GeoSELECT.ru



Безопасность жизнедеятельности / Реферат: Безпека обслуговування теплообмінних аппаратів та трубопроводів (Безопасность жизнедеятельности)

Космонавтика
Уфология
Авиация
Административное право
Арбитражный процесс
Архитектура
Астрология
Астрономия
Аудит
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника
Бухгалтерский учет
Валютные отношения
Ветеринария
Военная кафедра
География
Геодезия
Геология
Геополитика
Государство и право
Гражданское право и процесс
Делопроизводство
Деньги и кредит
Естествознание
Журналистика
Зоология
Инвестиции
Иностранные языки
Информатика
Искусство и культура
Исторические личности
История
Кибернетика
Коммуникации и связь
Компьютеры
Косметология
Криминалистика
Криминология
Криптология
Кулинария
Культурология
Литература
Литература : зарубежная
Литература : русская
Логика
Логистика
Маркетинг
Масс-медиа и реклама
Математика
Международное публичное право
Международное частное право
Международные отношения
Менеджмент
Металлургия
Мифология
Москвоведение
Музыка
Муниципальное право
Налоги
Начертательная геометрия
Оккультизм
Педагогика
Полиграфия
Политология
Право
Предпринимательство
Программирование
Психология
Радиоэлектроника
Религия
Риторика
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Статистика
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Теория государства и права
Теория организации
Теплотехника
Технология
Товароведение
Транспорт
Трудовое право
Туризм
Уголовное право и процесс
Управление
Физика
Физкультура
Философия
Финансы
Фотография
Химия
Хозяйственное право
Цифровые устройства
Экологическое право
   

Реферат: Безпека обслуговування теплообмінних аппаратів та трубопроводів (Безопасность жизнедеятельности)



Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів
Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів
і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил будови та
безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94, № 104, та Правил будови
і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98, № 177,зареєстрованих в
Мін'юсті України 07.10.98 за № 636/3076.
Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення
терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення дефектів, що
можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі
відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня.
Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у паспорті
теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.
Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках
повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах — дренажні пристрої,
що сполучаються безпосередньо з атмосферою.
Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його
ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з'єднань
окремих елементів апарата, що перебувають підтиском, — за винятком
випадків, зазначених у пункті цих Правил.
Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури
теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують,
відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.
Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту,
необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з
боку дренажних і обвідних ліній, — щоб уникнути попадання в них пари або
гарячої води.
Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з
атмосферою, повинні бути відкриті.
Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні
апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючого обладнання,
необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути
дренажний пристрій, що сполучається безпосередньої атмосферою.
допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або
ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/см~); у цьому разі не
повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час
ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.
У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або
трубопроводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева,
необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина
заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення
перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі
хвостовики.
З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для
ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів
вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення
електроприводів — запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі
відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою необхідно
відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного
апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і
теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що
безпосередньо сполучається з атмосферою. Не електрифікогіана вимикальна
арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими
пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове
на трубопроводах з установленою заглушкою.
На вентилях, засувках замикальної арматури слід вивішувати заборонні
знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих
дренажів — "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування
електроприводами замикальної арматури - "Не вмикати! Працюють люди"; на
місці проведення робіт — настановний знак "Працювати тут!".
Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і
повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них
заборонено.
Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову
арматуру.
Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії
дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена,
розпочинати ремонтні роботи заборонено.
Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із
застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не
дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати
випадкові предмети.
Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників
високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю
групу підігрівників.
Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопроводів
послаблювати болти слід обережно, — щоб запобігти можливому викиданню
пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього,
необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і
вимірювальних шайб і падінню їх униз — шляхом відгородження розташованих
нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.
Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення
заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує
атмосферний і температура теплоносія менше плюс 45 °С.
У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними,
отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести дії,
спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого
обладнання — незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.
Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води
дозволяється підтягувати: болти фланцевих з'єднань — за надлишкового тиску
до 0,5 МПа

(5 кгс/см2);сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури — за тиску

до 1,2 МПа (12 кгс/см2); сальники слід підтягувати обережно, — щоб не

зірвати болти.
Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється
підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/см2) — за розпорядженням і під
керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї
роботи.
Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у
разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) і за
температури теплоносія до плюс 45 °С.
Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після
повного спорожнення трубопроводу.
Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання
слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків;у цьому разі
працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або
пари.
Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води,
яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.
Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо
тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/см2), — тільки гайковими ключами, розмір
яких відповідає граням елементів, що підтягуються, щоб запобігти
пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а
також подовжувальні важелі заборонено.
Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан
видимої частини різі, — особливо на штуцерах повітряних клапанів.
Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з
протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі
зривання різі.
Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з-місцевою
інструкцією або за спеціальною програмою.
Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі,
потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення
гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх
і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.
Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі
додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.
У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання
або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути Швидким
закриванням та відкриванням вентиля.
Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути
продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний
штуцер.
Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку,
протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в
рукавицях.
Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з
інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або
пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником
підприємства (цеху).
Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування
паропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, — щоб запобігти
виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням теплових
подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші
конструкції.
У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись
ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди,
слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким
чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання га людей.

Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає
продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь
паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори — надійно
закріпити. Тимчасові засоби підмочування біля паропроводу необхідно
демонтувати.
Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, —
щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.
З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подавання пари
у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні
наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.
Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу,
прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі
виставити наглядачів.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні
користуватись протичумними навушниками.
Ремонт обертових механізмів
Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з
умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм
необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів
арматури зняти.
Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його
обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати
відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок,
затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97, № 257,
зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за № 11/2451, зі змінами та
доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від
25.02.2000, № 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за
№213/4434.
Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин
механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.
У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на
електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за
нарядом на ремонт обертового механізму.
Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на-замок з допомогою
ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.
На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід
вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування
запірною арматурою, а на місці проведення робіт — настановний знак безпеки
"Працювати тут!".
Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом
знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні
працівники електричного цеху.
Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму
необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.
Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначений
працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути
механізм.
Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його
випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження
рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та
вивести працівників з місця проведення робіт.
Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі
виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який
видав наряд.
Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності
продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з
умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.
Під час балансування ротора обертового механізму установлювати
балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, — що
унеможливлює обертання ротора.
Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або
вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно
установлювати упори, — щоб перешкодити падінню ротора.
Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється
тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття
заходів, що унеможливлюють обертання ротора. Пристосування, що
використовуються для виймання роторів тягодуттьови машин, повинні
відповідати вимогам нормативних документів заводів-виробників
тепломеханічного обладнання.
Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно
вивести працівників.
Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно
проводити з риштувань та помостів.
Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьових
машин кришки корпусів повинні бути відкриті.
У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь
фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил
безпечної роботи з інструментом та пристроями.
Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі
тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.
Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати
пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника.
Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід
виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повірообмін, і
під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тяго-дуттьової
машини.
Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен
виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної
вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.
Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності
користуватись однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який
повинен бути ззовні тягодуттьової машини.
Теплоізоляційні та обмурувальні роботи

Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу
пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення роботі за
температури на поверхні обладнання до плюс 60 °С.
Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та
конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.016, ГОСТ
12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП ІП-4-80 "Техника безопасности в
строительстве".
Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму
його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого
обладнання, розташованого на небезпечній відстані до нього, заборонено.
Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляційна діючому
обладнанні для визначення нещільності — за умови дотримання необхідних
заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку,
протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).
Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час
його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні
випробовування обладнання або трубопроводів.
Наносити ізоляційну мастику слід у гумових рукавицях і захисних
окулярах.
Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід
проводити у захисних окулярах, проти пиловому респіраторі і рукавицях з
міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки слід надягати поверх
чобіт (навипуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу слід
застебнути.
Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді
мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення
ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-азбесто-цементних,
перлітових, вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових
кислотно- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною
пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та
інструктаж; цю роботу дозволяється проводити лише у разі жорсткого
закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної
вентиляції.
Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними
підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що
обертається.
Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту
кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути
загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту не загнутими, а
також використовувати невідпалений дріт заборонено.
Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з
вимогами пункту цих Правил.
Сипкі ізоляційні матеріали слід складувати у штабелі заввишки до 1,2 м.
Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.
Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати.
Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід подавати
на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що
унеможливлюють їхнє розпилювання.
Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування
ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати
у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також
зволожувати, — щоб уникнути пило виділення.
Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків
руки слід тримати якомога далі від леза ножа і обов'язково застосовувати
захисні рукавиці, — щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.
Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних матеріалів
слід переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів.
Не дозволяється працювати з несправними елементами установки
пневматичного подавання розчинів, а також у разі відсутності або
несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується.
Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.
Розчино-проводи після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні 3 місяці,
повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 рази перевищує
робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом
та робити відмітки у технічному паспорті.
Не дозволяється ремонтувати розчино-проводи, що перебувають під
тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.
Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчино-
проводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і
усунути пробку, що утворилася; простукувати розчино-провід для усунення
пробки заборонено.
Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, рубильник
необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки,
заземлити кабель живлення електродвигуна, і на рубильнику вивісити
заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками
розміром не більше 70x70 мм.
Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також
розвантажувати його на ходу заборонено.
Очищати приярок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється
тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.
Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим
ковшем.
Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у
захисних окулярах.
Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести
із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто
безпосередньо виконує цю роботу.
Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати
заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.
Обслуговування компресорів і повітропроводів
Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід
проводити відповідно до вимог "Правил устройства й безопасной зкс-плуатации
стационарньїх компрессорньїх установок, воздухопроводов й газопроводов",
затверджених Держгіртехнагладом СРСР 07.12.71, та Правилбудови та безпечної
експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної
установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу
спеціалістів.
До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід
допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за
відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.
Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, крім
повністю автоматизованих.
Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам
заборонено.
Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити
сигналізацію — для виклику працівників, які обслуговують установку, а також
вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".
Земляні роботи
Земляні роботи на території енерго-підприємств, а також в охоронних
зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід
проводити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації
електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і
глибини закладання комунікацій.
Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або
зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на
місцевості.
Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно
проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в
охоронній зоні дріту, що перебуває під напругою, діючого газопроводу,
теплотраси, крім того, — під наглядом представника організації, що здійснює
експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.
Розробляти ґрунт у безпосередній близькості (до 0,3м) від діючих
підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами — без різких ударів.
У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних
матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників
вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню
сторонніх осіб у небезпечну зону.
У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні
роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної
зони.
Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у
зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.
У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід
дотримуватись вимог підрозділу цих Правил.
Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані
до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.
Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або
транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні
знаки безпеки, а вночі — сигнальне освітлення.
Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без
кріплень у нескельних і незамерзаючих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і за
відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:
м — в насипних, піщаних та велико-уламкових ґрунтах;
1,25 м — в супісках;
1,5 м — в суглинках та глинах.
Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в
нескельних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного
підняття) або в ґрунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у
разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл.
У разі нашарування різних видів ґрунту крутість схилів для всіх пластів
слід визначати за найслабкішим видом ґрунту.
За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5м — в
усіх випадках; до 5 м — за гідрологічними умовами і видами ґрунтів, що не
передбачені пунктом цих Правил і табл.

