GeoSELECT.ru



Безопасность жизнедеятельности / Реферат: Взрыв на Черном Море (Безопасность жизнедеятельности)

Космонавтика
Уфология
Авиация
Административное право
Арбитражный процесс
Архитектура
Астрология
Астрономия
Аудит
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника
Бухгалтерский учет
Валютные отношения
Ветеринария
Военная кафедра
География
Геодезия
Геология
Геополитика
Государство и право
Гражданское право и процесс
Делопроизводство
Деньги и кредит
Естествознание
Журналистика
Зоология
Инвестиции
Иностранные языки
Информатика
Искусство и культура
Исторические личности
История
Кибернетика
Коммуникации и связь
Компьютеры
Косметология
Криминалистика
Криминология
Криптология
Кулинария
Культурология
Литература
Литература : зарубежная
Литература : русская
Логика
Логистика
Маркетинг
Масс-медиа и реклама
Математика
Международное публичное право
Международное частное право
Международные отношения
Менеджмент
Металлургия
Мифология
Москвоведение
Музыка
Муниципальное право
Налоги
Начертательная геометрия
Оккультизм
Педагогика
Полиграфия
Политология
Право
Предпринимательство
Программирование
Психология
Радиоэлектроника
Религия
Риторика
Сельское хозяйство
Социология
Спорт
Статистика
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Теория государства и права
Теория организации
Теплотехника
Технология
Товароведение
Транспорт
Трудовое право
Туризм
Уголовное право и процесс
Управление
Физика
Физкультура
Философия
Финансы
Фотография
Химия
Хозяйственное право
Цифровые устройства
Экологическое право
   

Реферат: Взрыв на Черном Море (Безопасность жизнедеятельности)



Ядерный взрыв в Черном море

Вероятно, он был произведен 4 декабря 1960 года под днищем крейсера
"Адмирал Нахимов", но эхо его звучит до сих пор
Огромная приливная волна сорвала с якорей и вынесла на ялтинскую набережную
группу барж, буксиров и рыбацких сейнеров. Позднее по радио объявили о
последствиях землетрясения и предупредили о возможных новых толчках. Но их
не было. И никто не мог предположить, что было взорвано глубинное ядерное
устройство неподалеку от побережья Крыма.
Виталий КОСТРИЧЕНКО


Имя Нахимова носили несколько российских кораблей, большинство из которых
постигла трагическая судьба. Первым кораблем, названным в честь адмирала,
стал броненосный крейсер "Адмирал Нахимов", построенный на Балтийском
заводе в Санкт-Петербурге и вступивший в строй 3 декабря 1887 года. В
Цусимском сражении крейсер получил тяжелые повреждения и был затоплен у
острова Цусима 15 мая 1905 года. Следующим кораблем, носившим имя адмирала,
стал легкий крейсер, заложенный в 1913 году в Николаеве. Революция и
гражданская война прервали его достройку, а 26 декабря 1922 года корабль
переименовали в "Червону Украl..ну". Крейсер вступил в состав военно-
морских сил 21 марта 1927 года.
В начале Отечественной войны "Червона Украl..на" участвовала в обороне
Севастополя и 12 ноября 1941 была повреждена германской авиацией. Затонула
ночью следующего дня.
Имя "Адмирал Нахимов" получил и трофейный грузопассажирский пароход
"Берлин". Ночью 3 августа 1986 года это судно было протаранено у
Новороссийска теплоходом "Петр Васев" и в считанные минуты затонуло. При
этом погибло большое число пассажиров.
В настоящее время имя "Адмирал Нахимов" носит бывший атомный ракетный
крейсер Северного флота России "Калинин", вступивший в строй 30 декабря
1988 года и получивший свое новое имя 27 мая 1992 года. Какая ждет судьба
его, пока неизвестно, но на крейсере уже были две крупные аварии с
затоплениями ракетных погребов.
Самым таинственным кораблем советского флота остается легкий крейсер
"Адмирал Нахимов" проекта 68-бис (типа "Свердлов"). Единственный корабль,
документы которого изъяты из Центрального военно-морского архива Комитетом
государственной безопасности, а все фотоснимки и негативы крейсера были
тщательно изъяты Особым отделом флота. Какую же тайну скрывает "Адмирал
Нахимов"?
Попробуем разобраться.

