|
Реферат: Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні (Маркетинг)
УКООПСПІЛКА
Львівська комерційна академія
Кафедра товарознавства продовольчих товарів
Дипломна робота
на тему:
„Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні”
Робота переглянута і Студентки V
курсу
допускається до захисту товарознавчо-
комерційного
...................................
Зміст
с.
Вступ
1. Теоретична частина
1. Споживні властивості і фізіологічна дія виноградних вин
на організм людини
..........................................................................
......5
2. Товарознавча систематизація поділу виноградних вин................14
3. Фальсифікація виноградних вин та методи її
виявлення і
попередження..............................................................
......25
2. Об”єкти і методи досліджень
.......................................................... 32
3. Дослідницько – аналітична частина
1. Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин
в
Україні...................................................................
................................36
2. Товарознавчі аспекти формування асортименту
виноградних вин в
Україні...................................................................
..48
3. Аналіз асортименту виноградних вин, що
реалізується в торгівельній мережі м.
Львова......................................59
4. Товарознавча оцінка якості виноградних
вин................................73
5. Маркетингова діяльність виробників виноградних вин
в Україні та оцінка конкурентоспроможності їх
продукції.................89
Висновки і пропозиції
....................................................................10
4
Список використаної
літератури....................................................107
Додатки
......................................................................
......................111
Вступ
Виноградним вином називається напій, отриманий в результаті спиртового
бродіння виноградного сусла (відпресований сік винограду) або мезги
(роздроблення ягід винограду).
В залежності від місця виробництва, клімату, грунту, властивостей
виноградної лози, типу вина хімічний склад виноградних вин відрізняється,
але всі вина містять антисептичну і іонізаційну воду, вуглеводи (глюкозу,
фруктозу, сахарозу та ін.), органічні кислоти (винну, яблучну, лимонну та
ін.), спирти, альдегіди, складні ефіри та ацеталі, дубильні, барвні,
азотисті, мінеральні речовини (майже всі елементи періодичної системи);
вітаміни В1, В2, РР, С, фолієву кислоту, іонозит та інші біологічно-активні
речовини. В вині міститься також комплекс поліфенольних речовин (рутин,
кварцетин, антоціани). Усі ці складові роблять виноградне вино складним,
споживним і біологічно цінним продуктом, корисним доповненням до звичайного
харчування.
Виноградні вина володіють добре вираженими бактерецидними
властивостями, які обумовлені вмістом органічних кислот, етилового спирту
та інших сполук, які володіють антисептичними властивостями.
Смак вина, також як і букет, який характеризує чистоту, повноту,
гармонію відтінків, складається з великої кількості компонентів. Цукор,
спирт, кислоти, фенольні сполуки та інші речовини, що містяться у
виноградному вині, надають йому помірну солодкуватість, терпкість, свіжість
та інші присмаки, які характерні для різних типів вин.
Однак, сьогодні в Україні на ринку виноградних вин доволі
розповсюдженою є їх фальсифікація. До основних способів фальсифікації
виноградних вин відноситься його розбавлення з наступним підкоректуванням
напою цукром, кислотами, ароматизаторами та іншими наповнювачами.
Саме тому метою дипломної роботи є дослідження товарознавчих аспектів
формування ринку виноградних вин в Україні.
Для досягнення поставленої мети нами визначенно такі завдання:
- вивчити споживні властивості та фізіологічну дію виноградних
вин на організм людини;
- вивчти товарознавчу класифікацію поділу виноградних вин;
- дослідити фальсифікацію виноградних вин та методи її виявлення
і попередження;
- вивчити соціально-економічні аспекти ринку виноградних вин в
Україні;
- дослідити товарознавчі аспекти формування асортименту
виноградних вин в Україні;
- дати товарознавчу оцінку якості виноградних вин, що
реалізується в торгівельній мережі м. Львовам;
- провести оцінку маркетингової діяльності виробників виноградних
вин в Україні та конкурентоспроможності їх продукції.
1. Теоретична частина
1.1 Споживні властивості і фізіологічна дія виноградних вин на організм
людини
Виноградними винами називають алкогольні напої, одержувані шляхом
зброджування виноградного соку або соку з м”язгою з додаванням або без
додавання спирту та інших компонентів, передбачених технологічною схемою
[11].
При споживанні харчових продуктів виявляється їх корисність, чи
споживна цінність, яка зумовлена їх хімічним складом і комплексом
властивостей, а саме біологічною, фізіологічною, лікувально-профілактичною,
органолептичною та енергетичною цінностями [28].
Сприятливе поєднання різних біологічно-активних речовин робить вино
сильним біоенергетичним напоєм, яке підвищує життєдіяльність людини,
тонізуючим та загальнозміцнюючим [5].
Харчова енергетична цінність столових та кріплених виноградних вин
представлена в табл.1.1
Дані табл.1.1 показують, що наяність спиртів, органічних кислот,
вуглеводів, вітамінів, азотистих, мінеральних та екстрактивних речовин
обумовлюють споживні властивості виноградних вин.
Виноградне вино володіє виключним хімічним складом, який включає
близько 600 складових, головним із яких являється вода. Вміст екстракту у
вині залежить від багатьох факторів. В середньому в білому вині його
близько 22г/л. Червоному вину характерна більш висока екстрактивність – до
30г/л, а для кріплених та десертних вин – 40-60г/л. [36].
Вміст етилового спирту коливається від 9 до 14% в столових винах, від
12 до 14% – в десертних, від 17 до 20% - в кріплених. У вині також
міститься в незначних кількостях сильнотоксичний метиловий
Таблиця1,1
спирт; в білому вині його вміст знаходиться в межах 0,2-1,1г/л. Із
багатоатомних спиртів виноградне вино містить гліцерин – 0,7- 14г на 100г
етилового спирту. Якщо ж вино виготовлено із винограду, ураженого
благородною гниллю, тоді вміст гліцерину може досягати 30г/л [5].
Хімічний склад вина, його властивості залежать від сукупності
багатьох факторів: кліматичних умов, виду грунтів та рельєфу вирощування
виноградної лози, агротехнічних методів та способів виробництва вина[38].
В якості сировини для одержання виноградних вин використовують грона
свіжого або зав”яленого винограду – багаторічної рослини з роду Vitis
Vinifera. Специфіка хімічного складу винограду – один із найважливіших
факторів, що визначає якість майбутнього вина [19].
Вуглеводи винограду представлені моно- і полісахаридами. В соці
переважають монози (пентози і гексози), а в твердих частинах грона –
полізи.
Із пентоз у виноградному соці найбільшевсього арабінози. Пентози не
зброджуються дріжджами і повністю переходят у вино, де їх загальний вміст у
білих винах складає 0,22-0,79г/л, а в червоних - 0,4-1,3г/л.
Основними цукрами виноградної ягоди є гексози – ?-глюкоза і ?-
фруктоза, вміст яких до початку фізіологічної зрілості досягає 17-25%, а в
більш спекотних районах вирощування до 30% [11].
Вміст цукрів характеризує ступінь зрілості винограду, впливає на вихід
та якість виноматеріалу [29].
Вищі полісахариди представлені у виноградному гроні пентозанами і
пектиновими речовинами, камедями, декстринами, крохмалем, клітковиною.