|Вид грунту |Крутість схилу (відношення |
| |його висоти до закладання) у |
| |разі глибини виймання, м, не |
| |більше |
| |1,5 |3 |5 |
|Насипні |1:0,67 |1:1 |1:1,25 |
|неущільнені | | | |
|Піщані і гравійні |1:0,5 |1:1 |1:1 |
|Супісок |1:0,25 |1:0,67 |1:0,85 |
|Суглинок |1:0 / |1:0,5 |1:0.75 |
|Глина |1:0 |1:0,25 |1:0,5 |
|лісовидні |1:0 |1:0,5 |1:.0,5 |


Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні
кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання
таких кріплень — кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому
порядку індивідуальними проектами.
Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у
напрямку зверху вниз — у міру розробки ґрунту поступово на глибину до 0,5
м, а розбирати — у напрямку знизу вгору — у міру зворотного засипання
грунту.
Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня
частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.
Ґрунт, що виймають із котловану або траншеї, слід розміщувати на
відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.
Не дозволяється розробляти грунт у котлованах і траншеях
"підкопом".
Валуни та каміння, а також відшарування ґрунту, виявлені на
схилах, необхідно видалити.
Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами
у зв'язаних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками
без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них
працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.
Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали
зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і
виконавцем робіт стану ґрунту цих схилів і обвалення нестійкого ґрунту у
місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).
Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад
1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.
Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями
або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи
з інструментом та пристроями і пункту цих Правил.
Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід
оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення
надійності їхніх схилів або кріплень.
У разі виймання ґрунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати
захисні навіси-козирки — для захисту працівників, які виконують роботу у
виїмці.
Під час розроблювання виїмок у ґрунті екскаватором з прямою лопатою
висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи :--е
утворювались "козирки" з ґрунту.
Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і
ущільнення ґрунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних
машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна
за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.
Однобічно засипати котловани біля свіжо змурованих підпірних стін і
фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення
стійкості конструкції.
Роботи, пов'язані з електропрогріванням ґрунту, необхідно проводити
лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо)
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.
Під час проведення цих робіт ділянку ґрунту, що підлягає прогріванню,
слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а
вночі — освітлювати.
Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна
бути понад 3 м.
Не дозволяється перебування людей на ділянці ґрунту, що прогрівається і
перебуває під напругою.
Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок ґрунту,
що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного
переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід
візуально перевіряти їхню справність.
У разі відігрівання ґрунту пропарюванням або димовими газами
необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників
шкідливими газами.
Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення
лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання ґрунту біля
виїмок з кріпленнями стінок в дозволяється тільки після проведення
попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення,
вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.
За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення
вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах
призми обвалювання ґрунту заборонені.
Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з
неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами
призми обвалювання грунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по
горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. .


|Глибина |Ґрунт |
|виїмки, м| |
| |піщаний |супіщан|суглинисти|глинисти|
| | |ий |й |й |
| |Відстань, м |
|1 |1,5 |1,25 |1,0 |1,0 |
|2 |3,0 |2,40 |2,0 |1,5 |
|3 |4,0 |3,60 |3,25 |1,75 |
|4 |5,0 |4,40 |4,0 |3,0 |
|5 |6,0 |5,30 |4,75 |4,5 |


Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин,
повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).
Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:
- екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;
необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;
очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.




Реферат на тему: Бжд

Министерство образования Российской Федерации
Санкт-петербургская Государственная лесотехническая академия им.Кирова
Сыктывкарский лесной институт
Кафедра общетехнических дисциплин.
Дисциплина БЖД.



Контрольные работы №1 и №2.



Написал студент ПГС II: .
Проверил: к.т.н доцент ВТП Попов В.М.



