|
Реферат: Гладкий Лавров - учебник географии 10 класса - население - 30 тестов (География)
[pic]
Тесты по географии
Учебник 10 класса
(Ю. Н. Гладкий С. Б. Лавров)
Раздел: Население
[pic]
Составил: Николай Ломтев
16 декабря 1996г.
1. Период аграрной цивилизации характеризовался:
a) сравнительно низким приростом населения
б) низким уровнем рождаемости
в) высоким уровнем рождаемости и сравнительно высоким приростом
населения
г) высоким уровнем рождаемости и низким приростом населения
д) наличием полигамии
2. Самыми высокими в мировой истории темпы прироста населения около
(около 20%) были в
a) в начале 60-х годов
б) в начале 40-х годов
в) в начале 90-х годов
г) в начале века
д) в конце прошлого века
3. Что такое демографический взрыв:
a) пугающее перенаселение земли
б) резкое снижение смертности
в) резкое увеличение рождаемости при высокой смертности
г) резкое снижение рождаемости при низкой смертности
д) резкое увеличение прироста населения
4. Чем обусловлен уровень рождаемости:
a) биологическими законами
б) социальными законами
в) биологическими и социальными законами
г) экономическими законами
д) ни одно из перечисленных выше
5. В первой фазе демографического перехода, т.е. высокая рождаемость
и высокая смертность, находятся страны:
a) Латинской Америки
б) Азии
в) всей Африки
г) центральной части Африки
д) на данный момент таких стран нет
6. Во второй фазе демографического перехода, т.е. высокая рождаемость
и
средняя смертность, находятся страны:
a) Латинской Америки и Азии
б) только Азии
в) Африки
г) центральной части Африки
д) на данный момент таких стран нет
7. Какая страна не попадает под определение третьей фазы
демографического перехода, т.е. низкая рождаемость и низкая
смертность:
a) Япония
б) Албания
в) КНР
г) Россия
д) Украина
8. Найти исключение. ФРГ, Венгрия, Дания, Россия:
a) Россия
б) ФРГ
в) Венгрия
г) Дания
д) исключений нет
9. Для каких стран характерен первый тип воспроизводства населения,
т.е. высокая рождаемость, уменьшение смертности и высокие темпы
роста населения:
a) для стран Восточной Европы
б) для стран Азии и Латинской Америки
в) для России
г) для КНР
д) ни для каких из перечисленных выше
10. Для каких стран характерен второй тип воспроизводства населения,
т.е.
средние или низкие показатели рождаемости, резкое уменьшение
смертности и
замедление темпов роста населения:
a) для стран Восточной Европы
б) для стран Азии
в) для стран Латинской Америки
г) для стран Африки
д) ни для каких из перечисленных выше
11. Китайско-тибетская семья является:
a) второй по численности
б) первой по численности
в) третьей по численности
г) обхватывающей наибольшую территорию земного шара
12. Наиболее распространенными языками мира являются ( в порядке
убывания
количества носителей):
a) китайский, английский, русский, испанский
б) английский, китайский, испанский, русский
в) китайский, английский, испанский, русский
г) китайский, испанский, английский, русский
д) китайский, испанский, русский, английский
13. Найдите исключение среди национальных религий:
a) буддизм
б) индуизм
в) конфуцианство
г) синтоизм
д) иудаизм
14. Найдите исключение среди мировых религий:
a) иудаизм
б) буддизм
в) христианство
г) ислам
15. Наиболее распространенная из ниже перечисленных религия это:
a) буддизм
б) индуизм
в) конфуцианство
г) синтоизм
д) иудаизм
16. Укажите в представленном списке страну, в которой преобладающая
религия - католизм.
а) США
б) Австралия
в) Марокко
г) Швеция
д) Бразилия
17. Укажите в представленном списке страну, в которой преобладающая
религия - православие.
a) Чехия
б) Албания
в) Словакия
г) Нигерия
д) Македония
18. Укажите в представленном списке страну, в которой преобладающая
религия - буддизм.