Известно, что официально флаг корабля был спущен 15 февраля 1961 года, и на
нем расписались оставшиеся 59 человек экипажа, а сам флаг сдан на "вечное
хранение" в Центральный военно-морской музей в Ленинграде. Этот факт
говорит о причастности крейсера к весьма значительному событию. Можно также
предположить, что происшедшее с крейсером событие имело общегосударственное
политическое значение.
В поисках истины нам может помочь кое-что другое. Через четыре месяца после
спуска флага, т. е. в июне 1961 года, ракетный корабль Черноморского флота
"Прозорливый" проводил ракетные стрельбы новыми противокорабельными
ракетами "КСЩ" (корабельный снаряд "Щука"). После двух попаданий ракет КСЩ
мишень развалилась, и для продолжения испытаний потребовалась новая.
Испытатели обратились к "Адмиралу Нахимову". По словам одного из участников
событий, пожелавшего не называть себя, корабль стоял окрашенный ярко-
красным свинцовым суриком напротив Морского госпиталя в Северной бухте. На
корабле не было ни одной деревянной, медной или дюралюминиевой детали, а
весь корпус покрыт весьма дорогой краской! Остался только металл: корпус с
башнями и механизмами. Согласие на расстрел крейсера было получено на
удивление быстро, а ведь возраст новейшего крейсера только-только достиг
семи лет! Корабль вывели на буксирах в сторону Одессы (миль на 50) и
оставили в дрейфе. С дистанции 72 км "Прозорливый" выпустил по нему ракету,
которая попала в левый борт между первой и второй башнями главного калибра.
"Нахимов" получил сквозную пробоину, а от разлившегося топлива ракеты
возник пожар, длившийся около 12 часов и с трудом потушенный спасателями.
Когда и куда отволокли потом корпус выгоревшего крейсера, достоверно
неизвестно. В описанном выше эпизоде интересны минимум два факта: легкость
отдачи под расстрел вполне нового хоть и списанного по непонятной причине
крейсера и описание состояния корпуса. Описание полностью соответствует
представлениям того времени о комплексе дезактивационных работ. Тайной,
столь упорно скрываемой "компетентными органами", может оказаться участие
корабля в проведении ядерных испытаний на Черном море!
По достоверным воспоминаниям ныне покойного ветерана Севморзавода
Тимофеева, перед списанием крейсер подвергся осмотру в Северном доке
Севастополя. При этом было выявлено "обширное повреждение подводной части
корпуса корабля в виде перебитого киля и деформаций подводной обшивки и
килевых конструкций, невидимых на воде"э Весьма интересное и
многозначительное описание, свидетельствующее о том, что корпус "Адмирала
Нахимова" подвергся мощнейшему динамическому удару, полностью
деформировавшему подводную часть корабля, да так, что о восстановлении
корпуса не могло быть и речи. Но какая сила смогла так деформировать корпус
бронированного крейсера длиной более 200 метров? Только подводный ядерный
взрыв и только в районе феодосийского ракетно-артиллерийского полигона.
Санкцию на испытание ядерного оружия в Крыму в Черном море мог дать только
Н. С. Хрущев. Этот руководитель вполне мог, не подумав о последствиях,
отдать такое устное распоряжение. И вот тогда на безлюдном и отдаленном
феодосийском полигоне (с глубинами 300-2000 метров) вполне мог вырасти
ядерный "гриб". Судя по повреждениям "Нахимова", испытывалось подводное
взрывное устройство или ядерная глубинная бомбаэ Глубина подрыва вряд ли
превышала 400-500 метров. На крейсер обрушился мощный динамический удар и
вода с радиоактивными осадками. Были при этом взрыве жертвы или нет, уже не
узнаешь, но автор сильно сомневается, что с корабля сняли экипаж,
предупредили население о возможной высокой приливной волне и т. д., и т. п.