Мускатні сорти винограду містять максимальну кількість пектинових речовин
(3-4%), а в готових винах залишається не більше 20-25% вихідної кількості
пектинових речовин в результа ті їх гідролізу ферментами сусла і дріжджів.
Максимальним вмістом пектинових речовин вирізняються червоні вина.
Пектинові речовини надають м”якість смаку вина, а при надмірному їх вмісті
являються джерелом накопичення у вині метилового спирту.
Крохмаль міститься у плодоніжках і гребнях, а також в недозрілих
ягодах при основі судинно-волокнистих пучків. В здорових ягодах винограду
присутні в невеликих кількостях декстрини, а в ягодах, уражених Botrytis
cinerea, їх вміст підвищується. Цим пояснюють особливу маслянистість
сотернських вин Франції з винограду, ураженого „благородною гниллю” [25].
Органічні кислоти відіграють значну роль у формуванні якості вина.Їх
загальний вміст у винограді являється одним із показників придатності його
для виготовлення того чи іншого типу вина. Від рівня pH соку залежить
характер ферментативних процесів при одержані вина та його бактерецидність.
Основними кислотоами винограду являються ?-винна (5-13гл) і яблучна
(1-25г/л). Їх вмістом зумовленго, в основному, низьке значення pH сусла та
вина (pH=2,7-3,5), при якому сповільнюється розвиток мікроорганізмів і
створюються сприятливі умови для зброджування цукрів дріжджами. Солі винної
кислоти впливають на органолептичні властивості і стабільність вин. Кислий
винокислий калій і винокислий кальцій, випадаючи в осад у присутності
спирту,викликають „кристалічне” помутніння вина [11].
Яблучна кислота при її вмісті більше 2г/л надає вину різкий смак, або,
як кажуть винороби, „зелену кислотність”. В процесі спиртового бродіння або
зразу ж після нього, а також при витримкі вина може протікати яблучно- і
молочнокисле бродіння з утворенням молочної кислоти, яка надає м”якості
смаку вина [38].
Ще менш стійкою є лимонна кислота (0-0,5г/л),яка легко руйнується
бактеріями.
Крім основних в суслі і вині присутні інші кислоти, але в менших
кількостях - янтарна, глюкуронова, піровиноградна, мурашина, хінна, а іноді
і у вигляді слідів (гліколева, щавелева) [11].
В складі речовин фенольної природи у винограді кількісно переважають
катехіни, які легко окислюються і полімерезуються. В залежності від способу
переробки у вино з грона може перейти до 50% катехінів. Переважно вони
містяться у червоних винах, в білих їх у 2-5 раз менше. Найбільш багаті
катехінами (до 500 мг/л) катехінські вина.
Антоціани – непластичні пігменти червоного винограду, зосереджені у
вакуолях клітин шкірки ягід. Інтенсивність і відтінки забарвлення червоних
вин залежать від вихідного вмісту антоціанів у винограді, способюу
видалення ії із шкірки і подальшої технології приготування вина, а також
від його віку.
Лейкоантоціани містяться у шкірці та у м”якоті ягід. Вони легко
полімеризуються і випадають у вині в осад. В процесі аерації молодих вин
лейкоантоціани переходят в антоціани, що супроводжується посиленням
забарвлення вина.
Флавоноли – це жовті пігменти, які містяться у винограді в основному у
вигляді глікозидів.
Таніни – це суміш полімерів, які утворюються при конденсаціїї 2-3
молекул катехінів і лейкоантоціанів. В процесі старіння їх вміст у вині
знижується.
Вина із винограду із підвищеним вмістом катехінів і лейкоантоціанів
мають надто терпкий, грубуватий смак, а при нестачі цих речовин вино
набуває так званий „порожній” смак. Особливо важливе значення таніни
відіграють при формуванні забарвлення вина. При виготовлені вин,
призначених для реалізації у молодому віці, контракт сусла із мезгою
повинен бути не тривалим, що забезпечить максимально інтенсивний колір вина
за рахунок антоціанів без надлишку танінів [11].
На смакові властивості вина та його забарвлення впливають реакції
полімеризації та окислення катехінів, які протікеають при дозріванні вина.
Продукти окислення катехінів мають слабов”язкий прємний смак і золотисто-
коричневе забарвлення різної інтенсивності, завдяки чому видержані вина
легко відрізнити від молодих [35].
Рівень вмісту у вині поліфенолів визначає біологічну цінність вина,
оскільки катехіни, антоціани, флавоноли і особливо лейкоантоціани
володжіють Р-вітамінною активністю. Ці ж сполуки обумовлюють високі
бактерецидні властивості вина та його стійкість при зберіганні. Найбільшою
бактерецидністю володіють антоціани, завдяки чому червні вина
використовують для лікування деяких кишково-шлункових захворювань. Старі
вина, в яких більшща частина випала в осад,не проявляють бактерецидних
властивостей [24].
Азотисті речовини містяться у винограді і вині у вигляді мінеральних
та органічних сполук. Основну їх частину становлять амінокислоти і пептиди.
Наявність азотистих речовин являється необхідною умовою розмноження
дріжджів [38].
Азотисті речовини відносят до числа сполук, які беруть участь в
утворені вищих спиртів – компонентів букету вина.
Ферменти виноградної лози, особливо оксиредуктази, відіграють важливу
роль у виноробстві. Найбільш активними ферментами є о-дифенолоксидаза та
пероксидаза, які беруть участь в окислені фенолів.
Важливим ферментом, який каталізує розщеплення цукрів являється ?-
фрукто-фуранозидаза (інвенртаза) [36].
У виноградному соці ідентифіковано багато водорозчинних вітамінів,
вина можна вважати джерелом тих самих вітамінів, але в процесі витримки
вин вони в значно руйнуються. Вино містить незначну кількість вітамінів С,
В1, В2 ,В 6 ,В12, РР, але їх дія на організм людини надзвичайно корисна.
Вино багате на вітамін Р, який сприяє засвоєнню аскорбінової кислоти [5].
У вині розрізняють первинні і вторинні букетисті ароматичні речовини.
Перші утворюються в процесі дозрівання ягід при розладі білка у виноградній
лозі, а другі – в моиент дозрівання сусла та при витримкі вина. Вино, що
має первинний букет, не відрізняється за ароматом від винограду з якого
його одержують. До таких вин відносяться мускати та вина з сортів винограду
Рислінг, Піно. Їх аромат зумовлений ефірами саліцилової і антранілової
кислот, ваніліном та іншими ароматичними речовинами, що перейшли у вино з
ягід. Вторинні букетисті речовини утворюються при переробці лише деяких
сортів винограду (Каберне) і надають вину специфічні тони.
Речовини, які беруть участь в утворені букету вина, досить нестійкі,
легко випаровуються і окислюються [25].
Мінеральні речовини винограду, незважаючи на їх малий вміст (0,2-
0,6%), відіграють важливу роль у процесі виноробства. Залізо приймає участь
в усіх окисно-відновних реакціях,що мають важливе значення при дозріванні
вина. Від вмісту марганцю і міді залежить характер бродіння і формування
якості вина.
