|
Реферат: Международные стандарты бухучета (Бухгалтерский учет)
УКООПСПІЛКА
Полтавський Кооперативний Інститут
кафедра бухгалтерського обліку
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ: "Міжнародні стандарти
бухгалтерського обліку"
з курсу: "Вступ до спеціальності"
Підготував: студент групи ОА-11
факультету фінансів та обліку
Корчан Андрій Валерійович
Науковий керівник: к. е. н. Деньга С. М.
ПОЛТАВА – 1998 р.
Зміст
| План |3 |
| Вступ |4 |
|1. Поняття про стандарти бухгалтерського обліку та | |
|необхідність їх використання в бухгалтерській праці |5 |
|2. Формування та розвиток міжнародних стандартів | |
|бухгалтерського обліку (МСБО) |6 |
|2.1. Розвиток міжнародного бізнесу і розвиток | |
|міжнародних стандартів бухгалтерського обліку | |
|(МСБО) |6 |
|2.2. Структура і основний зміст МСБО |7 |
|2.3. Використання МСБО у практиці бухгалтерського | |
|обліку підприємств України |10 |
|3. Перспективи і можливості переходу України на | |
|міжнародні стандарти бухгалтерського обліку |11 |
| Висновки |12 |
| Список використаної літератури |13 |
План
1. Поняття про стандарти бухгалтерського обліку та необхідність їх
використання в бухгалтерській праці.
2. Формування та розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(МСБО).
2.1. Розвиток міжнародного бізнесу і розвиток міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку (МСБО).
2.2. Структура і основний зміст МСБО.
2.3. Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку підприємств
України.
3. Перспективи і можливості переходу України на міжнародні стандарти
бухгалтерського обліку.
Вступ
В умовах, коли Україна переходить до ринкових відносин, особливе
значення має набуття професійних знань, навичок та вміння працівниками,
зайнятими в найрізноманітніших сферах економіки та управління, в пошуках
вірних и обгрунтованих управлінських підходів та решень з метою підвищення
ефективності роботи підприємств, об‘єднаннь та інших господарських
структур. Для нормального функціонування будь-якої структури в умовах
ринкової економіки конче необхідно, щоб її учасники, приймаючи рішення,
мали правдиву й об‘єктивную інформацію про його майно, грошовий та
фінансовий стан, результати работи (прибуток, доход або збитки), а також
про систему їх формування як на своєму підприємстві, так і у партнерів, на
підставі попередніх даних. Таку інформацію надає система обліку, основу
якої складає теорія подвійного відображення господарських операцій.
Ринкові відносини будуються на кругообізі суспільного продукту, капіталу
й доходу, а система бухгалтерського обліку відображає цей кругообіг на
мікроекономічному рівні.
Роль бухгалтерського обліку в ринковій економіці двояка: з одного боку,
бухгалтерський облік дає можливість власнику чітко відокремити його
підприємство з усім майном від усіх інших господарських суб‘єктів таким
чином, щоб «моє» й ««твоє» в кожен момент могли бути чітко відділені один
від одного. Виходячи з цього, стає можливий найсуворіший контроль за
здійснюваними змінами форм та вартості усіх частин майна підприємства.
Одним з найважливіших принципів, установлених Міжнародними стандартами
бухгалтерського обліку, є автономність підприємства, згідно якого в обліці
і балансі відображається лише те майно, котре законодавчо визнається
власністю конкретного підприємства. В ринковій економіці дотримання
принципу автономності підприємства є правовою основою для визначення
дійсного майна й фінансового стану того чи іншого господарюючого суб‘єкта.
1. Поняття про стандарти бухгалтерського обліку та необхідність їх
використання в бухгалтерській праці.
Предметом бухгалтерського обліку є господарча діяльність підприємства,
яка складається з окремих господарчих операцій, що змінюють майно
підприємства та його джерела чи стан, та використання майна підприємства.
Сутність предмета бухгалтерського обліку розкривається через об‘єкти.
Об‘єктами є господарчі засоби, джерела господарчих засобів та господарчі
процеси.
Бухгалтерський облік відбиває увесь процес виробництва, кошти
підприємства, дає можливість прослідкувати за змінами, які потерпають його
майнові засоби. Враховуючи сукупність затрат, підприємець визначає
собівартість виробництва чи мінімум того; що він повинен виручити, якщо не
бажає нести збитки. Для цього він постійно порівнює собівартість своєї
продукції, робіт та послуг з ринковими цінами. Таким чином підприємець
контролює продуктивність і прибутковість свого підприємства.
Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого
господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма
подробицями. Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких
пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Такая повнота
інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті
управлінських рішень.
В умовах переходу до ринкових відносин головною та основною задачею
бухгалтерського обліку визнано отримання точної та достовірної информації
про господарчі процеси і результати діяльності підприємства, необхідної як
для оперативного управління підприємством, так і для використання
інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими та банківскими органами,
а також іншими зацікавленими юридичними і фізичними особами.
У кожній країні місцеві положення регулюють більшою або меншою мірою
випуск фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення включають
стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймаються регулюючими органами
та/або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні.
До утворення КМСБО часто існували відмінності у формі та змісті
опублікованих стандартів бухгалтерського обліку більшості країн. КМСБО бере
до уваги запропоновані проекти або прийняті стандарти бухгалтерського
обліку з кожного питання і розробляє МСБО для прийняття у світовому
масштабі. Однією з цілей КМСБО є максимально можлива гармонізація різних
стандартів бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн.
При виконанні завдання з адаптації існуючих стандартів і при
формулюванні Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з нових тем
КМСБО концентрує увагу на суттєвих питаннях. Таким чином, вік докладає
зусилля для уникнення ситуацій, у яких Міжнародні стандарти бухгалтерського
обліку будуть настільки складними, що їх ефективне широке міжнародне
використання буде неможливим. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку,
які приймає КМСБО, постійно переглядаються з метою урахування поточних умов
та потреб у внесенні змін.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймає КМСБО, не є
домінуючими над місцевими положеннями, про які йдеться вище і які регулюють
випуск фінансових звітів у певній країні. Зобов'язання, взяті членами
КМСБО, як пояснюється в цій Передмові, передбачають, що в разі дотримання
Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у всіх важливих аспектах цей
факт має розкриватися. Там, де місцеві папоження вимаглоть відхилення від
Міжнародних ~ртів бухгалтерського обліку, місцеві члени КМСБО намагаються
переконативідповідні органи у доцільності гармонізації з МСБО.