Сыктывкар 2002

Оглавление


Введение 3
Содержание и цель изучения БЖД. 3
Правовые и нормативно-технические основы обеспечения БЖД. 4
Травматизм и профзаболевания 9
Учет и расследование несчастных случаев 9
Методы исследования причин травматизма 10
Пожарная безопасность. 12
Классификация помещений и зданий по степени взрывопожароопасности. 13
Причины возникновения пожаров, связанные со специальностью студентов 13
Классификация взрыво и пожароопасных зон помещения в соответствии с ПУЭ
15
Меры пожарной профилактики 16
Способы и средства тушения пожаров 17
Индивидуальные средства защиты 20
Гражданские фильтрующие противогазы ГП-5 и ГП-4У, их назначение и правила
пользования ими 20
Подручные средства защиты кожи 28
Коллективные средства защиты 30
Убежища, их назначение, общее устройство, порядок заполнения и правила
поведения людей в убежищах 30
Противорадиационные укрытия, их назначение, устройство, порядок
заполнения и правила поведения людей в укрытиях 31
Приспособление под укрытия заглубленных и наземных сооружений,
строительство укрытий простейшего типа 33
Электробезопасность 37
Воздействие электрического тока на организм человека 37
Причины поражения электрическим током (напряжение прикосновения и шаговое
напряжение) 38
Классификация помещений по опасности поражения электрическим током (ПУЭ-
85). 40
Методы и средства защиты: заземление, зануление, отключение и др. 43
Электромагнитное поле 46
Характеристики электромагнитного поля: 46
Вредное воздействие электромагнитных полей 47
Нормирование электромагнитных полей 47
Мероприятия по защите от воздействия электромагнитных полей. 48
Ультразвук 49
Нормирование ультразвука 49
Меры защиты 49
Вибрация 50
Основные характеристики 50
Нормирование вибрации 50
Методы снижения вибрации 51
Основные положения теории ЧС 52
Аксиома о потенциальной опасности деятельности человека 52
Классификация и общие характеристики чрезвычайных ситуаций 53
Гражданская оборона. 55

Введение



Содержание и цель изучения БЖД.



Основные положения БЖД.

БЖД — система знаний, направленных на обеспечение безопасности в
производственной и непроизводственной среде с учетом влияния человека на
среду обитания.


Цель БЖД

Цель = БС + ПТ + СЗ + ПР + КТ
БС — достижение безаварийных ситуаций
ПТ — предупреждение травматизма
СЗ — сохранение здоровья
ПР — повышение работоспособности
КТ — повышение качества труда
Для достижения поставленной цели необходимо решить две группы задач:
1. Научные (математические модели в системах человек-машина; Среда обитания-
человек, опасные (вредные) производственные факторы; человек-ПК и т.д.)
2. Практические (обеспечение безопасных условий труда при обслуживании
оборудования)

Объекты и предметы БЖД



Аксиома о потенциальной опасности

Любая деятельность потенциально опасна.
Количественная оценка опасности — риск (R).
[pic], где n - число случаев, N - общее количество людей.
По статистике n = 500 тыс. человек ( погибают неестественной гибелью
на производстве за год)
N = 160 млн. чел.
Существует понятие нормируемого риска (приемлемый риск) R=10-6 .



Правовые и нормативно-технические основы обеспечения БЖД.


Основные положения изложены в Конституции (дек. 1994г) в законе по
охране труда и охране природы (1992-93) в КЗоТ.
В качестве подзаконных актов выступают ГОСТы, Нормы и Правила.
Взаимодействие госнадзора, ведомственного и общественного контроля.
Высший надзор по соблюдению законности осуществляет генеральный
прокурор.
Госнадзор в соответствии со ст. 107 КЗоТ за соблюдением норм и правил
по охране труда осуществляется:
1. специальными уполномоченными инспекциями, независящими в своей
деятельности от деятельности предприятия (Роскомгидромет, Госгортехнадзор,
Госатомнадзор и т.д.);
2. профсоюзами в лице правовой и технической инспекцией труда.
Ведомственный контроль, осуществляющийся министерствами и ведомствами
в соответствии с подчиненностью.
Общественный контроль — ФНП в лице профсоюзных комитетов, находящихся
на каждом предприятии.

Организация службы охраны труда и природы на предприятии

Директор несет основную ответственность за охрану труда и природы.
Организационными работами, связанными с обеспечением охраны труда и
природы занимается гл. инженер.
Отдел охраны труда (подчиняется гл. инженеру) решает текущие вопросы,
связанные с обеспечением безопасности труда.

Функции отдела охраны труда:

1. контрольная (соблюдение приказов).
2. обучающая.
3. представители отдела выступают в качестве экспертов при разработке
технических решений.
4. отчетность по вопросам травматизма и проф. заболеваниям.

Трехступенчатый контроль за охраной труда на предприятии

1 этап. Контроль на рабочем месте (за цехом контроль осуществляет
мастер, за лабораторией - руководитель группой). Ежедневный контроль.
2 этап. Уровень цеха, лаборатории (периодичность еженедельная).
3 этап. Уровень предприятия (один из цехов выборочно проверяется
комиссией), в состав которой входят:
- гл. инженер;
- начальник отдела охраны труда;
- представитель медицинской санитарной части;
- главный специалист (технолог или энергетик).

Обучение работающих безопасности труда

Система стандартов безопасности труда — ГОСТ 12.0.004-90 ССБТ
Виды инструктажа
1. Вводный — ознакомление с общими вопросами БТ, проводит инженер
безопасности труда.
2. Первичный — ознакомление с конкретными видами безопасности труда на
данном предприятии на данном рабочем месте, проводит руководитель работ.
3. Повторный — повторить информацию первичного инструктажа, периодичностью
1 раз в полгода, проводит руководитель работ.
4. Внеплановый — проводится руководителем работ в том случае, когда имеют
место изменения в техническом процессе при поступлении нового
оборудования, после того как произошел несчастный случай и при перерывах в
работе, превышающие установленные нормы.
5. Целевой — при выполнении работ, не связанных с основной специальностью,
проводит руководитель работ.

