросу та виконання самостійної роботи тестового типу.
При підведенні підсумку вчитель відмітив гарну роботу учнів на уроці,
вказав на деякі можливі труднощі, виставив оцінки.
Домашнім завданням було вивчити по підручнику тему “Паливно-
енергетичний комплекс України”.
Урок проведений на достатньому научному, методичному и етичному рівні.
Учні активно працювали на уроці. Цьому сприяли оптимально підібрані
форми і методи учбової роботи і дидактичне забезпечення. Вчитель був
вимогливим і тактичним з навчаючимися. Він володів класом, організовував
його самостійну роботу. Відносини між вчителем та учнем були
доброзичливими.
Аналіз
Уроку по географії на тему “Географія транспорту”, проведеного
студентом Кісільовим Дмитром Алімовичем. Урок засвоєння нових знань в 10-Б
класі по темі “ Географія транспорту “ проведений на достатньо високому
рівні як по змісту, так і по оформленню наочними посібниками. Матеріал
уроку правильно побудований в методичному відношенні.
На початку уроку студент чітко поставив завдання перед учнями, це
допомогло учням слідкувати за викладенням матеріалу.
Закріплення матеріалу і перевірка конспектів учнів свідчить, що
вивчений матеріал на уроці, ними засвоєний.
Дмитро Алімович глибоко знає матеріал, уміло використав дидактичні
засоби.
Навчальні і виховні задачі уроку вчителем аналізовані.
Вчитель географії: ______________________
Методичні розробки двох проведених занять.
План конспект 1-го проведеного заняття.
Тема: Географія транспорту.
Мета: Показати роль транспорту в міжнародному географічному поділі
праці, визначити головні напрямки зовнішніх економічних зв’язків. Вчити
одержувати інформацію з картографічного та статистичного матеріалу, робити
висновки.
Форма проведення заняття: урок засвоєння нових знань.
Методи навчання: інформаційний, проблемний, пошуковий.
Дидактичне забезпечення: карти підручника, таблиці, слайди.
Структура уроку:
1. Організаційний момент.
2. Мотивація учбової діяльності.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Узагальнення знань.
6. Домашнє завдання.
Хід уроку.
1. Організаційний момент. Вчитель вітається з учнями та відмічає
відсутніх, організовує клас зорієнтуватися на роботі.
2. Мотивація учбової діяльності.
Сьогодні на міжнародний ринок виходять не тільки Україна ті її
області, а і окремі підприємства, об'єднання, організації. Це способствує
розвитку міжнародних економічних зв’язків та відкриває можливість зростання
ефективності суспільного виробництва завдяки активній участі в світовому
ринку.
Задача транспорту – задоволення потрібностей суспільства у перевезенні
вантажів та пасажирів, забезпечення можливості поділу праці між різними
частинами країни та зовнішніх економічних зв’язків.
3. Актуалізація спірних знань.
Учням пропонується дати відповіді на слідуючи питання:
- що таке НТР?
- як впливає НТР на розвиток транспорту і зовнішніх економічних
зв’язків?
-
4. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель пропонує наступну роботу учням:
- самостійна робота з текстом підручника і картами: складання
коротких записів (план, опорні слова, питання);
- аналіз таблиць № 25, 26, 27;
- складання діаграми “довжина і густота залізничної мережі для
країн США, Японії, Західна Європа, Індія, Австралія, Україна”.
5. Узагальнення знань.
Запитання до учнів:
- порівняти забезпеченість залізницями розвинутих капіталістичних
країн світу і країн, що розвиваються.
- чому більша частина судноплавних трас світового значення
зосереджена в басейні Атлантичного океану?
6. Домашнє завдання.
Вивчити параграф 26. “Географія транспорту”, стр. 47-51
Аналіз
Уроку по географії на тему: “Зовнішні економічні зв’язки”,
проведеного студентом Кісільовим Дмитром Алімовичем.
Урок-лекція в 10 – Б класі по темі “Зовнішні економічні зв’язки”
проведений на достатньо високому рівні як по змісту, так і по оформленню
наочному посібниками.
