Geoselect : Право : Реферат: Захист інтелектуальноі власності (Право)


	Право / Реферат: Захист інтелектуальноі власності (Право)


	Космонавтика Уфология Авиация Административное право Арбитражный процесс Архитектура Астрология Астрономия Аудит Банковское дело Безопасность жизнедеятельности Биология Биржевое дело Ботаника Бухгалтерский учет Валютные отношения Ветеринария Военная кафедра География Геодезия Геология Геополитика Государство и право Гражданское право и процесс Делопроизводство Деньги и кредит Естествознание Журналистика Зоология Инвестиции Иностранные языки Информатика Искусство и культура Исторические личности История Кибернетика Коммуникации и связь Компьютеры Косметология Криминалистика Криминология Криптология Кулинария Культурология Литература Литература : зарубежная Литература : русская Логика Логистика Маркетинг Масс-медиа и реклама Математика Международное публичное право Международное частное право Международные отношения Менеджмент Металлургия Мифология Москвоведение Музыка Муниципальное право Налоги Начертательная геометрия Оккультизм Педагогика Полиграфия Политология Право Предпринимательство Программирование Психология Радиоэлектроника Религия Риторика Сельское хозяйство Социология Спорт Статистика Страхование Строительство Схемотехника Таможенная система Теория государства и права Теория организации Теплотехника Технология Товароведение Транспорт Трудовое право Туризм Уголовное право и процесс Управление Физика Физкультура Философия Финансы Фотография Химия Хозяйственное право Цифровые устройства Экологическое право


	Реферат: Захист інтелектуальноі власності (Право) МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А по дисципліні « Захист інтелектуальної власності » Вариант – № 9 Слухач : ........................…………............................Сидоркевич Дмитро Іванович Спеціальність, група : .............................ЗФ – 02 ( фінанси ) Керівник : ..............................................................Веретельник Тимофій Іванович Результат, дата: Реєстраційний номер, дата: м. Черкаси 2002 р. З А В Д А Н Н Я Т Е М А : Лицензування і передача технологій 1. Лицензування ............................................................................ ..............................................................- 3 2. Передача технологій ............................................................................ ..........................................- 10 Література ............................................................................ ...................................................................- 12 Лицензування і передача технологій . Ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.[1] ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності. Дія ЗУ поширюється на всіх суб'єктів господарювання. Ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. Види господарської діяльності, які не включені до цього переліку видів господарської діяльності, ліцензуванню не підлягають. Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання, захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України, встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування розробляє основні напрями розвитку ліцензування, розробляє проекти нормативно- правових актів з питань ліцензування, погоджує проекти нормативно- правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої влади, узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування, здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його застосування, здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування, визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення, затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, формує експертно-апеляційну раду, організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування, веде Єдиний ліцензійний реєстр, організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій, видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Для здійснення своїх повноважень спеціально уповноважений орган з питань ліцензування має свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов. Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності. Відповідно до діючого законодавства ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 1) пошук (розвідка) корисних копалин; 2) виробництво, ремонт вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; 3) виробництво вибухових речовин і матеріалів (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України); 4) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України); 5) видобування уранових руд; 6) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 7) виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 8) виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 9) виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами; 10) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами; 11) виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами; 12) виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони; 13) розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації; 