Госты, Нормы и правила по охране труда и природы, их структура

Система стандартов БТ — комплекс мер, направленных на обеспечение БТ.


Структура Госта:
Код группировки:
0 : основополагающий стандарт;
1 : перечень по группам опасных и вредных производственных факторов;
2 : требование безопасности к производственному оборудованию;
3 : требования безопасности, предъявляемые к техн. процессу;
4 : требования безопасности, предъявляемые к средствам индивидуальной
защиты.
Нормы — перечень требований безопасности по производственной санитарии
и гигиене труда.
СН 245-71 Санитарные нормы проектирования пром. предприятий.
Правила — перечень мер по технике безопасности.
ПУЭ-85 Правила устройств электроустановки.
СН и ПII-4-79

Система управления БТ на предприятии


Опасные и вредные факторы среды, источники и виды загрязнения
Опасный фактор — фактор, воздействие которого на работающего,
потенциально может привести к травме.
Вредный производственный фактор — фактор, воздействие которого на
работающего, может привести к заболеванию.
ГОСТ 12-0-003-74 ССБТ - Опасные и вредные производственные
факторы. (Классификация).

Группы опасных и вредных производственных факторов:

1. Физические:
1. перемещающиеся изделия заготовки, незащищенные подвижные элементы
производственного оборудования;
2. загазованность, запыленность рабочей зоны;
3. повышенный уровень шума;
4. повышенный уровень напряжения в электрической сети, замыкание которого
может произойти в теле человека;
5. повышенный уровень ионизирующего излучения;
6. повышенный уровень электромагнитных полей;
7. повышенный уровень ультрафиолетового излучения;
8. недостаточная освещенность рабочей зоны.
2. Химические:
1. раздражающие вещества
3. Биологические:
1. макро- и микроорганизмы
4. Психофизиологические:
1. физические перегрузки;
1. статические нагрузки;
2. динамические нагрузки;
3. гиподинамия
2. нервно-эмоциональные нагрузки:
1. умственное перенапряжение;
2. переутомление;
3. перенапряжение анализаторов (кожные, зрительные, слуховые и т.д.)
4. монотонность труда;
5. эмоциональные перенагрузки.

Травматизм и профзаболевания

Травма — внешнее повреждение организма человека, которое произошло в
результате действия опасного производственного фактора.
Проф. заболевание — заболевание, при котором происходит внутреннее
изменение в организме человека в результате действия вредного
производственного фактора.
Несчастные случаи подразделяются:
легкие; средней тяжести; групповые; с инвалидным исходом; со
смертельным исходом.
Проф. заболевания подразделяются:
хронические;
внезапные
Совокупность производственных травм называется травматизмом.

Отчетность по производственному травматизму:

I. Коэффициент тяжести травматизма (средняя продолжительность одной
травмы)
[pic], где
Д - кол-во (общее число) дней нетрудоспособности за отчетный период
Т - кол-во травм за отчетный период
II. Коэффициент частоты травматизма (кол-во травм, приходящихся на
1000 раб.)
[pic], где
Р - среднее списочное количество рабочих за отчетный период.



Учет и расследование несчастных случаев


Виды расследования:

a) Обычные (используются для несчастных случаев с временной потерей
нетрудоспособности)
b) Специальные (используются для несчастных случаев со смертельным исходом)
Для обычного расследования в состав комиссии по расследованию причин
несчастного случая входят:
представители администрации, где произошел несчастный случай;
начальник отдела охраны труда (или инженер этого отдела);
общественный инспектор по охране труда или другой представитель
общественной организации).
В течение 24 часов с момента происшествия несчастного случая проводят
расследование, причем результаты расследования заносятся в акт по форме Н-1
(4 экз.).
Акт направляется к гл. инженеру (в течение 3-х дней акт должен быть
заверен).
1-ый экз. - на руки пострадавшему (хранится 45 лет);
2-ой экз. - в подразделении, где произошел НС;
3-ий экз. - в отделе охраны труда предприятия;
4-ый экз. - в министерство по его затребованию.
Администрация несет ответственность:
1. Дисциплинарную;
2. Материальную;
3. Административную;
4. Уголовную
Причины несчастных случаев:
- организационные (объективные);
- технические (субъективные).



Методы исследования причин травматизма

Объект исследования:
человек; производственная обстановка; технологические процессы;
оборудование
1. Монографический (изучение одного из объектов причин травматизма);
2. Статистический (КТ, КС);
3. Топографический (нанести опасные рабочие места на план цеха и оценить
обстановку);
4. Экономический (анализ затрат на травматизм по больничному листу);
5. Комбинированный (системный).

Пожарная безопасность.


Горение — химическая реакция, которая сопровождается выделением тепла
и света.
Для осуществления горения необходимо:
0. окислитель (кислород);
1. источник возгорания;
2. источник пламени.
Если речь идёт о горючих веществах, то степень пожарной опасности
горючих веществ характеризуется:
3. температурой вспышки;
4. температурой воспламенения;
5. температурой самовоспламенением.
По температуре вспышке горючие вещества делятся на:
ЛВЖ (до 45() температура вспышки;
горючие (более 45().
Температура вспышки — минимальная температура, при которой над
поверхностью жидкости образуется смесь паров этой жидкости с воздухом,
способная гореть при поднесении открытого источника огня. Процесс горения
прекращается после удаления этого источника.
Температура воспламенения — минимальная температура, при которой
вещество загорается от открытого источника огня и продолжает гореть после
его удаления.
Температура самовоспламенения — минимальная температура, при которой
происходит его воспламенение на воздухе за счет тепла химической реакции
без поднесения открытого источника огня.
Горючие газы и пыль имеют концентрационные пределы взрываемости.