Мінеральні речовини вина представлені в основному фосфатами калію,
кальцію, магнію. З мікроелементів виявлено мідь, марганець, кобальт, цинк,
свинець, молібден, бор, фтор, йод – всього 24 мікроелемента [11].
Біологічна цінність виноградних вин визначається вмістом в них
поліфенолів, вітамінів, мінеральнах та азотистих речовин, барвних,
дубильних та інших біологічно-активних речовин, які формують смак, букет та
колір вина.
Фізіологічна цінність вина зумовлена дією деяких речовин, що в ньому
містяться, на нервову, серцево-судинну, травну системи. Таку дію мають
спирт напою, екстрактивні рекчовини та органічні кислоти, які підвищують
секрецію травних соків і засвоюваність продукту [24].
Енергетична цінність продукту визначається кількістю енергії, яка
виділяється після білогічного окислення речовин, що в ньому містяться і
виражається в ккал або кДж (1 ккал = 4,186 кДж) [28]. Завдяки такому
значному і різноманітному вмісту органічних речовин виноградні вина мають
високу калорійність (660 калорій у 1л столового вина) і відрізняються
чудовими смаковими якостями й іншими корисними властивостями [20].
Лікувально-профілактична цінність продукту визначається
властивістю його речовин лікувати хворби та запобігати їх появі [28].
Наука, яка займається лікуванням на основі винограду, називається
ампелотерапією.
Перелік лікувальних і гігієнічних властивостей вина надзвичайно
широкий. Воно підвищує апетит, посилює секрецію ендокринних залоз, сприяє
кращому виділенню жовчі, шлункового соку і підтриманню нормальної
кислотності шлунку, розширює судини, володіє антитоксичними властивостями,
використовується як складова різних ліків[15].
Нові незаперечні відкриття служать доказом захисної дії червоного
вина від серцево-судинних захворювань. Французькі вчені знайшли
взаємозв”язок між рівнем смертності від інфаркту і вживанням червоного
вина. Вживання його запобігає утворенню тромбів, благодійно впливає на
кровообіг і стінки судин, прискорює виділення холестерину, запобігає
розвитку атеросклерозу і захворювань серця. У народній медицині для
підвищення гемоглобіну вживають настій на кагорі [8].
Вчений Н.Простосердов [5] вказує на домінуючі лікувальні властивості
різних типів вин: білі столові характеризуються діуретичними і
легкозбуджуючими властивостями, червоні – поживністю, кріплені – заряджають
енергією, солодкі – висококалорійні, грайливі – сприяють венттиляції
легень.
Отже, завдяки унікальному складу і вмісту різноманітних корисних
речовин, випоградне вино слід вважати одним з найцінніших гігієнічних
напоїв з бактерецидними властивостями та із найбільш сприятливою дією на
організм людини.
1.2 Товарознавча систематизація поділу
виноградних вин
Світова виноробна промисловість нараховує близько 1200 найменувань
виноградних вин, які відрізняються між собою різноманітністю складу,
смаковими, ароматичними відтінками і технологією виготовлення [39].
За загальноприйнятою на практиці і в торгівлі класифікацією,
виноградні вина в залежності від технології виготовлення поділяються на
групи. Кожна група вина, за складом (переважно за вмістом спирту та цукру)
ділиться на категорії. В свою чергу кожна категорія в залежності від
смакових, ароматичних і кольорових особливостей розділяється на типи [43].
В основу класифікації виноградних вин покладено різні ознаки.
. В залежності від якості і терміну видержки усі виноградні вина
поділяються на ординарні і марочні.
До марочного відносяться високоякісні вина, отримані з відповідних
сортів винограду, характерні і постійні за якостю для даного виноробного
району і витримані від 2 до 6 років.
Марочні виноградні вина, витримані не менш 6 років, у тому числі не
менш 3-х років у пляшках, називаються колекційними. Якість цих вин у
результаті тривалої їхньої витримки значно поліпшується: смак стає більш
гармонічний з яскраво вираженим букетом. На пляшках з марочним вином
наклеюють окремий ярличок, відзначаючи на ньому рік збору винограду. Старі
виноградні вина — вина з энотеки (колекційний фонд), вік яких може досягати
від 10 до 200 років (архівні вина).
До ординарного відносяться виноградні вина, що не мають ознак марочних
вин. Вони надходять у продаж після витримки їх протягом 1 року. Ординарні
виноградні вина, віком більше 1 року, називають витриманими ординарними
винами.
Виноградне вино може бути і контрольованого найменування за
походженям - це вино високої якості, виробляється по спеціальній чи
традиційній технології з визначених сортів винограду суворо
регламентованого району. Напій відрізняється оригінальними органолептичними
властивостями, пов'язаними з екологічними умовами конкретної місцевості,
зазначеної в їхньому найменуванні[44].
. За однорідністю сировини виноградні вина поділяються на сортові
та купажні.
До сортового відносяться такі, що завжди виготовляються з того самого
сорту винограду. Смак цих вин може мати різні відтінки, що залежать від
ґрунту, кліматичних умов і періоду збору винограду.
До купажних відносяться виноградні вина, виготовлені з декількох
сортів винограду. У результаті змішування одержують вина з більш
постійним смаком і ароматом [43].
. За кольором виноградні вина розрізняють білі, рожеві і червоні.
Білі вина виготовляють головним чином з білих сортів винограду
шумуванням сусла (видавленого соку) без шкірочки, насіння і гребенів.
Рожеві вина виготовляють з червоних і рожевих сортів винограду, також
шумуванням сусла без шкірочки, насіння або гребенів, купажуванням білих і
червоних вин.
Червоні вина виготовляють з червоних сортів винограду шумуванням сусла
разом з мезгою. Червоного забаровлення цим винам додають барвні речовини,
що є в шкірці винограду і які переходять у сусло під час шумування.
. За вмістом цукру виноградні вина бувають сухі, напівсухі,
напівсолодкі, солодкі і лікерні [44].
Класифікацію виноградних вин за вмістом спирту і цукру показано в
табл.1.2.
Таблиця 1.2
Класифікація виноградних вин за вмістом спирту і цукру
|Виноградні вина |Вміст,% |
| |спирту |цукру |
|Столові |
| |Сухі |9-14 |до 0,3 |
| |Напівсухі |9-12 |0,5-3 |
| |Напівсолодкі |9-12 |3-8 |
|Кріплені |
| |міцні |17-20 |1-14 |
| | десертні |
| |Напівсолодкі |14-16 |5-12 |
| |Солодкі |15-17 |14-20 |
| |Лікерні |12-17 |21-35 |
|Ароматизовані |16-18 |6-16 |
. За вмістом вуглекислоти усі виноградні вина поділяються на дві
категорії: тихі (не містять вуглекислого газу) і насичені
вуглекислотою – грайливі.
Товарознавча класифікація виноградних вин показана на рис. 1.1.
З рис. 1.1 видно, що в залежності від технології виготовлення тихі
виноградні вина поділяють на три категорії: столові, кріплені й
ароматизовані. Тип вина включає окремі марки, що мають певні найменування.