А что произошло дальше? Сейсмологические станции Турции, Румынии, Болгарии
и других стран зарегистрировали сильный толчок у побережья Крыма, в
акватории Черного моря. Огромная приливная волна сорвала с якорей и вынесла
на ялтинскую набережную целую группу барж, буксиров и рыбацких сейнеров.
Тут же по линии МИДа последовали официальные запросы. Вот тут-то и принялся
за дело КГБ СССР. Изъяли все документы по крейсеру, по полигону, взяли
подписку о неразглашении, провели работу по выдаче ядерного взрыва за
обычное землетрясение. Ведь и советским курортникам не слишком приятно было
бы узнать, что они купаются в радиоактивных водах и кушают зараженные
морепродукты. Комитет госбезопасности поработал отлично: вот уже три с
половиной десятилетия об "Адмирале Нахимове" напрочь забыли все.
Автор посетил Гидрометеослужбу Черноморского флота и поинтересовался
перечнем землетрясений у побережья Крыма в описываемый период. К своему
изумлению он узнал, что в этот период произошло только одно (!)
землетрясение. А случилось оно 4 декабря 1960 года в пяти милях мористее
мыса Меганом, на глубине 500 метров, силою в 3-4 балла. Человеческих жертв
и разрушений нет.
К сведению, мыс Меганом находится в очень безлюдном месте, рядом с
Карадагским заповедником. Совсем рядом находится и феодосийский ракетно-
артиллерийский полигон. Время проведения "землетрясения" выбрано очень
удачно: середина зимы, побережье безлюдное, в море не ходят даже рыбаки.
Никто бы ничего не узнал, если бы не сейсмологи. Характеристики так
называемого "землетрясения" очень схожи с характеристиками, получаемыми при
взрыве ядерных глубинных бомб.
Флаг крейсера совершенно точно спущен 15 февраля 1961 года. "Землетрясение"
произошло 4 декабря 1960 года, а крейсер якобы списан на слом еще 29 июля
1960 года. Вот такие три датыэ Но если "Нахимова" исключили в июле 1960
года, то флаг бы спустили в худшем случае 31 декабря 1960 года, а не в
следующем финансовом году! Уже 1 января 1961 года экипаж должен был быть
расформирован, никто бы не платил ему жалованья. А вот если корабль
участвовал в проведении "землетрясения" 4 декабря 1960 года, а потом прошел
докование, то еще в конце декабря стало ясно, что корабль надо срочно
дезактивировать и списывать из-за невозможности восстановления подводной
части корпуса. И здесь дата спуска флага вполне логична и объяснима: двух с
гаком месяцев на все вполне хватило бы. Так что приказ Главкома - это явная
"липа", оформленная задним числом. Необходимость избавиться любым способом
от главной улики - корпуса списанного "Нахимова" - объясняет и легкость
отдачи крейсера под расстрел ракетами. Дескать, утонет ну и слава Богу! А
он, проклятый, и не горит, и не тонет!





Реферат на тему: Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання

Міністерство освіти та науки України
Національна Металургійна академія України

Кафедра охорони праці



Реферат

На тему:
“Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання.”



Виконала: ст.гр ФК-03-2
Завгородня Н.А.
Перевірив:
Каракаш О.І.



м. Дніпропетровськ


2004р.


Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання
Електрозварювальні роботи слід виконувати

згідно з вимогами "Правил техники безопасности й про-

изводственной санитарии при злектросварочньїх рабо-

тах", затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85, та

Правил пожежної безпеки в Україні.
Електрозварювальне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.8
та ПВЕ.
До електрозварювальних робіт допускаються

робітники, не молодші 18 років, які пройшли медичний

огляд, спеціальну підготовку та перевірку теоретичних

знань і практичних навиків, знань інструкцій з охорони

праці і мають кваліфікаційне посвідчення з записом про

допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання

(пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань

з одержанням спеціального посвідчення згідно з вимога

ми Правил пожежної безпеки в Україні.
Порядок організації та проведення інструктажів, навчання та перевірки
знань з пожежного мінімуму, встановлено Типовим положенням про спеціальне
навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на
підприємствах і в установах та організаціях України, затвердженим наказом
МВС України від 17.11.94 №628, зареєстрованим в Мін'юсті України 22.12.94
за №307/517.
Електрозварювальники повинні мати II групу з електробезпеки.
Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення
зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з
електробезпеки.
Підготовка електрозварювальників має про