Матеріал лекції правильно побудований в методичному відношенні,
витримана структура проведення уроку-лекції.
На початку уроку-лекції студент чітко поставив завдання перед учнями,
це допомогло учням слідкувати за викладенням матеріалу.
Студент навчає учнів правильно робити короткі конспекти лекції.
Закріплення матеріалу і перевірка конспектів учнів свідчить, що вивчений
матеріал на уроці, ними засвоєний.
Дмитро Алімович глибоко знає матеріал, швидко оволодів класом, уміло
використав дидактичні засоби для реалізації задач уроку.
Вчитель географії __________________
План-конспект 2-го проведеного заняття.
Тема: Зовнішні економічні зв’язки.
Мета: Засвоєння учнями нових знань про зовнішні економічні зв’язки.
Розвиток логічного мислення учнів шляхом удосконалення уміння
узагальнювати, та аналізувати матеріал. Формування світогляду навчаючихся,
їх моральних, естетичних поглядів.
Форма проведення заняття: урок-лекція.
Методи навчання: наочні, словесні, репродуктивні, дедуктивні, методи
контролю.
Дидактичне забезпечення: підручники, таблиця, атласи, зошити, карта
світу.
Структура уроку.
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети уроку.
3. Мотивація учбової діяльності.
4. Викладення матеріалу теми.
5. Закріплення вивченого матеріалу.
6. Підведення підсумків.
7. Домашнє завдання.
Хід уроку.
1. Організаційний момент.
Вчитель вітається з учнями та відмічає відсутніх, орієнтує клас на
роботу.
2. Повідомлення теми, мети уроку.
Задачі уроку:
- вивчити основні положення зовнішніх економічних зв’язків;
- звернути увагу на більш важливі проблеми;
- показати особливості вирішення ціх проблем в країнах різних типів;
- в процесі вивчення матеріалу скласти конспект.
3. Мотивація учбової діяльності.
В сучасних умовах значно зросла політична та економічна
взаємозалежність усіх країн.
Зовнішні економічні зв’язки відіграють дедалі більшу роль у
господарському розвитку всіх країн світу. Вони спрямовані на те, щоб
здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, поглиблювати
науково-технічний прогрес, підтримувати стабільні темпи економічного
розвитку.
4. Викладення матеріалу теми.
План:
1. Зовнішні економічні зв’язки, їх значення для розвитку господарства
країни.
2. Форми міжнародних економічних зв’язків:
- зовнішня торгівля;
- кредитно-фінансові відносини;
- науково-технічне співробітництво.
Література:
1. А.В. Дарінскій, І.В. Асєєва и др. “Географія”, посібник для 9 кл.,
стор. 204.
2. Б.П. Яценко “Економічна і соціальна географія світу”, стор. 81,
підручник для 10 кл.
Конспект викладення.
1. В сучасних умовах, коли потреби і вимоги до якості та різноманітності
сировини, рівня підготовки трудових ресурсів, технічної оснащеності
постійно зростають, велике значення мають зовнішні економічні зв’язки.
Зовнішня економічні зв’язки відбуваються завдяки формуванню
механізмів світового ринку. Ефективна реалізація умов та можливостей
зовнішньоекономічних зв’язків залежить від конвертованості валют держав, що
діють на ринку. Важливим елементом, механізму світового ринку є зовнішньо
економічна інфраструктура, це банківська мережа світового господарства,
міжнародні товарні та фондові біржі, міжнародні аукціони.
2. Однією з найважливіших форм зовнішньоекономічних зв’язків є зовнішня
торгівля. Для більшості країн світу зовнішня торгівля – основна форма
зовнішньоекономічної діяльності. Показники експорту та імпорту країни
показують розміри та особливості, її участі в міжнародному поділі праці.
У рамках світового господарства сформувались кілька основних центрів
і напрямів зовнішньоторгових зв’язків.
В процесі зовнішньоторгової діяльності формується світовий ринок
товарів та ресурсів.