14) розроблення, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації, торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації; 15) розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів; 16) розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг в галузі технічного захисту інформації; 17) виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності; 18) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; 19) постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом; 20) зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлюваний ліцензійними умовами; 21) централізоване водопостачання та водовідведення; 22) розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет- носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземної космічної інфраструктури та її складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем; 23) розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; 24) культивування, використання рослин, що містять наркотичні засоби для промислових цілей; 25) проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт; 26) медична практика; 27) переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів; 28) ветеринарна практика; 29) організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей; 30) будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); 31) надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом; 32) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом; 33) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); 34) надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі; 35) надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом; 36) заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів; 37) збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; 38) заготівля, обробка окремих видів ресурсоцінних відходів, збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України); 39) операції у сфері поводження з небезпечними відходами; 41) проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів; 42) проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам; 43) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; 44) виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт; 45) виконання авіаційно-хімічних робіт; 46) пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів; 47) надання послуг радіозв'язку (з використанням радіочастот); 48) надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів); 49) технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації; 50) організація іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму; екскурсійна діяльність; 51) фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність: - організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту; - діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні; 55) діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); 56) посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном; 57) професійна діяльність на ринку цінних паперів; 58) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт; 59) проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури; 60) діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств; 61) посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника; 62) виробництво дисків для лазерних систем зчитування; 63) експорт, імпорт обладнання та дисків для лазерних систем зчитування. Щоб отримати ліцензію суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані: 1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікацій-ний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; 2) вид господарської діяльності, (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію. У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови. З метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій і обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів, ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій, здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів. На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер. У ліцензії зазначаються: найменування органу ліцензування, що видав ліцензію; вид господарської діяльності, на право провадження якого видається ліцензія; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності; ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів; місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності; дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії; строк дії ліцензії; посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію; дата видачі ліцензії; Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступни- ком та засвідчується печаткою цього органу. За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України. Підставами для видачі дубліката ліцензії є: втрата ліцензії; пошкодження ліцензії. Орган ліцензування після надходження заяви про видачу ліцензії формує ліцензійну справу щодо кожного суб'єкта, в якій зберігаються документи, що подаються суб'єктом господарювання для видачі, переоформлення ліцензії, видачі дублікатів ліцензії, документи, пов'язані із зміною даних в документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії, а також копії рішень органу ліцензування про видачу, переоформлення та анулювання ліцензії, про видачу дублікатів ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування веде Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційні коди органів ліцензування. Інформація, яка міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою. За користування їх даними справляється плата, яка зараховується до Державного бюджету України. До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій. 2. Технологія - інформація (за винятком інформації, надрукованої у пресі) у будь-якому вигляді (включаючи зразки матеріалів та обладнання, а також відомості, що передаються під час навчання фахівців), яка може бути використана для розробки, виробництва або використання товарів, що стосуються ядерної діяльності.