Классификация помещений и зданий по степени взрывопожароопасности.

Все помещения и здания подразделяются на 5 категорий:
А - взрывопожароопасные. Та категория, в которой осуществляются
технологические процессы, связанные с выделением горючих газов, ЛВЖ с т-
рой вспышки паров до 28 (С,
tВСП ( 28 (С; Р - свыше 5 кПа.
Б - помещения, где осуществляются технологические процессы с
использованием ЛВЖ с температурой вспышки свыше 28 (С, способные
образовывать взрывоопасные и пожароопасные смеси при воспламенении которых
образуется избыточное расчетное давление взрыва свыше 5 кПа.
tВСП > 28 (С; Р - свыше 5 кПа.
В - помещения и здания, где обращаются технологические процессы с
использованием горючих и трудно горючих жидкостей, твердых горючих
веществ, которые при взаимодействии друг с другом или кислородом воздуха
способны только гореть. При условии, что эти вещества не относятся ни к А,
ни к Б. Эта категория — пожароопасная.
Г - помещения и здания, где обращаются технологические процессы с
использованием негорючих веществ и материалов в горячем, раскаленном или
расплавленном состоянии (например, стекловаренные печи).
Д - помещения и здания, где обращаются технологические процессы с
использованием твердых негорючих веществ и материалов в холодном состоянии
(механическая обработка металлов).



Причины возникновения пожаров, связанные со специальностью студентов

При эксплуатации ЭВМ возможны возникновения следующих аварийных
ситуаций:
короткие замыкания;
перегрузки;
повышение переходных сопротивлений в электрических контактах;
перенапряжение;
возникновение токов утечки.
При возникновении аварийных ситуаций происходит резкое выделение
тепловой энергии, которая может явиться причиной возникновения пожара.
На долю пожаров, возникающих в электрических установках, приходится
20%.

Статистические данные о пожарах

Основные причины: %
- короткое замыкание 43
- перегрузки проводов/кабелей 13
- образование переходных сопротивлений 5
Режим короткого замыкания — появление в результате резкого возрастания
силы тока, электрических искр, частиц расплавленного металла, электрической
дуги, открытого огня, воспламенившейся изоляции.

Причины возникновения короткого замыкания:

0. ошибки при проектировании;
1. старение изоляции;
2. увлажнение изоляции;
3. механические перегрузки.
Пожарная опасность при перегрузках — чрезмерное нагревание отдельных
элементов, которое может происходить при ошибках проектирования в случае
длительного прохождения тока, превышающего номинальное значение.
При 1,5 кратном превышении мощности резисторы нагреваются до 200-300
(С.
Пожарная опасность переходных сопротивлений — возможность
воспламенения изоляции или др. горючих близлежащих материалов от тепла,
возникающего в месте авар. сопротивления (в переходных клеммах,
переключателях и др.).
Пожарная опасность перенапряжения — нагревание токоведущих частей за
счет увеличения токов, проходящих через них, за счет увеличения
перенапряжения между отдельными элементами электроустановок. Возникает при
выходе из строя или изменении параметров отдельных элементов.
Пожарная опасность токов утечки — локальный нагрев изоляции между
отдельными токоведущими элементами и заземленными конструкциями.


Классификация взрыво и пожароопасных зон помещения в соответствии с
ПУЭ

Для обеспечения конструктивного соответствия электротехнических
изделий правила устройства электроустановок — ПУЭ-85 выделяется пожаро- и
взрывоопасные зоны.
Пожароопасные зоны — пространства в помещении или вне его, в котором
находятся горючие вещества, как при нормальном осуществлении
технологического процесса, так и в результате его нарушения.
Зоны:
П-I - помещения, в которых обращаются горючие жидкости с температурой
вспышки паров свыше 61(С.
П-II - помещения, в которых выделяются горючие пыли с нижних
концентрационных пределах возгораемости > 65 г/м3.
П-IIа - помещения, в которых обращаются твердые горючие вещества.
П-III - пожароопасная зона вне помещения, к которой выделяются горючие
жидкости с температурой вспышки более 61(С или горючие пыли с нижним
концентрационным пределом возгораемости более 65 г/м3.
Взрывоопасные зоны — помещения или часть его или вне помещения, где
образуются взрывоопасные смеси как при нормальном протекании
технологического процесса, так и в аварийных ситуациях.
Для газов:
В-I - помещения, в которых образуются горючие газы или пары ЛВЖ,
способные образовывать взрывоопасные смеси в нормальном режиме работы.
В-Iа - помещения, в которых образуются горючие газы или пары ЛВЖ,
способные образовывать взрывоопасные смеси в аварийном режиме работы.
В-Iб - зоны, аналогичные В-Iа, но процесс образования взрывоопасных
смесей в небольших количествах и работа с ними осуществляется без
открытого источника огня.
В-Iв - зоны, аналогичные В-I, только процесс образования
взрывоопасных смесей в небольших количествах и работа с ними
осуществляется без открытого источника огня.
В-Iг - зоны вне помещения (вокруг наружных электроустановок), в
которых образуются горючие газы или пары ЛВЖ, способные образовывать
взрывоопасные смеси в аварийном режиме работы.
Для паров:
В-II - взрывоопасная зона, которая имеет место при осуществлении
операций технологического процесса при выделении горючих смесей при
нормальном режиме работы.
В-IIа - взрывоопасная зона, которая имеет место при осуществлении
операций технологического процесса при выделении горючих смесей при
аварийном режиме работы.