На світовому ринку послуг основне місце займають: науково-технічне
співробітництво, послуги транспорту та міжнародний туризм. В науково-
технічному співробітництві велике значення має продаж науково-технічної
інформації (патентів і ліцензій). Велике значення має організація
міжнародного туризму. На частину міжнародного туризму припадає 6 % обсягу
всього ринку послуг.
Для зовнішньоекономічних зв’язків велике значення має світовий
валютний ринок, на якому щоб розрахуватися за експорт або імпорт можна
обміняти одну валюту на іншу або купити потрібну валюту.
Роль зовнішньо – економічних зв’язків країни визначається рівнем її
соціально-економічного розвитку, виробничими відносинами та спеціалізацією
країни.
5. Закріплення вивченого матеріалу.
Учням пропонується дати відповіді на слідуючи питання:
1. Яке значення для країн мають зовнішньоекономічні зв’язки?
2. Назвіть основні форми зовнішньоекономічних зв’язків?
3. Які особливості зовнішньоекономічних зв’язків країни з
розвивающімися і розвинутими країнами?
6. Підведення підсумків.
Зовнішні економічні зв’язки, що виникають в міжнародному поділі праці
являються основою світового господарства. Їх рівень визначає соціально-
економічний розвиток країни.
7. Домашнє завдання.
Вивчити параграф 55. “Зовнішні економічні зв’язки”, стор. 204 – 206.
Психолого-педагогічна характеристика колективу 10 – Б класу сш № 4.
В класі навчається 25 учнів. В класі 15 хлопчиків і 10 дівчат.
Відмінників 3, на “5” та “4” навчаються Машкова І., Степанов Д., Ковальов
Є., Шаповалов О., Останюк О., Степаненко С. Сильнішими учнями є Гри горець
Є. та Пономарчук В. Які навчаються на ”5”. Більшість учнів мають “5” та
“4”.
Вони не потребують особливої уваги вчителів предметників. Це діти з
достатнім розвинутим логічним мисленням.
Актив класу має слідуючий склад:
Староста класу - Шаповалов О.
Член учкому школи – Машкова І.
Відповідальний за навчання – Степаненко С.
Відповідальні за культурно-масову роботу – Дмитричак П., Нікімчук О.
Редколегія – Останюл О., Ковальчук К.
Старший черговий по школі – Руденко Д.
Старший черговий по класу Борода П.
Інформатор – Самойленко Р.
Відповідальні за санітарний стан в класі Лисенко А., Жукова Н.
Відповідальний за збереження меблів Грузик В.
Клас дружний. Учні небайдуже ставляться до своїх однокласників,
готові завжди прийти на допомогу товаришам. Вони вболівають за доручену
справу, дорожать честю класу. Активні, із задоволенням виконують різні
доручення. Більшість хлопців дуже рухливі, енергійні, займаються спортом.
Авторитетом у класі користуються Степаненко С. І Владова І.
Класним керівником є Власова Л.В. це досвідчена людина і майстер
своєї справи, користується авторитетом учнів.
Класний колектив бере участь в спортивних змаганнях та чемпіонаті КВК
серед команд міста, відвідує театр.
В учнів виявилися такі типи мислення як теоретичне, наочно-образне,
інтуїтивне, репродуктивне. І такі типи уявлення: активне, творче та
відтворювальне.
Серед учнів класу є учні, які нерегулярно відвідують школу. Вони
належать до багатодітних сімей.
Більшість дітей виховується у хороших сім’ях, де батьки приділяють
належну увагу своїм дітям. Є діти, які мають нерідних батьків. Дітей
схильних до правопорушень у класі немає.
Звіт.
Про результати проходження педагогічної практики студентом 4-го курсу
спеціальності 6.201 – 1 Кісільовим Д. А. За період 2.04.01 по 6.04.01
року.
Мною, студентом 4- го курсу Кісільовим Д. А., практика проводилась в
загальноосвітній школі № 4, в період 2.04.01 по 6.04.01 року.
За час педагогічної практики, мною було відвідано 5 занять і
самостійно проведено 2 заняття.
Протягом проведеної практики ознайомився з методами і формами ведення
уроків в школі. Також ознайомився, як зі складом учнів десятого класу, так
і з колективом школи.
