|
Реферат: Отчеты по предпрактике в школе (Педагогика)
Міністерство освіти України
Київський національний економічний університет
Кафедра психології та педагогіки.
ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Студента IV курсу
фінансово-
економічного факультету
спеціальності фінанси і кредит
групи
№5
Іщука В.М.
Керівник
практики від бази практики:
Нужний В.Д.
Керівник практики
від університету:
Ковальчун Г.О.
м.Київ-1998
План звіту по педагогічній практиці у школі № 243
Розділ І
1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 243
1.2. Аналіз відвіданих уроків.
1.3. Аналіз проведених уроків
Розділ ІІ Психологічне дослідження
а) особливості спілкування у класі
б) актуалізації особистості за Маслоу
Відгук
Розділ І
1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №243
Практику проходив в київській середній школі №243. Ця школа була створена в
1984 році. На даний момент школа складається з таких блоків:
1. Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого
дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов
дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка
допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При
подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За
результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності
навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас "А", з
трохи нижчим рівнем – "Б", і так далі. Додатково до програми, яка існувала
раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.
2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як
і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п'ятого класу
починають навчати двом іноземним мовам: англійській та іспанській мові. Але
ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.
3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі
співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична.
Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає
поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає
поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально
дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких.
В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до
Навчально-виробничого комп'ютерного центру Подільського району. В перший
рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року
вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують
випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту,
отримують свідотство користувача ЕВТ.
Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі.
Викладач цієї дисципліни Нужний Валерій Дмитрійович. Дисципліна розрахована
на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.
В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів.
Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і
розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий
настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах
змінилося п'ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача
кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.
Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов'язано з
психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується
розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до
навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів
навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).
Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем.
Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до
цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це
акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання
дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики: часто
просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня,
підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов
існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка
агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто
гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої
входить учень.
Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної
системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні
методи навчання (особливо при викладанні економіки).
1.2. Аналіз відвіданих уроків « Основи економіки» .
Перший урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний
Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основа економіки", предмет вивчається
другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку:
"Сутність бюджетної системи». Мета уроку: пояснити, що таке бюджет, його
структура, дефіцит бюджету, навчити давати характеристику дохідній та
витратній частині бюджету. Урок пройшов в чотири етапи:
1. розповідь вчителя про те, що таке бюджет, дефіцит бюджету, дохідна
та витратна частини бюджету і яка між ними різниця;
2. опитування з використанням легких питань;
3. завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів,
які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по
черзі прочитали те, що вони написали).
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива
атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи
траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася
конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при
виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач
змушений був приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш
активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний,
коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний,
міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням
термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному
приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими
дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам'ятали поняття бюджет,
його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній
та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися
відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх
середньостроковій пам'яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні
одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.
Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний
Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основи економіки", предмет вивчається
другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку:
"Економічний зміст податкової системи". Мета уроку: закріпити в пам'яті
поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що
існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок
пройшов в два етапи:
1. розповідь вчителя про те, що таке податки, основні елементи податкової
системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна
характеристика прямих та непрямих податків;
2. гра: викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній
команді даються два види прямих податків: земельний та податок на майно.
Необхідно самим визначити елементи податків: суб'єкт податків, об'єкт
податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі
розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила
конкретні елементи податків. Мета гри: з'ясувати вірно чи ні учні зрозуміли
значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива
атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася
конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при
виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний,
коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний,
міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням
термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному
приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат
заняття – учні надовго запам'ятали поняття податки, її основні елементи,
навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці
учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам'яті). Час проведення
окремих заходів гарно розрахований.
Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».
Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32
учня). Назва предмету: "Економіка». Тема уроку: "Основні поняття та
терміни бюджетної системи" (тема була визначена вчителькою 11 класу з
економіки). Мета уроку: «З'ясувати, що учні пам'ятають з вивченого
матеріалу і нагадати те, що вони забули". Урок був проведений у формі
бесіди з елементами опитування.
Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювався, а учні вели себе
дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані
різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення
питання, що учні не пам'ятають, ці питання обговорювалися і, як правило,
учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на
питання відповідав я сам. Ситуацією на уроці я володів, це проявлялося в
увазі (інколи учні були неуважні, але я привертав увагу шляхом запитань,
постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань
декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п'ятнадцяти учнів). Діти
прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з
тим, що вони часто хотіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і
шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі.
Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення
запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні
розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з
запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві
податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не
вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з
попереднього навчання: бюджет, його структура, дефіцит бюджету,
характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки,
характеристика основних видів податків, що існують в Україні.
Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32
учня). Назва предмету: "Основи економіки". Тема уроку: "Основні терміни та
поняття бюджетної та податкової системи". Мета уроку: "Активізувати знання
учнів з економіки". Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у
учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні
були поділені на шість мінігруп по п'ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа
повинна була придумати по п'ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше.
На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри
такі: кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню
своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може
на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь
мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання
знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка
задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді
давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів).
Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися
бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість
довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою
правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому
учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання
захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося
дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори
продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не
вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні
задавали питання на які я сам не міг точно відповісти. І остання проблема –
залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку
обговорювалася завчасно з вчителем класу і він погодився в цьому разі сам
завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили
приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з
тем «Сутність бюджетної системи» та "Економічний зміст податкової системи
", що були набуті раніше.
Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно
навчитися перш за все:
1. більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти
використовуючи прийоми викладача Нужного – надання конкретних
практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань,
чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагався не тиснути на
учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало),
недопущення відхилення від теми заняття;
2. необхідно бути більш жорстким стосовно виконання хронологічного
плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.
Висновки.
Проходження педагогічної практики дало можливість ознайомитися з роботою
шкільного навчального закладу, вивчати досвід вчителів, спробувати себе в
ролі вчителя. З цієї інформації можна зробити такі висновки:
1. В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно,
але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами
наочності, мала кількість зв'язків з ВУЗами і іншими організаціями, як
можна використати в навчанні.
2. В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для
розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання
уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання
цих планів.
3. Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку
організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в
керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки
– це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок
навчати інших людей.
4. З усього, що я дізнався під час проходження педагогічної практики можу
сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для
засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних
метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але
проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.
Розділ ІІ
2.1. Психологічне дослідження
а) особливості спілкування у класі
Мета:
- вивчити особливості взаємовідносин учнів у класному колективі;
- сформувати вміння використовувати методику «Роль вчителя в дослідженні
особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво
спілкуванням». Та аналізувати отримані результати;
- визначити рівень близькості у спілкуванні між членами класу та
товариськості як характерологічної риси особистості.
Дослідження проходило у два етапи:
1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні
ступені близькості спілкування.
2. Проведення дослідження.
Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.
Таблиця 1
|У |8|6|6|8|4|6|4|0|4|5|5|6|6|6|6|5|4|7|4|8|3|7|
|К |6|4|4|4|6|5|4|6|3|2|3|7|4|7|4|7|7|5|5|7|8|5|
|STK |7|8|8|8|7|7|8|8|8|9|8|9|7|9|7|8|7|8|7|8|8|8|
| |1|1|1|5|1|6|1|1|5|1|5|5|6|5|6|5|1|5|6|1|5|5|
де:
SKT- суб'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за
формулою:
ОКТ- об'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою:
М - середній показник товариськості у групі
В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити
учнів на п'ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні:
1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) - Соловей, Панкевич та Лобода.
У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти
з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення.
Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього
класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та
розпочав розмову.
Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду
старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї
команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.
2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ - нищий. До цієї
групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи
активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не
прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у
партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення.
Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з
великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав
участь у проведенні гри, обговорення питань.
3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ -
вищий за середній. До цієї групи належать такі учні: Алексієнко, Башинська,
Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються
товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони
схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків.
Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є
найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до
розмови зі своїми друзями, але якщо з'являється нова людина (хтось з іншого
класу), то він починає вести себе стримано.
4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової,
Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною
товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до
однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається
спілкування з обмеженим колом осіб.
5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише
Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3
друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у
обговорюванні питань та проведенні гри.
Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме
питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути
об'єктивне.
Висновок:
За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей
спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я
вивчив особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначив
рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як
характерологічної риси особистості й проаналізував отримані результати.
б) актуалізації особистості за Маслоу
Мета:
- навчитися користуватися опитувальником «Самоактуалізаційний тест»;
- вивчити риси своєї особистості, тобто рівень самоактуалізації за
допомогою опитувальника «Самоактуалізаційний тест»;
- проаналізувати отриману характеристику та зробити відповідний висновок.
|б |а |б |а |
|а |а |а |б |
|а |а |б |а |
|б |а |б |а |
|а |б |б |а |
|б |а |б |б |
|б |а |б |а |
|а |а |а |а |
|а |а |а |а |
|а |а |б |а |
|а |б |а |а |
|б |а |б |б |
|а |б |б |а |
|б |а |а |б |
|а |а |а |б |
|б |б |а |б |
|б |а |б |б |
|б |б |б |а |
|б |б |б |а |
|а |а |б |а |
|а |а |б |б |
|а |б |а |б |
|а |а |а |б |
|б |а |б |а |
|а |а |а |б |
Обробка результатів:
1. Орієнтування в часі - 13.5 90%
2. Цінності - 12.0 80%
3. Погляд на природу людини - 6.0 40%
4. Потреба в пізнанні - 7.5 50%
5. Креативність - 12.0 80%
6. Автономність - 8.0 53%
7. Спонтанність - 10.0 67%
8. Саморозуміння - 7.5 50%
9. Аутосимпатія - 10.0 67%
10. Контактність - 6.0 40%
11. Гнучкість в спілкуванні - 9.0 60%
Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я
набрав по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%).
Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу
людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє
положення.
Характеристика отриманих показників:
1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя
на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.
2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних
відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.
3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрав складає лише
40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість
та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримав
обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би
охарактеризував цей рівень вище середнього.
4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати
моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей
лозунг виглядає так: «Проживи день так, щоб його запам'ятати».
5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу
до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час
створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.
6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її
незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий,
хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися
розвивати ці характеристики. Я вже зробив багато на цьому шляху. Раніше я
дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я став
більш незалежним та вільним у виборі.
7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого
мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій
день, так як я дуже часто приймав спонтанні рішення, тим самим змінював
свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на
спонтанні рішення.
8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов'язано з
показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від
думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і
казав раніше, я прагну збільшити свою незалежність.
9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого
себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки
самого себе.
10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче
середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що
спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці
без будь-якого спілкування.
11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на
наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до
адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна
інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого
спілкування, а з іншого боку --- схильність до використання стратегії
маніпулювання людьми.
Висновок: Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя,
я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.
-----------------------
[pic]
[pic]
[pic]
Реферат на тему: Оценка деятельности преподавателя-лектора и преподавателя, ведущего практические занятия
ПЕДАГОГИКА И ПСИХОЛОГИЯ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
РЕФЕРАТ
На тему:
ОЦЕНКА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ-ЛЕКТОРА И ПРЕПОДАВАТЕЛЯ, ВЕДУЩЕГО
ПРАКТИЧЕСКИЕ ЗАНЯТИЯ
Исполнитель: Халявников Лодырь
Руководитель: Елкина Ирина Витальевна
ВИТЕБСК, 2002
ВВЕДЕНИЕ
Современные требования вызывают необходимость пересмотра привычной
стратегии обучения. Начал осуществляться переход на методы, освобождающие
студентов от ненужных перегрузок, обусловленных избыточностью учебной
информации и преобладанием описательности в обучении. Повышается значимость
фундаментальных знаний, усиливается курс на индивидуализацию,
интенсификацию и компьютеризацию учебного процесса, возрастает объем
самостоятельной работы студентов, осваиваются новые формы и методы
обучения, стимулирующие развитие творческих качеств будущих специалистов.
Перед педагогическими коллективами вузов встает много новых проблем:
выражение целей образования на языке профессиональных задач, структуризация
учебных дисциплин, обучение студентов операциям мышления, методологии
системного подхода, разработка компьютерных программ, переход к новым
дидактическим системам. Предстоит огромная и напряженная работа.