водитись у спеціалізованих професійно-технічних учили

щах, на курсах зі зварювання, на підприємствах чи в

учбових комбінатах.
Атестація зварювальників на право виконання зварювальних робіт під час
виготовлення, монтажу та ремонту об'єктів, що підлягають реєстрації в
Держнаглядохо-ронпраці, має проводитись відповідно до Правил атес-тації
зварників, затверджених наказом Держнаглядохо-ронпраці України 19.04.96
№61, зареєстрованих в Мін'юсті України 31.05.96 за № 262/1287.
Для електрозварювальних установок та зва

рювальних постів, призначених для постійних електроз

варювальних робіт у будовах поза збірно-зварювальни

ми цехами та ділянками, мають бути передбачені спец

іальні вентильовані приміщення зі стінами із негорючих

матеріалів.
У приміщенні для електрозварювальних установок слід передбачити
достатні за шириною проходи, які забезпечують зручність та безпеку
виконання зварювальних робіт та доставки виробів до місця зварювання та
назад, але не менше 0,8 м.
Площа окремого приміщення для електрозварювальних установок має бути
не менше 10 м2, причому площа , вільна від обладнання та матеріалів, має
бути не менше 3 м2 для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути
заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою - 50 мм, ця щілина має бути
огороджена сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0
мм х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних газів - 300 мм.
Проходи між однопостовими джерелами зва

рювального струму, перетворювальними установками зва

рювання (різання, наплавлення) мають бути шириною не

менше 0,8 м, між багатопостовими - не менше 1,5 м,

відстань від одного та багатопостових джерел зварюваль

ного струму до стіни має бути не менше 0,5 м.
Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину
не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами, які стоять в
одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансформатором та
ацетиленовим генератором — не менше 3 м.
Забороняється встановлення зварювального трансформатора над
регулятором струму. Регулятор зварювального струму може розміщуватись поряд
із зварювальним трансформатором або над ним.
Приєднання зварювальних установок до елек

тричної мережі провадиться тільки через комутаційні

апарати.
Забороняється безпосереднє живлення зварю

вальної дуги від силової, освітлювальної та контактної

мереж.
Схема приєднання декількох джерел зварю

вального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати
виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу
напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.
Напруга холостого ходу джерел струму для

дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі

не повинна перевищувати:
80 В ефективного значення - для джерел змінного

струму ручного дугового та напівавтоматичного зварю

вання;
140 В ефективного значення - для джерел змінно

го струму автоматичного зварювання;
100 В середнього значення — для джерел постійно

го струму.
Одно та багатопостові зварювальні установ

ки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматич

ними вимикачами з боку живильної мережі. Установки

для ручного зварювання повинні бути оснащені покаж

чиком значення зварювального струму (амперметром або

шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зварю

вальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі

повинні також мати і автоматичний вимикач чи кон

тактор (для підключення джерела струму до розподіль

чої цехової мережі) у загальному проводі зварювального

кола та запобіжника на кожному проводі до зварюваль

ного поста.
Для запобігання займанню електропроводів та

зварювального обладнання слід правильно добирати пе

реріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за

робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за

гранично допустимим струмом.
Приєднання до мережі живлення та відклю

чення від неї зварювальних установок повинні викону

вати електротехнічні працівники підприємства, які екс

плуатують цю електромережу.
Пересувні джерела зварювального струму на

час їх пересування мають бути відключені від мережі.
Електрозварювальну установку на весь час

роботи слід заземлити мідним проводом перерізом не

менше 6 мм2 або сталевим прутом (смужкою) перерізом

не менше 12 мм2. Заземлення здійснюється через спец

іальний болт, що має бути на корпусі установки.
Крім заземлення основного електрозварювального обладнання у
зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач
вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується
провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).
Забороняється використання нульового робочого чи фазного проводу
двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора.
Заземлення електрозварювальних установок слід виконувати до їх
підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.
Для живлення однофазного зварювального