Бухгалтерські документи, за умови надзвичайної важливості бухгалтерської
праці та бухгалтерського обліку, повинні бути дуже чіткі та зрозумілі. Якщо
бухоблік буде у кожного підприємця та в кожній організіції довільним, то
він втратить своє значеня. Отже бухгалтерський облік повинен бути весь
стандартизований.
Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він
розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють
його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів,
які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації
відповідних об'єктів у фінансовій звітності. Маючи таку структуру,
стандарти БО дещо спрощують роботу бухгалтера, та використання даних
бухобліку.
2. Формування та розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(МСБО).
2.1. Розвиток міжнародного бізнесу і розвиток міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).
В різних країнах світу створювалися різні підприємства, які поступово
розвивалися, збільшувався обсяг їх послуг та продукції, з‘являлась
необхідність торгівлі та співробітництва з підприємствами інших країн.
Наслідком цього було створеня спільних підприємств, відкриття іноземних
філіалів, а отже і необхідність однакового розуміння та використання всіма
учасниками фінінсової, зокрема бухгалтерської інформації. Але існувала
різниця між поданням цієї інформації в різних країнах. Для формування
стандартів, які були б найзручнішими і зрозумілими було створено спеціальну
організацію – Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(КМСБО). Цей комітет є незалежною організацією приватного сектора, яка має
за мету досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку, що їх
використовують підприємства та інші організації для складання фінансової
звітності в різних країнах світу. Комітет був заснований у 1973 році на
підставі угоди, укладеної між професійними бухгалтерськими організаціями
Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини,
Мексики, Сполучених Штатів Америки, Франції та Японії. 3 1983 року КМСБО
об'єднує всі професійні бухгалтерські організації, що входять до складу
Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). За станом на січень 1997 року до
КМСБО входять 119 повних та 6 асоційованих членів з 88 країн світу. Нині
багато різних організацій залучаються до роботи комітету, крім того, багато
країн, які не є членами КМСБО, використовують Міжнародні стандарти
бухгалтерського обліку.
Діяльність КМСБО є можливою завдяки фінансовій підтримці професійних
організацій бухгалтерів та інших організацій, що входять до складу Ради
Комітету, завдяки підтримці МФБ і різних компаній, фінансових установ,
бухгалтерських фірм та інших. Одним із джерел отримання доходу є продаж
публікацій Комітету в усьому світі.
Представники Ради, організації-члени, члени Консультативної групи, інші
організації та окремі особи, а також працівники КМСБО заохочуються до
надання пропозицій щодо розробки Міжнародних стандартів бухгалтерського
обліку з нових тем.
Згідно з Конституцією КМСБО, мета організації:
а) формулювати і публікувати в інтересах громадськості стандарти
бухгалтерського обліку, що їх мають дотримуватися при складанні фінансової
звітності, а також сприяти їх прийняттю та дотриманню в усьому світі;
б) спрямовувати зусилля на поліпшення та гармонізацію регулюючих
положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних із
поданням фінансових звітів.
Діяльністю КМСБО керує Рада, до складу якої входять представники
бухгалтерських організацій 13 країн (або груп країн), що призначаються
Радою МФБ, і не більше 4 представників інших організацій, зацікавлених
питаннями фінансової звітності. Кожен член Ради має право висунути не
більше двох представників та одного технічного консультанта, які беруть
участь у засіданнях Ради. Комітет заохочує кожного члена Ради вводити до
складу своїх представників принаймні одну особу, яка працює в
промисловості, і одну особу, яка безпосередньо бере участь у діяльності
національного органу з розробки стандартів.
Належна організація роботи КМСБО забезпечує високу якість Міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку, які вимагають необхідної облікової
практики за конкретних економічних обставин. Така організація праці,
включаючи консультації з членами Консультативної групи, з організаціями-
членами КМСБО, органами, що розробляють стандарти, та з іншими
зацікавленими групами й особами в різних країнах світу, забезпечує також
прийнятність Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для користувачів
фінансових звітів і для тих, хто їх складає.
Процедура розробки Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку
(МСБО) така:
а) Рада формує Керівний комітет. Головою кожного Керівного комітету
є Представник Ради. До складу Комітету, як правило, входять представники
бухгалтерських організацій принаймні трьох інших країн. Керівні комітети
також можуть включати представників інших організацій, які входять до Ради
або Консультативної групи, чи експертів із певних питань;
б) Керівний комітет визначає та переглядає всі питання
бухгалтерського обліку, пов'язані з певною темою. Керівний комітет
розглядає застосування Концептуальної основи КМСБО для підготовки та
надання фінансових звітів щодо визначених питань бухгалтерського обліку.
Керівний комітет також вивчає регіональні та національні вимоги до
бухгалтерського обліку і практику, в тому числі різні облікові підходи, які
можуть бути доречними за різних обставин. Розглянувши всі необхідні
питання, Керівний комітет може надати Раді Виклад мети;
в) після отримання від Ради коментарів щодо Викладу мети, якщо вони
надаються, Керівний комітет, як правило, готує і публікує Проектний виклад
принципів або інший документ для обговорення. Метою цього Проектного
викладу є визначення основоположних облікових принципів, які формуватимуть
основу для підготовки Проекту для обговорення. Комітет також описує
розглянуті альтернативні рішення і причини рекомендації щодо їх прийняття
або відхилення. Протягом періоду обговорення, який, як правило, триває три
місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів. Для
перегляду ііснуючого МСБО Рада може дати вказівку Керівному комітетові
підготувати Проект для обговорення без попередньої публікації Проектного
викладу принципів;
г) Керівний комітет переглядає коментарі щодо Проектного викладу
принципів і узгоджує остаточний Виклад принципів, який подається Раді для
ухвалення і використовується як основа для підготовки Проекту для
обговорення МСБО, що пропонується. Остаточний Виклад принципів офіційно не
публікується, але його можна отримати за запитом;
д) Керівний комітет готує попередній варіант Проекту для
обговорення, який має бути ухвалений Радою. Після перегляду й ухвалення
принаймні 2/3 членів Ради Проект для обговорення публікується. Протягом
періоду обговорення, що становить мінімум один місяць, а триває, як
правило, щонайменше три місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до
надання коментарів;
е) Керівний комітет переглядає коментарі, готує проект МСБО для
перегляду Радою. Після перегляду і за згодою принаймні 2/3 членів Ради
стандарт публікується.