Поэтому очень важно, чтобы уже с первых шагов работы в вузе начинающий
преподаватель глубоко постигал свой предмет, овладевал разнообразными
методическими средствами и приемами, получил основательные психолого-
педагогические знания, научился налаживать правильные взаимоотношения со
студентами и коллегами по педагогическому труду. Глубокая теоретическая
подготовка, высокие моральные качества, предъявление к себе строгих
требований в отношении дисциплины, честность, бескорыстность – только при
этих условиях начинающий преподаватель может рассчитывать на успех
педагогического труда, заслужить уважение и любовь своих питомцев.
ОЦЕНКА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ-ЛЕКТОРА И ПРЕПОДАВАТЕЛЯ, ВЕДУЩЕГО
ПРАКТИЧЕСКИЕ ЗАНЯТИЯ
Лекция – традиционно ведущая форма обучения в вузе. Ее основная
дидактическая цель – формирование ориентировочной основы для последующего
усвоения студентами учебного материала. Будучи главным звеном
дидактического цикла обучения, она выполняет научные, воспитательные и
мировоззренческие функции, вводит студента в творческую лабораторию
лектора.
Лекция – методологическая и организационная основа для всех форм
учебных занятий, в том числе самостоятельных (методологическая, поскольку
вводит студента в науку вообще, придает учебному курсу концептуальность;
организационная – так как все другие формы учебных занятий так или иначе
«завязаны» на лекцию, чаще всего логически следуют за ней, опираются на
нее содержательно и тематически).
В ряде случаев лекция выполняет функцию основного источника
информации: при отсутствии учебников и учебных пособий, чаще по новым
курсам; в случае, когда новые научные данные по той или иной теме не нашли
отражения в учебниках; отдельные разделы и темы очень сложны для
самостоятельного изучения. В таких случаях только лектор может методически
помочь студентам в освоении сложного материала.
По силе личного эмоционального воздействия лектора, его контакта с
аудиторией, производимого впечатления, общего влияния на студентов
лекционный способ передачи учебного материала наиболее удачен. Лекция
раскрывает понятийный аппарат конкретной области знания, проблемы, логику,
дает цельное представление о предмете, показывает его место в системе наук
и связь с родственными дисциплинами, возбуждает интерес к предмету,
развивает профессиональные интересы, в значительной мере определяет
содержание других видов знаний.
Очень многое на лекции зависит от эффективности педагогического
общения. Известный психолог А.А. Леонтьев определил следующие условия, при
которых достигается полноценное лекционное общение:
быстрая и верная ориентировка в обстановке выступления;
правильное планирование содержания лекции;
нахождение точных средств, позволяющих без потерь донести содержание
материала до слушателей;
обеспечение четкого контакта со слушателями.
Контакт преподавателя со студентами бывает логический, психологический
и нравственный. Логический контакт – это контакт мысли преподавателя и
студентов. Психологический контакт заключается в сосредоточенности внимания
студентов в восприятии и понимании ими указанного материала, а также во
внутренней мыслительной и эмоциональной активности в ответ на действия
преподавателя и поступающую от него информацию. Нравственный контакт
обеспечивает сотрудничество преподавателя и студентов. При отсутствии этого
контакта, например в условиях конфликта, познавательный процесс либо
затруднен, либо вовсе невозможен.
Аудитория встречает лектора или с напряженным вниманием и полной
готовностью работать, мыслить вместе с ним, или же с равнодушием, заранее
зная, что лекции будут бесцветными, полным пересказом учебника. Иногда
аудитория занимает выжидательную позицию, а нередко настраивается к
предмету и лектору отрицательно. На первой лекции многое зависит от того,
как преподаватель «подает себя», т.е. создает свой положительный образ.
Если, входя в аудиторию, преподаватель «не видит» студентов, не
пытается установить с ними контакт, не обращает внимания на то, как они
подготовлены к занятию, не называет его тему и план, не обращает внимания
на то, чем занимаются слушатели на лекции, студенты вряд ли настроятся на
серьезную работу.
Знание преподавателем сущности предмета, понимание им диалектических
основ развития науки, которой он занимается, ее связи з жизнью –
необходимые, но не достаточные условия эффективности учебного процесса.
Преподаватель обязан обладать умением показывать своим слушателям
истинность выдвигаемых теоретических положений, учить применять полученные
знания на практике.