трансформатора слід застосовувати трижильний гнучкий

шланговий кабель, третю жилу якого слід приєднати до

заземлювального болта корпуса зварювального трансфор

матора та до заземлювальної шини пункту живлення.
Для живлення трифазного трансформатора слід застосовувати
чотирьохжильний кабель, четверта жила якого використовується для
заземлення.
Заземлювальну шину пункту живлення слід з'єднати з нульовим захисним
проводом живильної лінії в установках з глухозаземленою нейтраллю або
заземлювачем в установках з ізольованою нейтраллю.
Затискач (полюс) зварювального трансформа

тора повинен бути приєднаний до деталі, що зварюєть

ся, за допомогою заземлювального проводу заземлюваль-

ним болтом на корпусі зварювального трансформатора

згідно з рисунком 6.1.
[pic]
1 - пункт живлення; 2 - зварювальний трансформатор; 3 - регулятор; 4 -
електродотримач; 5 — шланговий одножильний дріт; 6 - заземлюваль-ний болт;
7 - живильний шланговий трижильний кабель із заземлювальною жилою; 8 -
нульовий дріт мережі.
Рис. 6.1. Схема підключення зварювального трансформатора
Зварювальні кабелі слід з'єднувати опресову

вання зварюванням або паянням.
Підключення кабелю до зварювального обладнання слід здійснювати
опресованими чи припаяними кабельними наконечниками.
Довжина первинного кола між пунктом жив

лення і пересувною зварювальною установкою має бути

не більше 10 м.
Як зворотний провід, який з'єднує вироби, що зварюються, з джерелом
зварювального струму, можуть використовуватися сталеві, алюмінієві або
мідні шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі та сама
зварювальна конструкція (металоконструкції та знепа-рені і зневоджені
трубопроводи в межах котлів і турбін, на яких провадять зварювальні роботи)
за умови, що їх переріз забезпечує безпечне (за умов нагрівання) протікання
зварювального струму.
З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід,
слід виконувати болтами, струбцинами або затискачами.
Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні
рельси, мережі заземлення чи за-нулення, а також проводи та шини первинної
комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель,
комунікацій та технологічне обладнання.
Зварювання слід проводити із застосуванням двох проводів.
Використання заземлювальних провідників розподільчих пристроїв як
зворотнього провода для зварювальних установок може призвести до
відгалужування струму на металеві оболонки розташованих поблизу контрольних
кабелів, їх пошкодження та помилкової роботи релейного захисту. Помилкова
робота релейного захисту може бути спричинена також появою різниці
потенціалів між заземленими точками кіл релейного захисту під час роботи
зварювальних установок.
У разі застосування пересувних джерел зва

рювального струму та виконанні робіт в пожежонебез-

печних приміщеннях зворотний провід слід ізолювати

також, як і прямий.
Забороняється подавати напругу до виробу,

який зварюється, через систему послідовно з'єднаних

металевих стрижнів, рейок чи будь-яких інших пред

метів.
Якщо зварювальний виріб не має електричного контакту із заземленим
столом, то заземленню підлягає безпосередньо цей виріб.
Перед початком електрозварювальних робіт

необхідно зовнішнім оглядом перевірити справність ізо

ляції зварювальних проводів та електродотримачів, а

також надійність з'єднання усіх контактів.
Проводи, підключені до зварювальних апаратів,

розподільчих щитів та іншого обладнання, а також у

місцях зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольо

вані, а в необхідних місцях- захищені від дії високої

температури, механічних пошкоджень та хімічної дії.
У разі пошкодження ізоляції проводів їх слід замінити або помістити в
резиновий шланг.
Допускається ізоляція пошкоджених ділянок дротів методом вулканізації
з використанням сирої гуми.
Відстань від зварювальних проводів до гаря

чих трубопроводів та балонів з киснем має бути не мен

ше 0,5 м, до балонів та трубопроводів з пальними га

зами — не менше 1 м.
Забороняється користування електродотрима

чами, у яких порушена ізоляція держаків. Держаки

електродотримачів мають бути виготовлені із негорючо

го діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
Забороняється застосування саморобних електродотримачів.
Електродотримачі повинні відповідати ГОСТ 14651.
Струмовідні частини електродотримача мають