[3] "Технологія" - спеціальна інформація, необхідна для "розробки", "виробництва" або "використання" будь-якого виробу. Ця інформація може надаватися у формі "технічних даних" або "технічної допомоги". Технологія - спеціальна інформація, необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги. ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГИИ - на торговой основе включает в первую очередь лицензионную торговлю, и, кроме того, традиционную куплю-продажу готовой продукции и комплектных объектов, заключение контрактов о консультативных и управленческих услугах, об использовании иност ранных специалистов. Передача технологий включает: - передачу прав на изобретения и иные объекты интеллектуальной собственности - предоставление лицензий на все объекты промышленной собственности - предоставление ноу-хау и технического опыта - внесение имущественных прав на изобретения, объекты авторского права, ноу- хау и другие объекты в уставные фонды совместных предприятий и хозяйственных товариществ - передачу технологических знаний, необходимых для монтажа, эксплуатации и функционирования предприятия и оборудования, а также выполнение проектов "под ключ" - сделки о промышленном и техническом сотрудничестве - предоставление технологических знаний, необходимых для приобретения, монтажа и использования машин, оборудования, промежуточных и сырьевых материалов В Украине существует центр интеллектуальной собственности и передачи технологий НАН Украины - специализированное учреждение Национальной академии наук Украины, оказывающее правовые и патентные услуги, ведущее научные исследования в области международной и внутренней передачи технологий, охраны интеллектуальной собственности. Центр оказывает следующие виды услуг: Юридические услуги: - комплексное юридическое обслуживание - представительство интересов в суде, арбитражном суде - консультации адвокатов - регистрация предприятий любой организационно-правовой формы - разработка и экспертиза договоров, контрактов - информационно-правовое обслуживание Услуги в области охраны интеллектуальной собственности и передачи технологий: - договорное обеспечение передачи технологий, подготовка инвестиционных, лицензионных договоров, договоров о техническом содействии, передаче ноу- хау и иных договоров - правовое обеспечение создания наукоёмких, венчурных, совместных предприятий - патентные услуги, оформление прав на изобретения и товарные знаки - защита авторских и смежных прав, проведение государственной регистраци авторских прав - оценка и экспертиза стоимости интеллектуальной собственности и нематериальных активов, бухгалтерский и налоговый учёт нематериальных активов - разработка договоров с авторами и ведущим персоналом компаний - ведение дел по защите от недобросовестной конкуренции - консультации по вопросам охраны конфиденциальной информации - лицензионные договора на использование изобретений, товарных знаков - лицензионные договора на использование программного обеспечения - договора на передачу ноу-хау - договора о техническом содействии - договора о создании совместных предприятий, хозяйственных товариществ - инвестиционные договора - договора о передаче прав на объекты авторского права - договора о промышленной и научно-технической кооперации - лизинговые и другие договора В останній час великого приоритету для економіки України набуває ліцензійна торгівля вітчизняними технологіями. Наряду з експортом промислової продукції, торгівля технологіями має великій потенціал як для посилення конкуренції на міжнародному ринку, так і підтримку вітчизняної науки та наукових кадрів. Тому Президент України та Кабінет Міністрів в останній час зосереджують приоритет на зростання торгівлі технологіями. Література: 1. ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» N 1775- III від 1 червня 2000 року м. Київ ( 1775-14 ); 2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру» від 8 листопада 2000 р. N 1658 м.Київ; 3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї» від 12 березня 1996 р. N 302 Київ; 4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» від 8 грудня 1997 року N 1358 м.Київ (1358-97-п ); 5. Л.Д. Кучма «Економічні і соціальні пріоритети на межі тисячоліть» - К.: Україна – 1999 – 97 с. Реферат на тему: Защита конкуренции на рынке финансовых услуг Оренбургский институт Московской государственной юридической академии Кафедра предпринимательского права Доклад на тему: Защита конкуренции на рынке финансовых услуг. Выполнила студентка 41 группы Устимова Юлия. Оренбург 1999 ЗАЩИТА КОНКУРЕНЦИИ НА РЫНКЕ ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ. ПЛАН ДОКЛАДА Вводная часть………………………………………………………………………………….