Протягом цього процесу Рада може вирішити, що питання, яке
розглядається, вимагає додаткових консультацій або буде детально пророблене
в разі випуску Документа для обговорення й отримання коментарів. Може
виникнути необхідність у випускові кількох Проектів для обговорення перед
початком розробки МСБО.
2.2. Структура і основний зміст МСБО.
Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він
розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють
його мету, сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів,
які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації
відповідних об'єктів у фінансовій звітності.
МСБО покликані забезпечувати єдність принципів бухобліку в різних
країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення
взаєморозуміння між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими,
хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики
за конкретних економічних обставин. Всього міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку 33. Кожен з них розглядає певні питання і має
відповідно певну назву.
МСБО 1 "Розкриття облікової політики" (переформатований у 1994 р.).
Даний стандарт слід застосовувати при розкритті всіх суттєвих складників
облікової політики, які були прийняті при складанні та поданні фінансових
звітів.
МСБО 2 "Запаси" (переглянутий у 1993 р.).
Метою даного стандарту є визначення підходу до обліку запасів, який
базується на системі історичної собівартості. Головним питанням обліку
запасів є визначення суми, яка повинна визнаватися як актив та залишатися
такою до моменту визнання відповідних доходів. Цей стандарт забезпечує
практичне керівництво для визначення собівартості.
МСБО 4 "Облік амортизації" (переформатований у 1994 р.).
Даний стандарт слід використовувати для обліку амортизації.
Амортизація – це розподіл суми активу, шо амортизується, протягом
очікуваного строку його використання.
МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах"
(переформатований у 1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати при розкритті інформації у фінансових
звітах, які включають баланс, звіт про прибутки та збитки, примітки до них,
а також інші звіти і пояснювальні матеріали, що визначаються як частина
фінансових звітів.
МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" (переглянутий у 1992 р.).
Метою цього стандарту є вимоги до надання інформації про зміни грошових
коштів підприємства та еквівалентів протягом певного часу за допомогою
Звіту про рух грошових коштів.
МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в
обліковій політиці" (переглянутий у 1993 р.).
Метою даного стандарту є визначення класифікації, розкриття та
облікового підходу до певних статей звіту про прибутки та збитки з тим, щоб
всі підприємства складали та надавали звіт про прибутки та збитки на
послідовній основі.
МСБО 9 "Витрати на дослідження та розробки" (переглянутий у 1993 р.).
Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до витрат на
дослідження та розробки.
МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати
балансу" (переформатований у 1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати для обліку та розкриття непередбачених
подій і подій які відбуваються після дати балансу.
МСБО 11 "Будівельні контракти" (переглянутий у 1993 р.).
Мета даного стандарту – розкрити обліковий підхід до доходів та витрат
пов‘язаних з будівельними контрактами.
МСБО 12 "Облік податків на прибуток" (переглянутий у 1996 р.)
Даний стандарт слід застосовувати для обліку податків на прибутки у
фінансових звітах.
МСБО 13 "Подання поточних активів та поточних зобов'язань"
(переформатований у 1994 р).
Цей стандарт слід застосовувати при поданні поточних активів та поточних
зобов‘язань у фінансових звітах.
МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами" (переформатований у
1994 р.).
Мета подання інформації за сегментами – надати користувачам фінансових
звітів інформацію про відносний розмір, внесок у прибуток та тенденції
розвитку різних галузей і географічних зон, в яких функціонує
диверсифіковане підприємство, з тим, шоб користувачі могли скласти власну
інформаційно обгрунтовану думку про піприємство в цілому.
МСБО 15 "Інформація, що відображає вплив зміни цін" (переформатований у
1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати при відображенні впливу зміни цін на
оцінки, що використовуються при визначенні результатів господарської
діяльності та фінансового стану підприємства.
МСБО 16 "Основні засоби" (переглянутий у 1993 р.).
Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до основних
засобів (матеріальних активів).
МСБО 17 "Облік оренди" (переформатований у 1994 р.).
Це стандарт слід застосовувати для обліку оренди (передання активів в
тимчасове використання).
МСБО 18 "Дохід" (переглянутий у 1993 р.).
Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який
виникає в результаті певних операцій та подій.
МСБО 19 "Витрати на пенсійне забезпечення" (переглянутий у 1993 р.).
Метою цього стандарту є визначення, у якому випадку витрати на пенсійне
забезпечення визнаються як витрати, а також яку сумму цих витрат слід
визнати.
МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну
допомогу" (переформатований у 1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати в обліку та при розкритті інформації
про державні гранти, а також при розкритті інформації про інші форми
державної допомоги.
МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" (переглянутий у 1993 р.).
Цей стандарт слід застосовувати в обліку операцій в іноземній валюті та
при переведенні фінансових звітів закордонних господарских одиниць, які
включаються до звітів підприємства.
МСБО 22 "Об'єднання компаній" (переглянутий у 1993 р.).
Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до об‘єднання
компаній. Стандарт охоплює як придбання одного підприємства іншим, так і
окремі випадки об‘єднаня інтересів, коли визначити покупця неможливо.
МСБО 23 "Витрати на позики" (переглянутий у 1993 р.).
Метою данного стандарту є визначення облікового підходу до витрат на
позики.
МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін" (переформатований у
1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати, коли йдеться про зв‘язані сторони та
операції підприємства, що звітує, та зв‘заними з ним сторонами.
МСБО 25 "Облік інвестицій" (переформатований у 1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати в обліку та розкритті інформації про
інвестиції.
МСБО 26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення"
(переформатований у 1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати до звітів щодо програм пенсійного
забезпечення при складанні таких звітів.
МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні
підприємства" (переформатований у 1994 р.).
Даний стандарт слід застосовувати для складання та надання
консолідованих звітів групи підприємств, які контролюються материнською
компанією, та в обліку інвестицій в дочірні компанії.
МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" (переформатований у
1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати інвестору в обліку інвестицій в
асоційовані компанії.
МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" (переформатований у
1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати до основних фінансових звітів будь-яких
підприємств, що складають звітність у грошових одиницях країни з
гіперінфляцією.
МСБО 30 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних
фінансових установ" (переформатований у 1994 р.).