бути ізольовані, крім того, має бути забезпечений за

хист від випадкового дотику до них рук зварювальника

чи виробу, що зварюється.
Різниця температур зовнішньої поверхні руків'я і навколишнього повітря
на ділянці, що охоплюється рукою зварювальника за номінального режиму
роботи електродотримача, має бути не більше 40 °С.
Допускається застосовувати для зварювання

постійним струмом електродотримачі з електричною ізо

ляцією тільки рукоятки. В цьому разі її конструкція

повинна виключати можливість створення струмовідних

містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталя

ми електродотримача, що перебувають під напругою, та

безпосереднього контакту зі струмовідними деталями під

час охоплення рукоятки. На електродотримачі має бути

попереджувальний надпис «ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕ

ДЛЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ».
Ремонт зварювальних установок слід викону

вати тільки після зняття напруги.
Оглядання та чищення зварювальної установ

ки та її пускової апаратури слід провадити не рідше 1

разу на місяць.
Опір ізоляції обмоток зварювальних трансфор

маторів та перетворювачів струму слід вимірювати після

усіх видів ремонту, але не рідше 1 разу на 12 місяців.
Опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпуса та між обмотками
має бути не менше 0,5 МОм. Опір ізоляції струмовідних частин зварювального
кола (кабелі, електродотримачі) повинен бути не меншим 0,5 МОм.
Під час введення в експлуатацію, та після капітального ремонту
ізоляція зварювальних трансформаторів має бути випробувана підвищеною
напругою частотою 50 Гц протягом 1 хв; випробувальна напруга має
відповідати значенням, зазначеним у таблиці 6.7.1.
Результати вимірювання опору ізоляції та

випробування ізоляції зварювальних трансформаторів та

перетворювачів струму особа, яка проводила вимірюван

ня чи випробування, повинна заносити у «Журнал об

ліку, перевірки та випробувань електроінструмента».
На корпусі зварювального трансформатора чи

перетворювача слід зазначити інвентарний номер, дату

наступного вимірювання опору ізоляції та належність до

цеху (дільниці та ін.)„
Під час роботи з підручним або у складі бри

гади, зварювальник перед запалюванням дуги зобов'я

заний попередити людей, що його оточують.
Таблиця 6.7.1. Випробувальна напруга зварювальних трансформаторів
|Місце прикладення |Випробувальна напруга, за напруги |
|випробувальної напруги |живильної мережі трансформатора, В |
| |до 380 |більше 380 |
|Між первинною обмоткою |1800 1800 3600 |2250 1800 4050 |
|та корпусом Між | | |
|вторинною обмоткою та | | |
|корпусом Між первинною | | |
|та вторинною обмотками | | |


Під час ручного зварювання всередині ємності та зварювання
великогабаритних виробів слід застосовувати переносне портативне місцеве
відсмоктувальне устаткування, оснащене пристроями для швидкого та надійного
закріплення поблизу зони зварювання.
Для виконання зварювальних робіт всередині

барабанів котлів та інших резервуарів і підземних спо

руд має бути призначено не менше 3 працівників, із

яких двоє є наглядачами, повинні перебувати поза ре

зервуаром (спорудою), біля люка (лаза) і страхувати

зварювальника за допомогою рятувальної мотузки, зак

ріпленої за його запобіжний пасок.
Під час виконання робіт всередині газонебезпечних підземних споруд та
резервуарів застосування рятувальних пасків і канатів обов'язково.
У рятувальних пасків мають бути наплічні ремені з боку спини з кільцем
на їх перетині для закріплення рятувального канату. Пасок слід підганяти
так, щоб кільце розташовувалось не нижче лопаток.
Забороняється застосування поясів без наплічних ременів. Другий кінець
рятувальної мотузки має бути протягом усього часу виконання робіт у руках
наглядача назовні.
Наглядачі не мають права відходити від люка резервуара чи підземної
споруди доти, поки у резервуарі перебуває зварювальник.
За необхідності спуску до постраждалого, один із наглядачів має одягти
шланговий протигаз та рятувальний пасок і передати кінець від рятувального
каната наглядачу, який залишився зовні.
Допускати до місця роботи 'сторонніх осіб забороняється.
Роботу в замкнених або обмежених просто