Учні десятого класу дуже охайні, стримані і намагаються отримати
побільше знань. Не можна сказати, що вони акселерати, однак дуже настирливі
в пошуку знань, що помітно як людині новій.
Колектив учителів дуже хороший, принциповий по відношенню до себе,
своїх колег та учнів.
Враховуючі специфічність предмету “Географія”, як мого предмету
“Розміщення продуктивних сил” мною при проведенні уроків зверталася увага
на економічну сторону, а саме розвиток продуктивних сил на Україні на
сучасному етапі, а також на відносини, що існують у світовій спільності.
Не дивлячись на ті негаразди, які існують та панують поки в україні
учням дуже було інтересно взнати, як складаються відносини на сучасному
етапі.
Проведеними уроками узагальнено весь пройдений матеріал, який
вичитано під час теоретичних занять.
Реферат на тему: Отчеты по предпрактике в школе
Міністерство освіти України
Київський національний економічний університет
Кафедра психології та педагогіки.
ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Студента IV курсу
фінансово-
економічного факультету
спеціальності фінанси і кредит
групи
№5
Іщука В.М.
Керівник
практики від бази практики:
Нужний В.Д.
Керівник практики
від університету:
Ковальчун Г.О.
м.Київ-1998
План звіту по педагогічній практиці у школі № 243
Розділ І
1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 243
1.2. Аналіз відвіданих уроків.
1.3. Аналіз проведених уроків
Розділ ІІ Психологічне дослідження
а) особливості спілкування у класі
б) актуалізації особистості за Маслоу
Відгук
Розділ І
1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №243
Практику проходив в київській середній школі №243. Ця школа була створена в
1984 році. На даний момент школа складається з таких блоків:
1. Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого
дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов
дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка
допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При
подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За
результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності
навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас "А", з
трохи нижчим рівнем – "Б", і так далі. Додатково до програми, яка існувала
раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.
2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як
і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п'ятого класу
починають навчати двом іноземним мовам: англійській та іспанській мові. Але
ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.
3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі
співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична.
Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає
поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає
поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально
дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких.
В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до
Навчально-виробничого комп'ютерного центру Подільського району. В перший
рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року
вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують
випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту,
отримують свідотство користувача ЕВТ.
Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі.
Викладач цієї дисципліни Нужний Валерій Дмитрійович. Дисципліна розрахована
на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.
В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів.
Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і
розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий
настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах
змінилося п'ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача
кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.
Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов'язано з
психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується
розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до
навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів
навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).
Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем.
Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до
цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це
акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання
дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики: часто
просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня,
підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов
існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка
агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто
гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої
входить учень.
Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної
системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні
методи навчання (особливо при викладанні економіки).
1.2. Аналіз відвіданих уроків « Основи економіки» .
Перший урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний
Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основа економіки", предмет вивчається
другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку:
"Сутність бюджетної системи». Мета уроку: пояснити, що таке бюджет, його
структура, дефіцит бюджету, навчити давати характеристику дохідній та
витратній частині бюджету. Урок пройшов в чотири етапи:
1. розповідь вчителя про те, що таке бюджет, дефіцит бюджету, дохідна
та витратна частини бюджету і яка між ними різниця;
2. опитування з використанням легких питань;
3. завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів,
які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по
черзі прочитали те, що вони написали).
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива
атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи
траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася
конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при
виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач
змушений був приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш
активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний,
коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний,
міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням
термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному
приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими
дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам'ятали поняття бюджет,
його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній
та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися
відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх
середньостроковій пам'яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні
одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.
Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний
Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основи економіки", предмет вивчається
другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку:
"Економічний зміст податкової системи". Мета уроку: закріпити в пам'яті
поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що
існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок
пройшов в два етапи:
1. розповідь вчителя про те, що таке податки, основні елементи податкової
системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна
характеристика прямих та непрямих податків;
2. гра: викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній
команді даються два види прямих податків: земельний та податок на майно.