Даний стандарт слід застосовувати для фінансових звітів банків та
подібних фінансових структур.
МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах"
(переформатований у 1994 р.).
Цей стандарт слід застосовувати до обліку часток в спільних
підприємствах.
МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання" .
Даний стандарт встановлює певні вимоги до подання інформації про
балансові фінансові інструменти та визначає інформацію, яку слід розкривати
як про балансові, так і позабалансові фінансові інструменти.
МСБО 33 "Прибуток на акцію".
Метою цього стандарту є опис принципів для визначення та подання
прибутку на акцію, що покращить зіставність показників даяльності різних
підприємств за один період чи одного підприємства в різних облікових
періодах.
У деяких випадках, якщо МСБО дозволяє два облікових підходи до подібних
операцій та подій, один підхід визначається як базовий, а другий – як
дозволений альтернативний підхід.
Міжнародні стандарти носять рекомендаційний характер та торкаються
окремих питань обліку активів, зобов‘язань, капіталу, доходів, витрат та
різних господарських операцій. Наприклад, стандарт № 4 розглядає питання
обліку зносу основних засобів, № 13 – представлення поточних (оборотних)
активів та поточних (короткосрокових) зобов‘язань, № 18 – визнання доходів
і т. д. За правилом, рекомендована ними практика обліку тих чи інших
господарчих подій відрізняється багатоваріантістю. Це є характерною рисою
стандартів обліку багатьох країн, наприклад США. Слід зазначити, що МС в
цілому знаходяться під значним впливом американської облікової системи.
2.3. Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку підприємств
України.
Загальновідомо, що для досягнення Україною бажаного рівня розвитку
необхідно реформувати різні сектори економіки і в першу чергу – фінансовий,
в якому найважливіше місце відводиться банкам. Процесс реформування
банківської ситеми повинен охопити всі елементи банківського сектора,
включно із бухгалтеським обліком та звітністю. Причому їх реформування в
першу чергу передбачає перехід до МСБО, що дозволяють реально відображати
фінансовий стан банку та передбачати тенденції розвитку капиталу на ринку.
На даний момент 15 пілотних банків відпрацьовують на практиці нові форми
обліку та звітності, проводять відповідну підготовку персоналу. Два банки –
Перший українськи міжнародний банк та "Сос‘єте Женераль Україна", працюють
за МС з моменту їх створення. інші банки перейшли на бухгалтерську систему
за міжнародними стандартами з початку 1998 року. Для реализації програми
реформування бухобліку в Україні створені робочі групи в які входять
керівники та спеціалісти основних департаментів НБУ та комерційних банків,
вчені. Програму підтримують МВФ, Центральний банк Нідерландів, Британський
фонд ноу-хау, Агенство міжнародного розвитку США, ТАСІС, ЕС.
Реалізація програми відбувається шляхом перегляду українських СБО з точки
зору МСБО, виданням та розробкою нових планів рахунків НБУ та комерційними
банками.
Також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджені
форми фінансової звітності емітентів цінних паперів, що відповідають МСБО.
3. Перспективи і можливості переходу України на міжнародні стандарти
бухгалтерського обліку
Україна інтегрується у світовий економічний простір. Тому перехід
національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на
міжнародні стандарти (МСБО) є вимогою часу.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку містять єдині методологічні
підходи до оцінки та розкриття інформації, необхідної інвесторам та
кредиторам. Концептуальні положення МСБО, як правило, стають основою для
розробки тією чи іншою країною власних стандартів бухобліку, які
конкретизують та доповнюють відповідні МСБО з урахуванням рівня соціально-
економічного розвитку та національних традицій.
4 вересня 1996 року Міністерством юстиції України зареєстрована Федерація
професійних бухгалтерів та аудиторів України. Згідно статуту федерація має
статус громадської організації, та не переслідує коммерційних цілей. Метою
Федерації є підвищення значення бухгалтерської професії в процесі переходу
до ринкової економіки, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського
обліку.
Федерація заснувала друкований орган "Вісник бухгалтера та аудитора
України". Видання покликане заповнити лробіли в нестачі інформації. Значне
місце в ньому присвячується міжнародним та націонапьним стандартам обліку й
коментарям до них провідних спеціалистів.
Також Федерацією було досягнуто домовленості про права на переклад та
видання МСБО. В наслідок чого було видано книгу "Міжнародні стандарти
бухгалтерського обліку", яка містить повний текст усіх (33) МСБО
українською мовою, які були прийняті на 1 січня 1997 року.
Федерацією проводяться навчальні семінари по всій Україні з питання
реформування бухобліку в Україні та впровадження МСБО.
У 1997 році Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ)
розробила національні стандарти бухгалтерського обліку. Ця ініціатива була
підтримана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка
визнала ФПБАУ як організацію – розробника стандартів бухобліку для
професійних учасників ринку цінних паперів.
На основі попереднього аналізу були визначені 23 стандарти, які
підлягають першочерговій розробці. Ці стандарти охоплюють усі діючі МСБО
(крім тих, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів), але не
копіюють їх. Деякі національні стандарти (наприклад, НСБО № 12
"Інвестиції", № 16 "Витрати" тощо) об'єднують положення кількох МСБО, а в
деяких випадках передбачають національні стандарти, які не мають
аналогічного міжнародного стандарту. Але всі національні стандарти
базуються на МСБО та не протирічать їм.
При розробці проектів національних стандартів використовуються не лише
діючі МСБО, а також їх проекти та інші матеріали, видані Комітетом з
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він
розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють
його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів,
які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації
відповідних об'єктів у фінансовій звітності.
Слід звернути увагу, що з урахуванням специфіки банків і бюджетних
установ, не всі НСБО розповсюджуються на ці сфери діяльності. Але більшість
стандартів містять методологічні підходи до обліку, які є загальними для
всіх підприємств, організацій, установ незалежно від сфери діяльності та
форми власності.
Також в Україні працює комісія ВР з питань економічної політики та
управлінням народним господарством, яка проводить роботу з розробки НСБО з
урахуванням МСБО, хоч поки-що спостерігаються деякі складнощі з виконанням
цього проекту
Висновки
В умовах, коли Україна переходить до ринкових відносин, особливе
значення має набуття професійних знань, навичок та вміння працівниками,
зайнятими в найрізноманітніших сферах економіки та управління, в пошуках
вірних и обгрунтованних управлінських підходів та рішень з метою підвищення
ефективності роботи підприємства, об‘єднання та інших господарчих структур.