Столові виноградні вина бувають сухі і напівсолодкі. Сухі вина
одержують внаслідок повного шумування свіжого виноградного сусла з мезгою
чи без неї. Вони являють собою сік винограду, що перебродив і не має ніяких
домішок. На Україні виробляють такі типи вина цієї групи: столове біле,
столове рожеве, столове червоне і херес столовий [5;42].
Херес столовий виготовляють як біле виноградне вино, але для надання йому
специфічного запаху і смаку ще витримують під плівками спеціальних дріжджів
- солера. При виготовленні Хересу використовуються спеціальні хересні раси
дріжджів, здатні утворювати на поверхні вина, у неповних бочках, плівку.
При витримці вина під плівкою хересних дріжджів, в аеробних умовах, у
процесі їх життєдіяльності відбуваються значні зміни хімічного складу
вин[5].
Столові білі вина мають колір від світло-солом'яного до темно-
золотавого; рожеві - від яскраво-рожевого до яскраво-червоного; червоні -
від ясно-червоного до темно-червоного і херес - від світло-золотавого до
темно-золотистого.
До кращих столових сухих виноградних вин варто віднести:
Марочні білі - алиготе "Ай-Даниль" і "Золота балка", рислінг "Алькадар",
"Сильванер феодосійський", "Кокур сейтлерський", "Перлина степу",
"Наддніпрянське", "Ужгородське", "Шабське", "Променисте",
"Берегівське".Марочні червоні - "Алушта", бордо "Ай-Даніль", "Оксамит
України".
Ординарні білі виноградні вина - "Столове біле", "Біле кримське",
"Рислінг", "Сильванер".
Ординарні червоні виноградні вина - "Столове" рожеве і червоне, "Червоне
кримське", "Червоне дніпровське", "Червоне гібридне".
Столові напівсолодкі виноградні вина на Україні не виготовляються.
Такі вина бувають білі, рожеві і червоні. При їхньому виробництві сусло
бродиться не повністю, внаслідок чого вони містять від 3 до 8% цукру і 10-
14% спирту. У продаж найбільше часто надходять
ординарні напівсолодкі вина Болгарії (Колекція болгарських вин), Вірменії
("Айгестан", "Миличка", "Вскеваз білий") чи Грузії ("Чхавери",
десертні
міцні
вермути
катехинські
ечміадзинське
херес
брют
сухе
Мадера Напівсолодкі Кагор напівсухе
Марсала Солодкі Мускат напівсолодке
Портвейн Лікерні Токай солодке
Херес
Мускати Токай Малага
Рис.1.1 Класифікація виноградних вин
"Хванчкара", "Усахелаури" і ін.) [5;40].
Кріплені виноградні вина одержують при неповному шумуванні
виноградного сусла з додаванням спирту, а іноді і концентрованого
виноградного соку. При виготовленні цих вин шумування припиняють на
визначеній стадії, щоб зберегти у вині більшу або меншу кількість цукру. Це
найчастіше досягається введенням у сусло, що бродить, спирту. Таким чином,
усі ці вина характеризуються наявністю цукру, що залишився в результаті
неповного шумування, і підвищеним вмістом спирту. Напої мають специфічний
аромат і смак, що залежать від сорту винограду (мускати, токаї) чи способу
їхнього виготовлення (херес, малага, мадера, портвейн, марсала) [42].
. В залежності від вмісту цукру і спирту кріплені виноградні вина
поділяються на 2 групи: міцні (портвейн, мадера, херес, марсала)
та десертні (напівсолодкі, солодкі і лікерні).
Кріплені міцні виноградні вина - до цієї групи відносяться такі типи
вин: портвейн білий, рожевий і червоний, мадера, марсала, херес міцний,
міцне біле, рожеве і червоне.
Портвейн - найбільш розповсюджене виноградне вино. Портвейни виготовляються
білі, рожеві і червоні. Портвейни містять від 17 до 20% спирту і від 6 до
14% цукру .
Вино цього типу було вперше приготовленн у м. Порто в Португалії.
Традиційна технологія портвейнів у Португалії передбачає збір винограду в
стадії повної зрілості (без заізюмлювания), сортування. Спиртування до 18-
19% проводять неочищеним виноградним спиртом міцністю 77-78%. Витримують
вино в бочках місткістю 50-60дал. Основна частина портвейнів складають
купажні вина, до складу яких входять вина різних строків витримки.
Витримують ці вина протягом 5-6 років, іноді до 20 років у неповних бочках
у контакті з повітрям при високому рівні окисно-відновного потенціалу. У
Португалії готують білі портвейни різних типів, якість їх різноманітна.
Поряд з високоякісними винами випускаються досить посередні портвейни. Вони
готуються прискореним способом зі скороченими термінами витримки [5].
На Україні портвейни випускаються таких назв:
Марочні білі - "Сурож", "Алушта", "Южнобережный", "Кримський".
Марочні червоні - "Алушта", "Южнобережный", "Кримський", "Тавріда",
"Лівадія", "Масандра".
Ординарні - портвейн білий, рожевий і червоний; портвейн таврійський (білий
і червоний) [40].
Мадера. Це виноградне вино одержують з білих чи рожевих сортів винограду.
Після готування це вино піддається мадеризації, тобто його витримують у
бочках або на сонці в спеціальних камерах при температурі близько 60°
протягом трьох місяців, а потім ще кілька років у винних підвалах. Завдяки
термічній обробці мадера відзначається особливими смаковими властивостями і
букетом. Справжня мадера готується в Португалії на острові Мадейра біля м.
Фуншала із сортів винограду Серсиаль Вердельо і Мальвазил.
Існує багато типів Мадери, що розрізняються за вмістом спирту, цукру,
за кольором, характером, якістю. Вони можуть бути сухими і солодкими, з
вмістом спирту від 17 до 21%, цукру від 0,13-3,3 до 24%. Колір мадер
коливається від світло-солом'яного (мадера Райнватер - дощова вода) до
темно-золотавого (мадера Мальмзей). Найбільш сухою мадерою є Серсиаль
(подають її як аперитив), поступається їй за якістю напівсуха мадера
Вердельо, більш солодка, інтенсивно забарвлена, зі специфічним букетом і
м'яким смаком - мадера Мальвазія. У Криму із сортів винограду "Серсиаль" і
"Вердель" виробляють мадеру найкращої якості. Колір мадери - від золотавого
до темно-бурштинового. Спирту в цьому вині міститься 19-20%, а цукру - 3-6%
[5].
Випускається мадера таких найменувань:
Марочні - "Коктебель", "Алушта", "Масандра".
Ординарні - під загальною назвою "Мадера".
Марсала. Це виноградне вино одержують тільки з білих сортів винограду. Воно
має колір від золотавого до темно-бурштинового і містить 18-20% спирту і 3-
7% цукру. На смак марсали нагадує мадеру, але більш солодка.
Марсала - відоме італійське вино. В даний час в Італії випускається чотири
типи марсали: марсала вержини, марсала супериори, марсала фине, марсала
оперенари. Кожний з типів визначає характер і якість марсали й обов'язково
вказується на етикетках. Основними сортами винограду для готування марсали
є Катаррато, Греканико, Инзолия Грилло. Виноматеріал жовто-солом'яний або
бурштиновий кольори має 15-16% спирту. Він може бути спрямований на
витримку або на готування інших типів марсали з добовлением сифонэ, котто,
спирту.