Меры пожарной профилактики

строительно-планировочные;
технические;
организационныё
Строительно-планировочные определяются огнестойкостью зданий и
сооружений (выбор материалов конструкций: сгораемые, несгораемые, трудно
сгораемые) и предел огнестойкости — это количество времени, в течение
которого под воздействием огня не нарушается несущая способность
строительных конструкций вплоть до появления первой трещины.
Все строительные конструкции по пределу огнестойкости подразделяются
на 8 степеней от 1/7 ч до 2ч.
Для помещений ВЦ используются материалы с пределом стойкости от 1-5
степеней. В зависимости от степени огнестойкости определяются наибольшие
дополнительные расстояния от выходов для эвакуации при пожарах (5 степень —
50 м).
Технические меры — это соблюдение противопожарных норм при эвакуации
систем вентиляции, отопления, освещения, электрического обеспечения и т.д.
— использование разнообразных защитных систем;
— соблюдение параметров технологических процессов и режимов работы
оборудования.
Организационные меры — проведение обучения по пожарной безопасности,
соблюдению мер по пожарной безопасности.


Способы и средства тушения пожаров

1. Снижение концентрации кислорода в воздухе;
2. Понижение температуры горючего вещества, ниже температуры воспламенения.
3. Изоляция горючего вещества от окислителя.
Огнегасительные вещества: вода, песок, пена, порошок, газообразные
вещества и не поддерживающие горение (хладон), инертные газы, пар.
Средства пожаротушения:
1. .Ручные:
1. огнетушители химической пены;
2. огнетушитель пенный;
3. огнетушитель порошковый;
4. огнетушитель углекислотный, бромэтиловый
2. .Противопожарные системы:
1. система водоснабжения;
2. пеногенератор
3. .Системы автоматического пожаротушения с использованием средств
автоматической сигнализации:
1. пожарный извещатель (тепловой, световой, дымовой, радиационный)
2. Для ВЦ используются тепловые датчики-извещатели типа ДТЛ, дымовые
радиоизотопные типа РИД.
4. .Система пожаротушения ручного действия (кнопочный извещатель).
5. .Для ВЦ используются огнетушители углекислотные ОУ, ОА (создают струю
распыленного бром этила) и системы автоматического газового пожаротушения,
в которой используется хладон или фреон как огнегасительное средство.
Для осуществления тушения загорания водой в системе автоматического
пожаротушения используются устройства спринклеры и дренчеры. Их недостаток
— распыление происходит на площади до 15 м2.
Способ соединения датчиков в системе электро пожарной сигнализации с
приемной станцией м.б., — параллельным (лучевым); — последовательным
(шлейфным).

[pic]
[pic]

Классификация пожаров и рекомендуемые огнегасительные вещества

|Класс. |Характеристика гор. Среды, |Огнегасительные средства |
|пожаров |объекта | |
|А |обычные твердые и горючие |все виды |
| |материалы (дерево, бумага) | |
|Б |горючие жидкости, плавящиеся |распыленная вода, все виды пены, |
| |при нагревании материала |порошки, составы на основе СО2 и |
| |(мазут, спирты, бензин) |бромэтила |
|С |горючие газы (водород, |газ. составы, в состав которых |
| |ацетилен, углеводороды) |входят инертные разбавители |
| | |(азот, порошки, вода) |
|Д |металлы и их сплавы (Nа, К, |порошки |
| |Al, Mg) | |
|Е |электроустановки под |порошки, двуокись азота, оксид |
| |напряжением |азота, углекислый газ, составы |
| | |бромэтил+СО2 |



Организация пожарной охраны на предприятии

Военизированная структура, которая подчиняется МВД. Ответственный
директор, гл. инженер. В ведении гл. инженера находится пожаро-техническая
комиссия, которую он возглавляет.
Безопасность оборудования и производственные процессы
Эксплуатация любого вида оборудования связана потенциально с наличием
тех или иных опасных или вредных производственных факторов.


Индивидуальные средства защиты



Гражданские фильтрующие противогазы ГП-5 и ГП-4У, их назначение и правила
пользования ими


К индивидуальным средствам защиты относятся средства защиты органов
дыхания (противогазы, респираторы, противопыльные тканевые маски, ватно-
марлевые повязки) и средства защиты кожи (защитная одежда, подручные
средства защиты кожи).
Фильтрующие противогазы ГП-5 и ГП-4у применяются для защиты органов
дыхания, глаз и лица от отравляющих, радиоактивных веществ и бактериальных
средств.
Принцип защитного действия противогазов основан на том, что
используемый для дыхания зараженный воздух предварительно очищается от
вредных примесей при помощи специальных поглотителей и фильтров.
Противогаз состоит из противогазовой коробки и лицевой части. В
комплект противогаза входят также сумка и коробка с не запотевающими
пленками или специальный "карандаш" для предохранения стекол очков от
запотевания.
Лицевая часть противогаза ГП-5 в отличие от противогаза ГП-4у не имеет
соединительной трубки, она непосредственно присоединяется к противогазовой
коробке.
Размер шлема-маски противогаза ГП-5 может быть определен двумя
способами.
При первом способе размер определяют по данным двух измерений головы:
первое - по замкнутой линии, проходящей через макушку, подбородок и щеки,
второе - по линии, соединяющей отверстия ушей и проходящей через надбровные
дуги. Результаты обоих измерений складываются, и по нижеприведенной таблице
определяется размер шлема-маски противогаза.