Для нормального функціонування в будь-якій структурі ринкової економіки
конче необхідно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву й
об‘єктивную інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати
роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему їх формування.
Таку інформацію надає система обліку. Але для того, щоб ця інформація була
зрозумілою не лише тій людині, яка її зібрала, а й іншим: потенційним
інвесторам та податковим органам. Для цього використовуються стандарти
бухгалтерського обліку, а оскільки, як вже зазначалося, Україна виходить на
світовий ринок, то вона буде мати зносини з закордонними інвесторами та
партнерами, а отже є необхідність у тому, щоб вони теж могли "прочитати" цю
інформацію. Ось чому є важливимим впровадження МСБО – щоб будь-яка людина,
яка матиме з Вами спільний бізнес, могла визначити – чи варто...
Список використанної литература:
1. Вестник бухгалтера и аудитора Украины – инф. бюлл. №1 ноябрь 1996.
2. Зачем нужен переход на международные стандарты бухгалтерского учёта //
Плюс – минус.– 1997.– 21 ноября .– С. 6.
3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Перекл. з англ. за ред. С.
Ф. Голова. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України,
1998 – 736 с.
4. Соловьёва О. Что такое GAAP?: учёт за рубежом // Бухгалтерский учёт и
аудит.– 1997.– №5.– С. 72 – 81
5. Чебанова Н. В., Котенко Л. Н. Бухгалтерский учёт (торговые и
посреднические предприятия) – 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков:
Интеллект – ЭКО, 1994.
6. Цінні папери України № 17 (17) від 13.08.1998.
Реферат на тему: Международные стандарты в бухгалтерском учете
В данной работе приведен основной перечень международных стандартов
по учету и ведению бухгалтерской деятельности, рассмотрена программа
реформирования бухгалтерского учета в Российской Федерации в соответствии с
международными стандартами и сделан анализ соответствия отечественного
бухгалтерского учета международными стандартам. Работа написана на основе
анализа 9 литературных источников, содержит 3 раздела, 30 страниц, 3
таблицы.
С О Д Е Р Ж А Н И Е :
Стр.
ВВЕДЕНИЕ
5
1. МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ УЧЕТА 6
2. ПРОГРАММА РЕФОРМИРОВАНИЯ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА В РФ В
СООТВЕТСТВИИ С МЕЖДУНАРОДНЫМИ СТАНДАРТАМИ
9
3. АНАЛИЗ СОВРЕМЕННОГО СОСТОЯНИЯ ОТЕЧЕСТ ВЕННОГО БУХУЧЕТА И ЕГО
СООТВЕТСТВИЕ МЕЖДУНАРОДНЫМ СТАНДАРТАМ
17
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
29
СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ: 30
ВВЕДЕНИЕ
Переход на международные стандарты бухгалтерского учета и финансовой
отчетности - одно из условий поддержки предприятий и организаций со стороны
государственных структур, в том числе налоговых. Реформирование системы
бухучета в России началось в 1992 году и, скорее всего, продлится до первых
лет нового тысячелетия. Но несколько решительных шагов на пути реформы уже
сделаны.
Сегодня многие наши предприятия (крупные и средние) все чаще выходят
на международный рынок, главным образом на рынок внешних заимствований. А у
него свои требования к потенциальным получателям кредитов, да и вообще к
партнерам. Дело здесь хотят иметь с рентабельными, платежеспособными
предприятиями. Убедиться же в том, что они таковыми являются, инвестор или
кредитор может, лишь прочитав основные бухгалтерские документы, которые до
последних лет в России были весьма специфическими и непонятными для
иностранцев. У нас, например, отсутствовали такие сугубо рыночные
экономические категории, как нематериальные активы, уставный и добавочный
капитал, резервы, распределение дебитно-кредитной задолженности на
краткосрочную и долгосрочную и т.д.
Сегодня Минфином регламентирована масса вопросов, которые формируют позиции
по обслуживанию рыночных форм хозяйственной деятельности предприятий,
связанных с расчетами с участниками и учредителями, с возмещением ущерба, с
финансовыми вложениями, коммерческими банковскими кредитами. В настоящее
время в России действуют шесть учетных стандартов или Положений по
бухгалтерскому учету (ПБУ), утвержденных приказами Минфина в 1994-1997
годах. Во всех документах закреплены принципы, отраженные в преамбуле к
международным стандартам финансовой отчетности, которые разрабатывает
лондонский Комитет по международным стандартам бухучета. На сегодня этим
комитетом выпущено более 30 учетных стандартов.
1. МЕЖДУНАРОДНЫЕ СТАНДАРТЫ УЧЕТА
Основные принципы, предъявляемые к бухучету, - это его существенность
(по-другому прозрачность), непротиворечивость, непрерывность, приоритет
содержания над формой и принцип начисления. Последний - новый и довольно
непривычный для российских бухгалтеров, но обязательный для формирования
данных финансовой отчетности предприятия. Реакция на введение принципа
начисления неоднозначна. Однако говорить о преждевременности или неудобстве
этого нововведения некорректно. Почему в бухучете необходимо относить
расчет доходов и расходов, а также затрат к тому периоду, когда они
формируются, когда на них возникает право или обязательство вне зависимости
от фактического перечисления денежных средств? Потому что, не зафиксировав
такие данные, невозможно рассчитать, к примеру, ту массу прибыли, которая к
дальнейшем пойдет на выплату дивидендов. Эти данные бухучета используются
для определения рентабельности и ликвидности, при необходимости сделать
заключение о платежеспособности предприятия. Если же говорить о сугубо
фискальной стороне его деятельности, то есть о его обязан нести но уплате
налогов в государственный и местные бюджеты, то тут, помимо требований
бухучета, вступают в силу правила налогообложения. А они предполагают, в
частности, что формирование налогооблагаемой базы по прибыли, для
исчисления НДС и т. д. может устанавливаться для предприятия и по кассовому
методу, то есть по мере поступления денег на расчетный счет в банке. Веч
принципа начисления в бухучете невозможно определить истинную картину
состояния дел на предприятии, в организации, что очень важно прежде всего
для их потенциальных партнеров.
В настоящее время действует 31 Международный стандарт по учету и
аудиту, основная информация по которым и перечень приведены ниже.