Сифонэ готують із зав'яленого винограду. Сусло задається в бочки, у
які попередньо залитий спирт у кількості 14 їхнього обсягу. У готовому
сифонэ зміст спирту складає 20-25%, цукру -10%.
Котто готується із сульфітованого сусла, нагріванням у мідних казанах
великого розміру на відкритому вогні. Уварене до 1/3 первісного обсягу
сусло надходить потім на збереження.
Марсалу готують купажировання основного виноматеріалу котто і сифонэ.
У залежності від кількості доданих сифонэ і котто одержують різні типи
марсали. Концентрації одержаваних вин: спирт від 17 до 19,1%, цукристість
від 2,8 до 21,9%, титрована кислотність від 5,1 до 5,9 г/л.
У Радянському Союзі найкраще вино цього типу вироблялася в Туркменії із
сортів винограду "Тербеш" і "Кара-узюм".
Херес міцний. Це виноградне вино виробляють таким же способом, як і херес
столовий, але воно кріпиться спиртом і підсолоджується концентрованим
виноградним соком або солодкими виноматеріалами. Вміст спирту в ньому 19-
20% і цукру 3%. Умови виробництва цього вина надають йому дуже тонкого
фруктового букету з легким присмаком горіхів. Колір його - від золотавого
до бурштинового.
Міцне біле, рожеве і червоне. Ці виноградні вина одержують з винограду
різного забарвлення неповним шумуванням сусла з наступним додаванням спирту
або купажуванням виноматеріалів. Вони містять спирту 17-20% і цукру 3-7%.
Випускаються в основному, як ординарні вина.
Напівсолодкі і солодкі кріплені десертні виноградні вина
виготовляються з різних сортів винограду, що володіють однією загальною
властивістю - високою цукристістю. Для збереження у винограді найбільшої
кількості цукру його знімають по досягненні повної чи зрілості в стадії
перезрівання (вяленный). Для збереження ж необхідної кількості цукру у вині
за допомогою різних способів і засобів на відомій стадії припиняють
шумування [5;43].
Десертні напівсолодкі виноградні вина. Ці вина містять від 3 до 10%
цукру, їхня міцність не перевищує 15%, вони бувають білими (світло-
солом'яного кольору) і червоними (гранатового кольору з фіолетовим
відтінком). Оригінального смаку й аромату напівсолодкі вина виробляють
винороби Грузії: "Чхавери" і "Твиши" (білі), "Хванчкара" і "Киндзмараули"
(червоні).
На Україні, в Дагестані, на Північному Кавказі й у Казахської РСР цілком
успішно виготовляють напівсолодкі вина так називаного "європейського типу"
- "Шато-Икем" і "Барзак".
Десертні солодкі виноградні вина. Групу десертних солодких вин
складають: мускати, токаї, малага, кагор і різні оригінальні десертні вина
Середньої Азії [40].
Мускати виготовляються з мускатних сортів, що відрізняються привабливим і
яскраво вираженим ароматом, що додають їм ефірні олії, що містяться в
шкірочці ягоди. Мускатний виноград буває білим, рожевим, чорним,
фіолетовим. Кращі в нашій країні мускати виробляють у Криму винороби
комбінату "Массандра". Гордістю кримських виноробів справедливо вважаються
мускати з Ливадії, Червоного Каменю, Гурзуфа, Смарагдового, Магарача. Ці
вина містять від 20 до 30 % цукру і від 12 до 16% спирту, їх витримують, у
залежності від марки, від двох до чотирьох років.
Токаї в нашій країні готують з винограду сортів фурминт і гарс левелю.
Токаї нарівні з мускатами безперечно потрібно віднести до кращих, найбільш
тонких і високоякісних десертних солодких вин. У виготовленні токаїв
виноробні господарства Криму досягли настільки значних успіхів, що деякі
марки наших токаїв не поступаються своїм прототипам - прославленим
токайським винам Угорщини. Батьківщиною токайських вин є угорське місто
Токай, за яким і назване це вино.
Характерний, особливий аромат, що винороби визначають як "запах
підсмаженої скоринки житнього хліба", у сполученні з медяним запахом добре
виявлений у токайських винах Південного берега Криму з Ай-Даниля і
Магарача.
Кагор у нашій країні виробляють з різних сортів червоного винограду.
Специфічна технологія готування кагору - підігрівання мезги порою до 65o -
покращує смакові й ароматичні властивості вина і викликає більш інтенсивний
перехід барвних речовин шкірочки в сусло, чим і пояснюється настільки
густий темно-червоний колір усіх виноградних вин цього типу.
Згідно нормативної документації, усі кагори повинні містити 18-20% цукру і
16% спирту.
Необхідно також відзначити, що десертне виноградне вино типу кагор, що
виробляють азербайджанські винороби в районі м. Кюрдамир і яке одержало
свою назву від цього міста, має дуже оригінальний смак і аромат (винороби
гкажуть: "бархатистий смак з відтінком шоколаду"), його також відрізняє
густий темно-червоний колір [42].
Десертні лікерні виноградні вина. Ці вина відрізняються високим
вмістом цукру . До лікерного виноградного вина відносять також деякі
особливо солодкі різновиди мускатів і токаїв.
Найбільш характерними представниками лікерних вин варто вважати
кримське "Пино-грі" ("Пино-серый") і грузинське "Салхино". Технологія
їхнього приготування дуже подібна з технологією вироблення мускатних і
токайських виноградних вин. За своїм ароматом, що нагадує запах підсмаженої
скоринки свіжовипеченого хліба, ці вина також близькі до токаїв. "Пино-
сірий" при порівняно незначному вмісті спирту (13%) містить не менш 23%
цукру. Це вино красивого темно-золотавого кольору. №17 "Салхино"
виготовлено з винограду сорту ізабелла. Своєрідність цього виноградного
вина полягає в дуже великому вмісті цукру (30%) і оригінальному темно-
кавовому кольорі [40;42].
В кожній країні, де широко розвинута виноробна галузь, існує своя
загальноприйнята класифікація виноградних вин. Але на які б категорії,
групи, типи та марки вони не поділялися, високоякісне виноградне вино
завжди користується найвищим попитом у споживачів.
1.2 Фальсифікація виноградних вин та методи її
виявлення і попередження
Верховна Рада України приймає ряд законів з важливих державних або
суспільних проблем. У виноробстві до таких проблем відноситься
фальсифікація вин, яка загрожує здоров”ю населення, завдає матеріальні
збитки державі та громадянам. Демонополізація виноробства і ринкові
відносини поряд із очікуваними позитивними результатами принесли ослаблення
контролю за виробництвом виноробної продукції, і як наслідок, в
торговельній мережі з”явилося багато фальсифікованих вин та коньяків.
Тенденція ця стрімко набирає силу і зараз вона набула масового характеру
[26].
Під фальсифікацією (від латинського falsificfra – підробляти) вин і
коньяків розуміють заміну з корисливою метою дійсних товарів збуту
підробленими.