Необхідно самим визначити елементи податків: суб'єкт податків, об'єкт
податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі
розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила
конкретні елементи податків. Мета гри: з'ясувати вірно чи ні учні зрозуміли
значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива
атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася
конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при
виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний,
коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний,
міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням
термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному
приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат
заняття – учні надовго запам'ятали поняття податки, її основні елементи,
навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці
учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам'яті). Час проведення
окремих заходів гарно розрахований.
Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».
Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32
учня). Назва предмету: "Економіка». Тема уроку: "Основні поняття та
терміни бюджетної системи" (тема була визначена вчителькою 11 класу з
економіки). Мета уроку: «З'ясувати, що учні пам'ятають з вивченого
матеріалу і нагадати те, що вони забули". Урок був проведений у формі
бесіди з елементами опитування.
Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювався, а учні вели себе
дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані
різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення
питання, що учні не пам'ятають, ці питання обговорювалися і, як правило,
учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на
питання відповідав я сам. Ситуацією на уроці я володів, це проявлялося в
увазі (інколи учні були неуважні, але я привертав увагу шляхом запитань,
постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань
декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п'ятнадцяти учнів). Діти
прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з
тим, що вони часто хотіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і
шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі.
Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення
запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні
розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з
запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві
податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не
вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з
попереднього навчання: бюджет, його структура, дефіцит бюджету,
характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки,
характеристика основних видів податків, що існують в Україні.
Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32
учня). Назва предмету: "Основи економіки". Тема уроку: "Основні терміни та
поняття бюджетної та податкової системи". Мета уроку: "Активізувати знання
учнів з економіки". Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у
учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні
були поділені на шість мінігруп по п'ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа
повинна була придумати по п'ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше.
На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри
такі: кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню
своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може
на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь
мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання
знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка
задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді
давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів).
Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися
бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість
довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою
правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому
учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання
захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося
дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори
продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не
вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні
задавали питання на які я сам не міг точно відповісти. І остання проблема –
залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку
обговорювалася завчасно з вчителем класу і він погодився в цьому разі сам
завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили
приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з
тем «Сутність бюджетної системи» та "Економічний зміст податкової системи
", що були набуті раніше.
Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно
навчитися перш за все:
1. більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти
використовуючи прийоми викладача Нужного – надання конкретних
практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань,
чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагався не тиснути на
учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало),
недопущення відхилення від теми заняття;
2. необхідно бути більш жорстким стосовно виконання хронологічного
плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.
Висновки.
Проходження педагогічної практики дало можливість ознайомитися з роботою
шкільного навчального закладу, вивчати досвід вчителів, спробувати себе в
ролі вчителя. З цієї інформації можна зробити такі висновки:
1. В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно,
але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами
наочності, мала кількість зв'язків з ВУЗами і іншими організаціями, як
можна використати в навчанні.
2. В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для
розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання
уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання
цих планів.
3. Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку
організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в
керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки
– це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок
навчати інших людей.
4. З усього, що я дізнався під час проходження педагогічної практики можу
сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для
засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних
метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але
проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.
Розділ ІІ
2.1. Психологічне дослідження
а) особливості спілкування у класі
Мета:
- вивчити особливості взаємовідносин учнів у класному колективі;
- сформувати вміння використовувати методику «Роль вчителя в дослідженні
особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво
спілкуванням». Та аналізувати отримані результати;
- визначити рівень близькості у спілкуванні між членами класу та
товариськості як характерологічної риси особистості.
Дослідження проходило у два етапи:
1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні
ступені близькості спілкування.
2. Проведення дослідження.
Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.