……...2 Различие отношений на рынке финансовых услуг и на товарных рынках….….2 Доминирующее положение………………………………………………………..3 Соглашения на рынке финансовых услуг……………………………………..….4 Создание объединений финансовых организаций……………………………....4 Нормативные акты государственных органов…………………………….…..…5 Недобросовестная конкуренция……………………………………………...……6 Государственный контроль за концентрацией капитала…………………..…….6 Государственное регулирование деятельности по защите конкуренции на рынке финансовых услуг……………………………………………………….....7 Ответственность за нарушение законодательства на рынке финансовых услуг………………………………………………………………………….……..8 список используемой литературы………………………………………………...8 С татья 10 Гражданского Кодекса содержит запрет использования гражданских прав в целях ограничения конкуренции, а также злоупотребления доминирующим положением на рынке. Но в силу особенностей разных видов рынков требуется специфический подход в регулировании каждого из них. В этих целях принимаются законы о защите конкуренции на товарных рынках и на рынках финансовых услуг. 1. Чем отличены отношения на рынках финансовых услуг от отношений на товарных рынках. Во-первых, спецификой объекта, по поводу которого они возникают. На рынке товаров обращаются продукты деятельности, предназначенные для продажи или обмена, в том числе работы, услуги. Объектом отношений на рынке финансовых услуг являются финансовые услуги. Они представляют собой деятельность, связанную с привлечением и использованием денежных средств. К финансовым услугам относятся банковские услуги, страховые услуги, услуги, оказываемые профессиональными участниками рынка ценных бумаг. Во-вторых, спецификой субъекта. На товарном рынке участниками выступают хозяйствующие субъекты, то есть коммерческие организации и их объединения, некоммерческие организации, занимающиеся предпринимательской деятельностью. Участником на рынке финансовых услуг являются финансовые организации. По сравнению с участниками товарного рынка они обладают специальной правоспособностью. Свою деятельность финансовая организация осуществляет на основании лицензии. К этим организациям относятся банки, страховые организации, лизинговые компании, кредитные организации, осуществляющие операции и сделки на рынке ценных бумаг. Исходя из описанных особенностей необходимо существование различных законов, регулирующих конкуренцию на этих рынках. Закон “ О конкуренции и ограничении монополистической деятельности на товарных рынках” и закон “О защите конкуренции на рынке финансовых услуг” не могут соотноситься как общий и особенный, но некоторые признаки этого можно выделить. В обоих актах сохранен одинаковый подход к определениям конкуренции, рынка, недобросовестной конкуренции, злоупотребления доминирующим положением. Закон “О защите конкуренции на рынке финансовых услуг” копирует некоторые положения закона “О конкуренции ”. В определении группы лиц и аффилированных лиц он отсылает к законодательству РФ, а закон “О конкуренции” такие определения содержит. На мой взгляд, в сфере предоставления финансовых услуг можно применять норму закона ”О конкуренции” о недопустимости участия в предпринимательской деятельности должностных лиц органов государственной власти и государственного управления (ст. 9). В остальных случаях закон “ О конкуренции ” может регулировать отношения по защите конкуренции на рынке финансовых услуг только в тех случаях, когда складывающиеся на этих рынках отношения оказывают влияние на конкуренцию на товарных рынках. Например, если банк приобретает пакет акций предприятия, доля которого на рынке составляет больше 35 процентов. 2. В соответствии с законом “ О защите конкуренции на рынке финансовых услуг” Министерство по антимонопольной политике (МАП) приобрело полномочия в финансовой сфере. Так МАП определяет доминирующее положение на рынке финансовых услуг. Доминирующее положение определяется как объем финансовых услуг, предоставленных финансовой организацией (несколькими организациями) на рынке финансовых услуг, дающей ей (им) возможность оказывать влияние на общие условия предоставления финансовых услуг или затруднить доступ на этот рынок другим финансовым организациям. Конкретно доля финансовой организации на рынке не указывается, определен только порядок ее определения и органы которые его определяют. Методика определения доминирующего положения разрабатывается МАП по каждому рынку в отдельности совместно с ФКЦБ, Центральным Банком РФ, Министерством финансов. Доля отдельной организации на рынке определяется как отношение суммы ее оборота к общей сумме оборота финансовых организаций. Доля рассчитывается по каждому виду финансовых услуг и в установленных границах рынка. Само доминирующее положение не является предосудительным, но злоупотребление им запрещено. 3.