Основними показниками якості вин, які підтвержують фальсифікацію, на
думку М.А. Кононової [27], являються слідуючі:
- показники споживних властивостей (органолептичні, хімічні, фізико-
хімічні);
- показники стабільності (гарантійний тармін зберігання,
розливостійкість, мікробіологічна і фізико-хімічна стабільність);
- ергономічні показники (маркування, форма пляшки);
- економічні показники (повнота наливу пляшки і її міскість, ціна,
класифікація вина за якістю).
Фальсифікацію ергономічних і економічних показників можна виявити на
основі діючих нормативних документів, наприклад, ДСТУ 202.02 – 96 –
„Вина тихі. Загальні технічні умови”.
Слід зазначити, що в даний час алкогольні напої відносяться до
продуктів, що найбільше часто фальсифікуються. Засоби і способи
фальсифікації алкогольних напоїв та методи її виявлення [33] подані в
табл.1.3.
Таблиця 1.3
Засоби і способи фальсифікації алкогольних напоїв
|Найменування |Засоби і способи фальсифікації алкогольних напоїв |
|алкогольних | |
|напоїв | |
|Горілка |Загальні засоби і способи |
| |Технічний спирт: часткова чи повна заміна. |
| |Вода:розведення, повна заміна. |
| |Специфічні засоби і способи |
|Лікеро-горілчані|Застосування синтетичних барвників. Застосування |
|вироби |синтетичних ароматизаторів. |
|Виноградні вина |Розведення більш дешевим вином. Галлізація. |
| |Шапталізація. Петиотипізация. Шеєлізація. Застосування|
| |консервантів. Підробка букета. Технологічна |
| |фальсифікація. Приготування штучних вин. |
|Коньяк |Заміна напоєм з невеликим терміном витримки. Заміна |
| |спиртовим настоєм. Підфарбовування коньячного спирту |
| |настоєм з підвищеним вмістом дубильних речовин (дубова|
| |стружка, скорлупа волоських горіхів). |
Виноградні вина відносяться до найбільш фальсифікованих продуктів,
чому найбільше сприяють складність технологічного процесу,
багатофакторність впливу на якість вин, неможливість одержання сировини із
заздалегідь передбачуваним властивостями. Тому винороби за всіх часів
нерідко вдавалися до прийомів, за допомогою яких намагалися "виправити"
окислене та вино, що зіпсувалося, щоб сховати його недоліки і зробити
придатним до вживання. З цією метою до натурального вина додавали цукор,
мед, сполук свинцю, гіпс, глину, молоко. Застосування цих речовин у
виноробстві ще в XIV сторіччі в Німеччині законодавчо визнавалося
фальсифікацією .
У минулому сторіччі фальсифікація виноградного вина набула колосальних
масштабів. Розвиток техніки, розробка нових і удосконалювання традиційних
технологій сприяли насиченню ринку товарами. Ріст конкуренції змушував
виробника прагнути одержувати як можна більш дешеві продукти. Ця задача
зважувалася різними шляхами: або за рахунок здешевлення сировини і
матеріалів (зниження вартості), або шляхом здешевлення виробництва за
рахунок його удосконалювання і підвищення продуктивності праці [27].
Винороби вважають, що з усього того, що вживає людина в їжу і питво,
ніщо, здається, не підробляється настільки часто і різноманітно, як
виноградне вино. Насамперед це обумовлено природою самого продукту.
Класичне визначення вина як продукту шумування чистого виноградного соку
без яких-небудь домішок є далеко неточним. Тільки пройшовши визначені
стадії технологічного циклу виробництв, виноградний сік здобуває якості, що
дозволяють називати його виноградним вином. Розмаїтість сортів виноградного
вина і способів його виробництва обумовлює численні можливості для
фальсифікації цього продукту [42].
До основних видів фальсифікації [33] виноградних вин належать:
- розведення виноградного вина малоцінними продуктами (дешевим плодово-
ягідним вином і ін.) для збільшення його обсягу. Це найбільш розповсюджений
і в той же час самий грубий спосіб фальсифікації, як у виробництві
виноматеріалів, так і в торгівлі. У результаті змінюються інтенсивність
кольору, насиченість букета, зменшується міцність вина. Як правило, такі
вина "виправляють" введенням різних хімічних компонентів (спирту, частіше
неочищеного, сахарину, штучних барвників і ін.).
- галлізація вина. Цей спосіб є різновидом першого, і полягає в тому, що
погані, кислі вина "поліпшуються" додаванням води до встановленого обсягу і
з наступним доведенням міцності і кислотності до визначених меж.
- шапталізація вина. Цей прийом полягає в обробці кислого сусла лужними
реактивами, а також додаванні цукру до чи під час шумування.
- петиотизація вина. Вина виготовлені шляхом настоювання і шумування
цукрового сиропу на вичавках (меззі), що залишилися після відділення
виноградного соку. Це дуже витончений спосіб фальсифікації, тому що букет і
колір натурального виноградного вина зберігаються (а в деяких випадках
навіть поліпшуються), знижується лише вміст винної кислоти і танінів. Однак
відомо, що старі, витримані вина стають більш "тонкими" за рахунок
осадження винного каменю, і в цьому відношенні петиотизоване вино за
міцністю, м'якістю і букету дуже схоже на вино старе.
- шеєлізація чи додавання гліцерину. Цим прийомом користаються для
зменшення кислотності, гіркості, збільшення солодкості виноградних вин, а
також переривання процесу бродіння.
-застосування консервантів (саліцилової кислоти, інших антисептичних
засобів) з метою прискорення технологічного процесу виготовлення. Так,
саліцилова кислота використовується для консервування дешевих, що легко
закисають виноградних вин, а також тих, що минули стадії витримки.
-фарбування виноградного вина. Як правило, застосовується для приховування
інших підробок (наприклад, розведення). Однак відомі випадки
перефарбовування окремих сортів малоцінних білих вин у червоні. Для
фарбування виноградних вин використовуються природні (ягоди бузини,
чорниці, водяний буряковий настій і ін.) і синтетичні (анілінова,
нафталінова, антраценова фарби, індигокармін, фуксин) барвники, багато з
який є не тільки шкідливими, але часом навіть отруйними сполуками (фуксин).
Підробка букету виноградного вина. Так само, як і фарбування, підробка
букету використовується в комплексі з іншими видами фальсифікації. З цією
метою застосовують суміші різних складних ефірів (енантового,
валеріанового, валериано-амілового, масляного й ін.), а також засушені
квіти винограду.
Фальсифікація способу виробництва. За високоякісні видаються вина,
виготовлені з порушенням технологічної схеми, розробленої і затвердженої
для даного найменування виноградного вина. Наприклад:
за сортові видаються вина купажовані;
допускається змішування різних фракцій сусла (високоякісна фракція
змішується з низькосортними пресовими фракціями);
фальсифікується термін витримки виноградного вина (за марочні видаються
вина ординарні).
Часто ці види фальсифікації досить важко розпізнати [26].
Приготування "штучних виноградних вин". Для виробництва таких вин не
потрібно виноградний сік, тому що вони являють собою добре підібрану суміш
компонентів, органолептично сприйнятну як виноградне вино. До складу її
можуть входити вода, дріжджі, цукор, винно-кислий калій, кристалічна винна
і лимонна кислоти, танін, гліцерин, етиловий спирт, енантовый ефір і інші
сполуки в залежності від "рецептури" [33].