1. Комитет международных стандартов учета (КМСУ) создан 29 июня 1973 г. в
соответствии с соглашением бухгалтерских органов Австралии, Канады,
Франции, Германии, Японии, Мексики, Нидерландов, Объединенного королевства
и Ирландии, а также США.
Деятельность КМСУ направляется Советом из представителей 13 стран и 4
организаций.
2. Задачи КМСУ определены в его Уставе следующим образом:
а) формулировать и издавать в государственных интересах стандарты
учета, подлежащие применению при составлении и представлении финансовой
отчетности, стимулировать их принятие во всем мире и наблюдать за их
внедрением;
б) работать для совершенствования и гармонизации бухгалтерских
инструкций, стандартов и процедур, относящихся к представлению финансовой
отчетности».
3. КМСУ имеет полную автономию по отношению к Международной федерации
бухгалтеров в части разработки и издания Международных стандартов учета.
4. Члены КМСУ согласны решать его задачи, выполняя следующие
обязательства:
«поддерживать работу КМСУ, публикуя в своих странах каждый
Международный стандарт учета, одобренный к изданию Советом КМСУ;
способствовать тому, чтобы публикуемая финансовая отчетность
соответствовала Международным стандартам учета по всем материальным
аспектам и раскрывала факт такого соответствия;
убеждать правительства и органы по разработке национальных стандартов
в том, что публикуемая финансовая отчетность должна соответствовать
Международным стандартам учета во всех материальных аспектах;
убеждать контролирующие органы рынков ценных бумаг и деловое
сообщество в том, что публикуемая финансовая отчетность должна
соответствовать Международным стандартам учета и отражать различные стороны
экономической деятельности;
гарантировать аудиторам возможность убедиться в том, что публикуемая
финансовая отчетность соответствует Международным стандартам учета по всем
материальным аспектам;
способствовать принятию в отдельных странах Международных стандартов
учета, их изучению и внедрению».
Таблица 1.1. Перечень международных стандартов учета
|Номер |Наименование |Дата вступления в силу |
|п/п | | |
|1 |2 |3 |
|1 |Описание методов учета |01 января 1975 г. |
|2 |Оценка и отражение в учете |01 марта 1976 г, |
| |материально-производственных запасов по | |
| |фактической себестоимости | |
|3 |Консолидированная финансовая |июнь 1970 г. |
| |отчетность (заменена международным | |
| |стандартом учета 27) | |
|4 |Учет амортизационных отчислений |01 января 1977 г. |
|5 |Информация, подлежащая отражению в |01 января 1977 г. |
| |финансовой отчетности | |
|6 |Учет воздействия изменяющихся цен |июнь 1977 г. |
| |(заменен международным стандартом учета | |
| |15 «Информация, отражающая влияние цен»)| |
|7 |Отчет об изменениях в финансовом |01 января 1979г. |
| |положении | |
|8 |Необычные статьи, статьи предшествующих |01 января 1979 г. |
| |лет и изменения в методах учета | |
|9 |Учет научно-исследовательских и опытно -|01 января 1980 г. |
| |конструкторcких работ | |
|10 |Непредвиденные статьи и статьи, |01 января 1980 г. |
| |возникающие после даты составления | |
| |баланса | |
|11 |Учет контрактов на строительные работы |01 января 1980 г. |
|12 |Учет налогов по доходам |01 января 1981 г. |
|13 |Отражение оборотных активов и | |
| |краткосрочных обязательств | |
|14 |Финансовая отчетность сегментов |01 января 1983 г. |
|15 |Информация, отражающая влияние изменения|01 января 1983 г. |
| |цен | |
|16 |Учет реальных внеоборотных активов |01 января 1989 г. |
|17 |Учет в условиях аренды |01 января 1984 г. |
|18 |Регистрация доходов |01 января 1987 г. |
|19 |Учет пенсионных выплат в финансовой |01 января 1985 г. |
| |отчетности работодателей | |
|20 |Учет правительственных субсидий и |01 января 1984 г. |
| |отражение информации о правительственной| |
| |помощи | |
|21 |Учет влияния изменений валютных курсов |01 января 1985 г. |
|22 |Учет слияния компаний |01 января 1985 г. |
|23 |Капитализация затрат по использованию |01 января 1986 г. |
| |заемных средств | |
|24 |Отражение информации об участниках, с |01 января 1986 г. |
| |которыми имеются деловые отношения | |
|25 |Учет инвестиций |01 января 1987 г. |
|26 |Учет и отчетность по пенсионным фондам |01 января 1988 г. |
|27 |Консолидированная финансовая отчетность |01 января 1998 г. |
| |и учет инвестиций в дочерние компании | |
|28 |Учет инвестиций в компанию партнера |01 января 1980 г. |
|29 |Финансовая отчетность в условиях |01 января 1990 г. |
| |гиперинфляционной экономики | |
|30 |Отражение информации в финансовой |01 января 1991 г. |
| |отчетности банков и аналогичных | |
| |организаций | |
|31 |Финансовая отчетность о доходах в |01 января 1992 г. |
| |совместных предприятиях | |
2. ПРОГРАММА РЕФОРМИРОВАНИЯ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА В РФ В СООТВЕТСТВИИ С
МЕЖДУНАРОДНЫМИ СТАНДАРТАМИ
Для ускорения реформы бухучета разработана и утверждена
правительством «Программа реформирования бухгалтерского учета в
соответствии с международными стандартами». Состоит она из трех больших
блоков. Первый должен обеспечить реформу методологически, прежде всего
будет пересмотрен План счетов по всем организациям: коммерческим,
бюджетным, банковской сферы, по организациям - профессиональным
участникам финансового рынка (инвестиционным, брокерским и дилерским
фирмам, биржам и т.д.). Методологическое направление реформы, конечно,
затронет законодательную базу: наверняка будут внесены изменения и
дополнения в Закон "О бухгалтерском учете", уточнятся какие-то статьи
Гражданского кодекса и налогового законодательства. Обязательно будут
разработаны ПБУ, связанные с движением имущества, обязательств и
капитала, найдут свое отражение в правилах бухучета вопросы, которых
раньше у нас просто не возникало, к примеру, связанные с доверительной
собственностью, трастовыми операциями, лизинговой собственностью.