а) Индия
б) Индонезия
в) Бангладеш
г) Пакистан
д) Монголия
19. Соотношение между трудоспособной частью населения и не
работающими,
называется:
a) демографической нагрузкой
б) экономичеки активным различием
в) трудовым различием
20. В каком полушарии сосредоточено больше населения:
a) в Восточном
б) в Западном
в) в Северном
г) в Южном
д) сильных различий в численности не наблюдается
21. В каком полушарии проживает меньше всего людей:
a) в Восточном
б) в Западном
в) в Северном
г) в Южном
22. Что такое агломерация:
a) не упорядоченное скопление городов
б) скопление мелких городов вокруг большого города
в) скопление поселков вокруг мелкого города
г) скопление мелких городов вокруг одного или нескольких
больших
городов, т.е. имеющих одно или несколько “ядер”
23. Мегаполис:
a) гигантское скопление агломераций и городов четко
разграниченных
между собой
б) гигантское скопление агломераций и городов слившихся между
собой
в) гигантское скопление мелких городов
24. Урбанизация:
a) рост городов
б) рост городского населения
в) рост городов, городского населения и усиление их роли
г) рост городов и городского населения
д) распространение городского образа жизни
25. Какая из перечисленных ниже стран имеет самую высокую плотность
населения:
a) Бангладеш
б) Непал
в) Китай
г) Индия
д) ФРГ
26. Укажите более точный ответ. Внутренние миграции:
a) переселение из села в город
б) переезд на осваемые земли
в) переселение из села в город и переезд на осваемые земли
г) переселение из района в район
д) точного ответа нет
27. Укажите абсолютный прирост населения Земли в 1990-х годах:
а) 20-30 млн. чел.
б) 60-70 млн. чел.
в) 90-110 млн. чел.
г) 120-130 млн. чел.
28. Крупнейшая по численности населения страна Африки:
а) Египет
б) Эфиопия
в) ЮАР
г) Нигерия
д) Конго
29. Группа , в которой все страны имеют низкую плотность населения:
а) Оман, Парагвай, Бельгия
б) Вьетнам, Лаос, Камбоджа
в) США, Япония, Германия
г) Россия, Ливия, Монголия
30. Укажите среди регионов мира с наибольшей численностью населения:
а) Южная Америка
б) Северная Америка
в) Латинская Америка
г) Океания
д) Австралия
Реферат на тему: Глобальна продовольча проблема
[pic]
Доповідь
з географії
на тему:
"Глобальна продовольча проблема"
Виконав:
учень 10 - А класу
середньої школи № 96
Коркуна Дмитро
Львів 2000
Глобальна продовольча проблема
Стародавня мудрість каже: "Людина їсть щоб жити, а не живе, щоб їсти".
Кількість їжі, потрібна для нормального життя і
діяльності , залежить від статі, віку, маси, зросту, від характеру і умов
праці, побуту, від кліматичних особливостей території. Учені вважають, що
методична норма калорійності добового раціону їжі повинна становити не менш
як 2300-2600 ккал і 70-100 г білка. Але за нашого часу, як свідчать дані
ООН, лише 1/3 людства забезпечена харчуванням, яке має достатню
калорійність і раціональну структуру.
Протягом останніх десятиліть ХХ ст. перед народами світу постало багато
гострих і складних проблем, які дістали назву глобальних. Серед них слід
відзначити продовольчу проблему.
На шляху глобальної продовольчої проблеми є багато перешкод. Продовольча
криза у багатьох малорозвинених країнах проявляється у неспроможності
сільського господарства забезпечити стабільний приріст продуктів
харчування. Він повинен, принаймні відповідати темпам приросту населення
цих країн. Продовольча криза поглиблюється соціальними, економічними інколи
і політичними чинниками та зумовлена низьким рівнем землекористування.
Половина тих, хто займається у цих країнах сільським господарством,
обробляють земельні ділянки і досі сохою та мотикою.