Соглашения. Закон различает два вида соглашений: 1) между финансовыми организациями; 2) между финансовыми организациями с одной стороны и государственными органами с другой. Установлены соглашения, которые разрешены и которые запрещены. Статья 6 запрещает соглашения или согласованные действия финансовых организаций, ограничивающих конкуренцию. Критерий оценки противоправности соглашения тот же что и в законе “О конкуренции ”. Разрешены соглашения направленные на позитивное регулирование рынка финансовых услуг. Их целью должно быть унификация стандартов деятельности, проведение совместных научных исследований, совместную закупку технических средств для осуществления основной деятельности, использование единых программных и технических средств обработки информации и баз данных. Кроме того, Правительство может предусмотреть и другие, не подлежащие запрету условия соглашений. Обо всех заключаемых соглашениях требуется уведомить федеральный антимонопольный орган. Исключение составляют соглашения организаций, доля на рынке финансовых услуг которых составляет менее установленного норматива. Федеральный антимонопольный орган, рассмотрев представленные вместе с уведомлением документы выносит решение. Решение носит обязательный характер для участников соглашения они обязаны выполнить указанные требования. Соглашения, приводящие к ограничению конкуренции могут быть признаны судам недействительными по иску антимонопольного органа. В соответствии с Гражданским Кодексом возмещаются все убытки, причиненные заключением соглашения. 4. Создание объединений финансовых организаций может осуществляться только после получения предварительного согласия антимонопольного органа. Закон, не дает каких либо исключений, для которых такое согласие не обязательно. Участники или один из них обязаны направить в антимонопольный орган ходатайство о получении такого согласия в срок 30 дней со дня принятия решения о создании объединения. Антимонопольный орган должен принять в течение 30 дней одно из следующих решений: о признании объединения правомерным либо ограничивающим конкуренцию. В последнем решении могут содержаться обязательные требования о восстановлении необходимых условий конкуренции на рынке финансовых услуг. 5. Нормативные акты государственных органов. Требования, предъявляемые данным актам общие: они не должны быть направлены на ограничение конкуренции, создание необоснованно благоприятных условий отдельным финансовым организациям и (или) ущемляющих интересы других финансовых организаций. Исключения устанавливаются законодательством РФ. Своеобразное исключение содержится в рассматриваемом законе. Это привлечение финансовых организаций для осуществления отдельных операций со средствами бюджетов. Перечень таких организаций определяется путем проведения открытого конкурса. Такой конкурс должен проводится во всех случаях не зависимо от уровня бюджета, со средствами которого предполагается осуществлять операции. Определены единые требования к порядку проведения конкурса, который определяется органом власти соответствующего уровня согласованно с антимонопольным органом. Для проведения конкурса необходимо утвердить порядок его проведения, порядок организации и деятельности конкурсной комиссии, единые требования к участникам, являющиеся предпосылкой справедливого проведения конкурса. Участники конкурса должны быть ознакомлены с правилами его проведения в приемлемый срок. Ограничения, прекращение доступа, исключение из состава участников допускается только в случае нарушения ими правил проведения конкурса. Для обеспечения равного доступа к участию в конкурсе ни одному из участников не могут быть созданы преимущественные условия, например доступ к конфиденциальной информации, уменьшение платы за участие в конкурсе. Афилированные лица рассматриваются как один участник. В целях объективного проведения конкурса и оценки его результатов запрещено совмещать деятельность по организации конкурса с деятельностью по участию в нем в любом качестве. Открытый конкурс проводится на альтернативной основе, то есть число его участников не может быть менее двух. 6. Недобросовестная конкуренция. В законе “О защите конкуренции на рынке финансовых услуг ” сохранен традиционный подход к определению недобросовестности конкуренции. 7. Государственный контроль за концентрацией капитала. Законом введен термин концентрации капитала. Под концентрацией капитала понимается слияние, присоединение финансовых организаций, приобретение ими активов или акций (долей в уставном капитале) друг друга, а также приобретение третьими лицами активов или акций (долей в уставном капитале) финансовой организации. Государственный контроль осуществляется в случаях:1) приобретения юридическим или физическим лицом (группой лиц) более 20 процентов акций (долей в уставном капитале), активов, величина активов превышает величину, установленную Правительством. Приобретение может быть результатом одной или нескольких сделок. 2) приобретение прав, позволяющих определять условия осуществления финансовой организацией ее предпринимательской деятельности или осуществлять функции ее исполнительного органа. Основанием приобретения могут быть договор о доверительном управлении, договор о совместной деятельности, договор поручения и т.