Приведені вище дані свідчать: усі види фальсифікації пов'язані з
обманом покупця, тому що за назвою натурального виноградного вина
виробляються і продаються продукти, що не відповідають його якості. В усіх
випадках знижується споживча цінність товару. Чим менше розходження у
властивостях фальсифікованого продукту і його еталона (натурального
виноградного вина), чим більше розходження в їхній цінності, тим,
безумовно, вигідніше (з погляду фальсифікатора) ця підробка. Варто
пам'ятати, що фальсифіковані вина наносять не тільки моральний і
матеріальний збиток, але часом небезпечні для здоров'я споживачів, особливо
при додаванні в кріплені вина технічного спирту.
Для припинення фактів фальсифікації необхідні суворі законодавчі акти,
що регламентують дозволені технологічні прийоми виробництва і припустимі
норми вмісту в продукті ряду шкідливих речовин, а також санкціонують міри
покарання за їхнє порушення. Саме цією необхідністю розуміється поява в
багатьох країнах законів про вино. Рішенню питання про фальсифікацію вина
повинні сприяти створення іспитових станцій і лабораторій для проведення
експертизи вина, розробка нормативних документів і технологічних інструкцій
виробництва. Уведення державного контролю за виробництвом, розробка і
впровадження систем керування якістю цієї продукції на основі стандартів
ІСО серії 9000 - етапи реалізації заходів, спрямованих на захист прав
споживача [9].
Щоб пересічному співвітчизнику розпізнати підробку, необхідно перш за
все при купівлі звернути увагу на зовнішню етикетку [10]. Згідно з чинним
законодавством, маркування виноробної продукції здійснюється таким чином:
на лицевому боці етикетки кожної пляшки виноробної продукції, яка
реалізується через роздрібну торгівельну мережу, в доступній для споживача
формі вказуються:
. назва держави;
. найменування підприємства і його місцезнаходження;
. знак для товарів і послуг;
. назва продукції;
. місткість посуду;
. вміст спирту (% об.);
. вміст цукру (крім сухих вин - % мас.);
. дата розливу;
. назва нормативної документації;
. наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні);
. на лицевий бік етикетки чи контретикетки має бути нанесений штриховий
код.
Термін витримки для марочних вин та позначення „марочне” наводиться на
кольєретці.
На пляшках з колекційними винами наклеюються додаткові ярлики із
зазначенням „Колекційне, додатково витримане в колекції ........років”. На
шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року
урожаю винограду, з якого виготовлено вино.
На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв
обов”язково має бути напис „Вино контрольованих за походженням назв „ , а
на контретикетках – схематичне зображення території району, де виготовлено
вино, з позначенням виноградних ділянок.
Розлив виноробної продукції здійснюється тільки у передбаченну чинним
законодавством скляну тару, а також у сувенірні та художньо оформлений
посуд із скла чи глазурованої кераміки, упаковку типу „Tetra – Pak”.
Необхідно звертати увагу на якість корка, якщо він при вгвинчуванні
штопора кришиться – це фальсифікат, або виробник не піклується про якість
вина.
Як показує світовий досвід, на сьогодні найефективнішим методом
захисту будь-якої продукції є наклейка з голографічним зображенням.
Голограма здатна захистити продукцію від підробок, тому, що технологія її
захисту і тиражування в декілька раз складніша, ніж технологія
поліграфічного виробництва.
2. Об”єкти та методи досліджень
При написанні дипломної роботи ми проводили аналітичні та
експерементальні дослідження.
Об”єктами аналітичних досліджень стали: ринок виноградних вин в
Україні, зокрема такі його скадові як виробництво, попит, пропозиція,
асортимент. Крім того було зроблено короткий аналіз діяльності гуртово-
роздрібних підприємств, які займаютьтся реалізацією винопродукції.
Асортимент виноградних вин, що реалізуються в торгівельній мережі м. Львова
вивчався шляхом спостереження їх наявності у продажу, безпосередньо в
торгівельних підприємствах.
Експерементальними дослідженнями було встановлено якість наступних
виноградних вин:
. „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;
. „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;
. „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;
. „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;
. „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;
. „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;
. „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино,
марочне;
. „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.
Для визначення якості винограднах вин відбиралися зразки і здійснювався
аналіз їх якості згідно із чинною нормативною документацією.
Відбір проб виноградних вин здійснювався згідно з ГОСТ 14137- 74„Вина,
виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора
проб” [51].
Дослідження якості за органолептичними показниками проводилося в
лабораторії кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської
комерційної академії.
Дослідження проводили використовуючи стандартні та інші лабораторні
методи, що застосовуються для визначення якості напою в технологічній і
науковій практиці.
Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться за десятибальною
системою за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку,
типовості [50]. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:
* прозорість – 0,5
* колір – 0,5
* букет – 3,0
* смак – 5,0
* типовість – 1,0
За відхилення по окремим показникам робиться відповідна знижка від
максимальної оцінки, а сума балів за всіма показниками дає загальну
характеристику дегустаційних властивостей вина (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Балова система оцінки якості виноградних вин
|Категорія якості |Бали |
| |марочні вина |ординарні вина |
|Відмінна |понад 9,3 |понад 8,7 |
|Добра |8,9 – 9,29 |7,8 – 8,64 |
|Задовільна |8,5 – 8,89 |7,4 – 7,79 |
|Низька |8,0 – 8,48 |7,0 – 7,35 |
|Незадовільна |нижче 8,0 |нижче 7,0 |
Дегустацію вин необхідно проводити в чистих, світлих приміщеннях.
Вікна приміщення, де проводиться дегустація повинні виходити на північ.
Бокал для дегустації - ISO glass (бокал міжнародної організації по
стндартам), наповнювати його необхідно на 1/3 місткості, щоб виявити всі
необхідні характеристики вина. Зразки вин повинні мати температуру +16, +18
0. Дегустацію необхідно розпочинати із білих столових вин, потім червоні
столові, далі – десертні, і в кінці – міцні вина.
Спочатку визначають прозорість при проходячому або при боковому
освітлені. Для густозабарвлених вин (портвейн, кагор) ефективним являється
спосіб визначення прозорості в темному приміщенні. Вино характеризується
наступними параметрами: кришталеве з чистим блиском, вино чисте, але без
блиску, вино з аполісценцією, мутне, з наявністю осаду.
Для оцінки кольру вина бокал тримають під кутом на фоні білої бумаги,
при цьому визначається повна відповідність типу і віку вина, невелике або
значне відхилення від норми, брудні тони забарвлення вина.
Визначення букету вина проводиться за допомогою нюхових відчуттів.
Бокал з вином підноситься до носу, можна бокал легко згойднути для
підсилення аромату. Чим гармонійніший, добре розвинений букет, тим вища
якість вина.
Для визначення смаку вина дегустатор ополіскує вином ротову
порожнину, а після ковтка виділяє видох через рот. Високоякісне вино
характеризується гармонійним тонким смаком, що відповідає віку і типу вина.
Вина із стороннім присмаком вважаються неякісними або фальсифікованими.