Найбільш складна продовольча ситуація склалась в країнах, що розвиваються,
на які припадає лише 1/3 світового збору зернових, 15-20 % виробництва
м‘яса, молока, яєць. Середня калорійність харчового раціону в цих країнах
–– 2400 ккал і 60 г білка за добу. У більшості з них харчування недостатнє
і за калорійністтю і за кількісттю білків, що негативно позначається на
здоров‘ї, працездатності і навіть на розумовому розвитку людей. Ще в
середині минулого століття бразильский учений Жозуе де Кастро написав
книжку "Географія голоду". Відтоді голод у світі набрав ще більших
масштабів. За нашого часу "географію голоду" насамперед визначають
найвідсталіші країни Африки. Південної і Південно-Східної Азії, де значна
частина населення живе буквально на грані голодної смерті.
Кількість голодуючих людей у світі, за даними ООН, зросла з 460 млн. у 1970
р. до 550 млн. у 1990 р. і, можливо, досягне 600– 650 млн. у 2000 р. Це
означатиме, що голодуватиме кожен десятий житель планети. У розвинутих
країнах добове споживання їжі складає у середньому 33000 кКал., а в
країнах що розвиваються – не більше 2200 кКал., при мінімальній нормі,
визначеній органами ООН у 2400 кКал. Це тоді, коли при наявних технологіях
обробітку землі, за прогнозами можна було б прогодувати при вірному
підході населення, яке в кілька разів перевищувало б сучасне.
Щоб розв‘язати глобальну продовольчу проблему, людство має повніше
використовувати ресурси рослинництва, тваринництва і рибальства. При цьому
воно може йти двома шляхами.
Екстенсивний шлях –– ще дальше розширення орних, пасовищних і
рибопромислових угідь.
Та оскільки всі родючі і зручно розташовані землі практично вже освоєні,
цей шлях вимагає дуже великих затрат.
Інтенсивний шлях –– полягає насамперед у підвищенні біологічної
продуктивності існуючих угідь. Вирішальне значення для нього матимуть
біотехнологія, впровадження нових високоврожайних сортів і нових методів
обробки грунту, розвиток механізації, хімізації, а також меліорації,
історія якої налічує вже кілька тисячоліть.
Проте меліорація земель також потребує старанної підготовки і
прогнозування, бо досвід багатьох країн показує, що вона може спричинити до
багатьох небажаних наслідків.
Перспективне вирішення продовольчої проблеми йтиме найшвидшим шляхом
підвищення урожайності , збільшення площ зрошувальних земель та
удосконалення технологій обробітку земель. Технічні можливості для
впровадження таких заходів є лише у найрозвиненіших країнах, а тому важливо
підкреслити необхідність всебічного співробітництва, яке може закласти
основи прогресу у вирішенні продовольчої проблеми на планеті.
Щоб забезпечити населення землі продовольством, потрібно в останню чверть
ХХ століття збільшити обсяг сільськогосподарського виробництва у два рази,
а на середину ХХІ – у п'ять разі. Розрахунки показують, що, коли б
досягнутий тепер у багатьох розвинутих країнах рівень продуктивності
сільського господарства поширити на всі країни світу, можна було б повністю
задовольнитити потреби в продовольстві 10 млрд. чоловік і навіть більше.
Отже, інтенсивний шлях- головний у розв'язанні продовольчої проблеми
людства. Уже тепер він забезпечує 9/10 усього приросту продукції
землеробства.
У наш час питаннями, які є пов'язані з глобальною продовольчою проблемою
займається продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). ФАО
заснована 1945 р. Її офіційна мета – поліпшення харчування і підвищення
життєвого рівня народів; підвищення продуктивності сільського господарства
і поліпшення системи розподілу продовольства та продукції. Найвищий орган
ФАО – конференція у складі представників усіх держав-членів. Керівний орган
– рада у складі представників 49 держав-членів, яких обирає конференція.
Адміністративний орган – Секретаріат на чолі з генеральним директором.
Місце перебування секретаріату ФАО – Рим.
| |