Заслуживают внимания некоторые правила поведения лектора перед
студенческой аудиторией, сформулированные А.А. Космодемьянским.
1. Педантичная дисциплина лектора. Нужно полностью исключить всякого
рода причины (так называемые «особые» случаи), скрывающие точное
начало или окончание лекции. Лекция – святое, самое важное в жизни
преподавателя высшей школы.
2. Величайшая (беспощадная) требовательность к самому себе. Всегда
лектор обязан соблюдать:
технику записей на доске (последовательность и четкость записей,
хороший мел, влажная тряпка и пр.);
правильность и строгость языка лекции (избегать жаргонных слов,
канцеляризмов, правильно расставлять ударения и т.д.);
постоянно наблюдать за аудиторией и чувствовать ее;
иметь в виду ответ на очень важный для студентов вопрос: «А зачем
это нужно?»;
не следует рассуждать перед студенческой аудиторией о предметах,
которые лектор плохо знает;
не нужно украшать лекцию лозунгами и поучениями, в которые лектор
сам не верит и в жизни не исполняет;
не следует рассказывать анекдоты; можно дать отдохнуть аудитории,
обогащая внутренний мир студентов;
не следует важничать перед студенческой аудиторией.
Выявлению характерных ошибок в восприятии студентами лекционного
материала помогает обратная связь, которая может показать, насколько
эффективно студенты выполняют программу обучения, а если не выполняют, то
почему. Обратная связь предполагает выполнение двух условий: нацеленности
лектора на то, чтобы его понимали, и «раскрепощенности» аудитории.
К каждой лекции нужно готовиться с учетом особенностей своего
темперамента, умения владеть чувствами, доводить мысль до аудитории.
Студентам импонирует выразительная и доходчивая, достаточно громкая, четкая
речь с правильным литературным произношением и правильно расставленными
ударениями. Хорошо оживляют речь жест и мимика. Чтение заранее
подготовленного материала обычно снижает эффективность восприятия лекции.
Совсем плохо, если объяснения преподавателя путаны и поспешны.
На лекции вполне уместна разрядка, снимающая наметившееся утомление.
Способы разрядки у каждого лектора свои. Существенную роль здесь может
сыграть чувство юмора преподавателя, поскольку юмор служит желательным
компонентом обучения: способствует лучшему пониманию студентами материала,
концентрации внимания на преподавателе, созданию позитивного отношения
аудитории к изучаемому предмету.
Лектор у всех на виду, поэтому немаловажное значение имеет и его
внешность. Она воспринимается аудиторией как совокупность физических,
функциональных и социальных признаков, доступных конкретно-чувственному
отражению. Причем на первое место выступают те признаки, которые наиболее
важны для аудитории в данной обстановке. В лекторе ничто не должно
отвлекать внимание студентов от темы (одежда, прическа, украшения),
вызывать излишнее любопытство, а уж тем более удивление или насмешку.
Можно назвать узловые критерии оценки качества лекции. Это содержание,
методика, руководство работой студентов, лекторские данные,
результативность лекции.
Содержание лекции: научность, соответствие современному уровню
развития науки, мировоззренческая сторона, наличие методических вопросов,
правильная их трактовка. Активизация мышления путем выдвижения проблемных
вопросов и разрешения противоречий в ходе лекции. Освещение истории
вопроса, показ различных концепций, связь с практикой. Лекция и учебник:
излагается ли материал, которого нет в учебнике, пересказывается ли
учебник, разъясняются ли особо трудные вопросы, даются ли задания
проработать ту или иную часть материала самостоятельно по учебнику. Связь с
предыдущим и последующим материалом, внутрипредметные, межпредметные связи.
Методика чтения лекций: четкая структура лекции и логика изложения.
Наличие-отсутствие плана, следование ему. Сообщение литературы к лекции.
Доступность и разъяснение новых терминов и понятий. Доказательность и
аргументированность. Выделение главных мыслей и выводов. Использование
приемов закрепления: повторение, вопросы на проверку внимания, усвоения;
подведение итогов в конце вопроса и лекции. Использование наглядных
пособий, ТСО. Применение лектором опорных материалов: текст, конспект,
отдельные записи, чтение без опорных материалов.