Второе направление, или составная часть реформы, заключается в
изменении самого института бухучета. Прежняя форма исключительно
государственного регулирования этой сферы сегодня невозможна, так как
множество предприятий и организаций у нас вышли из подчинения или никогда
не были в подчинении министерств и ведомств. Поэтому действовавшие на
протяжении последних 50-60 лет требования единого собственника -
государства в области бухучета на них не распространяются. Однако вполне
естественно, что какие-то общие правила, рекомендации, основы должны
существовать, это характерно абсолютно для всех стран. А вот более
конкретные, узкие, специфические нормы должны формироваться самими
бухгалтерами, практически везде в мире это осуществляется через
объединения профессионалов. Создание российского института
профессиональных бухгалтеров, введение порядка саморегулирования
профессии - это второе направление реформы. Неразрывно с ним связано и
третье - подготовка, переподготовка и аттестация профессионалов. Реформа
заработает только в том случае, если все ее детали будут доведены до
специалистов всех уровней. По новым программам и учебным пособиям
предстоит подготовить около трех миллионов российских бухгалтеров, в том
числе от 100 до 400 тысяч главных и старших на правах главных. А это
работа на три-пять лет.
Система бухгалтерского учета, существовавшая в условиях планируемой
экономики, была обусловлена общественным характером собственности и
потребностями государственного управления экономикой. Главным
потребителем информации, формирующейся в системе бухгалтерского учета,
выступало государство в лице отраслевых министерств и ведомств и
планирующих, статистических и финансовых органов. Действовавшая система
государственного финансового контроля решала задачи выявления отклонений
от предписанных моделей хозяйственного поведения организаций.
Изменение системы общественных отношений, а также гражданско-
правовой среды предопределяет необходимость адекватной трансформации
бухгалтерского учета. Однако процесс реформирования отечественной системы
бухгалтерского учета отстает от общего процесса экономических реформ в
России. В целях изменения такого положения дел разработана Программа
реформирования бухгалтерского учета в соответствии с международными
стандартами финансовой отчетности (далее именуется - Программа).
1. Цель и задачи перехода на международные стандарты финансовой
отчетности
Цель реформирования системы бухгалтерского учета - приведение
национальной системы бухгалтерского учета в соответствие с требованиями
рыночной экономики и международными стандартами финансовой отчетности.
Задачи реформы заключаются в следующем:
сформировать систему стандартов учета и отчетности, обеспечивающих
полезной информацией пользователей, в первую очередь инвесторов;
обеспечить увязку реформы бухгалтерского учета в России с основными
тенденциями гармонизации стандартов на международном уровне;
оказать методическую помощь организациям в понимании и внедрении
реформированной модели бухгалтерскою учета.
2. Основные направления реформы
В целях приведения национальной системы бухгалтерского учета в
соответствие с требованиями рыночной экономики и международными
стандартами финансовой отчетности реформа будет проводиться по следующим
основным направлениям:
совершенствование нормативного правового регулирования;
формирование нормативной базы (стандарты);
методическое обеспечение (инструкции, методические указания,
комментарии);
кадровое обеспечение (формирование бухгалтерской профессии,
подготовка и повышение квалификации специалистов бухгалтерского учета);
международное сотрудничество (вступление и активная работа в
международных организациях; взаимодействие с национальными организациями,
ответственными за разработку стандартов бухгалтерского учета и
регулирование соответствующей деятельности).
План конкретных мероприятий по указанным выше основным направлениям
реформы бухгалтерского учета приведен в приложении.
Цель нормативного регулирования бухгалтерского учета будет состоять
в обеспечении доступа всем заинтересованным пользователям к информации,
представляющей объективную картину финансового положения и результатов
деятельности хозяйствующих субъектов. В этой связи будут решены вопросы:
переориентации нормативного регулирования с учетного процесса на
бухгалтерскую отчетность;
регулирования финансового учета;
органичного сочетания нормативных предписаний федеральных органов
исполнительной власти с профессиональными рекомендациями;
взвешенного использования международных стандартов в национальном
регулировании.
По мере становления бухгалтерской профессии, адекватной требованиям
рыночной экономики, степень участия профессиональных организаций в
регулировании вопросов бухгалтерского учета возрастет.
При этом будут приняты во внимание исторические и культурные
традиции регулирования общественной жизни в России.
Важной составляющей нормативного обеспечения является сохранение
стабильности развития системы бухгалтерского учета.
Главная задача состоит в создании приемлемых условий
последовательного, полезного, рационального и успешного выполнения
системой бухгалтерского учета присущих ей функций в конкретной
экономической среде.
Будет обеспечена непротиворечивость российской системы
бухгалтерского учета общепризнанным в мире подходам к ведению
бухгалтерского учета, сформирована модель сосуществования и
взаимодействия системы налогообложения и системы бухгалтерского учета,
введены процедуры корректировки бухгалтерской отчетности в связи с
инфляцией, пересмотрены допустимые способы оценки имущества и
обязательств, созданы механизмы обеспечения открытости (публичности)
бухгалтерской отчетности.
В целях обеспечения поставленных задач предлагается:
подготовить необходимые изменения и дополнения в Федеральный закон
"О бухгалтерском учете", в том числе по вопросу проведения аттестации
бухгалтеров, и иные нормативные правовые акты;
в течение двух лет разработать и утвердить положения (стандарты) по
бухгалтерскому учету, включающие в себя основную массу требований
международных стандартов;
пересмотреть первичные учетные документы, регистры бухгалтерского
учета и иные документы, относящиеся к унифицированным системам
бухгалтерской учетной и отчетной документации;
пересмотреть планы счетов бухгалтерского учета и инструкции по их
применению, учитывая появление и особенности деятельности финансовых
институтов, особенности обращения ценных бумаг и иные новые явления;
ввести упрощенную систему бухгалтерского учета для субъектов малого
предпринимательства.
Ключевым элементом реформирования бухгалтерского учета и финансовой
отчетности в соответствии с международными стандартами является
разработка новых и уточнение ранее утвержденных положений (стандартов) по
бухгалтерскому учету, внедрение их в практику.
Предполагаются создание ряда авторитетных и представительных
профессиональных (саморегулирующихся) объединений, формирование системы
профессиональной аттестации бухгалтеров и аудиторов, присоединение к
деятельности соответствующих международных профессиональных организаций
(Международной федерации бухгалтеров и др.), разработка и широкое
общественное признание норм профессиональной этики, организация
общественного контроля за профессиональной деятельностью и др.
В ходе реализации Программы будет предусмотрено широкое участие в
реформировании бухгалтерского учета Института профессиональных
бухгалтеров и иных профессиональных организаций.