Таблиця 1
|У |8|6|6|8|4|6|4|0|4|5|5|6|6|6|6|5|4|7|4|8|3|7|
|К |6|4|4|4|6|5|4|6|3|2|3|7|4|7|4|7|7|5|5|7|8|5|
|STK |7|8|8|8|7|7|8|8|8|9|8|9|7|9|7|8|7|8|7|8|8|8|
| |1|1|1|5|1|6|1|1|5|1|5|5|6|5|6|5|1|5|6|1|5|5|
де:
SKT- суб'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за
формулою:
ОКТ- об'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою:
М - середній показник товариськості у групі
В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити
учнів на п'ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні:
1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) - Соловей, Панкевич та Лобода.
У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти
з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення.
Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього
класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та
розпочав розмову.
Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду
старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї
команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.
2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ - нищий. До цієї
групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи
активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не
прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у
партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення.
Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з
великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав
участь у проведенні гри, обговорення питань.
3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ -
вищий за середній. До цієї групи належать такі учні: Алексієнко, Башинська,
Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються
товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони
схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків.
Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є
найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до
розмови зі своїми друзями, але якщо з'являється нова людина (хтось з іншого
класу), то він починає вести себе стримано.
4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової,
Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною
товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до
однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається
спілкування з обмеженим колом осіб.
5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише
Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3
друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у
обговорюванні питань та проведенні гри.
Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме
питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути
об'єктивне.
Висновок:
За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей
спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я
вивчив особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначив
рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як
характерологічної риси особистості й проаналізував отримані результати.
б) актуалізації особистості за Маслоу
Мета:
- навчитися користуватися опитувальником «Самоактуалізаційний тест»;
- вивчити риси своєї особистості, тобто рівень самоактуалізації за
допомогою опитувальника «Самоактуалізаційний тест»;
- проаналізувати отриману характеристику та зробити відповідний висновок.
|б |а |б |а |
|а |а |а |б |
|а |а |б |а |
|б |а |б |а |
|а |б |б |а |
|б |а |б |б |
|б |а |б |а |
|а |а |а |а |
|а |а |а |а |
|а |а |б |а |
|а |б |а |а |
|б |а |б |б |
|а |б |б |а |
|б |а |а |б |
|а |а |а |б |
|б |б |а |б |
|б |а |б |б |
|б |б |б |а |
|б |б |б |а |
|а |а |б |а |
|а |а |б |б |
|а |б |а |б |
|а |а |а |б |
|б |а |б |а |
|а |а |а |б |
Обробка результатів:
1. Орієнтування в часі - 13.5 90%
2. Цінності - 12.0 80%
3. Погляд на природу людини - 6.0 40%
4. Потреба в пізнанні - 7.5 50%
5. Креативність - 12.0 80%
6. Автономність - 8.0 53%
7. Спонтанність - 10.0 67%
8. Саморозуміння - 7.5 50%
9. Аутосимпатія - 10.0 67%
10. Контактність - 6.0 40%
11. Гнучкість в спілкуванні - 9.0 60%
Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я
набрав по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%).
Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу
людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє
положення.
Характеристика отриманих показників:
1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя
на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.
2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних
відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.
3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрав складає лише
40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість
та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримав
обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би
охарактеризував цей рівень вище середнього.
4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати
моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей
лозунг виглядає так: «Проживи день так, щоб його запам'ятати».
5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу
до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час
створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.
6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її
незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий,
хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися
розвивати ці характеристики. Я вже зробив багато на цьому шляху. Раніше я
дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я став
більш незалежним та вільним у виборі.
7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого
мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій
день, так як я дуже часто приймав спонтанні рішення, тим самим змінював
свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на
спонтанні рішення.
8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов'язано з
показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від
думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і
казав раніше, я прагну збільшити свою незалежність.
9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого
себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки
самого себе.
10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче
середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що
спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці
без будь-якого спілкування.
11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на
наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до
адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна
інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого
спілкування, а з іншого боку --- схильність до використання стратегії
маніпулювання людьми.
Висновок: Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя,
я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.
-----------------------
[pic]
[pic]
[pic]
| |