На основі всіх перерахованих показників якості, визначається
типовість вина, тобто наскільки дане вино відповідає встановленому типу.
Із фізико-хімічних показників при оцінці якості виноградних вин
визначається вміст спирту, цукру, титрованих і летких кислот. Дані
показника нормуються в залежності від типу і найменування вина, і за ними
можна визначити до якої групи і категорії відноситься дослідний зразок
вина.
Мікробіологічним аналізом визначають стан мікрофлори, природу
помутніння і осаду.
3. Дослідницько – аналітична частина
3.1 Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в Україні
Вирощування виноградної лози та виробництво виноробної продукції
зосереджено в країнах з помірним і субтропічним кліматом, точніше на
території між 30 і 500 північної широти, в яку входят такі країни: США,
Франція, Португалія, Італія, Греція, Туреччина, Алжир, Україна, Молдова,
Угорщина, Іспанія, та на території між 30 і 400 південної широти
(Аргентина, Чилі, ПАР, Австралія). На 15 вказаних країн приходиться
приблизно 70% збору винограду та 90% вигогтовлення виногоридного вина [5].
Виноградарство і виноробство України є пріоритетними галузями
економіки, і покликані забезпечувати потреби населення в специфічних
продуктах харчування, отримуючи за їх експорт валютні кошти [31].
Виноградні вина України займають значне місце на світовому ринку
алкогольних напоїв і виробництво високоякісного вина за останні роки
зростає, що передбачає виликі перспективи даної продукції на майбутнє. Для
України це розвиток економіки, а саме – платежі до бюджету, підтримка і
розвиток виноробної галузі [7]. Своїми багатовіковими традиціями можуть
пишатися виноградарі і винороби Криму, Одещини, Миколаївщини, Закарпаття та
багатьох інших регіонів України (додаток А). Але незважаючи на те, що
Україна має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування винограду,
багаті традиції, високі виробничі потужності і кваліфікований персонал,
активний розвиток ринку вітчизняних виноградних вин ролзпочався лише в
кінці 90-х років [21].
Тенденції виробництва виноградних вин в окремих областях України
сильно відрізняються. Насамперед вони залежать від урожайності винограду,
що залежить від погодніх умов, а також від розміру площ виноградників.
Протягом останньго сторіччя виноробна галузь періодично зазнавала
спустошень, насамперед у роки воєнних лихоліть та антимонопольної кампанії
(1985 рік), за якими неодмінно наставало відновлення. Під впливом
економічних, а епізодично і природніх факторів з”явилась негативна
тенденція скорочення площ насаджень виноградників, зменшення валових зборів
винограду [4].
Однією із причин зменшення виноградників залишається висока
трудомісткість вирощування винограду через низький рівень його механізації,
про це свідчать дані табл.3.1.
Таблиця 3.1
Затрати праці і коштів на 1га сільськогосподарських культур у
господарствах суспільного сектора України
|Сільськогосподарські |Затрати |Врожайність, |Рівень |
|культури | |ц/га |рентабель- |
| | | |ності, % |
| |праці, |коштів, | | |
| |людино-год|грн. на | | |
| |ини на 1га|1га | | |
|Зернові |29,5 |249,47 |22,3 |29,5 |
|Фрукти* |158,8 |394,86 |15,1 |-35,3 |
|Виноград |347,5 |829,62 |21,1 |-13,5 |
|Соняшник |26,1 |204,83 |11,2 |29,9 |
* Без врахування винограду
З даних табл. 3.1 видно, що на 1га вирощування плодоносних
виноградників затрачається 347,5 людино-годин живої праці, що в 11,8 раз
більше ніж на гектар зернових та в 13,8 раз більше порівняно із соняшником.
За останні 17 років внаслідок різкого зменшення площ насаджень
винограду обсяги його переробки скоротились до 164,8тис.т (2000рік), тобто
на 515,2 тис.т порівняно з 1985роком (680 тис.т). Хоча ситуація дещо
стабілізувалась і виробництво виноградного вина за 6 місяців 2001 року
склало 4,7 млн.дал, що на 127% більше, ніж на той же період 2000 року
[18;23], про що свідчать дані рис 3. 1.
[pic]
Рис. 3.1 Виробництво виноградних вин в Україні в 1996 – 2001 роках
З рис.3.1 видно, що з 1996 року відбувалося зменшення ринку
виноградного вина в Україні на 2,4 млн.л, а починаючи з 1998 року
спостерігається збільшення виробництва на 10%, і в 2000 році його об”єм на
ринку досягнув 9,4 млн.л.
Ряд формувань і підприємств зуміли забезпечити зростання виноробної
продукції. Це Інкерманський завод марочних вин, радгосп-завод „Коктебель”
та „Білозерський”, агрокомбінат „Тарасівський”, ВАТ „Чорна перлина” та
„Новоукраїнський” та інші виноробні підприємсва (більше 600 виробників).
Основними джерелами поступлення виноградного вина на ринок України
являється його офіційне (80-90%) та тіньове (25-30%) виробництво, а також
імпорт та контрабанда (рис 3.2) [14;48].
[pic]
Рис. 3.2 Основні джерела поступлення виноградних вин на ринок України
З даних рис. 3.2 можна зробити висновок, що за 1999-2000роки частка
офіційного виробництва зросла на 11%, а частка тіньового виробництва
зменшилась майже на 20%. Спостерігається і зменшення офіційного імпорту (на
10%) та контрабанди (в 2 рази).
Українська виноробна промисловість експортує свою продукцію у 12
країн світу. Основними імпортерами українського вина з 1999 – 2001 роки
залишаються Росія (60%) та Німеччина (30%). [3;22] Але продаж вина помітно
зменшується, про що свідчать дані експорту виноградного вина із України за
2000 рік, подані в табл 3.2.
Таблиця 3.2
Експорт виноградних вин із України в 2000 році
|Назва країн |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |
| |спирту |тис.USD |
|Всього |14464024,300/10041756,98 |11878,77 |
|Країни СНД |10995171,900/7907423,550 |6797,74 |
|В тому числі Росія |9240267,800/678788,450 |57034,10 |
|Інщі країи світу |3468852,400/2134333,430 |5081,03 |
|В тому числі Європа |3233146,800/2010372,350 |4729,60 |
|В тому числі |2773981,200/17271168,350 |4198,79 |
|Німеччина | | |
За результатами табл. 3.2 спостерігається експорт виноградних вин з
України в 2000 році вартістю у 11,8 млн.USD, тобто порівняно із 1999 роком
він зменшився на 1,5 млн.USD. Експорт продукції в країни СНД в 2000 році
збільшилисm на 1,1 млн.USD, а в країни дальнього зарубіжжя скоротився на
2,5млн.USD ( в тому числі експорт в Німеччину – на 1,5 млн.USD).
Експорт виноградних вин із України за шість місяців 2001 року в
порівнянні з 2000 роком збільшився майже на 2,3 млн.USD і становить 5,8
млн.USD. Експорт в Росію зріс в 2,5 раз у порівнянні із 2000 роком і за
шість місяців 2001 року склав 4,8 млн.USD [41].
Однією з причин активізації експортерів – загострення конкуренції н | |