рах слід виконувати відповідно до вимог пункту 6.7.80

цих Правил. Один із наглядачів повинен мати II групу

з електробезпеки.
Зварювання в замкнених та важкодоступних просторах слід виконувати з
дотриманням таких умов:
- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації
працівників;
- безперервної роботи системи місцевої витяжної вентиляції та
устаткувань (повітроприймачів та ін„), які видаляють шкідливі
речовини, що є в повітрі, до гра-нично допустимих концентрацій та
підтримують вміст кисню в замкнених та важкодоступних просторах не
менше 20% за об'ємом;
- наявності у зварювальному обладнанні пристроїв

припинення подавання захисного газу, у разі відключен

ня чи зникнення напруги у зварювальному колі;
- наявності обмежувача напруги холостого ходу під

час ручного дугового зварювання змінним струмом.
- Обмежувач, виконаний як приставка, має бути заземлений окремим
проводом.
(Замкненими просторами (приміщеннями) вважаються простори, обмежені
поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджують вільному та
швидкому руху через них працівника та обмежують вільний повітрообіг;
важкодоступними просторами (приміщеннями) слід вважати такі, в яких через
малі розміри ускладнюється виконання робіт, а природний повітрообмін
недостатній.)
Забороняється провадити електрозварювальні

роботи під час дощу та снігопаду за відсутності намету

над електрозварювальним обладнанням та робочим міс

цем електрозварювальника.
Над переносними і пересувними електрозварювальними установками, які
застосовуються на відкритому повітрі, мають бути споруджені намети з
негорючих матеріалів.
В разі виконання електрозварювальних робіт

у виробничих приміщеннях робочі місця зварювальників

мають бути відокремлені від інших робочих місць та

проходів негорючими екранами (ширмами, щитами) з

висотою не менше 1,8 м.
Під час зварювання на відкритому повітрі такі огорожі слід ставити у
випадку одночасної роботи декількох зварювальників поблизу один від одного
та на дільницях інтенсивного руху людей.
Блектрозварювальники, які працюють на ви

соті, повинні мати спеціальні сумки для електродів та

металеві негорючі ящики для збору недогарків. У пост

ійних та тимчасових місцях проведення електрозварю

вальних робіт мають бути встановлені металеві ящики

для збору недогарків. Розкидати недогарки забороня

ється.
Під час електрозварювальних робіт у вогких

місцях зварювальник повинен стояти на настилі із су

хих дощок або на діелектричному килимку.
У разі будь-якого відлучення з робочого місця

зварювальник повинен вимикати зварювальний апарат.
Під час електрозварювальних робіт зварю

вальник та його підручні повинні користуватись індив

ідуальними засобами захисту:
- захисною каскою із струмонепровідних матеріалів. Каску слід зручно
сполучувати з щитком, який служить для захисту обличчя та очей.
Захисні щитки повинні бути відповідними до вимог ГОСТ 12.4.035;
- захисними окулярами з безкольоровим склом для

оберігання очей від осколків та гарячого шлаку під час

зачищення зварених швів молотком чи зубилом;
- рукавицями, рукавицями з крагами або рукавичка

ми з негорючих матеріалів з низькою електропровідні

стю.
Працівники повинні бути проінструктовані про шкідливий вплив на зір та
шкіру ультрафіолетових та інфрачервоних променів, що виділяються під час
електрозварювання.
Особи, які виконують електрозварювання або присутні при цьому , за
появи болю в очах повинні негайно звернутися до лікаря.
Під час зварювальних робіт в умовах підвищеної небезпеки враження
електричним струмом (зварювання у резервуарах та ін.) електрозварювальники,
крім спецодягу, повинні забезпечуватись діелектричними рукавичками,
галошами або килимками і у разі дотику до холодного металу — наколінниками
та наплічниками.
Роботи в електроустановках, пов'язані з підійманням на висоту
До робіт на висоті і верхолазних робіт допус