п. 3) создание финансовой, изменение уставного капитала, слияние, присоединение финансовых организаций. В зависимости от того превышает ли размер уставного капитала, активы, акции размер, установленный Правительством, различается порядок контроля за названными сделками. При превышении размера требуется предварительное согласие антимонопольного органа, то есть осуществляется предварительный контроль. Если размер не превышает установленный, то антимонопольный орган уведомляется после совершения сделки, в течение 30 дней. Список документов предъявляемых при уведомлении и для получения предварительного согласия, одинаковый. Предоставления иных документов антимонопольный орган требовать не вправе. В случае не предоставления достоверных документов в ходатайстве о получении предварительного согласия отказывается. Предоставленные документы рассматриваются в течение 30 дней, о результатах рассмотрения сообщается участникам сделок. Антимонопольный орган принимает одно из следующих решений: об отклонении либо удовлетворении ходатайства о получении предварительного согласия на совершения сделок, решение о признании сделок правомерными либо ограничивающими конкуренцию на рынке финансовых услуг. Отклонение ходатайства о получении предварительного согласия возможно, если его удовлетворения может привести к усилению, возникновению доминирующего положения либо ограничению конкуренции. В таком решении могут быть указаны требования, при исполнении которых такое ходатайство удовлетворяется. Ходатайства также могут быть удовлетворены, если несмотря на ограничение конкуренции на финансовом рынке участники сделки докажут, что положительный эффект превысит негативные последствия, или если они докажут, что владение акциями связано исключительно с получением дохода по ним, а не управлением организацией или иным воздействием на ее деятельность. Сделки, приводящие к ограничению конкуренции, возникновению или усилению доминирующего положения на финансовом рынке, совершенные без соблюдения установленного порядка, могут быть признаны недействительными в судебном порядке по иску антимонопольного органа. 8. Государственное регулирование деятельности по защите конкуренции на рынке финансовых услуг. Государственная политика по развитию конкуренции и антимонопольному регулированию осуществляется МАП совместно с соответствующим органом в зависимости от вида рынка. Это Федеральная комиссия по рынку ценных бумаг, Центральный банк, Министерством финансов. МАП и названные органы координируют свою деятельность на основе функционального распределения обязанностей, соответствующей специализации, разграничения ответственности. Закон “О защите конкуренции на рынке финансовых услуг ”подтвердил полномочия права и обязанности, указанные в законе “О конкуренции ” и в отношении финансового рынка. 9. Ответственность за нарушение законодательства на рынке финансовых услуг. Ответственность возлагается на федеральные органы исполнительной власти, органы исполнительной власти субъектов, местного самоуправления (их руководителей), финансовые организации (их руководителей), граждан, индивидуальных предпринимателей. Кроме обязанности выполнить законные требования антимонопольного органа на них могут быть наложены штрафы. Размеры штрафов закон не определяет. По-видимому, конкретные суммы должны быть определены Кодексом об административных правонарушениях. Кроме гражданско-правовой и административной ответственности предусмотрена уголовная ответственность за монополистические действия и ограничение конкуренции. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ: 1. Закон “О защите конкуренции на рынке финансовых услуг ” от 23 июня 1999 года “ Российская газета ” 29 июня 1999 года. © Устимова Ю. 1999 г.


	Новинки рефератов :: Реферат: Творческое воображение и фантазия (Искусство и культура) Реферат: Локальные сети (Компьютеры) Реферат: Комплексный подход к воспитанию и обучению глухих детей (Педагогика) Реферат: Колли (Биология) Реферат: Избирательные системы и их функционирование в России (Государство и право) Реферат: Египетские пирамиды как объект всемирного исторического культурного наследия (Искусство и культура) Реферат: Социальные институты и их типы (Социология) Реферат: Социальные причины пьянства (Социология) Реферат: Искусство Византии. Иконопись (Искусство и культура) Реферат: Высшая юридическая сила и прямое действие конституции (Право) Реферат: Ренессанс-эпоха возрождения (Культурология) Реферат: История и особенности оперной драматургии (Музыка) Реферат: Студенчество и его социальная роль в жизни общества (Социология) Реферат: Победа советского народа над фашистской Германией и ее союзниками (История) Реферат: Технология изготовления листовой электротехнической стали (Технология) Реферат: Вычислитель универсальный (руководство) (Радиоэлектроника) Реферат: Курс лекций по возрастной психологии (Психология) Реферат: Сильнодействующие ядовитые вещества. Гидразин и его производные (Химия) Реферат: Java технологія и основні риси та перспективи застосування (Программирование) Реферат: Перестройка Горбачева (История)


	Copyright © GeoRUS, Геологические сайты