Руководство работой студентов: требование конспектировать и контроль
за выполнением. Обучение студентов методике записи и помощь в этом: темп,
медленный темп, повтор, паузы, вычерчивание графиков. Просмотр конспектов:
по ходу лекции, после или на семинарских и практических занятиях.
Использование приемов поддержания внимания – риторические вопросы, шутки,
ораторские приемы. Разрешение задавать вопросы (когда и в какой форме).
Лекторские данные: знание предмета, эмоциональность, голос, дикция,
ораторское мастерство, культура речи, внешний вид, умение установить
контакт.
Результативность лекции: информационная ценность, воспитательный
аспект, достижение дидактических целей.
Процесс обучения в Высшей Школе предусматривает практические занятия.
Они предназначены для углубленного изучения дисциплины. Практические
занятия играют важную роль в выработке у студентов навыков применения
полученных знаний для решения практических задач совместно с
преподавателем.
Цель практических занятий. Практические занятия призваны углубить,
расширить, детализировать знания, полученные на лекции в обобщенной форме,
и содействовать выработке навыков профессиональной деятельности. Они
развивают научное мышление и речь, позволяют проверить знания студентов и
выступают как средства оперативной обратной связи.
Практическое занятие не должно быть топтанием на месте. Если студенты
поймут, что все обучающие способности преподавателя исчерпаны, то резко
упадет уровень мотивации. Следует организовать практическое занятие так,
чтобы студенты постоянно ощущали рост сложности выполняемых заданий,
испытывали положительные эмоции от переживания собственного успеха в
учении, были заняты напряженной творческой работой, поисками правильных и
точных решений. Большое значение имеют индивидуальный подход и продуктивное
педагогическое общение. Обучаемые должны получить возможность раскрыть и
проявить свои способности, свой личностный потенциал. Поэтому при
разработке заданий и плана занятий преподаватель должен учитывать уровень
подготовки и интересы каждого студента группы, выступая в роли консультанта
и не подавляя самостоятельности и инициативы студентов.
Критерии оценки практического занятия.
Целенаправленность: постановка проблемы, стремление связать теорию с
практикой с использованием материала в будущей профессиональной
деятельности.
Планирование: выделение главных вопросов, связанных с профилирующими
дисциплинами, наличие новинок в списке литературы.
Организация занятия: умение вызвать и поддержать дискуссию,
конструктивный анализ всех ответов и выступлений, заполненность учебного
времени обсуждением проблем, поведение самого преподавателя.
Стиль проведения занятия: оживленный, с постановкой острых вопросов,
возникающей дискуссией или вялый, не возбуждающий ни мыслей, ни интереса.
Отношения «преподаватель-студенты»: уважительные, в меру
требовательные, равнодушные, безразличные.
Управление группой: быстрый контакт со студентами, уверенное поведение
в группе, разумное и справедливое взаимодействие со студентами или,
наоборот, повышенный тон, опирается в работе на лидеров, оставляя
пассивными других студентов.
Замечания преподавателя: квалифицированные, обобщающие или нет
замечаний.
Студенты ведут записи на занятии: регулярно, редко, не ведут.
Список литературы
1. Буланова-Топоркова М.В. и др. Педагогика и психология высшей школы:
Учеб. пособ.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1998., с.: 64-78.
2. Василевский С.М. Лекционное прподавние в высшей школе. Горький,
1959., с.: 156-167.
3. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный
подход: Метод. пособие.- М.: Высш. Шк., 1991.,- с.: 103-127.
4. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы.-Мн.: Изд-во
ГГУ, 1981.
5. Есарева З.Ф. Особенности деятельности преподавателя высшей школы.
Л.,1974.
6. Кюппер А.Б., Никандров Н.Д. Пути совершенствования практических
занятий в высшей школе // Совершенствование форм и методов учебного
процесса в высшей школе. - М., 1982.
7. Основы педагогики и психологии высшей школы / Под редакцией А.В.
Петровского. М., 1986.
8. Педагогика высшей школы: Учеб. пособие.- Казань, 1985., с.: 117-
137.
9. Рогинский В.М. Азбука педагогического труда (Пособие для
начинающего преподавателя вуза).- М.: Высш. Шк., 1990., с.: 20-27.
15.01.2002 г.
| |