При этом ставится задача возрастания роли профессиональных
организаций в развитии методического обеспечения организации
бухгалтерского учета и становления бухгалтерской профессии (бухгалтеров,
консультантов, финансовых менеджеров и др.).
Перевод национальной системы бухгалтерского учета на международные
стандарты включает в себя соответствующие изменения в работе по
подготовке и повышению квалификации специалистов бухгалтерского учета.
Будет обеспечено расширение и улучшение качества подготовки кадров в
учреждениях начального профессионального образования, среднего
специального и высшего образования, где реализуются долгосрочные
программы, а также создание системы профессионального ускоренного
образования, обеспечивающего краткосрочные программы подготовки и
переподготовки.
Система профессиональной подготовки бухгалтерских кадров будет
соответствовать государственным образовательным стандартам и должна
содержать необходимые квалификационные характеристики по уровням
профессионального образования.
Переход к международным стандартам бухгалтерского учета невозможен
без активного сотрудничества как с соответствующими специализированными
международными организациями, так и с национальными. Будет осуществлен
переход от эпизодических контактов к систематической целенаправленной
работе со следующими организациями: Комитетом по международным стандартам
финансовой отчетности, Международной федерацией бухгалтеров, секцией по
бухгалтерскому учету Комитета по торговле и развитию ООН, Организацией
экономического сотрудничества и развития и др.
Международное сотрудничество с целью реформирования национальной
системы бухгалтерского учета будет осуществляться по отдельному плану.
Ключевую роль в повышении эффективности данной работы призван сыграть
международный центр по реформе бухгалтерского учета, который должен
начать свою деятельность в 1998 году.
В данной программе есть также приложение в котором раскрыты
положения по бухучету.
1. Общие положения
1.1. Настоящее Положение устанавливает основы формирования (выбора
и обоснования) и раскрытия (придания гласности) учетной политики
предприятия. Под предприятием в дальнейшем понимаются предприятия и
организации, являющиеся юридическим лицом по законодательству Российской
Федерации, включая учреждения и организации, основная деятельность
которых финансируется за счет средств бюджета.
Настоящее Положение является элементом системы нормативного
регулирования бухгалтерского учета и Российской Федерации и должно
применяться с учетом других Положений по бухгалтерскому учету,
1.2. Для целей настоящего Положения под учетной политикой
предприятия понимается выбранная им совокупность способов ведения
бухгалтерского учета - первичного наблюдения, стоимостного измерения,
текущей группировки и итогового обобщения фактов хозяйственной (уставной
и иной) деятельности.
К способам ведения бухгалтерского учета относятся методы
группировки и оценки фактов хозяйственной деятельности, погашения
стоимости активов, приемы организации документооборота, инвентаризации,
способы применения счетов бухгалтерского учета, системы учетных
регистров, обработки информации и иные соответствующие способы, методы и
приемы.
1.3. Настоящее Положение распространяется:
в части формирования учетной политики на предприятия независимо
от форм собственности;
в части раскрытия учетной политики - на предприятия, публикующие
свою бухгалтерскую отчетность полностью или частично согласно
законодательству Российской Федерации, учредительным документам либо по
собственной инициативе,
2. Формирование учетной политики
2.1. Учетная политика предприятия формируется руководителем
предприятия на основе настоящего Положения, если иное не установлено
законодательством Российской Федерации.
2.2. При формировании учетной политики предполагается, что:
имущество и обязательства предприятия существуют обособленно от
имущества и обязательств собственников этого предприятия и других
предприятий (допущение имущественной обособленности предприятия);
предприятие будет продолжать свою деятельность в обозримом будущем
и у него отсутствуют намерения и необходимость ликвидации или
существенного сокращения деятельности, и, следовательно, обязательства
будут погашаться в установленном порядке (допущение непрерывности
деятельности предприятия);
выбранная предприятием учетная политика применяется последовательно
от одного отчетного года к другому (допущение последовательности
применения учетной политики);
факты хозяйственной деятельности предприятия относятся к тому
отчетному периоду (и, следовательно, отражаются в бухгалтерском учете), в
котором они имели место, независимо от фактического времени поступления
или выплаты денежных средств, связанных с этими фактами (допущение
временной определенности фактов хозяйственной деятельности).
2.3. Учетная политика предприятия должна обеспечивать:
полноту отражения в бухгалтерском учете всех фактов хозяйственной
деятельности (требование полноты);
большую готовность к бухгалтерскому учету потерь (расходов) и
пассивов, чем возможных доходов и активов (не допуская создания скрытых
резервов) (требование осмотрительности);
отражение в бухгалтерском учете фактов хозяйственной деятельности
исходя не только из их правовой формы, но и из экономического содержания
фактов и условий хозяйствования (требование приоритета содержания перед
формой);
тождество данных аналитического учета оборотам и остаткам по счетам
синтетического учета на первое число каждого месяца, а также показателей
бухгалтерской отчетности данным синтетического и аналитического учета
(требование непротиворечивости);
рациональное и экономное ведение бухгалтерского учета, исходя из
условий хозяйственной деятельности и величины Предприятия (требование
рациональности).
2.4. При формировании учетной политики предприятия по конкретному
направлению (вопросу) ведения и организации бухгалтерского учета
осуществляется выбор одного способа из нескольких, допускаемых
законодательными и нормативными актами, входящими в систему нормативного
регулирования бухгалтерского учета в Российской Федерации. Если указанная
система не устанавливает способа ведения бухгалтерского учета по
конкретному вопросу, то при формировании учетной политики осуществляется
разработка предприятием соответствующего способа, исходя из настоящего и
иных Положений по бухгалтерскому учету.
2.5. Учетная политика предприятия подлежит оформлению
соответствующей организационно-распорядительной документацией (приказом,
распоряжением и т.п.) предприятия.
Способы ведения бухгалтерского учета, отобранные предприятием при
формировании учетной политики, применяются с первого января года,
следующего за годом издания соответствующего организационно-
распорядительного документа. При этом они применяются всеми структурными
подразделениями предприятия (включая выделенные на отдельный баланс),
независимо от их места расположения.
Вновь созданное предприятие оформляет избранную им учетную политику
в соответствии с настоящим пунктом до первой публикации бухгалтерской
отчетности, но не позднее 90 дней со дня приобретения прав юридического
лица (государствен | |