|Сумма измерении (см) |Требуемый размер шлема-маски |
|До 92 |0 |
|От 92 до 95.5 |1 |
|От 95.5 до 99 |2 |
|От 99 до 102.5 |3 |
|Более 102.5 |4 |


При втором способе для определения размера шлема-маски ГП-5 достаточно
мерной лентой измерить голову только по замкнутой линии, проходящей через
макушку, подбородок и щеки, и определить ее размер по таблице:

|Величина измерения (см) |Требуемый размер шлема-маски |
|До 63.5 |0 |
|От 63.5 до 65.5 |1 |
|От 66.0 до 68.0 |2 |
|От 68.5 до 70.5 |3 |
|Свыше 71.0 |4 |


Подбор маски противогаза ГП-4у производится по высоте лица, которая
определяется измерением расстояния между точкой наибольшего углубления
переносья и самой нижней точкой подбородка на средней линии лица.
По численной величине высоты лица и определяется требуемый размер
маски по следующей таблице:

|Высота лица (мм) |Размер маски |
|До 109 |1 |
|От 109 до 119 |2 |
|119 и более |3 |

Для проверки исправности противогаза необходимо:
- вынуть противогаз из сумки;
- проверить целостность шлема-маски (маски), стекол очков, исправность
тесемок, их натяжение, наличие передвижных пряжек;
- осмотреть клапанную коробку, проверить наличие и состояние
вдыхательного и выдыхательного клапанов и предохранительного экрана;
- осмотреть соединительную трубку (если она имеется) и проверить, нет
ли на ней проколов или разрывов, плотно ли она присоединена к патрубку
маски, не помята ли накидная гайка и имеется ли в ней на ниппеле резиновое
прокладочное кольцо;
- осмотреть противогазовую коробку и проверить, нет ли на ней пробоин,
ржавчины и не помяты ли горловина и крышка; вынуть резиновую пробку из
отверстия на дне коробки;
- осмотреть противогазовую сумку и проверить ее целость и наличие
застежек, лямки для ношения противогаза, деревянных вкладышей на дне сумки,
коробки с не запотевающими пленками или "карандаша", поясной тесьмы.
После внешнего осмотра нужно собрать противогаз и проверить его на
герметичность. Для этого необходимо надеть шлем-маску (маску), вынуть
противогазовую коробку из сумки, закрыть отверстие коробки резиновой
пробкой или зажать ладонью и сделать глубокий вдох. Если при этом воздух не
проходит под шлем-маску (маску), то противогаз исправен. При обнаружении
неисправностей и некомплектности в противогазе, его сдают в ремонт или
заменяют исправным.
При использовании противогаз может находиться в трех положениях: в
"походном", "наготове" и в "боевом".
В "походном" положении противогаз носится при отсутствии угрозы
нападения.
Для того чтобы привести противогаз в "походное" положение, необходимо:
- надеть сумку с противогазом через плечо так, чтобы она находилась на
левом боку и клапан ее был обращен от себя (в поле);
- подогнать с помощью передвижной пряжки длину лямки так, чтобы
верхний край сумки был на уровне поясного ремня;
- отстегнуть клапан противогазовой сумки;
- вынуть шлем-маску (маску) и проверить состояние стекол очков и
выдыхательных клапанов, а также положен

Новинки рефератов ::

Реферат: Товаропроводящая система (ТПС) (Менеджмент)


Реферат: Роль белков в организме. Ферменты (Биология)


Реферат: Образование русского централизованного государства (История)


Реферат: Самозванцы и самозванчество в России (История)


Реферат: В.А.Моцарт - Биография и анализ творчества (Музыка)


Реферат: Волков Валентин Викторович (Искусство и культура)


Реферат: Дедовщина как социально-психологическое явление (Психология)


Реферат: Египет (История)


Реферат: Билеты по физике за весь школьный курс (Физика)


Реферат: Патриотизм русского народа в войне 1812 года (История)


Реферат: Доказывание и доказательства в гражданском процессе (Гражданское право и процесс)


Реферат: Філософські погляди Г.С. Сковороди (Философия)


Реферат: Культура Древнего Китая (Культурология)


Реферат: Спирты (Химия)


Реферат: Дееспособность и правоспособность (Гражданское право и процесс)


Реферат: Становление личности в подростковом и юношеском возрасте (Психология)


Реферат: Подмосковному угольному бассейну 150 лет (История)


Реферат: Проектирование оснастки для изготовления одноразовой пищевой тарелки методом штамповки (Технология)


Реферат: Бухарин (История)


Реферат: Банковская гарантия (Гражданское право и процесс)



Copyright © GeoRUS, Геологические сайты альтруист