каються навчені особи, стан здоров'я яких має відпов

ідати медичним вимогам, встановленим для даних видів

робіт («Положення про медичний огляд працівників пев

них категорій»).
Працівники, які виконують верхолазні роботи, повинні мати відповідний
запис в посвідченні про перевірку знань.
До самостійних верхолазних робіт допускаються особи віком не молодші
18 років, які мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і
кваліфікаційний розряд не нижче четвертого. Робітники, які вперше
допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати
під безпосереднім наглядом досвідчених спеціалістів, призначених наказом
керівника підприємства.
Працівники мають бути навчені безпеці праці до початку виконання
верхолазних робіт.
Драбини, риштування, помости, кігті, лази та

інші пристосування, що застосовуються для виконання

робіт на висоті і верхолазних робіт, повинні бути серти-

фіковані, а також відповідати вимогам «Правил безо-

пасности при работе с инструментом й приспоеоблениями», затверджених
Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки 30,04.85.
Під час виконання робіт, коли немає можли

вості закріпити строп запобіжного поясу за конструкцію

або опору, слід користуватися страхувальним канатом,

що е відповідним до вимог ГОСТ 12.4.107. В цьому разі

строп запобіжного паска заводиться за конструкцію,

деталь опори тощо. Виконувати цю роботу повинні дві

особи, друга особа в міру необхідності попускає чи на

тягує канат.
Під час роботи на конструкціях, під якими

розташовані струмовідні частини, що перебувають під

напругою, ремонтні пристосування і інструмент прив'я

зуються для запобігання їх падінню. Застосовувати в

цих випадках монтерські запобіжні паски зі стропами з

металевого ланцюга забороняється.
Подавати деталі на конструкції чи устаткуван

ня слід за допомогою «нескінченного» канату. Праців

ник, який стоїть внизу, повинен утримувати канат для

запобігання його розгойдуванню і наближенню до стру-

мовідних частин.
Працівники, які виконують роботи на висоті

або верхолазні роботи, повинні бути в спецодязі, що не

заважає рухам. Особистий інструмент слід зберігати в

сумці.
Працівники, що здійснюють нагляд за члена

ми бригади, які виконують верхолазні роботи або робо

ти на висоті, можуть розташовуватися на землі.
Обслуговування освітлювальних пристроїв, роз

ташованих на стелі машинних залів і цехів підприємств,

з візків мостового крану слід провадити не менш ніж

двома працівниками, один з яких з групою III. Під час

виконання робіт з використанням крану ремонтникам

має бути виданий наряд-допуск.




Новинки рефератов ::

Реферат: Защита населения и территорий в ЧС (Безопасность жизнедеятельности)


Реферат: Инновационный менеджмент (Менеджмент)


Реферат: Основные тенденции применения ЭВМ в сфере образования (Педагогика)


Реферат: Автоматизация управления предприятием (Программирование)


Реферат: Бухгалтерский учет производственных процессов на коммерческих предприятиях (Бухгалтерский учет)


Реферат: Билеты по аграрному праву (Сельское хозяйство)


Реферат: Крушение мировой колониальной системы.Проблемы неоколониализма (История)


Реферат: Освещение в видеосъёмке (Физика)


Реферат: Философия и этикет танца (Культурология)


Реферат: И.С. Шмелев (Исторические личности)


Реферат: Политическая социализация (Политология)


Реферат: Педагог как организатор жизнедеятельности ребенка (по С.Т. Шацкому) (Педагогика)


Реферат: Таблица по строению глаза человека (Биология)


Реферат: Искусство Москвы 17 века (Искусство и культура)


Реферат: Вьетнам - краткий очерк (История)


Реферат: Преемственность и перспективность в работе по русскому языку между I-III (IV) (на материале внеурочной предметной деятельности) (и V-VI классами (Диплом) MS Word2000) (Педагогика)


Реферат: История Коми (История)


Реферат: Трактовка образа Обломова в статье Н. А. Добролюбова "Что такое Обломовщина?" (Литература)


Реферат: Международные отношения 90-х (История)


Реферат: Гостиница "Метрополь" (Культурология)



Copyright © GeoRUS, Геологические сайты альтруист